Ухвала суду № 140388805, 21.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12096/26

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

"21" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100030000302 від 10.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, навідника ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Подільського районного суду міста Києва від 15.03.2024 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 1 місяць з конфіскацією усього майна,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

03 серпня 2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12026100030000302 від 10.02.2026 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючу суддю ОСОБА_1 та 03 серпня 2026 року передано кримінальне провадження.

Позиція учасників судового провадження

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки він складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. Зазначив, що угоди між сторонами у даному кримінальному провадженні не укладалися. Щодо прийняття цивільного позову не заперечував.

Також просив продовжити строк дії запобіжного заходу до обвинуваченого, оскільки ризики, які були підставою для його застосування, на цей час не зменшилися та продовжують існувати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу зазначив, що підстав для його задоволення немає, зазначив, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, на зараз є значно меншими або взагалі відсутні.

Просив зауважити що під час перебування у слідчому ізоляторі у ОСОБА_3 значно погіршився стан здоров`я, у зв`язку з чим, до останнього слід застосувати більш м`який запобіжний захід, у вигляді нічного домашнього арешту. Даний запобіжний захід забезпечить ОСОБА_3 можливість влаштуватись на роботу та відшкодувати завдані потерпілому збитки.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав захисника у повному обсязі.

Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, зазначив, що хоче офіційно влаштуватись на роботу, також що доглядає за бабусею, якій 82 роки, матір`ю, якій 60 років та донькою.

Зазначив, що з потерпілим він готовий обговорити всі ці моменти та спробувати дійти згоди, однак перебуваючи в слідчому ізоляторі, зробити це фактично нереально.

Також повідомив, що його було мобілізовано шляхом введення в оману, наразі він має документи, які підтверджують, що він не підлягає мобілізації.

Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду, просив прийняти поданий цивільний позов та стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду, оскільки на даний час шкоду завдану кримінальним правопорушенням не відшкодовано.

Висновки та мотиви суду

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, дійшов таких висновків.

Щодо призначення до судового розгляду

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12026100030000302 від 10.02.2026 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.

Судовий розгляд, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід здійснювати у відкритому судовому засіданні. Обмежень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.

У судове засідання викликати прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва, представника потерпілого, потерпілого, захисника та обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

В цьому випадку, обвинувальний акт щодо вказаного обвинуваченого перебуває на розгляді в суді.

Наведеного вище достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотань, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра», зокрема з урахуванням положень п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення зазначених дій.

Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв`язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого.

З його урахуванням, щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке.

Суд враховує, що запобігання ризику переховування, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_3 від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_3 , оскільки йому інкримінуються кримінальні правопорушення, які відносяться до тяжких злочинів, за одне з яких передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.

Окрім цього, суд враховує фактичну ситуацію в Україні, а саме те, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введений воєнний стан, який триває по цей час.

Водночас, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу переховувався від командування військової частини та органів військового правопорядку.

При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі обвинуваченого будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а перебуванням у статусі затриманого у порядку ст. 208 КПК України.

Також суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик незаконного впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Крім того, згідно чинного законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Надаючи оцінку ризику можливості обвинуваченого ОСОБА_3 вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 обвинувачується.

Крім того, суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, наразі не має офіційних джерел заробітку, а тому є достатні підстави вважати, що останній з метою забезпечення своїх потреб може вчинити корисливий злочин.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан обвинуваченого, його вік, соціальні зв`язки, той факт, що він неодружений, має на утриманні дитину, є особою яка самовільно залишила військову частину, а також доведеність прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, а тому клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно задовольнити.

Підстав для обрання до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, суд не вбачає, оскільки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд не матиме можливості запобігти переховуванню обвинуваченого від суду, його впливу на потерпілого та свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, та, що не менш важливо, вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне залишити раніше визначений обвинуваченому розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. та у разі внесення застави, покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України..

Щодо прийняття цивільного позову

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. (ч. 4 ст. 128 КПК України).

При цьому права та обов`язки цивільного позивача, цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду (ч. 2 ст. 61, ч. 2 ст. 62 КПК України).

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.07.2018 у справі № 713/1275/16-к, судом установлено, що згідно з пунктом 6 частини 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Вказані правові норми не містять суперечностей і підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (матеріальної та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із Законом. Виходячи з наведеного цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.

Тим самим, у розрізі позиції ККС ВС у справі № 713/1275/16-к цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань.

Відповідно до ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тож у разі сплати цивільним позивачем такого збору та за умови задоволення його позову в повній мірі Суд у розрізі позиції ОП ККС ВС викладеної в постанові від 23.01.2019 у справі № 187/291/17 буду позбавлений змоги стягнути з відповідача (обвинуваченого) такий судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому і даний факт указує на слушність позиції ККС ВС у справі № 713/1275/16-к про те, що цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору з позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення незалежно від об`єкту посягань, адже саме такий підхід сприятиме не допущенню ситуацій при яких позивач сплатить збір, позов буду задоволено, однак стягнути його з відповідача змоги не матиме, що в свою чергу уже порушуватиме права такого позивача.

Тому суд, перевіривши цивільний позов представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_5 , до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування (компенсації) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення на дотримання вимог КПК України та ЦПК України, вважає що його форма та зміст дають підстави для прийняття та розгляду у межах даного кримінального провадження.

Керуючись ст. 42, 177, 183, 194, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100030000302 від 10.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Пластова, 3, каб. 47 на 30 вересня 2026 року о 14 год 30 хв.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20 листопада 2026 року (включно).

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_3 прибувати до суду за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

утриматись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Прийняти до розгляду в даному кримінальному провадженні цивільний позов представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_5 , про відшкодування (компенсації) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

Визнати потерпілого ОСОБА_5 цивільним позивачем, а обвинуваченого ОСОБА_3 цивільним відповідачем у кримінальному провадженні за поданим цивільним позовом.

Копію ухвали вручити прокурору, потерпілому, захиснику та обвинуваченому негайно після її проголошення.

Ухвала суду у частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 год 00 хв 25 вересня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_9