Ухвала суду № 140391607, 05.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

05 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/12878/26

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» про визнання протиправним рішення, зобов`язання зняти арешт та вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відділ ДВС, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» (далі ТОВ «М.Ж.К.») про визнання протиправним рішення державного виконавця Відділу ДВС, оформлене постановою про арешт майна боржника від 21.09.2026 у виконавчому провадженні №67479297, в частині накладення арешту на транспортний засіб: марка Opel, модель Combo, тип спеціалізований вантажний фургон малотонажний-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року випуску, колір білий, тип пального D та зобов`язати Відділ ДВС звільнити з-під арешту, накладеного в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на майно ТОВ «М.Ж.К.» 1) вид обтяження: публічне обтяження, тип обтяження: арешт рухомого майна, зареєстровано 21.09.2026 за №32789386, згідно постанови про арешт майна боржника, 21.09.2026, виконавче провадження №67479297, наступне майно: транспортний засіб: марка Opel, модель Combo, тип спеціалізований вантажний фургон малотонажний-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року випуску, колір білий, тип пального D.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 придбав на третьому цільовому аукціоні з продажу майна платника податків - ТОВ «М.Ж.К.», який проводився ТОВ «Українська універсальна біржа», транспортний засіб: марка Opel, модель Combo, тип спеціалізований вантажний фургон малотонажний-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2012 року випуску, колір білий, тип пального D.

В подальшому, звернувся до Територіального сервісного центру 0741 Регіональний сервісний центр МВС у Волинській області щодо зняття з обліку придбаного мною майна, однак йому було відмовлено в знятті з обліку придбаного мною майна, оскільки відділом Державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 22.11.2021 та 08.08.2023 накладено арешти на все рухоме майно ТОВ «М.Ж.К.».

У зв`язку із наведеним позивач звернувся до відповідача із заявою про звільнення майна з-під арешту від 08.09.2026, однак листом від 21.09.2026 Відділ ДВС повідомив, що арешт від 22.11.2021 за №29507939 та арешт від 08.08.2023 за №30739141 знято через закінчення виконавчих проваджень в межах яких їх було накладено, підстава - фактичне виконання, проте, у зв`язку з наявністю зведеного виконавчого провадження, 21.09.2026 державним виконавцем знову накладено арешт всього рухомого майна, зареєстровано за №67479297, згідно постанови про арешт майна боржника, а тому, відповідно відсутні підстави для зняття арешту та необхідно рішення суду для виключення окремого майна з арешту.

Уважає, що рішення та дії державного виконавця щодо накладення та збереження арешту на належний ОСОБА_1 транспортний засіб порушують його право власності, оскільки він не може зареєструвати право власності на придбаний у встановленому законом порядку транспортний засіб та повною мірою користуватися і розпоряджатися ним, а тому просить адміністративний позов задовольнити.

Вивчивши матеріали позовної заяви суддя констатує наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та суть оспорюваних рішень, дій або бездіяльності. При цьому суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до адміністративного суду лише в разі відсутності у законі іншого судового порядку оскарження. Якщо ж законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Частиною третьою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) передбачено, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У частині четвертій статті 59 Закону №1404-VIII наведений перелік підстав для зняття державним виконавцем арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні, а у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, що передбачено частиною п`ятою статті 59 Закону №1404-VIII.

У свою чергу за приписами частин першої, другої статті 59 Закону №1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Юрисдикція відповідних спорів чітко визначається положеннями цивільного процесуального законодавства.

Так Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 цього Кодексу).

За висновком Верховного Суду у постанові від 24.05.2021 у справі №712/12136/18 якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділу VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, для спорів про зняття арешту з майна, яке особа (не боржник у виконавчому провадженні) вважає своїм, встановлено певний порядок судового вирішення.

Суддею встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вказаний транспортний засіб належить ТОВ «М.Ж.К.», яке є боржником в межах виконавчого провадження від 21.09.2026 №67479297, що підтверджується листом Відділу ДВС від 21.09.2026.

Згідно з частиною другою статті 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 року у справі №826/16025/18 висловлено правову позицію, яка полягає у тому, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), з приводу зняття арешту майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Наведене відповідає висновкам у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №813/1341/15, Верховного Суду, зокрема, у постановах від 23.06.2022 у справі №540/2725/21, від 15.02.2024 у справі №140/26445/23.

Підставою для даного позову є порушення право власності позивача, оскільки він не може зареєструвати право власності на придбаний у встановленому законом порядку транспортний засіб та повною мірою користуватися і розпоряджатися ним.

Спір у цій справі за наведеним у позовній заяві обґрунтуванням і суттю не є публічно-правовим, а стосується захисту цивільних прав позивача щодо нерухомого майна, яке обтяжене арештом, й при цьому відсутні докази, що позивач є стороною виконавчого провадження, у межах якого накладено арешт на нерухоме майно. А відтак такий спір із приводу зняття арешту з нерухомого майна підлягає розгляду судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Наведене також підтверджується ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.09.2023 у справі №161/13643/23, якою зобов`язано відповідача звільнити з-під арешту, накладеного в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на майно ТОВ «М.Ж.К.», код ЄДРПОУ 13348495, а саме: трактор колісний Беларус-320.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2017 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_2 ,колір: червоний 1. вид обтяження: публічне обтяження, тип обтяження: арешт рухомого майна, зареєстровано 22.11.2021 року за №29507939,згідно постанови про арешт майна боржника, 67351964, 22.11.2021 року; 2. вид обтяження: публічне обтяження, тип обтяження: арешт рухомого майна, зареєстровано 08.08.2023 року за №30739141, згідно постанови про арешт майна боржника, 72245415, виданий 08.08.2023 року.

Окрім того, суддя звертає увагу, що Луцький міськрайонний суд Волинської області у справі № 161/20275/26 від 25.09.2026 відмовляючи у відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу ДВС зазначив, що ОСОБА_1 має право звернутися із позовною заявою до суду про звільнення майна з-під арешту за правилами виключної підсудності, що визначена частиною другою статті 30 ЦПК України, за місцезнаходженням майна.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (пункт 6 частини першої цієї статті).

Отже, з огляду на положення частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», саме до юрисдикції загального суду, що здійснює її розгляд за правилами цивільного судочинства, а не адміністративного судочинства.

На переконання судді, у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу ДВС про визнання протиправними дії, зобов`язання зняти арешт та вчинити дії необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Згідно із частиною п`ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України слід роз`яснити позивачу, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Крім того, відповідно до пункту третього частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

ОСОБА_1 за подання до суду позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №11 від 30.09.2026, який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України, що стверджується відповідною випискою.

Оскільки у відкритті провадження у справі відмовлено, сплачена сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись пунктом 1 частини першої, частиною п`ятою, шостою статті 170, статтями 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «М.Ж.К.» про визнання протиправним рішення, зобов`язання зняти арешт та вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а також, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович