Рішення № 140392318, 07.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/25518/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Секірської А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Устименко Олени Миколаївни в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

20.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Устименко Олени Миколаївни в інтересах фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області:

- №0422520708 від 29.07.2026, на підставі якого за порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР у відношенні ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в сумі 159917 грн 00 коп.;

- № 0422530708 від 29.07.2026, на підставі якого за порушення п.85.2 ст. 85 ПКУ до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в сумі 1020 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1290,22 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

23 червня 2026 року в магазині фізичної особи-підприємця за адресою: АДРЕСА_1 , державними інспекторами ДПС проведено фактичну перевірку за наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області за №3754-п від 09.06.2026, мета перевірки: здійснення контролю, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

02 липня 2026 року представником ФОП ОСОБА_1 адвокатом Устименко О.М. був отриманий Акт фактичної перевірки вих. № 000719__/04/36/ ж5/07/08/РРО// НОМЕР_1 від 02.07.2026.

Актом встановлено, що господарська одиниця магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , використовується ФОП ОСОБА_1 на підставі договору суборенди, площею 96 кв. м. У ході перевірки виявлено, що фактично в цьому магазині використовується програмний РРО (ф/н 40012558…, далі ПРРО), зареєстрований ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. за іншою адресою АДРЕСА_2 , а не за адресою фактичного здійснення діяльності (буд. 78).

На підставі цього факту в Акті (п. 2.2.14, п. 2.2.20) зроблено висновок, що фіскальний режим роботи ПРРО за адресою буд. 78 є «нефіскалізовано», а всі розрахункові операції за період з 23.06.2026 по 01.07.2026 на загальну суму 106 621,00 грн проведено без застосування РРО/ПРРО та без роздрукування (надання) відповідного розрахункового документа встановленої форми. Одночасно Акт містить висновок про неподання платником податків повідомлення за формою № 20-ОПП щодо об`єкта оподаткування за адресою буд. 78 (кваліфіковано за п. 63.3 ст. 63 ПК України), а також про непред`явлення окремих документів на вимогу перевіряючих (п. 85.2 ст. 85 ПК України).

До Акта додано, зокрема, витяг з бази даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) за спірний період, у якому по кожній операції зазначено конкретний фіскальний номер розрахункового документа, дату, час та суму продажу, а підсумкова сума за цим витягом становить 106 621,00 грн тобто ту саму суму, яку Акт водночас кваліфікує як суму «нефіскалізованих» продажів.

З висновками та фактами, викладеними в акті фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не погодилась, тому керуючись пунктом 86.7. статті 86 Податкового кодексу України 13.07.2026 надала свої заперечення, які не були прийняті відповідачем до уваги.

13.08.2026 року у відповідь на адвокатський запит представником ФОП ОСОБА_1 адвокатом Устименко О.М. отримано податкові повідомлення-рішення: №0422520708 від 29.07.2026, на підставі якого за порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР у відношенні ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в сумі 159917 грн, та №0422530708 від 29.07.2026 - за порушення п.63.3 ст. 63 та п.85.2 ст. 85 ПКУ до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в сумі 1360 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій згідно Акту фактичної перевірки вих. № 000719/04/36/ж5/07/08/РРО// НОМЕР_1 від 02.07.2026, суми штрафних санкцій розраховані таким чином: за проведення розрахункової операції без застосування РРО при продажу товару Шкарпетки, на загальну суму 29 грн (п.2.2.12 акту) застосована санкція в розмірі 100% від суми продажу- загальна сума штрафу 29 грн; за проведення розрахункових операцій без застосування РРО (ПРРО) за період з 23.06.2026 по 01.07.2026 на загальну суму 106621 грн (п.2.2.20 Акту) застосована санкція в розмірі 150% від суми продажу загальна сума штрафу 159888 грн. За ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки застосований штраф в сумі 1020 грн за неподання у строки та у випадках, передбачених кодексом заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних застосований штраф в сумі 320 грн.

Щодо висновків перевірки стосовно відсутності фіскального режиму операцій господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_1 , платника податків ОСОБА_1 представник позивача зазначила, що в ході фактичної перевірки було встановлено, що на господарській одиниці за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який належить ФОП ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_1 ) РРО/ПРРО не зареєстровано, в той же час ПРРО (ф.н. НОМЕР_2 ) за допомогою якого була здійснена контрольна розрахункова операція - зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Щодо таких обставин, позивачка пояснювала під час проведення перевірки, що господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 вона ніколи не здійснювала, помилка при поданні повідомлення форми 20 -ОПП до податкової сталася з технічних причин. При реєстрації ПРРО за вказаною адресою магазину, інформація для реєстрації використовувалась фіскальним сервером із повідомлення форми 20-ОПП. Адреса здісйнення діяльності ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 підтверджується договором суборенди №СП-21 від 17.09.2025 та додатковою угодою до нього, а також копіями чеків з банківського терміналу, доданими до Акту фактичної перевірки. На час проведення первірки ФОП ОСОБА_1 вже планувала закриття торгової точки, тому після виявлення такої допущеної технічної помилки під час перевірки, дії з внесення змін до інформації про об`єкти, через які провадиться діяльність не здійснювала, натомість припинила діяльність за зазначеною адресою, що підтверджується додаткової угодою до договору суборенди №СП-21 від 02.07.2026.

Контролюючим органом до Акту фактичної перевірки доказів наявності в діях платника податків об`єктивної сторони порушень, визначених саме п.п. 1, 2, ст. 3 Закону № 265/95-ВР, зокрема, проведення розрахункових операцій не через зареєстровані у встановленому порядку ПРРО, чи не надання особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, не додані. Натомість ключовий висновок про суму проведених без застосування РРО/ПРРО розрахункових операцій представники податкової базують на додатку з баз ДПС СОД РРО.

