Ухвала суду № 140392921, 07.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

07 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8239/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши заяву представника позивача про визнання протиправними дій вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2024 по справі №280/8239/24 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема вирішено зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 03.03.2024, відповідно до вимог ч.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2024 по справі №280/8239/24 набрало законної сили 08.05.2025.

07.09.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій заявник просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не здійснення, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, з 03 березня 2024 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки.

Ухвалою суду від 14.09.2026 заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №280/8239/24 Головним управлінням з 03.03.2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2017- 2019 роки, який складає 7763,17 грн, про що свідчить рішення/розпорядження про перерахунок пенсії з 03.03.2024 та розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії. Внаслідок перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 з 03.03.2024 в порівнянні з розміром пенсії до перерахунку зменшився та склав 4323,70 грн. Зазначено, що ОСОБА_2 02.01.2025 звернулась до Головного управління із заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням набутого страхового стажу відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Під час проведення перерахунку пенсії з 01.01.2025 на підставі заяви від 02.01.2025 Головним управлінням застосовано норми чинного законодавства, які встановлюють більш вигідні умови для пенсіонера, а саме, застосовано показник середньої заробітної плати в України збільшений на коефіцієнти підвищень згідно постанов Кабінету Міністрів України, який складає 7994,47 грн, що забезпечує збільшення розміру пенсії порівняно з попереднім розрахунком. Внаслідок перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2025 склав 4750,76 грн. З 01.03.2025 року пенсія ОСОБА_1 була перерахована у зв`язку із проведенням індексації, відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії, в розмірі 1,115 (7994,47 *1,115 = 8913,83 грн), про що свідчить рішення/розпорядження про перерахунок пенсії з 01.03.2025 (копія додається). Внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_2 її розмір з 01.03.2025 склав 5285,28 грн, що є більшим, ніж розмір її пенсії, здійснений на виконання рішення суду станом на 03.03.2024. З 01.03.2026 року пенсія ОСОБА_1 була перерахована у зв`язку із проведенням індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії, в розмірі 1,121 (7994,47*1,115*1,121 = 9992,4 грн), про що свідчить рішення/розпорядження про перерахунок пенсії з 01.03.2026 (копія додається). Внаслідок перерахунку пенсії ОСОБА_2 її розмір з 01.03.2026 склав 5905,83 грн, що є більшим, ніж розмір її пенсії, здійснений на виконання рішення суду станом на 03.03.2024. За таких обставин станом на сьогоднішній день застосування середньої заробітної плати за три попередні роки в розмірі 7763,17 грн замість збільшеного показника середньої заробітної плати в розмірі 9992,4 грн значно зменшить розмір пенсії ОСОБА_2 . Відповідач зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2024 по справі №280/8239/24 виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в повному обсязі.

Від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що у наданих протоколах зазначено показник середньої заробітної плати за три попередні роки у розмірі 3764,40 грн (за 20142016 роки), тоді як відповідно до судового рішення має бути застосовано показник 7763,17 грн. Таким чином, наведені Відповідачем протоколи перерахунку не підтверджують виконання судового рішення, а навпаки - підтверджують його неналежне виконання, оскільки при здійсненні перерахунку пенсії застосовано інший показник середньої заробітної плати, ніж той, який визначений судовим рішенням.

Суд розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Суд зазначає, що предметом розгляду справи №280/8239/24 було питання перерахунку та виплати позивачу пенсії з 03.03.2024, відповідно до вимог ч.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки.

Судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що показник за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки, складає 7763,17 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що станом на сьогоднішній день застосування середньої заробітної плати за три попередні роки в розмірі 7763,17 грн., замість збільшеного показника середньої заробітної плати в розмірі 9992,4 грн., значно зменшить розмір пенсії ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення.

Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" («Hornsby v. Greece», заява №18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№1) від 27 серпня 1991 року, серія А, №209,с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, №18, с.16 - 18, п.34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

По-перше, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи судом не досліджувалося питання загального розміру пенсії ОСОБА_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що в рішенні суду було чітко вказано на те, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.

У зв`язку з цим суд вказав на протиправність застосування органом ПФУ показника середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки та відповідно зобов`язав провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 03.03.2024, відповідно до вимог ч.2 ст.40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки.

За таких обставин, відповідач мав безальтернативний обов`язок під час обрахунку пенсії застосовувати показник середньої заробітної плати в Україні, за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн.

При цьому, орган ПФУ не мав жодних правових підстав застосовувати на власний розсуд будь який інший показник середньої заробітної плати, окрім як показник за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн.

Водночас, відповідно до наданих розрахунків, зокрема за 27.02.2026, судом встановлено, що під час обрахунку пенсії позивачки застосовується показник середньої заробітної плати в розмірі 3764,40 грн., який збільшений (проіндексований) на показник 2,65448 та складає 9992,40 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідач не мав права на власний розсуд при обрахунку пенсії позивачу з 03.03.2024 застосовувати будь-який інший показник середньої заробітної плати, аніж показник за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн.

Суд зазначає, що дійсно предметом розгляду справи не було питання індексації (збільшення) показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., проте відповідач не залежно від проведення/не проведення індексації показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн. не мав право продовжувати застосовувати при обрахунку пенсії позивачки показник середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески в розмірі 3764,40 грн., оскільки це прямо суперечить рішенню суду.

З урахуванням викладеного, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства при виконанні рішення суду, а тому у даному випадку наявні правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.

Тому, заява представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.241, 248, 249, 256, 383 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №280/8239/24 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не здійснення на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року з 03 березня 2024 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за 3 календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області строк у 30 днів з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова