Рішення № 140393001, 07.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8012/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови у формуванні подання на повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 20 000,00 грн.

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69057 м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б) сформувати та подати до органів Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 000 (двадцять тисячі) грн. 00 копійок, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН60975С1 від 28.06.2026 року в сумі 20 000,00 грн.

стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69057 м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б) судові витрати у разі їх наявності згідно наданих документів.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивачем 28.05.2026 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_3 загальною вартістю 2 млн. грн. ОСОБА_1 придбав житло вперше за договором купівлі продажу та сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в розмір 1 % від його вартості в сумі 20 000,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН60975С1 від 28.06.2026 року в сумі 20 000,00 грн. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про повернення сплаченого збір у розмірі 1% від вартості квартири, проте, відповідач у їх повернення відмовив. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідним позовом

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

24 вересня 2026 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Відповідач не згоден з позовними вимогами в повному обсязі. Відповідач наголошує на тому, що саме на нотаріуса покладено функцію перевірки наявності у платника зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» інформації та документів, а за відсутності таких документів - наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (квитанції, платіжного доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету). Відповідно до абз.3 п.19 «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» нотаріуси подають щокварталу до 20 числа наступного місяця органам Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за формою згідно з додатком 4. Іншого алгоритму звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна при нотаріальному посвідченні договорів вказаним «Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» не передбачено, як і не передбачено право органів Пенсійного фонду України приймати рішення щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідач просить відмовити задоволення позовних вимог.

Представником позивача 25.08.2026 надано до суду відповідь на відзив. Позивач наполягає на тому, що він подав належні документи про придбання нерухомого майна вперше. ПФУ не має права відмовляти у поверненні коштів лише тому, що під час укладення договору не було надано довідок про відсутність іншого житла.

31 серпня 2026 року на адресу суду надійшло повідомлення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Юлії Арсенівни про те, що під час посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 28.05.2026 за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_1 не були надані документи про можливість звільнення його від сплати збору на державне пенсійне страхування.

Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України про що свідчить копія паспорту громадянина України у форм ID-картки з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_3 , виданого 09.12.2025 Управлінням Державної міграційної служби України в Запорізькій області.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою (довідка від 28.07.2022 № 2304-7501166220). Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Також, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (посвідчення від 22.01.2025 серії НОМЕР_4 ).

28 травня 2026 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (продавці) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири загальною площею 54,06 кв.м., житловою площею 38,08 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Якіб`юк Юлією Арсенівною та зареєстрований в реєстрі за № 1394. Фінансування придбання житла покупцем забезпечується житловим ваучером, реєстраційний номер в РПЗМ: ЖВ-12.03.2026-19335, дата реєстрації запису про житловий ваучер: 12.03.2026 (дата закінчення дії житлового ваучера: 12.03.2031), розмір допомоги, на який видано житловий ваучер 2 000 000 грн.

Згідно копії платіжної інструкції на переказ готівки № ПН60975С1 ОСОБА_1 сплачено 20 000 грн. з призначенням платежу «збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна. спл. 28.05.2026 ОСОБА_1 ».

ОСОБА_1 04.06.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про повернення суми сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Листом від 05.06.2026 № 0800-0605-8/48706 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено позивачу, що питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівліпродажу нерухомого майна відповідно до Порядку №1740 вирішується при нотаріальному посвідченні договорів купівлі продажу нерухомого майна за умови надання нотаріусу документів, що підтверджують звільнення від сплати збору, які зазначені у п. 15-2 Порядку № 1740. Порядком № 1740 передбачено повернення виключно помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Оскільки, Порядком № 1740 не передбачено право органів Пенсійного фонду України приймати рішення щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, відповідні повноваження у Головного управління відсутні. Крім того, до заяви не були надані, по-перше, документи передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, а саме довідка про невикористання житлових чеків для приватизації з усіх місць проживання після 1992 року. По-друге, до заяви не додана копія договору купівлі-продажу нерухомого майна. Також повідомлено, що документом, який підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка органів приватизації (управління комунального майна) з місць проживання щодо невикористання права на приватизацію, яку можна отримати в міських, районних у містах радах та їх виконавчих органах; селищних та сільських радах та їх виконавчих органах; центрах надання адміністративних послуг відповідно до місця проживання. За таких обставин, враховуючи те, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі продажу нерухомого майна від 28.05.2026 № 1394, за результатом розгляду наданих документів не було встановлено підстав для звільнення заявника від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, збір сплачено у розмірі, встановленому Законом, підстави для повернення сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна розмірі 20000,00 грн відсутні.

02 липня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про повернення суми сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області у листі від 07.07.2026 № 0800-0605-8/58980 з посиланням на те, що Порядком № 1740 не передбачено право органів Пенсійного фонду України приймати рішення щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, позивачу відмовлено у повернення збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону №400/97-ВР, платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі Порядок № 1740).

Відповідно до п.15-1 Порядку № 1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Відповідно до п. 18 Порядку №1740 облік сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

З наведених вище положень Закону №400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Об`єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.

Зі змісту Порядку № 1740 вбачається, що особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом в пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови відповідно оскаржити таке рішення до суду.

У цій справі позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористався механізмом, визначеним Порядком № 1740, та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про повернення помилково сплачених коштів.

Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, розробленим на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787.

Відповідно до п. 5 глави I Порядку №787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню (крім повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), із обов`язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб`єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).

Судом встановлено, що заява від 02.07.2026 містить твердження, що заявник не набував права власності на житло шляхом купівлі, приватизації, дарування, спадкування чи в інший спосіб.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна (об`єктів житлової нерухомості) та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем суду не надано.

Відмовляючи позивачу у задоволенні заяви від 02.07.2026 відповідач посилався на те, що оскільки при нотаріальному посвідченні договору купівлі продажу нерухомого майна від 28.05.2026 № 1394, за результатом розгляду наданих документів не було встановлено підстав для звільнення позивача від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, збір сплачено у розмірі, встановленому Законом, підстави для повернення сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна розмірі 20 000,00 грн відсутні.

З наведеного судом встановлено, що станом на 07.07.2026, з урахуванням наданих позивачем документів, відповідач вже не заперечував право позивача на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, наполягав на відсутності у нього повноважень приймати рішення щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів коштів з рахунків, відкритих для зарахування міжбюджетних трансфертів, здійснюється головними управліннями Казначейства на підставі листа відповідного місцевого фінансового органу, надісланого в електронній формі з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, сума платежу, що підлягає поверненню, реквізити рахунку, на який необхідно перерахувати кошти, дата та номер платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п.10 Порядку №787).

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача як структурний підрозділ в даному випадку покладено обов`язок щодо формування до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

У постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20 в якій вирішувалося питання: чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна, Верховний Суд зазначив: "якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду".

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно з яким державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

Беручи до уваги зібрані та досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови у формуванні подання на повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 20 000,00 грн. та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області сформувати та подати до органів Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 000 (двадцять тисячі) грн. 00 копійок, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН60975С1 від 28.05.2026 в сумі 20 000,00 грн.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами статті 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У відповідності до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1 064,96 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області щодо відмови у формуванні подання на повернення помилково сплаченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 20 000,00 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69057 м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б) сформувати та подати до органів Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 000 (двадцять тисячі) грн. 00 копійок, сплаченого згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН60975С1 від 28.05.2026 року в сумі 20 000,00 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (ЄДРПОУ 20490012, місцезнаходження: 69057 м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 07 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз