Ухвала суду № 140388826, 07.10.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10340/24

Провадження №: 6/755/612/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку письмового провадження, без виклику сторін, заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В. заявлений у справі №755/10340/24 за заявою ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва виданого у справі №755/10340/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и л а:

02.10.2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва виданого у справі №755/10340/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно Протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 02.10.2026 року заяву передано в провадження судді Марфіної Н.В.

06.10.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючої у справі судді Марфіної Н.В., у якій заявник просить задовольнити заяву про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/10340/24 та передати справу на розгляд іншому судді, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.

Вимоги заяви мотивовано тим, що наявні обставини, які викликають об`єктивний і обґрунтований сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, а також свідчать про прямий конфлікт інтересів. Суддею Марфіною Н.В. допущені грубі процесуальні порушення, системне позбавлення заявниці правосуб`єктності, наявні ознаки дискримінації заявниці, а також вчинено дії, о мають ознаки посадового злочину (службового підроблення). Зокрема, зафіксовано факт незаконного виготовлення та видачі виконавчого листа від 19.12.2024 року за відсутності оригіналів процесуальних документів та підписів у матеріалах справи, і до вступу заочного рішення в законну силу (06.01.2026). У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 підготовлено та направлено (передано) до ТУ ДБР у м. Києві та ВРП заяву про вчинення суддею ОСОБА_2 дисциплінарного проступку та кримінального правопорушення за ст. 366 КК України (службове підроблення) та ст. 364 КК України (зловживання владою) в межах справи №755/10340/24. Наявність кримінальних та дисциплінарних претензій до судді з боку сторони (відповідача) виключає будь-яку можливість об`єктивного розгляду нею цієї справи та скарг на приватного виконавця Борейка М.В., який діяв з нею у змові. Будь-яке рішення, винесене суддею Марфіною Н.В. за таких обставин, буде упередженим та завідомо незаконним.

Статтею 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до положень ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

За правилами ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Суд, вивчивши зміст заяви ОСОБА_1 про відвід судді та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява про відвід є необґрунтованою.

Суд зазначає, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову/заяви в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року зазначено таке. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно із усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24 лютого 1993 року, Series A № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III).

Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».

В рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов`язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.

Зі змісту заяви про відвід та аналізу доводів, на які посилається заявник, судом не встановлено обставин, зазначених у статті 36 ЦПК України, які б могли бути підставою для обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості і об`єктивності судді, яка розглядає справу.

Належних та достовірних доказів на підтвердження особистої упередженості, необ`єктивності або заінтересованості судді Марфіної Н.В. у вирішенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не надано і таких доказів з матеріалів справи не вбачається.

На думку суду, відвід є необґрунтованим, оскільки наведені заявником обставини не свідчать про необ`єктивність чи упередженість судді. Будь-яка пряма чи опосередкована заінтересованість головуючого судді в результаті розгляду заяви ОСОБА_1 або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості, відсутні.

Стосовно посилань Коломієць Н.В. на те, що нею подано відносно судді заяви до ТУ ДБР у м. Києві та ВРП, а також як вбачається з додатків до заяви про відвід до НАБУ, слід зазначити, що будь-яких доказів про результати поданих заяв матеріали заяви про відвід не містять. Крім того, громадяни мають право звертатись до державних органів якщо вважають порушеними свої права та інтереси, однак сам факт таких звернень не є безумовною підставою для відводу судді, і навіть при таких умовах суддя Марфіна Н.В. лишається об`єктивною та неупередженою щодо сторін справи, ніякого конфлікту інтересів не виникає. Учасники справи не обмежені у своєму праві звернення до різноманітних державних органів, з метою захисту своїх прав та інтересів, якщо з якихось причин вважають свої права та інтереси порушеними, і наявність таких звернень не може викликати у судді необ`єктивного або упередженого ставлення до учасника судового розгляду, який у законний спосіб реалізує свої права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 33, 36, 39, 40, 259-261, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В. заявлений у справі №755/10340/24 за заявою ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва виданого у справі №755/10340/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - визнати необґрунтованою.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марфіної Н.В. заявлений у справі №755/10340/24 за заявою ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва виданого у справі №755/10340/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Текст ухвали суду складений 07.10.2026 року.

Суддя -