Рішення № 140393626, 07.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Київ справа №320/26694/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Тодеф» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Тодеф» (ПрАТ «Тодеф», товариство, платник податків) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС у м. Києві, податковий орган, контролюючий орган).

Просили суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15.12.2023 №799300415 та №799320415.

Відповідно до ухвали від 24.06.2024 (суддя Донець В.А.) судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.

Ухвалою від 14.04.2025 (суддя Скрипка І.М.) адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що контролюючим органом безпідставно нараховано товариству грошові зобов`язання згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за затримку сплати орендної плати з юридичних осіб, з огляду на положення пункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, які передбачають, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки, паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Крім того, позивач вказав, що, реалізуючи своє право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період з березня 2022 по грудень 2023 року, у 2023 році подав до контролюючого органу уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2022 рік, якими було відкориговано податкові зобов`язання з плати за землю за період з березня 2022 року по грудень 2022, вказавши у цих періодах суми нарахувань 0 гривень, в зв`язку з чим за 2022 рік утворилася переплата в розмірі 160785,04 грн. Позивач також послався на індивідуальну податкову консультацію, якою, на його переконання, підтверджено право ПрАТ «Тодеф» не вносити плату за землю в період з березня 2022 по грудень 2023 року.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, а в подальшому додаткові пояснення, в яких вказав, що 16.02.2022 позивачем подано звітну декларацію №9033066650 по орендній платі за землю за 2022 рік, згідно з якою задекларовано орендну плату за землю на 2022 рік на загальну суму 1929420,43 грн, у т.ч. щомісячна сума складає 160785,04 грн. Загальна сума задекларованої орендної плати за землю, що підлягає сплаті за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, складає 1914803,66 грн (в т.ч. за грудень 2021 року 146168,22 грн, згідно з декларацією №9010496135 від 29.01.2021, за січень листопад 2022 року 1768635,44 грн, згідно з декларацією №9033066650 від 16.02.2022). Отже, з урахуванням наявної переплати станом на 01.01.2022 на суму 146172,24 грн та сплаченою платником протягом 2022 року орендної плати за землю на суму 482355,12 грн, станом на 31.12.2022 за останнім обліковувалась недоїмка на суму 128626.30 грн. ПрАТ «Тодеф» уточнюючою декларацією від 30.01.2023 №9302374713 зменшено раніше визначену суму орендної плати за землю у звітній декларації №9033066650 від 16.02.2022 за березень-квітень 2022 року на 321570,08 грн. Проте, уточнюючою декларацією №9308322583 від 22.02.2023 збільшено орендну плату за землю на 321570,08 грн. За 2023 рік ПрАТ «Тодеф» згідно із звітною декларацією від 22.02.2023 №9031446723 визначено до сплати орендну плату за землю на загальну суму 2218834,72 грн, у т.ч. щомісячна сума 184902,89 грн. Згідно із даними інтегрованої картки платника сплата сум орендної плати, визначених платником у деклараціях від 16.02.2022 №9033066650, від 22.02.2023 №9308322583, від 22.02.2023 №9031446723, з порушенням граничних термінів здійснювалась платіжними дорученнями 25.01.2023, 23.02.2023, 20.03.2023, 13.04.2023, тобто до подання уточнюючої декларації від 23.05.2023 №9311269603 щодо зменшення раніше задекларованої плати за землю за березень-грудень 2022 року.

Щодо посилання позивача на воєнний стан, відповідач не заперечує, що військова агресія російської федерації проти України з 24.02.2022 є форс-мажорною обставиною, проте одного лише посилання на цю обставину недостатньо для висновку про неможливість виконання позивачем грошових зобов`язань. У свою чергу, позивачем не надано документів, які б підтверджували неможливість своєчасно здійснити плату за землю та з яких було б можливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між обставиною непереборної сили, що сталася в результаті збройної агресії російської федерації та безпосереднім впливом такої саме на позивача та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, як то передбачено Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (Порядок № 225).

У відповіді на відзив та поясненнях, поданих на додаткові пояснення відповідача, позивачем зазначено, що ГУ ДПС у м. Києві не наведено жодного аргументу на спростування доводів, викладених у позовній заяві, зокрема, щодо відсутності зобов`язання з плати за землю у період з 01.03.2022 по 31.12.2022, з огляду на норми підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу Податкового кодексу України. У той же час, позивач вважає безпідставним посилання відповідача на положення Порядку № 225, оскільки позиція ПрАТ «Тодеф» ґрунтується на тому, що за останнім взагалі не рахувався борг зі сплати за землю за період з 01.03.2022 по 31.12.2022.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Тодеф» щодо порушення дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати орендної плати за землю за 2022 та 2023 роки.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.11.2023 № 75290/Ж26-15-04-15-03 про порушення платником термінів сплати суми узгодженого грошового зобов`язання по орендній платі за землю юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акта прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.12.2023:

- № 799300415, яким за затримку більше 30 днів сплати орендної плати з юридичних осіб в розмірі 1631964,20 грн застосовано на підставі статті 124 Податкового кодексу України штраф у розмірі 10%, що складає 163196,41 грн;

- № 799320415, яким за затримку більше 14 днів сплати орендної плати з юридичних осіб в розмірі 184902,89 грн застосовано на підставі статті 124 Податкового кодексу України штраф у розмірі 5%, що складає 9245,14 грн.

Податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Однак, рішенням Державної податкової служби України від 26.02.2024 № 5121/6/99-00-06-03-02-06, скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI.

За змістом пунктів 61.1, 61.2 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72); землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73); земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74); плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За правилами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПК України.

За правилами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 269 Податкового кодексу України закріплено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно із підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою-земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Статтею 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За приписами пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За положеннями пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, воєнний стан в України подовжувався і діє на момент винесення цього рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що мав законні підстави зменшити податкові зобов`язання зі сплати за землю за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 на відповідні суми, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації зі сплати за землю за 2022 рік.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 був прийнятий Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:

«Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Таким чином, за змінами підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): 1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та: розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації; 2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями, як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно цього Переліку з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року вся територія міста Києва визнається територією, на якій велися бойові дії.

11.04.2023 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX (набрав чинності 06.05.2023), яким підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено в наступній редакції:

« 69.14. За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року-в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території».

Як вбачається із матеріалів справи, спірні земельні ділянки позивача розташовані на території міста Києва.

У період з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 м. Київ було віднесено до переліку територій, де велись активні бойові дії (пункт 2.11 підрозділу 2 розділу І Переліку).

При цьому, буквальне тлумачення норми підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України дозволяє зробити висновок про те, що для застосування вказаної пільги тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення, про що свідчить зазначене у дужках дієслово у минулому часі «велися».

Оскільки земельні ділянки, які перебувають в оренді у позивача, знаходяться на території м. Києва, що включена відповідно до Переліку до території активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 30.04.2022, то позивач, відповідно, мав право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 01.03.2022 по 31.12.2022.

В той же час, як свідчать письмові пояснення відповідача, що містяться у відзиві на позовну заяву, 16.02.2022 позивачем подано звітну декларацію №9033066650 по орендній платі за землю за 2022 рік згідно з якою задекларовано орендну плату за землю на 2022 рік на загальну суму 1929420,43 грн, у тому числі щомісячна сума складає 160785,04 грн. Загальна сума задекларованої орендної плати за землю, що підлягає сплаті за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, складає 1914803,66 грн (за грудень 2021 року 146168,22 грн, згідно з декларацією №9010496135 від 29.01.2021, за січень листопад 2022 року 1768635,44 грн, згідно з декларацією №9033066650 від 16.02.2022).

При цьому, з урахуванням наявної переплати станом на 01.01.2022 на суму 146172,24 грн, та сплаченою платником протягом 2022 року орендної плати за землю на суму 482355,12 грн, станом на 31.12.2022 податковий орган за позивачем обліковував недоїмка на суму 128626,30 грн.