Якщо контролюючий орган визначає суму до застосування штрафних (фінансових) санкцій (106 621,00 грн) саме на підставі витягу з СОД РРО, у якому по кожному продажу зазначено фіскальний номер розрахункового документа, це є прямим і безумовним визнанням контролюючим органом того факту, що відповідні розрахункові документи були сформовані, отримали фіскальний номер та передані на сервер ДПС, тобто пройшли фіскалізацію в розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Контролюючий орган не може одночасно: (а) використовувати конкретний масив фіскальних чеків з фіскальними номерами як джерело для розрахунку суми фінансової санкції, і (б) стверджувати, що ці ж самі операції не пройшли фіскалізації і РРО/ПРРО працював у нефіскальному режимі. Ці два твердження є взаємовиключними. Такий підхід не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень, передбаченим ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фактично встановлена Актом обставина використання ПРРО, зареєстрованого за адресою буд. 57, у торговельній точці за адресою буд. 78, за своєю правовою природою є порушенням порядку реєстрації (використання) реєстратора розрахункових операцій за конкретною господарською одиницею (неподання повідомлення за формою № 20-ОПП, що й кваліфіковано в самому Акті за п. 63.3 ст. 63 ПК України, а не порушенням обов`язку проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО з формуванням розрахункового документа, передбаченого п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Технічна помилка в реєстраційних даних, яка не вплинула на фактичне здійснення розрахункових операцій, на формування розрахункових документів та на облік виручки, і щодо якої не встановлено мети ухилення від оподаткування чи приховування доходу, не є тотожною повній відсутності фіскалізації.

У цій справі жодних ознак приховування виручки не встановлено: сума 106 621,00 грн. контролюючому органу відома і відображена в тих самих фіскальних чеках, реалізація товару здійснювалася відкрито, за адресою, орендованою на законних підставах (договір суборенди № СП-21 від 17.09.2025), працівник оформлений належним чином.

З наявних в додатках до Акту фактичної перевірки копіях фіскальних чеків можливо ідентифікувати назву суб`єкта господарювання, дату покупки, номер чека, загальну суму, продавця товару, вид товару, найменування товару, кількість товару, тощо. Зауважень у податкового органу до позивача щодо не підтвердження проведених господарських операцій, її розрахунків, безпідставності формування показників податкової звітності та правильності оподаткування за наявними фіскальними чеками, як розрахунковими документами, в яких була помилка у номері будинку адреси господарської одиниці у податкового органу не було.

Натомість, помилка у номері будинку адреси господарської одиниці в розрахунковому документі не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а вказані чеки підтверджують виконання розрахункових операцій.

В Акті (п. 2.2.12, п. 2.2.13) зафіксовано, що перед початком перевірки 23.06.2026 проведено одну контрольну розрахункову операцію з придбання шкарпеток на суму 29,00 грн, за результатами якої розрахунковий документ встановленої форми і змісту не надавався. Навіть якщо припустити, що щодо цієї конкретної операції мало місце порушення порядку видачі розрахункового документа, таке порушення стосується однієї операції на 29,00 грн і не може автоматично поширюватися на весь масив операцій за період 23.06.2026 01.07.2026 на суму 106 621,00 грн, які відображені в СОД РРО з фіскальними номерами та жодним чином не пов`язані з обставинами проведення контрольної закупівлі. Крім того, згідно доданого до Акту фактичної перевірки додатку з баз ДПС СОД РРО вбачається, що зазначена операція була фіскалізована 23.06.2026 об 11.04 год.

Крім контрольної закупки 23.06.2026, контролюючим органом безпосередньо не встановлювались та не фіксувались належним чином жодного іншого конкретного факту чи фактів проведення позивачем розрахункових операцій через РРО та не видачі при цьому особам, що отримували куплений товар розрахункових документів встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій.

Таким чином, помилка у номері будинку розташування господарської одиниці в розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, а також інші обставини, на які покликається в даному випадку контролюючимй орган, не можуть бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за п. 1, п. 9, статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Зазначений висновок узгоджується з правовим підходом наведеному у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2023 року викладеним у справі № 420/11790/22, від 16.05.2024 у справі №520/4564/23 тощо. А в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 Верховний суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі.

Щодо розрахунку штрафної санкції в розмірі 150% від вартості проданих товарів та застосування ознаки «повторності» представник позивача зазначила, що штраф сформовано таким чином: 29,00 грн х 100% = 29,00 грн; (106621 - 29 грн) х 150% = 159888,0 грн; - разом 159917 грн.

Такий розрахунок є незрозумілим, суперечливим та належним чином не обґрунтованим. Відповідач не пояснив, з яких саме правових і фактичних підстав до частини суми застосовано ставку штрафу 150%, тобто як за кожне наступне порушення.

У матеріалах справи відсутнє обґрунтування, яке саме порушення контролюючий орган вважає першим, яке наступним, у якій послідовності вони були виявлені, якими доказами підтверджується самостійність кожної розрахункової операції та чому ці дії не розглянуті як один епізод або єдине продовжуване порушення, зафіксоване в межах однієї фактичної перевірки. Позивач звертає увагу, що за версією самого контролюючого органу всі обставини були встановлені в межах однієї фактичної перевірки, в одному приміщенні, одними й тими самими посадовими особами, охоплювались єдиним послідовним процесом та до моменту винесення будь-якого рішення за результатами перевірки. Крім того, на думку контролюючого органу, всі дії з продажу здійснювались за умови умисного невстановлення ПРРО на торговій точці, тобто мали продовжувану у часі дію.

За таких обставин застосування підходу, за яким одна частина операцій одразу кваліфікується як перше порушення, а інша частина як наступне порушення зі ставкою 150%, потребувало окремого, чіткого та переконливого обґрунтування з боку Відповідача. Фактично ДПС не довела наявність повторності у процесуальному та доказовому розумінні. Відповідач не навів доказів, що до моменту застосування ставки 150% вже було належним чином встановлено, зафіксовано і юридично оцінено попереднє самостійне порушення саме ФОП ОСОБА_1 . Саме лише одночасне або послідовне відображення декількох сум у матеріалах однієї перевірки не є достатнім обґрунтуванням для автоматичного застосування підвищеної ставки штрафу. За таких обставин розрахунок штрафної санкції не є прозорим, перевірюваним і належно обґрунтованим. Саме по собі посилання на статтю 17 Закону України №265/95-ВР не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести правильність розрахунку штрафу, підстави застосування ставки 150%, самостійність кожного порушення. Таким чином, навіть розрахунок штрафної санкції викликає обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення суми штрафу. Це є додатковою підставою для висновку про необґрунтованість та протиправність ППР форми «С» №4422520708 на суму 159888,00 грн.

Щодо тверджень контролюючого органу про ненадання платником податків документів - в акті фактичної перевірки (п.2.2.20) контролюючим органом зафіксовано, що платником податків не надано посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у поновму обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме виписки банків по терміналу.

Представниками ДПС не дотримано норм податкового законодавства при призначенні та проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 , у порушення норм матеріального права надана вимога/запит про надання документів, які свідчать про проведення (намагання провести) документальної перевірки суб`єкта господарювання, а саме: виписки по рахунках ФОП з 01.01.2025 по 23.06.2026 року без надання відповідного Наказу та Направлення на проведення документальної перевірки.

Витребування зазначених документів (у вимозі/запиті про надання документів) не передбачено діючим законодавством під час фактичної перевірки суб`єкта господарювання.

Банківські виписки по еквайрінгу в розрізі транзакцій по даті і часу за період з 01.01.2025 по 23.06.2026, стосуються фінансових операцій, та не можуть бути надані до перевірки на запит податкового органу оскільки є банківською таємницею.

На підставі викладеного, висновки про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, зроблені посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області, є необґрунтованими та недоведеними.

Таким чином, висновки про порушення ФОП ОСОБА_1 норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зроблені відповідачем в акті фактичної перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, базуються на припущеннях, доводи податкового органу не підтверджені належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження в справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 10.09.2026 залишено без задоволення заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи № 160/25518/26 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.09.2026 залишено без задоволення заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_2 в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

09.09.2026 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу №3754-п від 09.06.2026 року 2024 винесеного на підставі пп.80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України та направлень на перевірку №5781, №5782 від 09.06.2026 року. З метою здійснення контролю, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), на підставі доповідної записки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області №4076/04-36-07-08-16 від 15.05.2026. Та з метою перевірки наявної інформації, викладеної у доповідній записці про відсутність у ФОП ОСОБА_1 готівкових розрахунків пбо питомна вага готівкових розрахунків складає <= 5% від загальної суми та неподання суб`єктом господарювання в установлений строк обов`язкової звітності. Посадовими особами контролюючого органу було пред`явлено наказ на проведення перевірки та ознайомлено з направленнями на перевірку продавця (особа яка фактично проводить розрахункові операції) Мігалко І.А., про що свідчить підпис останньої у зазначених направленнях та наказі.

Відповідно до актуальної позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06 лютого 2025 року по справі №120/11036/23, згідно з якою колегія суддів вважає, що вказаний лист (доповідна записка) в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.

Таким чином, посадовими особами контролюючого органу виконано вимоги пункту 81.1 статті 81 ПК України та було розпочато перевірку.

Перед початком перевірки 23.06.2026 року, інспекторами було зроблено контрольно-розрахункову операцію з придбання шкарпеток 29,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлені порушення: - п.1,2, ст.3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95), а саме: здійснення розрахункових операцій з 23.06.2026 року 01.07.2026 на суму 106 621,00 грн. без використання РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту ( за кожне наступне вчинене порушення 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг), (штрафна санкція склала -159917,00 грн.); - п. 85.2 ст.85 ПК України, а саме ненадання посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі усіх документів, що належать або пов`язані із предметом перевірки, а саме: не надано виписки з банків по терміналу (штрафна санкція склала -1020, 00 грн.); абз. 4 п. 63.3 ст. 63, с. 44 Податкового кодексу України неподання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП; (штрафна санкція склала - 340, 00 грн.).

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №3031/04/36/ ж5/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 02.07.2026 в якому відображені вказані порушення.

Щодо порушення п.1, 2, ст. 3 Закону України №265/95-ВР - під час проведення контрольно розрахункової операції, було виявлено що у магазині за адресою: АДРЕСА_1 було видано фіскальний чек з реквізитами зазначеною адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно п. 3 розділу ІІ Положення у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів такий документ не прийматиметься, як розрахунковий.

Верховний Суд в постанові від 02 лютого 2023 року № 500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням) обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Позивач наголошує : «Технічна помилка в реєстраційних даних, яка не вплинула на фактичне здійснення розрахункових операцій, на формування розрахункових документів та на облік виручки, і щодо якої не встановлено мети ухилення від оподаткування чи приховування доходу, не є тотожною повній відсутності фіскалізації».

Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Також продавцем ОСОБА_3 під час проведення фактичної перевірки було надано пояснення, за яким остання повідомила що за місцем провадження діяльності ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 - не може зняти з касового апарату Х-звіт, так як він знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак Позивач водить в оману суд, заперечуючи свою причетність до вказаної адреси як у фіскальних чеках, так і у поясненнях продавця. «Щодо таких обставин, позивачка пояснювала під час проведення перевірки, що господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 вона ніколи не здійснювала, помилка при поданні повідомлення форми 20 -ОПП до податкової сталася з технічних причин.»

ГУ ДПС у Дніпропетровській області наголошує, що фактично у місці здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_1 знаходився ПРРО 4001255898 що зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 .(що підтверджується чеками які надано в ході перевірки).

Згідно з Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР суб`єкту господарювання нараховано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 159917,00 грн за порушення п.1,2 ст.3 Закону 265/95-ВР.

Порушення, вчинене вперше, відбулося на суму 29,00 грн. *100%. Порушення кожне наступне проведення розрахункових операцій без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту, 106592,00 грн. грн*150%.

Перша розрахункова операція з видачею фіскального чека не встановленої форми надрукованого ПРРО відбулася 29.06.2026 року на загальну суму 29,00 грн., всі подальші фіскальні чеки не встановленої форми видано на загальну суму 106592,00 грн. згідно баз даних податкового органу СОД РРО.

Інформація з баз даних податкового органу є електронною копією документа, яка була самостійно передана позивачем до фіскального серверу.

Вимогами чинного законодавства встановлено, що висновки посадових осіб контролюючого органу під час, зокрема, фактичної перевірки, можуть ґрунтуватися на документах та податковій інформації.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок). Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених ПК України.

Інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Відповідно до позиції Верховного Суду вкладеної у постанові від 10.12.2020 року у справі №814/733/17 визначається, що ПК України не встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом 80.2 статті 80 ПК України, які в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Щодо порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України - позивач зазначив: «Витребування зазначених документів (у вимозі/запиті про надання документів) не передбачено діючим законодавством під час фактичної перевірки суб`єкта господарювання.» Суб`єкт господарювання не може самостійно визначати податковому органу обсяг запитуваних документів, призводячи до дискримінації дії інспекторів податкового органу.

Відповідно до абзацу першого п. 85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Письмовий запит на надання документів, а також копію наказу та направлення на проведення фактичної перевірки було вручено ОСОБА_3 про що свідчать особисті підписи у документах. Однак, під час проведення перевірки з місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , за адресою: м. Дніпро, проспект Поля, б.78, посадовим (службовим особам) ГУ ДПС у Дніпропетровській області не було надано у повному обсязі документів, що пов`язані з предметом перевірки.

Позивачем не надано виписки банків по терміналу. Актом фактичної перевікри засвідчено факт ненадання у визначений у запиті термін (ненадання не в повному обсязі, відмови від надання) платником податків документі для перевірки.

Запитувати необхідні для здійснення перевірки документи є правом контролюючого органу, натомість надавати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки є саме обов`язком суб`єкта господарювання, який виникає після початку перевірки та не залежить від наявності вимоги про надання/ витребування таких документів контролюючим органом.

Верховний Суд у постанові від 17.10.2024. у справі №160/9989/22 зауважив наступне: Крім того, Суд зауважує, що в акті перевірки зафіксовано не надання платником податків на запит податкового органу запитуваних документів.

Така позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 травня 2020 року (справа №826/678/16), від 16 квітня 2020 року (справа №826/7760/15), а також у постановах від 06 серпня 2019 року (справа №160/8441/18), від 29 травня 2020 року (справа №826/27811/15), від 13 листопада 2020 року (справа №813/6362/13-a), від 28 жовтня 2021 року (справа №802/880/18-а), від 06 вересня 2022 року (справа №640/772/21), від 14 грудня 2022 року (справа № 640/637/19), від 07 лютого 2023 року (справа №640/9880/19).

Щодо порушення абз. 4 п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України - в ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснюється господарська діяльність без реєстрації об`єкта оподаткування через який провадиться діяльність. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП не подана протягом 10 робочих днів після їх реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, чим порушено вимоги п. 63.3 ст. 63 ПК України.

Відповідальність за вказане порушення зазначена в п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України, а саме: неподання в строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом тягнуть за собою накладання штрафу для самозайнятих осіб у розмірі 340 грн.

Отже, за результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №3031/04/36/ж5/07/08/РРО// НОМЕР_1 від 02.07.2026 в якому відображені вказані порушення.

Податкові повідомлення рішення від №0422520708, № 0422530708 від 29.07.2026 загальною сумою 161 277 грн. є законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , зареєстрована як фізична особа підприємець 23.08.2025, № запису 2010350000000858006, місцезнаходження ФОП: АДРЕСА_4 , основний вид економічної діяльності: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, перебуває на обліку як платник податків вв ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Самарівська ДПІ), що підтверджується відповіддю № 3216335 від 24.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповіддю № 3216382 від 24.08.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , карткою платника податків.

17.09.2025 між ТОВ «Бон Естейт» як орендарем та ФОП ОСОБА_4 як суборендарем укладено договір суборенди № СП-21, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення (торгівельний павільйон) площею 96,0 квадратних метрів на 1-му поверсі Торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.1), право тимчасового користування ТК належить орендарю на підставі договору № ЮН-5 від 01.11.2023 оренди нежилого приміщення, укладеного між ТОВ «КРОППЕРС ГРУП» та ТОВ «Бон Естейт». Згода ТОВ «КРОППЕРС ГРУП» на передачу площ ТК в суборенду зазначено в п. 3.4.5 Договору суборенди №ЮН-5 від 01.11.2023 (п.1.2), договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.10.2026 включно, а в частині виконання грошових зобов`язань до повного їх виконання (п.4.1).

17.09.2025 ТОВ «Бон Естейт» як орендарем та ФОП ОСОБА_4 як суборендарем підписано Додаткову угоду про внесення змін до Договору суборенди № СП-21 від 17.09.2025, згідно із пунктом 1 якої сторони дійшли згоди внести зміни до Договору суборенди № СП-21 від 17.09.2025, виклавши наступні пункти договору суборенди в такій редакції:

П.1.1 Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування (суборенду) частину нежитлового приміщення (торгівельний павільйон) площею 96,0 квадратних метрів на першому поверсі Торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

03.10.2025 ФОП ОСОБА_4 подано заяву про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП, додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів), щодо магазину за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується квитанцією № 2 від 03.10.2025.

15.05.2026 за вх. № 4076/04-36-07-08-16 ГУ ДПС у Дніпропетровській області зареєстровано доповідну записку начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області С.Цуркана на заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області М.Бородюка, в якій зазначено, що Відділом фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в ході проведення до перевірочного аналізу встановлено, наявна інформація про незначну кількість чеків, створених за добу СГ, які мають зареєстровані РРО/ПРРО, із зазначенням фіскального номеру (не більше ніж 3) № 4.50 «Операційного плану діяльності ДПС України з управління податковими ризиками на 2026 рік» (Додаток 2 до загального плану Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками на період з 01.01.2025 по 31.12.2026 (зі змінами). Крім того, по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наявна інформація про відсутність готівкових розрахунків або питома вага готівкових розрахунків складає <= 5% від загальної суми та неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності, що відповідає критерію податкового ризику - № 4.44 та № 4.40 «Операційного плану діяльності ДПС України з управління податковими ризиками на 2026 рік» (Додаток 2 до загального плану Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками на період з 01.01.2025 по 31.12.2026 (зі змінами). Запропоновано провести фактичну перевірку ФОП Стамова В.О.

09.06.2026 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області видано наказ № 3754-П «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно із яким з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), керуючись ст. 19-1, ст. 20, п.п.69.2-2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75, на підставі пп.80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), перевірку розпочати з 22.06.2026, тривалість не більше 10 діб. Період діяльності, який перевіряється: згідно ст. 102 Податкового кодексу України.

09.06.2026 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області оформлено направлення на перевірку № 5781, № 5782, якими на підставі п.п.80.2.4 п. 80.2 ст.80 та керуючись ст.19-1, ст.20, п.п.69.2-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно наказу № 3754-П від 09.06.2026 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить з 22.06.2026 фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , тривалість перевірки не більше 10 діб, мета перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), посадові особи, які здійснюють перевірку: головний державний інспектор відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Безгінова Тетяна Вікторівна, та головний державний інспектор відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ягольник Денис Олександрович відповідно.

23.06.2026 о 10:15 направлення пред`явлені та вручена копія наказу від 09.06.2026 № 3754-П ОСОБА_3 , про що свідчать її розписки у направленнях.

Фактичну перевірку проведено за адресою: АДРЕСА_2 , 23.06.2026 в присутності продавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_3 надала перевіряючим письмові пояснення, згідно із якими проходить стажування у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , при продажу шкарпетки жіночі за ціною 29 грн фіскальний чек не видала, тому що не знає, як використовувати касовий апарат. В магазині здійснюється продаж окулярів, ліхтариків, світильників, одяг, взуття, дитячі іграшки.

Крім того, ОСОБА_3 надано письмові пояснення, в яких зазначено, що вона працює у магазині одягу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 . Х-звіт станом на 23.06.2026, 29.06.2026 з касового апарату не може, так як касовий апарат знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

02.07.2026 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за наслідками фактичної перевірки, проведеної на підставі статей 20, 80 Податкового кодексу України та тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні на підставі п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (зі змінами) з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю України, Законів України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», від 02.03.2015 № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (зі змінами), від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (зі змінами) та інших нормативно правових актів, складено акт фактичної перевірки №3031/04/36/ ж5/07/08/РРО// НОМЕР_1 від 02.07.2026.

В пункті 2.2.20 Акта зазначено: «Проведена фактична перевірка магазину SELLI за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_4 . В ході перевірки встановлено факт продажу роздрібної торгівлі одягу, ліхтариків, шкарпеток, взуття в готівковій та безготівковій формі. Перед початком перевірки 23.06.2026 проведено контрольно розрахункову операцію з придбання шкарпеток на сум 29,0 грн. В ході перевірки встановлено, що у магазині за адресою: АДРЕСА_1 , фактично знаходиться ПРРО ф/н НОМЕР_4 , який зареєстрован за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується чеками, які були надані в ході перевірки. Перевіркою встановлено, проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ та або ПРРО та без роздрукування видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, що підтверджує виконання розрахункової операції за період з 23.06.2026 по 01.07.2026 на загальну суму 106 621,0 грн. Неподання платником податків посадовим (службовим) особам до органів державної податкової служби повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`яязані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП за адресою: АДРЕСА_1 . Ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме виписки банків по терміналу.

Згідно з висновками перевірки встановлено порушення:

статті 3 пункту 1.2 Закону України від 06.97.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»;

статті 63 пункту 63.3 Податкового кодексу України;

статті 85 пункту 85.2 Податкового кодексу України.

Примірник акта вручено 02.07.2026 представнику позивача Устименко О.М.

13.07.2026 адвокатом Устименко О.В. в інтересах ФОП ОСОБА_1 направлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт фактичної перевірки №3031/04/36/5/07/08/PPO/ НОМЕР_1 від 02.07.2026.

24.07.2026 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області направлено адвокату Устименко О.В. лист № 57198/6/04-36-07-08-16 «Про результати розгляду заперечення», в якому зазначено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки Комісія дійшла висновку, що пояснення та документальне підтвердження, надані платником, не спростовують факти порушень відображених в акті перевірки. Таким чином, Комісією прийнято рішення заперечення ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, висновки акту фактичної перевірки 02.07.2026 №3031/04/36/5/07/08/PPO/ НОМЕР_1 ) залишити без змін.

29.07.2026 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення рішення:

1) форми «С» № 0422520707, відповідно до якого на підставі акта перевірки № 3031/04/36/ж5/07/08-РРО/ НОМЕР_1 від 02.07.2026, яким встановлено порушення п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 54 розділу ІІ Податкового кодексу України, абз.1,2 п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 159 917,00 грн;

2) форми «ПС» № 0422530708, відповідно до якого на підставі акта перевірки № 3031/04/36/ж5/07/08-РРО/ НОМЕР_1 від 02.07.2026, яким встановлено порушення пп.63.3 ст. 63, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 глави 54 Податкового кодексу України, п.117.1 ст.117, абз.3, 4 п.121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 1360,00 грн.

10.08.2026 адвокатом Устименко О.М. направлено відповідачу адвокатський запит з вимогою повідомити про рішення, прийняте за наслідками фактичної перевірки господарської діяльності, що була проведена представниками ГУ ДПС у Дніпропетровській області 23.06.2026 року у ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та надати копію прийнятого за результатами зазначеної перевірки податкового повідомлення рішення у встановленому законом порядку.

Листом від 13.08.2026 № 61344/6/04-36-07-08-16 відповідачем надано адвокату Устименко О.М. завірені належним чином копії Податкових повідомлень-рішень №0422530708, №0422520708 від 29.07.2026 ФОП ОСОБА_1 .

13.08.2026 адвокатом Устименко О.М. направлено відповідачу адвокатський запит з вимогою надати детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій до податкових повідомлень-рішень №0422520708 від 29.07.2026, та №0422530708 від 29.07.2026, щодо ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Листом від 14.08.2026 № 616112/6/04-36-07-08-16 відповідачем надано адвокату Устименко О.М. завірену належним чином копію розрахунку штрафних (фінансових) санкцій згідно акту фактичної перевірки від 02.07.2026 №3031/04/36/Ж5/07/08/PPO/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 .

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Нормативно-правові акти застосовуються в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення рішення форми «С» від 29.07.2026 форми «С» № 0422520707, суд зазначає таке.

Згідно із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій зазначеним податковим повідомленням рішенням застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у загальному розмірі 159 917,00 грн, а саме:

порушення п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не проведено розрахункову операцію на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції (29,00 грн), відповідальність передбачена абз. 1, 2 п.1, абз. 1, 3 ст.17 зазначено Закону; розмір санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання, вчинене вперше 100% - 29,00 грн;

порушення п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не проведено розрахункову операцію на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції (106621 29 = 106 592,00 грн), відповідальність передбачена абз. 1, 2 п.1, абз. 1, 3 ст.17 зазначено Закону; розмір санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання, вчинене вдруге 150% - 106592,00*150%=159 888,00 грн.

Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями, далі Закон № 265/95-ВР) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР:

фіскальні функції - це:

а) здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам`яті реєстратора розрахункових операцій, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;

б) здатність програмних реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Відповідно до пункті 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21 сформував такі висновки:

«…Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Отже, притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР є безпідставним, оскільки безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений у цьому пункті, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.

Отже, в цій частині колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача, що відповідний обов`язок ним був виконаний, а висновки контролюючого органу про зворотнє не знаходять свого підтвердження.

Перевіряючи висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, колегія суддів виходить з такого.

Як вже зазначалося, обов`язок, передбачений цим пунктом, полягає в тому, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надавати особі в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Відповідно до статті 8 Закону №265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 3 розділу І цього Положення установлені у ньому вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, можна зробити висновок, що Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

За змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Отже, відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як назва податку, літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР…».

Застосовуючи наведений правовий висновок, суд вважає, що притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за порушення пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР було безпідставним, оскільки безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений у цьому пункті, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.

Відповідний обов`язок позивачкою виконаний, оскільки як контрольна, так і майбутні розрахункові операції, на підставі обсягу яких визначено розмір фінансової санкції, відбувалися із застосуванням РРО і на повні суми покупки, зворотнього контролюючим органо не доведено.

Закон № 265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення № 13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності). За змістом норм Положення № 13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення № 13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 02 березня 2023 року у справі № 500/6845/21 та від 27 березня 2025 року у справі № 560/15692/23, від 09.04.2026 у справі № 380/20009/23

Перевіряючи висновки контролюючого органу про порушення позивачкою пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено, що у магазині за адресою: АДРЕСА_1 , фактично знаходиться ПРРО ф/н НОМЕР_4 , який зареєстрован за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується чеками, які були надані в ході перевірки. Перевіркою встановлено, проведення розрахункових операцій без застосування РРО/ та або ПРРО та без роздрукування видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, що підтверджує виконання розрахункової операції за період з 23.06.2026 по 01.07.2026 на загальну суму 106 621,0 грн.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі Положення № 13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до цього Положення.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що фіскальний чек має містити зокрема такі обов`язкові реквізити:

найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);

назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);

адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3).

Під час проведення контрольно розрахункової операції у магазині за адресою: АДРЕСА_1 продавцем видано фіскальний чек, який містить зокрема такі реквізити:

ФОП ОСОБА_1 .

Магазин Дніпропетровська область, м. Дніпро, Центральний район, пр-т Поля, буд. 57.

ІД 3482710823.

Товар Шкарпетки жін. 800685710012, ціна 29,00, к-сть 1, сума 29,00 грн; без ПДВ;

Оплата товару: готівка 100,00 грн, одержано від покупця 100,00 грн, решта 71,00 грн.

Чек № 3230902552 від 29.06.2026.

ФН РРО 4001255398.

29.06.26 24:16.

Суд зауважує, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності, за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні № 220/28350 змісту, а саме назви господарської одиниці.

Безумовно, до розрахункового документу встановлюються певні вимоги щодо відтворення його змісту. Водночас, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у такому розрахунковому документі, який в свою чергу у повному обсязі надає можливість не тільки відтворити, зрозуміти та ідентифікувати розрахункову операцію за місцем її проведення не приховуючи її сутність за допомогою реєстратора розрахункових операцій (тощо), але і підтвердити її виконання, не може бути правовою підставою для притягнення такого платника податків за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, а саме як за невидачу такого розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Виключенням з цього правила, можна вважати, видачу такого фіскального чеку, в якому не зазначено тих обов`язкових реквізитів, що встановлені у наведеному Положенні № 220/28350, які не надають можливості підтвердити виконання розрахункової операції, та які мають вплив на правильність визначення, реальність здійснення господарської операції за її суттю та на формування показників податкової звітності.

В межах спірних правовідносин очевидним є допущення позивачем технічної помилки при поданні 03.10.2025 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заяви про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) в частині зазначення адреси об`єкту оподаткування АДРЕСА_2 , замість правильної АДРЕСА_1 .

Контролюючий орган проводив фактичну перевірку саме за правильною адресою: АДРЕСА_1 , доказів того, що позивачкою здійснюється господарська діяльність за двома адресами в матеріалах справи відсутня і спростовується зокрема тим, що згідно з загальнодоступними відомостями з мережі Інтернет за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться адміністративна будівля, а саме - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про що відомо відповідачу.

Суд критично оцінює пояснення продавця ОСОБА_5 , що РРО знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , оскільки безпосередньо нею видано розрахунковий документ із застосуванням РРО за адресою АДРЕСА_1 .

Розрахунковий документ, наданий контролюючому органу, містить обов`язковий реквізит адресу господарської одиниці, проте з помилкою у номері будинку « 57» замість « 78», обумовленою допущеною позивачкою при поданні форми 20-ОПП помилки у адресі об`єкта оподаткування, що формально є порушенням вимог Положення щодо змісту розрахункового документа.

Разом з тим, помилка в розрахунковому документі не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а вказані чеки підтверджують виконання розрахункової операції. Зокрема, з наявної в матеріалах справи інформації про зміст фіскальних чеків можливо ідентифікувати назву суб`єкта господарювання, дату покупки, номер чека, загальну суму, продавця товару, вид товару, найменування товару, кількість товару, тощо. Така помилка жодним чином не впливає на правильність формування показників податкової звітності.

Зауважень у податкового органу до позивача щодо не підтвердження проведених господарських операцій, її розрахунків, безпідставності формування показників податкової звітності та правильності оподаткування за наявними фіскальними чеками, як розрахунковими документами, у податкового органу не було.

Наведений висновок в повній мірі узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач вправі застосовувати дані системи СОД РРО стосовно проведення позивачем у період з 23.06.2026 по 01.07.2026 розрахункових операцій без застосування РРО та або ПРРО та без роздрукування видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, що підтверджує виконання розрахункової операції, при визначенні суми штрафу.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач під час проведення фактичних перевірок, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема, щодо перевірки наявності (відсутності) обов`язкових реквізитів розрахункового документа, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 27 березня 2025 року у справі № 560/15692/23, від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23, від 20.11.2024 у справі № 440/9859/23, від 09.04.2026 у справі № 380/20009/23, від 22.09.2026 у справі № 320/13139/24.

Тобто, суд вважає, що відповідач під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО.

Разом з тим, умовами притягнення платника до відповідальності на підставі пункту 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР є обов`язкове встановлення в ході перевірки факту:

-проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор;

- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

- невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Як зазначено судом вище, технічна помилка в реквізиті (номері будинку) не є істотним недоліком фіскального чеку, і не є підставою для притягнення позивачки до відповідальності згідно із пунктом 1 частини першої статті 17 Закону № 265/95-ВР, оскільки визначених у цій нормі фактів як умови для притягнення до відповідальності в ході перевірки встановлено не було, і суд погоджує доводи представника позивача, що наявність відповідної інформації в СОД РРО свідчить про те, що чеки є фіскалізованими, розрахункові операції відбулися, жодних доказів спроб позивачки ухилитися від оподаткування чи якимось чином вплинути на податковий облік матеріали перевірки не містять. Така помилка є суто формальним недоліком, який не спростовує факт фіскалізації операції.

З огляду на наведене, податкове повідомлення -рішення від 29.07.2026 № 0422520708 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення рішення від 29.07.2026 № 0422530708, суд зазначає таке.

Згідно із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій зазначеним податковим повідомленням рішенням застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у загальному розмірі 1360,00 грн, а саме:

порушення п.п.20.1.6 п.п.20.1.10 п.20.1 ст. 20, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, відповідальність передбачена пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, розмір фінансової санкції 1020,00 грн,

порушення пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), ст.16, п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, відповідальність передбачена п.117.1 ст. 117 Податкового кодексу України в розмірі 340,00 грн.

Щодо штрафу в розмірі 340,00 грн за порушення вимог пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462), ст.16, п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України, платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи за основним місцем обліку про всі об`єкти оподаткування ті об`єкти пов`язані з оподаткуванням згідно з розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588 (із змінами та доповненнями), шляхом подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткування або через які проводиться діяльність за формою « 20-ОПП» протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Об`єкт оподаткування за адресою АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 не зареєстровано, форму 20-ОПП не подано, що фактично визнається представником позивача у позові.

Так, у позовній заяві зазначено, що фактично встановлена Актом обставина використання ПРРО, зареєстрованого за адресою буд. 57, у торговельній точці за адресою буд. 78, за своєю правовою природою є порушенням порядку реєстрації (використання) реєстратора розрахункових операцій за конкретною господарською одиницею (неподання повідомлення за формою № 20-ОПП, що й кваліфіковано в самому Акті за п. 63.3 ст. 63 ПК України, а не порушенням обов`язку проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО з формуванням розрахункового документа, передбаченого п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП не подано протягом 10 робочих днів після їх реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, чим порушено вимоги п. 63.3 ст. 63 ПК України.

Відповідальність за вказане порушення зазначена в п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України, а саме: неподання в строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом тягнуть за собою накладання штрафу для самозайнятих осіб у розмірі 340 грн.

Тобто, висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України є правомірними, як і податкове повідомлення рішення від 29.07.2026 № 0422530708 в частині застосування фінансової санкції в розмірі 340,00 грн.

Щодо штрафу в розмірі 1020,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до підпунктів 20.1.6, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Абзацом першим пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85 Податкового кодексу України).

Пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України визначено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Судом установлено, що 23.06.2026 о 10 год. 20 хв. продавцю ОСОБА_3 вручено під розписку письмову вимогу перевіряючих про надання платником податків документів за переліком.

24.06.2026 адвокатом Устименко О.М. в інтересах ФОП ОСОБА_1 надано Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області відповідь на вимогу про надання документів за результатами фактичної перевірки від 23.06.2026, з зазначенням, що відсутні правові підстави вимоги, не дотримано норм податкового законодавства при призначенні та проведенні перевірки ФОП ОСОБА_4 , у порушення норм матеріального права надана вимога/запит про надання документів, які свідчать про проведення (намагання провести) документальної перевірки суб`єкта господарювання, а саме: документи щодо обліку товарних запасів, у порядку визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей, виписки банку по терміналу за невизначений період, накладні на прибуття ТМЦ, ТТН, книга доходів за період з 01.01.2025-23.06.2026, без надання відповідного Наказу та Направлення на проведення документальної перевірки. Витребування зазначених документів (у вимозі/запиті про надання документів) не передбачено діючим законодавством під час фактичної перевірки суб`єкта господарювання. Також з посиланням на пункт 20.1.2. ст. 20 Податкового кодексу України та статтю 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що запитувана інформація та її документальне підтвердження в ході фактичної перевірки, а саме банківські виписки по терміналу за невизначений термін, стосується фінансових операцій, не може бути надана до перевірки на запит податкового органу оскільки є банківською таємницею. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - є фізичною особою - підприємцем, платником єдиного податку другої групи, та не здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, у зв`язку з чим вимога про надання документів щодо товарного обліку не може вважатися безумовно правомірною без посилання на спеціальну норму закону, яка прямо встановлює відповідний обов`язок.

Також у листі зазначено, що позивачем прийнято рішення про часткову відмову у наданні документів за вимогою інспектора ДПС, які виходять за межі мети фактичної перевірки внесеної до Наказу № 3754-п від 09.06.2026 року на проведення фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , де вказано, що мета перевірки: здійснення контролю, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

На підтвердження дотримання податкового законодавства за результатами фактичної перевірки, на запит надано:

Документ, що підтверджує право користування господарською одиницею: договір суборенди №СП-21 від 17.09.2025 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Бон Естейт»;

Пакет документів на підтвердження трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та продавцем ОСОБА_3 .

Доводи представника позивача про відсутність правових підстав вимоги, вимога/запит про надання документів свідчить про проведення (намагання провести) документальної перевірки суб`єкта господарювання, є помилковими, оскільки право контролюючого органу запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи та обов`язок платника, який кореспондується з цим правом, надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, прямо передбачені підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, незалежно від виду перевірки.

Факт ненадання банківських виписок по терміналу зафіксовано безпосередньо в акті фактичної перевірки, без складання окремого акта, передбаченого пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, що є процедурним порушенням з боку контролюючого органу.

Разом з тим, за усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення, проте, лише за умови, що таке порушення вплинуло або об`єктивно могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Тобто, не кожне порушення, допущене суб`єктом владних повноважень, вважається таким, що безумовно впливає на правильність та обґрунтованість висновків такого суб`єкта.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2023 у справі 560/2210/19, 16.03.2023 у справі №400/4409/21, від 21.02.2023 у справі №369/7737/16-а, від 10.07.2019 у справі №804/639/18, від 27.09.2022 у справі №320/1510/20, від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20.

Застосовуючи до спірних в цій справі правовідносин наведені вище висновки Верховного суду, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, суд вважає, що нескладання відповідачем окремого акта відмови ФОП ОСОБА_1 у наданні банківських виписок по терміналу посадовій (службовій) особі контролюючого органу є формальним порушенням процедури, оскільки представником позивача надано частину документів та пояснення, чому саме вона не надає банківські виписки.

Тобто в не залежності від складання окремого акта про відмову у наданні документів позивач вважає, що банківські виписки по терміналу є банківською таємницею і не повинні надаватися контролюючому органу.

З приводу цих доводів суд зазначає, що дійсно, відповідно до статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є:

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

2) інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) інформація про організацію та здійснення охорони банку та осіб, які перебувають у приміщеннях банку;

5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації;

9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності;

10) інформація про організацію та здійснення інкасації коштів та/або перевезення валютних цінностей;

11) інформація про банки чи клієнтів банків, що збирається від банків під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайта платіжної інфраструктури, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

12) інформація про банки чи клієнтів банків, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави;

13) рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, крім рішень про накладення штрафів, про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Дійсно, банківські виписки містять банківську таємницю, і не повинні надаватися банком іншим особам, проте безпосередньо для платника податків виписка банку є первинним документом, який підтверджує здійснення з ним розрахунків у безготівковій формі (через POS-термінал).

Тому відповідна інформація має надаватися контролюючому органу, оскільки вона безпосередньо пов`язана з метою перевірки, визначеною у наказі та направленнях - дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.

З огляду на наведене, відсутні підстави для скасування податкового повідомлення рішення від 29.07.2026 № 0422530708 в частині застосування штрафу у розмірі 1020,00 грн, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Доводам відповідача, викладеним у відзиві, щодо наявності підстав для проведення перевірки, суд оцінки не надає, оскільки позивачем оскаржуються виключно висновки перевірки, а не порушення при її призначенні.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає таке.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1290, 22 грн.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Загальний розмір позовних вимог майнового характеру становить 161 277 грн (100%).

Частина позовних вимог, які задоволено 159 917,00 грн (99,15%).

Тобто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань позивача належать до стягнення судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1279,25 грн пропорційно задоволеним вимогами.

Щодо заявлених витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Докази всіх фактичних витрат на професійну правничу допомогу адвоката будуть надані Позивачем (представником) до закінчення судових дебатів у справі або на останньому судовому засіданні у разі спрощеного провадження.

Представник позивача у позовній заяві зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу (гонорар) становить 10000,00 грн.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених правових норм слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відтак, стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Устименко О.М. надано ордер серії АН № 2053505,договір про надання правничої допомоги від 23.06.2026, акт узгодження розрахунку вартості послуг від 23.06.2026, акт наданих послуг від 18.08.2026, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 18.08.2026 № 1.

Згідно із умовами договору від 23.06.2026, укладеного між адвокатом Устименко О.М. та ОСОБА_1 , клієнт за добровільною узгодженістю сторін зобов`язується після підписання цього договору оплатити роботу адвоката за юридичні консультації, клієнт відшкодовує в повному обсязі всі витрати адвоката організаційно технічного характеру, понесені у зв`язку з виконанням цього договору, відшкодування вказаних витрат має бути здійснено клієнтом протягом трьох днів після подання адвокатом звіту про витрати (п.3), сума гонорару та всіх передбачених договором додаткових витрат є конфіденційною інформацією не підлягає розголошенню сторонами, крім випадків встановлених законодавством (п.5).

Відповідно до акта узгодження розрахунку вартості послуг від 23.06.2026 (додаток 1 до договору від 23.06.2026) розрахунок вартості однієї години надання послуг зустріч та усна консультація клієнта, ознайомлення з документами по суті питання клієнта, ознайомлення з матеріалами справи, відповідь на запит контролюючого органу, зауваження на дії контролюючих органів, складання адвокатського запиту до 35% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, на дату підписання акта приймання передачі наданих послуг; .. складання позовної заяви, заперечень на позов, складання апеляційних та касаційних скарг 75% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на дату підписання акта приймання передачі наданих послуг.

Згідно з актом наданих послуг від 18.08.2026 (додаток 2 до договору від 23.06.2026) загальна вартість послуг складає 10000,00 грн:

Консультація клієнта, аналіз пакету документів, наданих клієнтом, роз`яснення порядку визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, обговорення правової позиції 1 година 1000,00 грн;

Збір доказів, в тому числі шляхом надсилання адвокатських запитів 2 години по 1000 грн, загальна сума 2000,00 грн;

Підготовка заперечення на акт фактичної перевірки ГУДПС у Дніпропетровській області 2 години по 1000 грн, загальна сума 2000,00 грн;

Підготовка позовної заяви, вивчення судової практики та ін. 5 годин по 1000 грн, загальна сума 5000,00 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 18.08.2026 № 1 ОСОБА_1 оплачено 10000,00 грн на підставі договору про надання правничої допомоги від 23.06.2026 адвокатом Устименко О.М.

Таким чином, виходячи з наданих адвокатом документів, загальна вартість наданої правничої допомоги за договором становить 10000,00 грн.

Відповідачем не подано заперечень щодо неспівмірності цих витрат.

Частина позовних вимог, які задоволено, становить 99,15% від загальної суми майнової вимоги, тож на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань позивача належать до стягнення на надання правничої допомоги 9915,00 грн пропорційно задоволеним вимогами (10000,00 х 99,15%).

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Устименко Олени Миколаївни в інтересах фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Сімферопольська, будинок 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.07.2026 № 0422520708, яким до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в сумі 159 917,00 грн за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення від 29.07.2026 № 0422530708 відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1279,25 (одна тисяча двісті сімдесят дев`ять гривень 25 коп.) грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 9915,00 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять гривень 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська