Ухвала суду № 140387791, 20.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 серпня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/17/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю прокурора Вібе С.В. та представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача Костенко В.В. (приймає участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області (м. Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область) в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради (м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енержигазтрейд" (м. Черкаси) про визнання недійсними додаткових угод до договору та повернення безпідставно сплачених коштів у сумі 734 287,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурором в інтересах держави в особі Відділу освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Енержигазтрейд" з вимогами про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 11.06.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Енержигазтрейд";

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 15.07.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 104-ЕГТ-24/Е від 01.01.2024, укладеного між відділом освіти, молоді та спорту Калинівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Енержигазтрейд";

- стягнення безпідставно сплачених за додатковими угодами коштів в сумі 734 287,31 грн.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

08.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі № 925/17/26 до розгляду конституційної скарги ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у справі № 3-78/2026 (178/26) Конституційним Судом України, товариство в скарзі просить перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". За твердженням відповідача дану справу неможливо розглядати до прийняття рішення КСУ, оскільки предметом спору є легітимність зміни істотних умов договору про закупівлю, що регулюється саме пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", правова визначеність цієї норми є преюдиційною для даної справи. У разі визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність з дня ухвалення рішення КСУ, що докорінно змінює правовий ландшафт спірних правовідносин. У даному випадку така об`єктивна неможливість полягає у тому, що суд у межах цієї справи повинен надати правову оцінку правовідносинам із застосуванням норми права, конституційність якої є предметом безпосереднього розгляду Конституційного Суду України. Фактично вирішення спору по суті напряму залежить від результатів конституційного провадження та правової позиції Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якої підлягають застосуванню при вирішенні спору у справі № 925/17/26, і є однією із основних правових підстав заявленого позову.

11.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від прокурора надійшло заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, в якому просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та продовжити розгляд даної справи.

14.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні представник відповідача клопотання просив задовольнити; прокурор проти клопотання заперечував. Суд дослідив докази, заслухав сторін та перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосив перерву у судовому засіданні.

У судовому засіданні 20.08.2026 підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у даній справі, після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін, суд зазначає таке.

В обґрунтування клопотання про зупинення розгляду справи представником відповідача зазначено, що вирішення даного спору по суті напряму залежить від результатів конституційного провадження та правової позиції Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якої підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі, і є однією із основних правових підстав заявленого позову.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі обґрунтовується тим, що Другою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

У справі № 3-78/2026 (178/26) ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" (постачальник електричної енергії за договором про закупівлю, укладеного за процедурою відкритих торгів) звернулося до Конституційного Суду України з конституційною скаргою, в якій просить перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі Закон). На думку Товариства, оспорювані приписи Закону, застосовані в його остаточному судовому рішенні, формують модель правового регулювання, у якій держава, з одного боку, реалізує публічний інтерес у сфері ефективного використання бюджетних коштів, а з іншого покладає на приватного контрагента весь тягар негативних наслідків зміни економічного середовища, не забезпечуючи йому належних правових гарантій захисту його майнових інтересів. Така модель не відповідає принципам пропорційності, юридичної визначеності і добропорядного врядування та призводить до втручання у право власності.

Предметом перевірки за конституційною скаргою є конституційність положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, відповідно до якого істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

В запереченнях на клопотання про зупинення провадження у справі прокурор вказав, що відповідач не зазначив: які саме докази у справі не можуть бути досліджені господарським судом; які саме факти не можуть бути встановлені без рішення Конституційного Суду України; чому господарський суд не може розглянути справу на підставі чинного законодавства та сформованої практики Верховного Суду; яким чином конституційне провадження змінює предмет доказування у справі № 925/17/26.

Прокурор заперечив доводи відповідача з мотивів напрацьованої практики Верховним Судом щодо можливості підняття вартості товару постачальником після підписання договору, і ця практика є незмінною, та достатністю доказів у справі для прийняття рішення судом по суті вимог.

Також зазначив, що згідно зі статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення

У постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що аналіз норм розділу XII Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Тобто, рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що приписи законодавства, які регулюють дію рішень Конституційного Суду України у часі, є чіткими, логічно послідовними та сформульованими так, що унеможливлюють неоднозначність тлумачення, їх правова природа забезпечує однозначність правозастосування, унеможливлюючи різні підходи до їх сприйняття, розуміння чи практичного застосування.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За правовими висновками, викладеними, зокрема у постановах від 13.05.2021 у справі № 917/349/20 та від 14.12.2022 у справі № 906/750/21 Верховного Суду метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

За змістом наведеного пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19, від 05.08.2024 у справі № 911/3333/23).

Дослідивши наявні у справі докази, господарським судом встановлено відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду конституційної скарги ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" у справі № 3-78/2026 (178/26) Конституційним Судом України, оскільки правова підстава, на яку вказує відповідач, у даній справі об`єктивно відсутня, а тому застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України є безпідставним.

З огляду на викладене та наведені норми законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, тому відсутня необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.

Керуючись ст.ст. 227-229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача від 08.06.2026 про повернення до стадії підготовчого засідання та зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Чевгуз