ПрАТ «Тодеф» уточнюючою декларацією від 30.01.2023 №9302374713 зменшено раніше визначену суму орендної плати за землю у звітній декларації №9033066650 від 16.02.2022 за березень квітень 2022 року на 321570,08 грн, проте уточнюючою декларацією №9308322583 від 22.02.2023 збільшено орендну плату за землю на 321570,08 грн.

За 2023 рік ПрАТ «Тодеф» згідно із звітною декларацією від 22.02.2023 №9031446723 визначено до сплати орендну плату за землю на загальну суму 2218834,72 грн, у тому числі щомісячна сума 184902,89 грн.

Згідно із даними інтегрованої картки платника сплата сум орендної плати, визначених платником у деклараціях від 16.02.2022 №9033066650, від 22.02.2023 №9308322583, від 22.02.2023 №9031446723, з порушенням граничних термінів здійснювалась платіжними дорученнями 25.01.2023, 23.02.2023, 20.03.2023, 13.04.2023, тобто до подання уточнюючої декларації від 23.05.2023 №9311269603 щодо зменшення раніше задекларованої плати за землю за березень-грудень 2022 року.

19.12.2023 товариству позивача Головним управлінням ДПС у м. Києві було надано Індивідуальну податкову консультацію №4725/УПК/26-15-04-02-08 (примірник наявний у матеріалах справи). Так, зазначено, що згідно пункту 2.11 Переліку, затвердженого наказом №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, вся територія м. Києва належить до території активних бойових діц з 24.02.2022 по 30.04.2022. У свою чергу, у відповідності до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу юридичні особи власники та користувачі земельних ділянок не нараховують та не сплачують плату на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією з 01.03.2022 по 31.12.2022.

Вказано, що не нараховують та не сплачують податок за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб (підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу).

Також звернуто увагу, що Законом №3050 визначено можливість уточнення податкових зобов`язань платниками плати та податку, які до дати набрання чинності Закону №3050 задекларували за 2022 рік податкові зобов`язання за об`єкти, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до Переліку.

ГУ ДПС підсумували, що, враховуючи зазначене, товариство «Тодеф» має право самостійно відкоригувати свої узгоджені податкові зобов`язання за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 шляхом подання уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу) до податкової декларації за формою, чинною на час подання такого розрахунку.

Отже, сам відповідач у названій податковій консультації визнав відсутність обов`язку із сплати земельного податку (орендної плати) у позивача за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 і можливість уточнення податкових зобов`язань за 2022 рік шляхом подання уточнюючих розрахунків, зважаючи на відповідні фактичні обставини і законодавчі зміни.

Також суд звертає увагу, що фактично саме держава не виконала свій обов`язок своєчасно запровадити процедуру та визначити перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, що сприяло б своєчасній юридичній визначеності у спірних правовідносинах, так само із запізненням прийнято зміни до Податкового кодексу у частині врегулювання відповідних відносин, зокрема Законом № 3050-IX, що призвело до спірної ситуації; тому суд вважає, що негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

При цьому суд погоджується із доводами позивача про те, що посилання відповідача на Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків не є релевантними до випадку, який розглядається, оскільки відповідний порядок передбачає механізм дії при наявності податкових зобов`язань, які неможливо виконати, у цій же ситуації має місце звільнення державою платників податків від сплати земельного податку (орендної плати) за землі державної і комунальної власності, які розташовані на територіях, на яких ведуться чи велися бойові дії, на певний період, зокрема, стосовно юридичних осіб за ділянки у місті Києві цей період починається 01.03.2022 і закінчується 31.12.2022.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У той же час, оскаржувані у цій справі повідомлення-рішення не відповідають таким критеріям.

За таких обставин суд констатує, що відповідачем протиправно донараховано податкові зобов`язання по орендній платі на землю у сумі 249396,04 грн згідно податкових повідомлень-рішень від 15.12.2023 №799300415 та №799320415.

Із урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із платіжної інструкції № 2075 від 21.03.2024, позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Тодеф» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.12.2023 №799300415 та від 15.12.2023 №799320415.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Тодеф» (код ЄДРПОУ: 14328187; місцезнаходження: 02222, місто Київ, проспект Червоної Калини, будинок 43/2) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.