Ухвала суду № 140391691, 06.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового рішення

06 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10083/26Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2026 №UA205140/2026/000132/2.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.10.2026 позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 27.07.2026 №UA205140/2026/000132/2; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 939,16 грн.

05.10.2026 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн.

На підтвердження заявлених витрат представник позивача посилається на договір про надання правничої допомоги від 04.05.2026 №338-ЮП, поданий разом із позовною заявою, а до заяви про ухвалення додаткового рішення долучив акт №1090 приймання-передачі наданих послуг, складений на виконання договору про надання правничої допомоги від 27.04.2023 №63-ЮП, рахунок-фактуру від 02.10.2026 №1090, у якому підставою його виставлення також зазначено договір про надання правничої допомоги від 27.04.2023 №63-ЮП, та платіжну інструкцію від 02.10.2026 №447 на суму 8 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки розгляд адміністративної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, заяву про ухвалення додаткового рішення суд розглядає у тому самому порядку у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та документи, подані представником позивача на підтвердження понесених витрат, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, разом із позовною заявою на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано договір про надання правничої допомоги від 04.05.2026 №338-ЮП, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Крючковим Віталієм Олексійовичем.

Відповідно до пункту 2.9 вказаного договору приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом оплати клієнтом вартості послуг адвоката згідно з виставленим рахунком, в якому зазначаються перелік наданих послуг, витрачений адвокатом час та вартість наданих послуг. Сторони можуть фіксувати приймання-передачу наданих послуг шляхом підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що вартість послуг, що надаються адвокатом (гонорар), погоджується сторонами додатково в усному порядку і може підтверджуватися шляхом підписання сторонами додаткових угод та/або актів приймання-передачі наданих послуг. Якщо вартість послуг не було погоджено, то розмір гонорару визначається адвокатом на підставі діючого у нього прайс-листа на послуги та оплачується клієнтом згідно з виставленим адвокатом рахунком.

У позовній заяві представником позивача було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн та повідомлено про подання доказів на підтвердження остаточного розміру таких витрат до моменту ухвалення рішення або протягом п`яти днів після його ухвалення.

Оскільки на час ухвалення рішення від 02.10.2026 остаточні докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу подані не були, питання про їх розподіл судом у рішенні не вирішувалося.

05.10.2026, тобто у строк, встановлений частиною сьомою статті 139 КАС України, представник позивача звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення та просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим документи, подані представником позивача на підтвердження фактичного понесення цих витрат, не узгоджуються з договором про надання правничої допомоги від 04.05.2026 №338-ЮП, який міститься у матеріалах справи.

Так, акт приймання-передачі наданих послуг від 02.10.2026 №1090 складений Адвокатським бюро КРЮЧКОВА на виконання договору про надання правничої допомоги від 27.04.2023 №63-ЮП та стосується надання правничої допомоги щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2026 №UA205140/2026/000132/2. Вартість зазначених у цьому акті послуг визначена у сумі 8 000,00 грн.

Рахунок-фактура від 02.10.2026 №1090 на суму 8 000,00 грн також виставлений ФОП ОСОБА_1 Адвокатським бюро КРЮЧКОВА, а підставою його виставлення безпосередньо зазначено договір про надання правничої допомоги від 27.04.2023 №63-ЮП. У рахунку зазначено послугу з оскарження рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2026 №UA205140/2026/000132/2.

Відповідно до платіжної інструкції від 02.10.2026 №447 ФОП ОСОБА_1 перерахувала Адвокатському бюро КРЮЧКОВА кошти у сумі 8 000,00 грн із призначенням платежу Оплата згідно рахунку-фактури №1090 від 02.10.2026 року. Без ПДВ.

Отже, акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок-фактура та документ про його оплату, якими представник позивача обґрунтовує остаточний розмір заявлених до відшкодування витрат, стосуються договору про надання правничої допомоги від 27.04.2023 №63-ЮП та правовідносин між позивачем і Адвокатським бюро КРЮЧКОВА.

Натомість у матеріалах цієї справи міститься договір про надання правничої допомоги від 04.05.2026 №338-ЮП, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Крючковим Віталієм Олексійовичем.

Договір про надання правничої допомоги від 27.04.2023 №63-ЮП, на виконання якого складено акт приймання-передачі наданих послуг та виставлено оплачений позивачем рахунок-фактуру від 02.10.2026 №1090, до матеріалів справи не подано.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається саме згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відтак за відсутності договору від 27.04.2023 №63-ЮП суд позбавлений можливості встановити його предмет, обсяг доручення, умови надання правничої допомоги, порядок визначення та сплати гонорару, а також перевірити, чи охоплювалося умовами цього договору надання професійної правничої допомоги позивачу у спірних правовідносинах та чи відповідає заявлена до відшкодування сума умовам такого договору.

При цьому суд не вправі самостійно ототожнювати договір від 04.05.2026 №338-ЮП, укладений позивачем з адвокатом Крючковим Віталієм Олексійовичем, із договором від 27.04.2023 №63-ЮП, на виконання якого документи про надання послуг та їх оплату оформлені Адвокатським бюро КРЮЧКОВА, або виходити з припущення про помилковість зазначення реквізитів одного із цих договорів.

Сам по собі факт зазначення в акті приймання-передачі наданих послуг та рахунку-фактурі від 02.10.2026 №1090 оскаржуваного у цій справі рішення Волинської митниці, а також здійснення позивачем платежу на користь Адвокатського бюро КРЮЧКОВА не усуває необхідності підтвердження умов договору, на підставі якого відповідні послуги надавалися та визначено їх вартість.

Таким чином, подані представником позивача докази не утворюють послідовної та несуперечливої сукупності документів, яка давала б можливість встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідно до умов договору про її надання та дійти висновку про наявність передбачених статтями 134, 139 КАС України підстав для покладення заявлених витрат у сумі 8 000,00 грн на відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу за результатами розгляду цієї справи, а тому підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь позивача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №140/10083/26 відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Н. В. Стецик