Рішення № 140391892, 07.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа №160/27833/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

08.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають у незастосуванні до ОСОБА_1 при обчисленні пенсії за віком (з 28.01.2020) показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 28.01.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки в розмірі 7 763,17 грн, з 01.03.2021 на коефіцієнт збільшення 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з 01.03.2022 на коефіцієнт збільшення 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на 1,11 ( у 2021 році), з 01.03.2023 на коефіцієнт збільшення 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (на 1,11 (у 2021 році), 1,14 (у 2022 році), з 01.03.2024 на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (на 1,11 (у 2021 році), 1,14 (у 2022 році), 1,197 (у 2023 році), з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (на 1,11 (у 2021 році), 1,14 (у 2022 році), 1,197 (у 2023 році), 1,0796 ( у 2024 році), з 01.03.2026 року на коефіцієнт збільшення 1,121 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 236 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні (на 1,11 (у 2021 році), 1,14 (у 2022 році), 1,197 (у 2023 році), 1,0796 (у 2024 році), 1,115 (у 2025 році), із врахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 28.01.2020 отримує пенсію за віком, а відповідач при обчисленні та подальшій індексації пенсії використовує показник середньої заробітної плати в розмірі 3 764,40 грн замість показника за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки, у розмірі 7 763,17 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 відкрито провадження у справі; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 09.10.2026.

Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Станом на час розгляду справи відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Листом від 02.09.2026 № 102253-78601/К-01/8-0400/26 відповідач повідомив позивача, що під час призначення пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (за 2017-2019 роки) в розмірі 7 763,17 грн.

Разом із тим, як вбачається з цього самого листа та доданої до нього виписки з розпорядження про перерахунок пенсії від 27.02.2026 та розрахунку заробітку для обчислення пенсії, перерахунок пенсії позивача для забезпечення її індексації відповідач проводив шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 3 764,40 грн на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 (сукупний коефіцієнт збільшення 2,654448), унаслідок чого з 01.03.2026 цей показник становить 9 992,40 грн, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 8 437,88 грн. Показник у розмірі 7 763,17 грн на коефіцієнти збільшення відповідач не збільшував.

Відмовляючи в перерахунку, відповідач зазначив, що проведення з 01.03.2021 перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати 5 426,60 грн, а також з 01.03.2022 та з 01.03.2023 - із 6 186,32 грн та 7 405,03 грн відповідно є недоцільним, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Механізм проведення такого перерахунку визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124).

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 124 передбачено, що у 2019 році перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. Абзацом другим цього пункту передбачено, що кожен наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника.

Розміри коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні визначено Кабінетом Міністрів України, а саме: пунктом 1 постанови від 22.02.2021 № 127 - 1,11; пунктом 1 постанови від 16.02.2022 № 118 - 1,14; пунктом 1 постанови від 24.02.2023 № 168 - 1,197; пунктом 1 постанови від 23.02.2024 № 185 - 1,0796; пунктом 1 постанови від 25.02.2025 № 209 - 1,115; пунктом 1 постанови від 25.02.2026 № 236 - 1,121.

Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 виснував, що при проведенні перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, а абзац 1 у сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності до цієї норми Закону.

У постанові від 11.02.2025 у справі № 280/3620/24 Верховний Суд зазначив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати базову розрахункову величину (показник станом на 01.10.2017 у розмірі 3 764,40 грн), до якої може бути застосований коефіцієнт збільшення, оскільки такий підхід нівелює основне призначення індексації та суперечить акту вищої юридичної сили; під час такого перерахунку використовуватись має той показник, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення. Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 підстав для відступлення від наведеного висновку не встановлено.

За приписами абзацу першого частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та з урахуванням наведених висновків Верховного Суду збільшенню на коефіцієнти, встановлені Кабінетом Міністрів України, підлягав той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії саме позивача, тобто показник у розмірі 7 763,17 грн, а кожен наступний перерахунок мав проводитися з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника, тобто коефіцієнти збільшення підлягали послідовному застосуванню.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому положення пункту 5 Порядку № 124 у частині, що визначає базову розрахункову величину станом на 1 жовтня 2017 р., до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому її розмір відомий особі, яка її отримує щомісяця. Правовідносини з пенсійного забезпечення мають триваючий характер, проте це не звільняє особу від обов`язку дотримуватися встановленого статтею 122 цього Кодексу строку звернення до суду. Звернення позивача до відповідача із заявою не зупиняє перебігу цього строку і саме по собі не є поважною причиною його пропуску, а інших доказів поважності причин пропуску строку позивач суду не надав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що стаття 46 Закону № 1058-IV щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії підлягає застосуванню виключно за наявності двох умов: ці суми мають бути нараховані пенсійним органом і не виплачені саме з вини держави в особі пенсійного органу. У цій справі індексація пенсії позивача шляхом збільшення показника 7 763,17 грн не нараховувалася, а тому підстав для застосування статті 46 Закону № 1058-IV немає.

Звернувшись до суду з цим позовом 07.09.2026 та заявивши вимоги про перерахунок та виплату пенсії з 28.01.2020, позивач з урахуванням наведеного може бути захищений судом починаючи з 07.03.2026 тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Заяви про поновлення строку звернення до суду позивач не подавав, а тому позовні вимоги в частині перерахунку та виплати пенсії за період з 28.01.2020 по 06.03.2026 включно підлягають залишенню без розгляду.

Отже, бездіяльність відповідача щодо непроведення з 07.03.2026 перерахунку (індексації) пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки у розмірі 7 763,17 грн на коефіцієнти збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 є протиправною, а позовні вимоги в цій частині - обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду жодного доказу правомірності непроведення індексації пенсії позивача у спосіб, визначений частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Заявлені позивачем вимоги є вимогами немайнового характеру, які стосуються однієї пенсії та пов`язані між собою як основна та похідна, а позивачем сплачено судовий збір за однією ставкою, тому підстав для пропорційного розподілу судового збору немає.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 065,00 грн, що підтверджується чеком від 07.09.2026. Позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а тому відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням частини 3 цієї статті ставка судового збору становить 1 064,96 грн. Саме ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Зайво сплачений судовий збір у розмірі 0,04 грн може бути повернутий позивачу за його клопотанням у порядку, встановленому пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90, 122, 123, 139, 241, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непроведення з 07.03.2026 перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за 2017-2019 роки у розмірі 7 763,17 грн на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 07.03.2026 перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , за 2017-2019 роки у розмірі 7 763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 07.03.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги в частині перерахунку та виплати пенсії за період з 28.01.2020 по 06.03.2026 включно - залишити без розгляду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез