Рішення № 140392249, 07.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №640/22259/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийняті ГУ ДПС у м. Києві щодо позивача, а саме: податкове повідомлення-рішення № 0136050-3314-2652 від 27 квітня 2020 року; податкове повідомлення-рішення № 0136051-3314-2652 від 27 квітня 2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що майно, у відношенні якого йому були нараховані податкові зобов`язання, вибуло з його власності ще у 2016 році, про що до державного реєстру внесені відповідні записи, а тому у відповідача були відсутні підстави для нарахування йому податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 рік.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 13 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи постановлено проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 з 01 червня 2026 року змінено територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського адміністративного суду від 25 серпня 2026 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Замінено відповідача у справі Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011).

Із матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві, заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , у вересні 2021 року подало до суду відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 в 2019 році на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме: нежилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 322,1 кв. м і нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 93,2 кв. м.

З урахуванням вказаного податковим органом на виконання вимог підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України 27 квітня 2020 року було проведено обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік та сформовані податкові повідомлення-рішення № 0136050-3314-2652 від 27 квітня 2020 року у розмірі 20161,85 грн і № 0136051-3314-2652 від 27 квітня 2020 року у розмірі 5833,85 грн, які було направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Вказане свідчить про правомірність дій ГУ ДПС у м. Києві і відсутність підстав для задоволення позову.

Представником позивача надана відповідь на відзив на позовну заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали судової справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав 11 січня 2010 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на 10/100 нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 32265904). Підстава реєстрації права власності свідоцтво про право на спадщину за законом № 5-2105 від 20 грудня 2010 року, видане Київською державною нотаріальною конторою № 15.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав 24 січня 2011 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на 47/400 нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 31623449). Підстава реєстрації права власності свідоцтво про право на спадщину за законом № 5-2203 від 29 грудня 2010 року, видане Київською державною нотаріальною конторою № 15.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва 22 грудня 2015 року у справі № 752/19822/14-ц, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна та частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Вказаним рішенням суду, серед іншого, у порядку поділу в натурі спільної часткової власності виділено у власність ОСОБА_2 114/400 частин будинку по АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на це майно та у порядку поділу в натурі спільної часткової власності виділити у власність ОСОБА_2 20/100 частин будинку по АДРЕСА_2 та визнати за нею право власності на це майно.

23 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю. В. на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва 22 грудня 2015 року у справі № 752/19822/14-ц було проведено державну реєстрацію права власності, а саме:

- за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 20/100 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 88223158000, номер об`єкта в РПВН (Реєстрі прав власності на нерухоме майно) 31623449;

- за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 114/400 нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 851736480000, номер об`єкта в РПОВН (Реєстрі прав власності на нерухоме майно) 32265904.

27 квітня 2020 року ГУ ДПС у м. Києві було проведено обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік та на ім`я ОСОБА_1 сформовані податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2020 року № 0136050-3314-2652 у розмірі 20161,85 грн (щодо нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 31623449) і № 0136051-3314-2652 від 27 квітня 2020 року у розмірі 5833,85 грн (щодо нежитлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 32265904).

Вказуючи на протиправність вказаних податкових повідомлень-рішень, оскільки на момент їх прийняття об`єкти оподаткування вже не перебували у його власності, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Вирішення справи здійснюється судом відповідно до законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Під грошовим зобов`язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений положеннями Розділу XII ПКУ (податок на нерухоме майно).

Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Вказане свідчить, що податковий борг щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може виникнути у платника податків в тому випадку, коли податковим органом було належним чином здійснено обчислення відповідного податку та виконано вимоги щодо направлення платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення про сплату такого податку згідно з положеннями підпунктів 266.7.1, 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України.

У відзиві на позовну заяву, ГУ ДПС у м. Києві вказує, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 в 2019 році на праві власності належали об`єкти нерухомого майна, а саме: нежилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 322,1 кв. м і нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 93,2 кв. м, а тому податковим органом на виконання вимог підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України 27 квітня 2020 року було проведено обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік та сформовані податкові повідомлення-рішення № 0136050-3314-2652 від 27 квітня 2020 року у розмірі 20161,85 грн і № 0136051-3314-2652 від 27 квітня 2020 року у розмірі 5833,85 грн.

Як встановлено судом, вказане нерухоме майно, а саме нежилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 322,1 кв. м і нежитловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 93,2 кв, дійсно перебувало у власності позивача, однак на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва 22 грудня 2015 року у справі № 752/19822/14-ц, яке набрало законної сили, вибуло з його власності, про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23 січня 2016 року внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказане свідчить, що на момент проведено ГУ ДПС у м. Києві обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік та формування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 27 квітня 2020 року позивач не був власником нерухомого майна, у відношенні якого йому було нараховано податкові зобов`язання.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене та враховуючи, що право власності на об`єкти нерухомості, що підлягають оподаткуванню, перейшло від позивача до іншої особи ще 23 січня 2016 року, то починаючи з січня 2016 року у ГУ ДПС у м. Києві не було правових підстав для нарахування позивачу податку на зазначене нерухоме майно і такий податок повинен був бути нарахований виключно новому власнику цього майна.

Посилання відповідача у відзиві на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо належності позивачу на праві власності нежилих будинків за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 322,1 кв. м (реєстраційний номер майна: 32265904) та за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 93,2 кв. м (реєстраційний номер майна: 31623449) не змінює висновків суду, оскільки спростовується наданими позивачем доказами.

Крім того, суд звертає увагу, що у наданій відповідачем інформації відображаються відомості із Реєстру прав власності на нерухоме майно, як невід`ємної архівної складової частини Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до якого дані про державну реєстрацію вносилися до 01 січня 2013 року, про що свідчать реєстраційні номери майна 32265904 і 31623449. Хоча судом установлено, що вказаним об`єктам в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно присвоєні нові реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 851736480000 і 882231580000.

При цьому процедура погашення записів в Реєстрі прав власності на нерухоме майно після внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно була введена постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2018 року № 484, якою затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у новій редакції. У той час як запис про державну реєстрацію права власності на нежитлові будинки за адресами: АДРЕСА_1 , загальною площею 322,1 кв. м і АДРЕСА_2 , загальною площею 93,2 кв. м, за новим власником приватним нотаріусом було здійснено у січні 2016 року.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень, яким допущено прийняття протиправного рішення.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 квітня 2020 року № 0136050-3314-2652, яким визначено зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 20161,85 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 27 квітня 2020 року № 0136051-3314-2652, яким визначено зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму у розмірі 5833,85 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Кисіль