Рішення № 140389393, 25.09.2026, Барський районний суд Вінницької області

125/678/25

2/125/199/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

секретар судового засідання Іщук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бар справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання припинити нарахування відсотків, пені, щомісячних платежів та інших штрафних санкцій

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про зобов`язання припинити нарахування відсотків, пені, щомісячних платежів та інших штрафних санкцій.

Позивач мотивувала свої вимоги тим, що між нею та АТ КБ «Приват Банк» укладено кредитний договір за яким було відкрито рахунок. За її кредитною карткою було здійснено незаконні фінансові операції та знято невідомими особами кредитні кошти в сумі 74529,75 грн. З приводу вказаної операції невідомими особами позивач звернулась до поліції. За її зверненням було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч.4 ст.190 КК України, номер кримінального провадження: 12025020140000022. Тривають слідчі дії. У зв`язку з крадіжкою коштів позивачу Банком нараховуються у великій сумі відсотки за користування кредитом, які вона не має можливості оплачувати, оскільки є особою з інвалідністю 2 групи та отримує пенсію по інвалідності. У зв`язку з вказаними обставинами 06.03.2025 року позивач звернулась з заявою до АТ КБ «ПриватБанк» щоб уповноважені особи банку провели власне розслідування. Позивачем отримано відповідь АТ КБ «ПриватБанк» про те, що її вимоги не можуть бути виконані банківською установою оскільки Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою, зобов`язання мають виконуватись належним чином, тому зупинити нарахування відсотків є неможливим.

Згідно чинного законодавства банк зобов`язаний повернути клієнтам гроші, які були вкрадені з їх банківських карт шахраями, якщо не буде доказів того що клієнт сам спровокував таку крадіжку своєю дією або бездіяльністю.

Користувач карти не може нести відповідальності за вчинення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичної участі користувача або електронної ідентифікації платіжний засіб і його власника, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що дозволяє ініціювати платіжні операції.

Позивач просить суд зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» припинити нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_1 відсотків, пені, щомісячних платежів та інших штрафних санкцій за користування кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) в період 27.01.2025 р. -28.01.2025 р.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Орищук С.Ю. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Рой В.Л. позов не визнав, заперечив проти його задоволення. У відзиві на позовну заяву зазначив, що за кредитною карткою позивача о 16:03 - 16:34 год. 27.01.2025 р. було здійснено платіжні операції на суму 74529,75 грн., які вона вважає незаконними. Після виявлення цих операцій позивач негайно звернулась до відділення поліції та відділення АТ КБ "ПриватБанк" з повідомленням про вчинення цих операцій невідомими особами без участі позивача. АТ КБ "ПриватБанк" позов не визнає, як безпідставний та необґрунтований, з огляду на наступне. Для встановлення обставин проведення платіжних операцій, які позивач вважає незаконними, працівниками Служби безпеки АТ КБ "ПриватБанк" проведено службову перевірку щодо можливих шахрайських дій відносно клієнта ОСОБА_1 . В ході перевірки аналізом виписки по карті НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 , встановлено списання грошових коштів. Грошові кошти було перераховано на карту НОМЕР_3 АТ "ПУМБ". В ході перевірки встановлено дзвінок клієнта ОСОБА_1 до контакт-центру ПриватБанку 2025-01-27 16:54:33. Карта була заблокована 2025-01-27 16:57:09 фахівцем банку. Аналізом даних, отриманих за заявкою встановлено, що в період часу з 01.01.2025 до 31.01.2025 в Приват24 здійснюються входи з пристрою, типового для даного акаунту зазначеного, як SМ-А107F|SAMSUNG (іmеі D5697А1984Е2FFЕ2). Типовими ір- адресами для даного акаунту у вказаний період є наступні: 176.105.197.198. Зміну фінансового номеру телефону та паролю П24 не встановлено. Підозрілих переглядів відомостей щодо карткових рахунків, особистих даних, входів в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 , співробітниками ПриватБанку - не зафіксовано. Порушень вимог платіжних систем під час здійснення операцій, які клієнт вважає неналежними - не встановлено. Збоїв, несправностей, помилок в роботі програмних та апаратних комплексів, які могли б призвести до несанкціонованого втручання інших осіб в їх роботу та здійснення внаслідок цього несанкціонованих клієнтом ОСОБА_1 , платіжних операцій - не виявлено. Дистанційні розпорядження (платіжні інструкції) клієнта щодо переказу коштів здійснені через систему Приват24, виконані Банком в відповідності до вимог законодавства, договору та правил платіжної системи. На підставі вищенаведеного, можна зробити висновок, що відсутність зміни облікового запису Приват24, вхід в акаунт Приват24 клієнта з типового пристрою SМ-А107F|SAMSUNG (іmеі D5697А1984Е2FFЕ2) з типової ір-адреси 176.105.197.198, підтвердження дій в застосунку Приват24 з типового пристрою клієнта, відсутність будь-яких повідомлень про зміну фінансового номеру клієнта, чи про його втрату, до здійснення спірних операцій, свідчать про те, що зазначені вище операції проводила та підтверджувала особисто клієнт ОСОБА_1 , можливо, під впливом третіх осіб та переходу за фішинговим посиланням. В дзвінку на 3700 клієнт повідомляє, що до неї телефонували сторонні особи, які надавали підказки щодо вчинення дій під приводом "отримання допомоги". Згідно п. 146 Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022 р., власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Всі оспорювані операції проведені з автентифікацією платіжного інструменту і його держателя. На підставі встановлених обставин, за результатами перевірки, визначено, що повна відповідальність за оспорювані платіжні операції покладено на власника рахунку/ держателя платіжного засобу ОСОБА_1 . Підстави для покладення відповідальності на Банк - відсутні. Таким чином, службовою перевіркою встановлено проведення спірних платіжних операцій з застосуванням автентифікації платіжного засобу та його держателя в системі Приват24 з мобільного пристрою, який постійно використовувався позивачем для дистанційного керування своїм рахунком. Платіжні інструкції щодо переказу коштів ініційовані в особистому кабінеті Приват24 позивача та виконані банком в повному обсязі, порушень вимог законодавства та правил платіжних систем не встановлено. В той же час, під час дзвінка на гарячу лінію АТ КБ ПриватБанк о 16:54:33 год 27.01.2025 р. позивач повідомила, що до неї телефонували сторонні особи, які надавали підказки щодо вчинення дій під приводом "отримання допомоги", в тому числі щодо переходу за посиланням та здійснення інших дій, після чого і відбулись списання коштів з рахунку позивача. Також, позивачем в ході телефонної розмови підтверджено, що під час проведення спірних платіжних переказів, вона входила до свого акаунту в Приват24. Крім того, важливою обставиною є те, що всі нормативно-правові акти, які позивач зазначає як спеціальні для даних правовідносин норми, ні на даний час, ні на час вчинення оспорюваних переказів не мали юридичної сили, оскільки втратили свою дію. Відповідно і висновки про застосування цих норм в відповідних постановах Верховного Суду наведених в позовній заяві, не є аналогічними та не можуть бути враховані судом при розгляді даної справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та АТ КБ «Приват Банк» укладено кредитний договір за яким було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ) і додатковий рахунок кредитного договору.

За кредитною карткою позивача о 16:03 - 16:34 год. 27.01.2025 р. було здійснено платіжні операції на суму 74529,75 грн.

Аналізом виписки по карті 5457082512622502 клієнта ОСОБА_1 встановлено такі списання:

27/01/2025 16:03:10 27/01/2025 Р32 S DВ - 25,878.73 UАН - 25,125.00 -878.73 -25,877.93 578102 4829 10260422 UКR 32 На картку НОМЕР_3 АТ "ПУМБ";

27/01/2025 16:33:16 27/01/2025 Р32 S DВ - 31,053.47 UАН -30,149.00 -1,054.47 -56,931.40 629103 4829 10260422 UКR Р 32 На картку НОМЕР_3 АТ "ПУМБ";

27/01/2025 16:34:42 27/01/2025 Р32 S DВ -17,597.55 UАН - 17,085.00 -597.55 -74,528.95 117104 4829 10260422 UКR Р 32 На картку НОМЕР_3 АТ "ПУМБ".

Грошові кошти було перераховано на карту НОМЕР_3 АТ "ПУМБ". Власника не встановлено.

27.01.2025 о 16:54:33 з приводу вказаної операції ОСОБА_1 зателефонувала до АТ КБ «ПриватБанк». Карта була заблокована 2025-01-27 16:57:09 старшим фахівцем з обслуговування клієнтів телефоном ОСОБА_2 .

27.01.2025 ОСОБА_1 з приводу вказаної події звернулася до Відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області. За її зверненням було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч.4 ст.190 КК України, номер кримінального провадження: 12025020140000022.

Крім того, позивач 06.03.2025року звернулась з заявою до АТ КБ «ПриватБанк» з вимогою щоб уповноважені особи банку провели власне розслідування вказаного випадку.

З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 13.03.2025року №20.1.0.0.0/7- 250311/86142 вбачається, що вимоги ОСОБА_1 не можуть бути виконані банківською установою оскільки Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Платіжній картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Платіжної картки в Стоп-лист Платіжною системою (п.1.1.10.10.3 Умов) та згідно ст. 628, 629, ч.1 ст. 1054 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і зобов`язання мають виконуватись належним чином.

Висновком службової перевірки щодо можливих шахрайських дій відносно клієнта ОСОБА_1 від 27.06.2025 ZAKL 2025/1-7520249 проведеної головним спеціалістом управління безпеки ГО по захисту електронних платежів та послуг АТ КБ «ПриватБанк», встановлено наступне. Грошові кошти було перераховано на карту НОМЕР_3 АТ "ПУМБ". Власника не встановлено. Карту НОМЕР_3 внесено в список скомпрометованих карток. ОСОБА_1 телефонувала до контакт-центру ПриватБанку 2025-01-27 16:54:33 (запис). Карта була заблокована 2025-01-27 16:57:09 старшим фахівцем з обслуговування клієнтів телефоном ОСОБА_2 (додаток). Аналізом даних, отриманих за заявкою simmon (дані про мобільні пристрої та географічні координати їх роботи), встановлено, що в період часу з 01.01.2025 до 31.01.2025 в Приват24 здійснюються входи з пристрою, типового для даного акаунту зазначеного, як SМ-А107F|SAMSUNG (іmеі D5697А1984Е2FFЕ2). Типовими ір-адресами для даного акаунту у вказаний період є наступні: 176.105.197.198 (додаток). Зміну фінансового номеру телефону та паролю П24 не встановлено (додаток 1, 2). Підозрілих переглядів відомостей щодо карткових рахунків, особистих даних, входів в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 , співробітниками ПриватБанку - не зафіксовано. Порушень вимог платіжних систем під час здійснення операцій, які клієнт вважає неналежними - не встановлено. Збоїв, несправностей, помилок в роботі програмних та апаратних комплексів, які могли б призвести до несанкціонованого втручання інших осіб в їх роботу та здійснення внаслідок цього несанкціонованих клієнтом ОСОБА_1 платіжних операцій - не виявлено. Дистанційні розпорядження (платіжні інструкції) клієнта щодо переказу коштів здійснені через систему Приват24, виконані Банком в відповідності до вимог законодавства, договору та правил платіжної системи. На підставі вищенаведеного, можна зробити висновок, що відсутність зміни облікового запису Приват24, вхід в акаунт Приват24 клієнта з типового пристрою SМ-А107F|SAMSUNG (іmеі D5697А1984Е2FFЕ2) з типової ір-адреси 176.105.197.198, підтвердження дій в застосунку Приват24 з типового пристрою клієнта, відсутність будь-яких повідомлень про зміну фінансового номеру клієнта, чи про його втрату, до здійснення спірних операцій, свідчать про те, що зазначені вище операції проводила та підтверджувала особисто клієнт ОСОБА_1 , можливо, під впливом третіх осіб та переходу за фішинговим посиланням. В дзвінку на 3700 клієнт ОСОБА_1 повідомляє, що до неї телефонували сторонні особи, які надавали підказки щодо вчинення дій під приводом "отримання допомоги". За встановлених обставин, повна відповідальність за оспорювані платіжні операції покладено на власника рахунку/ держателя платіжного засобу ОСОБА_1 . Підстави для покладення відповідальності на Банк - відсутні.

Таким чином, службовою перевіркою встановлено проведення спірних платіжних операцій з застосуванням автентифікації платіжного засобу та його держателя в системі Приват24 з мобільного пристрою, який постійно використовувався позивачем для дистанційного керування своїм рахунком.

Платіжні інструкції щодо переказу коштів ініційовані в особистому кабінеті Приват24 позивача та виконані банком в повному обсязі, порушень вимог законодавства та правил платіжних систем не встановлено.

Під час дзвінка на гарячу лінію АТ КБ ПриватБанк о 16:54:33 год 27.01.2025 р. позивач повідомила, що до неї телефонували сторонні особи, які надавали підказки щодо вчинення дій під приводом "отримання допомоги", в тому числі щодо переходу за посиланням та здійснення інших дій, після чого і відбулись списання коштів з рахунку позивача.

Також, позивачем в ході телефонної розмови підтверджено, що під час проведення спірних платіжних переказів, вона входила до свого акаунту в Приват24.

Пунктом 146 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року №164 визначено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/ держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону «Про платіжні послуги» автентифікації процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 68 цього Закону, електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.

Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.

Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікації користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).

Враховуючи наведені визначення, мобільний пристрій клієнта банку (позивача) з встановленим платіжним застосунком Приват24 є платіжним інструментом, оскільки містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Як вбачається з висновків перевірок, проведенню спірних платіжних операцій, передувала авторизація в особистому акаунті Приват24, тобто отримання доступу до платіжного інструменту з проведенням посиленої автентифікації, під час якої було використано пароль входу в платіжний застосунок Приват24 на мобільному пристрої, який належить позивачу та звичайно ним використовується.

Тобто, при отриманні доступу до рахунку позивача, що передував здійсненню спірних платіжних операцій банком було застосовано посилену процедуру автентифікації, що передбачала використання двох чи більше сукупностей даних, що належать до таких різних категорій: 1) знання ПІН-коду від платіжної карти позивача, який був відомий лише її власнику; 2) володіння мобільним пристроєм з фінансовим номером телефону позивача.

Таким чином, здійснення спірних переказів відбулось після проведення банком процедури посиленої автентифікації платіжного засобу та його держателя.

Згідно до п. 146 Положення, Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/ держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 №164 визначають підставою покладання тягаря доказування на Банк - проведення платіжних операцій без автентифікації платіжного інструменту і його держателя. Відповідно до п. 146 Розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022. Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, згідно з чинними на час проведення спірних платіжних операцій і на даний час нормами законодавства визначено іншу підставу покладення відповідальності та обов`язку доведення вини Позивача на Банк - лише в разі вчинення транзакції без автентифікації платіжного інструменту і його держателя.

Як встановлено висновком службової перевірки, спірні платіжні операції здійснені з автентифікацією платіжного засобу та його держателя.

За таких обставин, відповідно до положень п. 146 Постанови № 164, що є спеціальними для даних правовідносин, власник рахунку не звільняється від загального обов`язку доказування підстав позовних вимог, встановленого ст. 12 ЦПК України.

Службовою перевіркою встановлено, що спірні перекази коштів були здійснені за допомогою мобільного додатку Приват24, після авторизації в ньому позивача з здійсненням посиленої автентифікації на мобільному пристрої, що звичайно використовувався позивачем.

Зі слів позивача (в ході розмови з оператором гарячої лінії банку 3700) здійсненню спірних переказів передував телефонний дзвінок невідомих осіб, які запропонували позивачу встановити на свій телефон додаток з метою отримання матеріальної допомоги. Після цього, ОСОБА_1 перейшла за посиланням, яке їй повідомили ці особи, та здійснила всі дії, які невідомі просили її вчинити. Після цього, протягом деякого часу, відбулись перекази коштів з її рахунку.

Враховуючи такі відомості, повідомлені самим клієнтом, можна дійти висновку, що спірні платіжні операції відбулись внаслідок її власних дій, що дали змогу невідомим особам ініціювати платіжні операції з її рахунків, що в силу наведених вище положень п. 146 Постанови НБУ № 164 покладає відповідальність за ці операції на власника рахунку.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунка в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Відповідно до частин сьомої - дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Установивши, що ОСОБА_1 своїми діями авторизувала вхід до Приват24 та слідувала вказівкам третіх осіб, а банк авторизацію користувача здійснював із застосуванням посиленої аутентифікації, тому в задоволенні позову слід відмовити, оскільки на ОСОБА_1 покладено понесення ризику збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами.

При цьому суд керувався правовим висновком викладеним в Постанові Верховного Суду від 24 вересня 2026 року у справі № 127/33187/23.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зобов`язання припинити нарахування відсотків, пені, щомісячних платежів та інших штрафних санкцій відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Повне судове рішення складено 29 вересня 2026 року.

Суддя: