Рішення № 140392220, 01.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокуСправа № 160/14168/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Байрак П.І.,

за участю:

представника відповідача - Гудкова А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/14168/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0431792408 від 28.07.2025 на суму 680,00 грн; №0431812408 від 28.07.2025 на суму 111 545,80 грн; №0431812408 від 28.07.2025 на суму 446 183,21 грн; №0431832408 від 28.07.2025 на суму 8 000,00 грн; №0431822408 від 28.07.2025 на суму 37 181,94 грн; №0431822408 від 28.07.2025 на суму 9 295,49 грн., що складені відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0031631-1310-0436 про опис майна у податкову заставу від 14 жовтня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірні повідомлення-рішення прийняті відповідачем без належних правових підстав, в порушення Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених наказом Державної податкової служба України від 25.02.2021 №244, при проведенні документальної перевірки не було використане жодного відповідного первинного документа.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 28.05.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу в адміністративній справі, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.06.2026 задовольнив клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, перейшов до розгляду адміністративної справи №160/14168/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлень-рішень та рішення про опис майна у податкову заставу, за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 21.07.2026.

Згідно відзиву на позовну заяву контролюючий орган позов не визнає, зазначив, що не погоджується з його доводами, просить відмовити у його задоволенні. Зокрема, вказав, що за результатами проведеної перевірки позивача, встановлено не сплату позивачем податку на доходи з фізичних осіб та військового збору із доходів, отриманих за межами України. Ця інформація стала відома контролюючому органу згідно з листом №27331/7/99- 00-24-04-03-07 від 02.10.2024 компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd». Цей лист відповідач вважає належною податковою інформацією, що свідчила про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно наданої позивачем відповіді на відзив, позивач вважає доводи відзиву такими, що не спростовують наведених у позові обставин. Зокрема, позивач вказала, що використання конфіденційних даних міжнародного обміну для формального обґрунтування «умисності» дій платника в контексті ненадання відповідей на запити, які не були вручені, є нецільовим використанням інформації, що прямо заборонено статтею 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Крім того, позивач вважає, що пункт 2 статті 22 Конвенції вимагає, щоб розголошення інформації у відкритих судових розглядах здійснювалося лише за наявності попереднього дозволу вповноваженого органу Сторони, що надає інформацію. Відповідач не надав суду доказів отримання такого дозволу від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Також позивачка вказала, що не отримувала запит №69516/6/04-36-24-11-14 від 04.10.2024, поштове відправлення повернулось контролюючому органу не врученим, тому вважає, що відповідач порушив право позивачки на надання контролюючому органу доказів та пояснень щодо своїх доходів.

Згідно з наданими відповідачем запереченнями на відповідь на відзив, відповідач вказав, що у межах спірних правовідносин компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, відповідальним за справляння податків і зборів, за наслідком застосування всіх своїх заходів зі збору інформації у межах діючих процедур, на запит ДПС України отримано від суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» інформацію про установчі данні та виплачені доходи громадянам України, зокрема стосовно позивача. При цьому, будь-яких вимог щодо оформлення податкової інформації про виплачені резидентам України доходи за кордоном, що отримується у порядку міжнародної взаємодії, ПК України не встановлює. Враховуючи викладене, отримана у порядку міжнародної взаємодії від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформація відносно позивача є податковою інформацією у розумінні ПК України.

24.06.2026 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить:

1) витребувати від Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) інформацію компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, яка стала підставою для проведення документальної перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: відомості про обсяги доходів, одержаних від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за відповідні періоди, із зазначенням банківських реквізитів Позивачки, на які здійснювалися перерахування, та конкретних дат кожної транзакції;

2) зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 44118658) надати суду завірений належним чином переклад на українську мову всіх документів, отриманих від іноземних органів, що покладені в основу Акта перевірки та податкових повідомлень-рішень.

Протокольною ухвалою від 21.07.2026 суд задовольнив клопотання позивача в частині пункту 1 та зобов`язав ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримати відповідну інформацію від ДПС України та надати її до суду. В частині пункту 2 клопотання, суд відмовив у зв`язку з наявністю в матеріалах справи доказів, які позивач просить витребувати у відповідача.

Згідно наданих відповідачем пояснень від 11.08.2026, відповідач вказав, що службовим листом ДПС України №12753/7/99-00-24-05-07 від 04.06.2026 на лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2026 №4903/8/04-36-05-04-06 повідомлено, що в ДПС відсутні відомості щодо банківських реквізитів ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), на які виводилися кошти, отримані від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі Onlyfans та дат отримання таких коштів. На підтвердження вказаних обставин надав копію листа ДПС України №12753/7/99-00-24-05-07 від 04.06.2026.

В цих пояснень відповідач також навів правові висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 06.08.2026 року у справі № 600/2950/25-а, та зазначив, що вони є релевантними до обставин цієї справи та просив їх застосувати під час розгляду її справи.

Також 17.09.2026 від відповідача на вимогу суду (протокольна ухвала від 11.08.2026) надані оригінали доказів щодо надсилання позивачу направлення на перевірку, наказу про призначення перевірки, акту та прийнятих за результатами перевірки рішень контролюючого органу.

Вказані оригінали доказів досліджені судом 01.10.2026 під час розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 17.09.2026 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 01.10.2026.

В судовому засіданні 01.10.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Наказом від 16.05.2025 №3329-п «Про проведення документальної невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » на підставі пп. 19-1.1.1 п.19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1, п.78.1.2, п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп.69.351 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та у зв`язку з отриманням інформації щодо одержаного доходу в 2021-2022 роках фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від «Fenix International Ltd» (Великобританія) за створення контенту на платформі OnlyFans, призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 з метою достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

22.05.2025 позивачу направлено повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №825.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 26.06.2025 № 2845/04-36-24-08/ НОМЕР_1 , в якому зазначено, що до ГУ ДПС надійшла інформація від ДПСУ листом №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 (вх. ГУ ДПС №5949/8 від 02.10.2024), яку отримано від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans за 2021 - 2022 роки, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2021 та 2022 року надійшли грошові перекази на загальну суму 68 486,00 дол. США.

Під час перевірки контролюючим органом на підставі податкової інформації встановлено заниження ОСОБА_1 суму доходів, отриманих з джерел межами України за 2021 рік на 75 287,83 грн, за 2022 рік на 2 403 507,80 грн, у зв`язку з чим контролюючий органі дійшов висновку про донарахування:

за 2021 рік: податку на доходи фізичних осіб у розмірі 13 551,81 грн (75 287,83 x 18 % = 13 551,81 грн), військовий збір у розмірі 1 129,32 грн (75 287,83 x 1,5% = 1 129,32 грн.);

за 2022 рік: податку на доходи фізичних осіб у розмірі 432 631,40 грн (2 403 507,80 x 18 % = 432 631240 грн), військовий збір у розмірі 36 052,62 грн (2 403 507,80 x 1,5% = 36 052,62 грн).

Та зазначено, що під час здійснення аналізу наявної податкової інформації, щодо отримання ФОПП ОСОБА_3 іноземного доходу, періодом отримання доходу визначено 2021 та 2022 рік. Оскільки платником дата отримання іноземних доходів документально не підтверджена, в ході перевірки при перерахуванні у гривні суму доходу, отриманого ФОПП ОСОБА_1 за 2021-2022 роки застосовано валютний курс Національного банку України, що діяв на 31 грудня відповідного звітного року.

Згідно висновків вказаного акту, під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем:

пп.49.18.4 п.49.18 ст. 49, пп. 170.11.1 п. 170.11 ст.170, п. 176.1 ст.176, п.179.1 ст. 179 Кодексу №2755, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, 2022 рік;

пп. 163.1.3 п.163.1 ст. 163, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, пп. 170.11.1 п.170.11 ст. 170 з урахуванням п. 167.1 ст. 167 Кодексу №2755, занижено суму податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік на суму 13 551,81 грн, за 2022 рік на суму 432 631,40 грн;

пп.1.2, пп.1.3 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 занижено суму військового збору за 2021 рік на суму 1 129,32 грн, за 2022 рік на суму 36 052,62 грн;

пп.73.3.3, п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами і доповненнями) в частині неподання інформації та документів, визначених у запиті ГУ ДПС.

За наслідками перевірки, 28.07.2025 контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0431792408 від 28.07.2025 щодо нарахування штрафних санкцій за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021, 2022 роки на суму 680,00 грн;

№ 0431812408 від 28.07.2025 щодо нарахування податкового зобов`язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб на суму 446 183,21 грн та 25% штрафних санкцій на суму 111 545,80 грн.

№ 0431832408 від 28.07.2025 щодо нарахування штрафних санкцій за ненадання документів на запит контролюючого органу за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, на суму 8 000,00 грн;

№ 0431822408 від 28.07.2025 щодо нарахування податкового зобов`язання зі сплати військового збору у 2021, 2022 роках на суму 37181,94 та 25% штрафної санкції на суму 9 295,49 грн.

14 жовтня 2025 р. відповідачем було винесено податкову вимогу позивачу, а також було прийнято рішення №0031631-1310-0436 про опис майна позивача у податкову заставу

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пп. 78.1.1, 78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відтак, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Отже, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України слідує, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та/або інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає, що податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та прийняти відповідне рішення.

Серед підстав заявленого позову, позивач зазначає про порушення її права на надання доказів та пояснень під час проведення перевірки, оскільки контролюючим органом не вжито заходів щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки шляхом направлення наказу та повідомлення про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №3329-п від 16.05.2025р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 направлено на податкову адресу платника податків - АДРЕСА_1 - поштовим відправленням №0601149971959 22.05.2025 року, однак наказ повернувся контролюючому органу не вручений позивачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Статтею 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За приписами пунктів 42.1, 42.4, 42.5 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

В судовому засіданні 01.10.2026 судом досліджені оригінали доказів, що свідчили про направлення позивачу за його податковою адресою копії наказу №3329-п від 16.05.2025р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 .

Отже, судом не встановлено порушень контролюючим органом наведених вище норм права.

Разом з тим, як встановлено судом, Державна податкова служба України листом № 27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024 надіслала Головним управлінням ДПС в областях та ГУ ДПС у м. Києві інформацію, надану компетентним органом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у порядку, передбаченому Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход на приріст вартості майна, яка набула чинності 11.08.1993 (далі - Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі Only Fans за 2020 - 2022 роки.

В цьому листі структурним підрозділам надана вказівка стосовно того, що при відпрацюванні зазначеної інформації забезпечити одержання від зазначених платників податків - фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження згідно з положеннями п. 73.3 ст. 73 Кодексу. У разі підтвердження фактів порушень вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС, невиконання ними податкового обов`язку щодо декларування одержаних доходів та сплати належних сум податків і зборів до бюджету - вжити заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.

Отже, правовою підставою для призначення та проведення перевірки слугували норми ПК України та податкова інформація, від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, згідно якого позивач отримувала доходи від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans та не подавала декларацію про отримані доходи.

Відповідно до підпункту 72.1.4 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.

Згідно з підпунктом 83.1.2 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.

Положеннями пункту 3.2 статті 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10.02.1993 укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11.08.1993 . Законом України від 30.10.2019 № 244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05.12.2019 (далі - Конвенція).

Також Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25.01.1988, яку ратифіковано Законом України від 17.12.2008 № 677-VI, і для України вона набула чинності 01.07.2009 (далі - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).

Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях.

За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема, як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.

Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Крім того Міністерство фінансів України наказом від 16.04.2022 № 118 затвердило Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.

Суд зазначає, що отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.

Водночас сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд - від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності. Наявність міжнародної податкової інформації не може бути достатньою підставою для висновку про отримання платником податків оподатковуваного доходу та визначення грошових зобов`язань без з`ясування інших обставин, що входять до предмета доказування у справі.

Наведений правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 08.09.2026 у справі № 420/12445/25.

Позивач зазначає, що податковим органом не надані суду докази, які б підтверджували факт провадження позивачем діяльності зі створенням контенту, а також відомості про реальний рух коштів, та звертає увагу на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, має доступ до інструментів міжнародного обміну інформацією.

Відповідно до підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.3. пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями пункту 164.1.3. статті 164 ПК України визначено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно з пунктом 164.4 статті 164 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, доходи отримані фізичною особою з джерел за межами України відносяться до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, та є об`єктом оподаткування військовим збором згідно з пунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 ПК України у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Отже, у спірних правовідносинах ПДФО та військовий збір обчислюються з однієї й тієї самої суми оподатковуваного іноземного доходу, визначеної у гривнях. Встановлення факту отримання такого доходу, його розміру та моменту нарахування (отримання) є спільною передумовою визначення обох платежів. Відповідно, правильність обох нарахувань залежить від правильності визначення гривневої суми доходу за правилами пункту 164.4 статті 164 ПК України.

Отже, за змістом підпункту 163.1.3 пункту 163.1 статті 163 та підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України іноземний дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу за той звітний податковий рік, протягом якого його отримано.

Тому, встановлення моменту отримання доходу є необхідним для його віднесення до відповідного податкового періоду.

Пункт 164.4 статті 164 ПК України пов`язує перерахунок валютного доходу у гривні з курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) такого доходу. У системному зв`язку із зазначеними нормами це означає, що застосуванню валютного курсу має передувати встановлення факту отримання оподатковуваного іноземного доходу та конкретної події, яка у відповідних правовідносинах становить його нарахування (отримання). Без визначення цієї події та її дати вибір застосовного курсу не є обґрунтованим.

Річний порядок декларування не встановлює єдиної дати отримання всіх доходів за рік і не передбачає їх перерахунку за курсом на 31 грудня лише через закінчення звітного періоду. Кожна сума доходу підлягає перерахунку за курсом, застосовним до встановленої дати її нарахування (отримання). Числовий збіг цього курсу з курсом на 31 грудня можливий, однак сам по собі не підтверджує правильності визначення дати нарахування (отримання) доходу та не замінює обґрунтування проведеного розрахунку.

Наведена вище практика Верховного Суду допускає використання міжнародної податкової інформації для доказування отримання доходу (постанова від 06.08.2026у справі №600/2950/25-а). Водночас для застосування пункту 164.4 статті 164 ПК України необхідно встановити факт, розмір і момент нарахування (отримання) відповідного доходу, оскільки його перерахунок у гривні здійснюється за курсом НБУ, чинним саме на цей момент (постанови від 17.06.2026 у справі №240/22077/25, від 25.06.2026 у справі №560/9531/25).

Отже, для визначення позивачу грошових зобов`язань відповідач мав встановити факт отримання позивачем доходів.

Водночас податкова інформація, на яку відповідач посилається в Акті перевірки, не містить відомостей про спосіб одержання Позивачем коштів, які, як стверджує відповідач, є доходом, отриманим за створення контенту на платформі OnlyFans.

Судом протокольною ухвалою від 21.07.2026 витребувано у ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформацію компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, яка стала підставою для проведення документальної перевірки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: відомості про обсяги доходів, одержаних від британського суб`єкта господарювання "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі OnlyFans за відповідні періоди, із зазначенням банківських реквізитів Позивачки, на які здійснювалися перерахування, та конкретних дат кожної транзакції.

На виконання вказаних вимог суду, контролюючим органом до додаткових пояснень від 10.08.2026 доданий лист ДПС України від 04.06.2026 № 12753/7/99-00-24-05-07, згідно змісту якого, у ДПС відсутні відомості щодо банківських рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на які виводилися кошти, отримані від британського суб`єкта господарювання (Fenix International Ltd) за створення контенту на платформі OnlyFans та для отримання таких коштів».

Тобто, витребуваних судом доказів контролюючий орган не надав.

Положення статей 176 та 179 ПК України регламентують обов`язок платника податків вести облік отриманих доходів, подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених законом, а також підтверджувати відомості, зазначені у такій декларації, належними документами на вимогу контролюючого органу.

Виходячи з наведеного обов`язок фізичної особи-резидента подати річну декларацію та сплатити податок з іноземного доходу дійсно виникає за умови фактичного отримання такого доходу.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 № 118 затверджено Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (далі Порядок № 118), який регулює процедуру обміну податковою інформацією між ДПС та компетентними органами іноземних держав за спеціальними запитами, а також у межах спонтанного обміну податковою інформацією стосовно податків та в межах, визначених Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованою Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, із застереженнями, та/або іншим міжнародним договором України, що містить положення про обмін інформацією в податкових цілях (далі - міжнародні договори).

Порядок № 118, зокрема, передбачає можливість і механізм направлення спеціального запиту у певних випадках.

Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу І Порядку № 118 в редакції, чинній на момент проведення перевірки, для цілей цього Порядку термін "спеціальний запит" означає запит про надання інформації стосовно конкретних осіб або операцій, яка є необхідною або може бути доречною для виконання або застосування положень національного законодавства або міжнародних договорів. Спеціальний запит може бути направлений ДПС іноземному компетентному органу або іноземним компетентним органом до ДПС.

Ініціаторами спеціального запиту можуть виступати структурні підрозділи ДПС, а також головні управління ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (п. 4 розділу І Порядку № 118).

Відповідно до п. 8 розділу І Порядку № 118 спеціальний запит готується, зокрема, у таких випадках:

- аналіз податкової звітності суб`єкта господарювання (його філії, представництва, тощо) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (пп. 1);

- факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом (пп. 2);

- в інших випадках, коли для виконання або застосування положень законодавства України або міжнародних договорів ДПС потребує отримання інформації від компетентних органів іноземних країн (пп. 8).

Отже, відповідно до Порядку № 118 у відповідача було право і передбачений вказаним нормативно-правовим актом механізм для одержання інформації, необхідної для підтвердження факту одержання позивачем доходів від компанії-нерезидента.

Всупереч цьому, відповідач не вжив заходів для формування доказової бази, достатньої для висновків, наведених в Акті перевірки, внаслідок чого в Акті перевірки викладено висновки, не підтверджені належними і допустимими доказами.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для визначення позивачу грошових зобов`язань стали відомості, отримані контролюючим органом від Державної податкової служби України та компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, відповідно до яких позивач нібито отримала у 2021-2022 роках доходи від Fenix International Ltd у зв`язку зі створенням контенту на платформі OnlyFans.

Водночас сама по собі наявність у контролюючого органу відповідної інформації не звільняє його від обов`язку довести, що така інформація стосується саме позивача, підтверджує саме факт отримання нею коштів та дає можливість достовірно визначити розмір отриманого доходу.

Суд зазначає, що у наданих контролюючим органом документах містяться відомості про облікові записи на платформі OnlyFans та відповідні операції, однак сам факт наявності таких відомостей не є безумовним підтвердженням фактичного отримання саме позивачем коштів у визначеному податковим органом розмірі.

При цьому відповідач не надав доказів, на підставі яких можна достовірно ототожнити зазначені облікові записи та операції з позивачем, а також не встановив обставин щодо фактичного перерахування відповідних коштів на рахунки чи інші платіжні інструменти, якими користувалася позивач.

Саме по собі зазначення імені особи або інших ідентифікаційних відомостей у відповідній інформації не усуває необхідності перевірки їх належності конкретній особі та не підтверджує автоматично факт отримання нею коштів.

Отже, надані контролюючим органом відомості не містять належного підтвердження фактичного зарахування зазначених сум на рахунки позивача або їх отримання нею в інший спосіб, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, яким саме способом позивач отримувала кошти від Fenix International Ltd, на який рахунок або платіжний інструмент вони перераховувалися, у які конкретно дати такі кошти були зараховані та чи мала позивач фактичну можливість ними розпоряджатися.

Вказані докази мають значення для вирішення даного спору, оскільки для виникнення у фізичної особи податкового обов`язку щодо іноземного доходу необхідним є встановлення саме факту його отримання, а не лише існування відомостей про нарахування, обліку чи здійснення певних операцій на відповідній платформі.

Суд зазначає, що обставини справи мають бути встановлені належним чином з урахуванням документів та наданих сторонами доказів.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами сукупність обставин, необхідних для визначення позивачу грошових зобов`язань, а саме: належність відповідних облікових записів на платформі OnlyFans саме позивачу, фактичне отримання нею коштів від Fenix International Ltd, конкретний розмір отриманого доходу, дати його отримання та правильність його перерахунку у національну валюту.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що контролюючим органом не доведено належними та достатніми доказами правомірність визначення позивачу грошових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно, висновки акта перевірки в частині отримання позивачем у 2021-2022 роках доходів від Fenix International Ltd у визначеному контролюючим органом розмірі не підтверджені належною доказовою базою, а здійснений на їх підставі розрахунок податкових зобов`язань не може вважатися обґрунтованим та перевіреним.

На підставі встановлених судом обставин, податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.07.2025 № 0431792408, № 0431812408, № 0431832408, № 0431822408 є такими, що прийняті внаслідок неправильних висновків контролюючого органу, що викладені в акті перевірки, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Разом з цим, суд зазначає, що при складанні скороченого рішення від 01 жовтня 2026 року, суд помилково двічі зазначив номери та дати податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0431812408 від 28.07.2025 та №0431822408 від 28.07.2025, які суд визнав протиправними та скасував.

Ухвалою від 07.10.2026 Дніпропетровський окружний адміністративний суд виправив технічну описку у другому абзаці резолютивної частини скороченого рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року у справі №160/14168/26, шляхом його викладення в такій редакції:

"Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0431792408 від 28.07.2025, № 0431812408 від 28.07.2025, № 0431832408 від 28.07.2025, № 0431822408 від 28.07.2025".

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0031631-1310-0436 про опис майна у податкову заставу від 14 жовтня 2025 року.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Контролюючим органом 14.10.2025 стосовно ОСОБА_1 сформована податкова вимога №0031631-1013-0436 на суму податкового боргу 612886,14 грн.

Згідно детального розрахунку суми податкового боргу, податковий борг у розмірі 612886,14 грн складається з заборгованості по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування у 2021, 2022 роках на суму 558409,01 грн, заборгованості з військового збору за 2021, 2022 роки на суму 46477,43 грн та штрафних санкцій на суму 8000,00 грн.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

14.10.2025 податковим органом стосовно ОСОБА_1 прийнято рішення №0031631-1310-0436 про опис майна у податкову заставу.

Разом з тим, при вирішенні даного спору судом встановлено протиправність нарахування позивачу сум податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору нарахованих контролюючим органом за 2021, 2022 роки на суму 612886,14 грн, відповідно, у контролюючого органу відсутнє право податкової застави майна, що належить ОСОБА_1 .

На підставі наведеного, рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.10.2025 №0031631-1310-0436 про опис майна у податкову заставу, є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Сплачений за подання позову судовий збір у розмірі 6128,86 грн, у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0431792408 від 28.07.2025, № 0431812408 від 28.07.2025, № 0431832408 від 28.07.2025, № 0431822408 від 28.07.2025.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0031631-1310-0436 про опис майна у податкову заставу від 14 жовтня 2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 6128,86 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 07.10.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна