Ухвала суду № 140387499, 30.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви

про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами

"30" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 1-24-7-5/297-06-7817Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. М.

дослідивши матеріали справи №1-24-7-5/297-06-7817

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕКСТІЛЬМАШ";

до боржника: Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" (65017, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2; код ЄДРПОУ 05769299);

про визнання банкрутом

За участю:

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Нестеренко О. А.;

ТОВ «ЮГ-СЕРВІС-06»: адвокат Багно В. С.;

ТОВ Бест Хай Девелопмент: адвокат Волков А. С.;

Фірми у вигляді ТОВ «Краянліфт», ППО ВАТ «ХК» Краян» та ОСОБА_1 : адвокат Лепеха К. Г.;

ТОВ Укртекстильмаш: адвокат Балан М. В.;

Головного управління ДПС в Одеській області: Лоскутов В. С.;

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): Волчек Г. О.;

представник працівників Банкрута - Євлаш О. В.;

Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях: Стапінський В. О.;

Прокурор Ейсмонт С. О.

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.08.2006 порушено провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 06.09.2006 визнано ТОВ „Укртекстільмаш кредитором ВАТ „Холдингова компанія „Краян; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майном боржника призначено арбітражного керуючого Сафронову С.В.; залучено до участі у справі Фонд державного майна України як учасника у справі про банкрутство ВАТ „Холдингова компанія „Краян.

Ухвалою попереднього засідання суду від 27.03.2007 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ „Холдингова компанія „Краян з вказівкою сум визнаних вимог та черговістю їх задоволення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2007 введено процедуру санації ВАТ ХК Краян; призначено керуючим санацією ВАТ ХК Краян арбітражного керуючого Нестеренко С.С.

Постановою Господарського суду Одеської області від 25.07.2014 визнано ВАТ „Холдінгова компанія „Краян банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, передбачену ст.ст.37-46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, призначено ліквідатором ВАТ „Холдінгова компанія „Краян арбітражного керуючого Фоменко М.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 затверджено поданий ліквідатором ВАТ „Холдінгова компанія „Краян арбітражним керуючим Фоменко М.С. реєстр грошових вимог кредиторів ВАТ „Холдінгова компанія „Краян з вказівкою визнаних сум та черговістю їх задоволення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2015 затверджено поданий ліквідатором ВАТ „Холдінгова компанія „Краян арбітражним керуючим Фоменко М.С. реєстр грошових вимог кредиторів до ВАТ „Холдингова компанія „Краян з вказівкою визнаних сум та черговості їх задоволення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2015 визнано вимоги кредиторів ВАТ „Холдингова компанія „Краян по заборгованості із заробітної плати у відповідності з положеннями Закону (№2343-ХІІ) у визначених ліквідатором банкрута розмірах та внесено до реєстру вимог кредиторів з вказівкою черговості задоволення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2016р. визнано кредиторські вимоги колишніх працівників ВАТ „Холдингова компанія „Краян відповідно до поданих ліквідатором ВАТ „Холдингова компанія „Краян арбітражним керуючим Фоменко М. С. реєстрів грошових вимог кредиторів до ВАТ „Холдингова компанія „Краян, з нарахованих, але не виплачених сум належних працівникам при звільненні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.05.2023 відсторонено арбітражного керуючого Фоменко М. С. від виконання повноважень ліквідатора ВАТ "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2023 призначено ліквідатором ВАТИ "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" арбітражного керуючого Нестеренка Олега Анатолійовича (свідоцтво №15 від 27.02.2013р.).

03.07.2023 до господарського суду надійшла заява Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Краянліфт про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015, у частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06", за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 відмовлено у задоволенні заяви Фірми у вигляді ТОВ «Краянліфт» про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 за нововиявленими обставинами.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2025 ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 02.04.2025 касаційну скаргу Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Краянліфт задоволено; Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 скасовано; справу № 1-24-7-5/297-06-7817 у скасованій частині направлено до Господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2025 суд у складі судді Деркач Т. Г. прийняв до провадження справу №1-24-7-5/297-06-7817 про банкрутство ВАТ "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН".

Узагальнені доводи заяви Фірми у вигляді ТОВ Краянліфт

Фірма у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Краянліфт просить господарський суд переглянути ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтуванні заяви Заявник зазначає, що 10.04.2006 між Приватним підприємством "ЛІАРДОН" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 (Новий кредитор) було укладено договори відступлення права вимоги № 2006/01/У та №2006/02/У, відповідно до яких Приватне підприємство "ЛІАРДОН" передало належне йому право вимоги за договорами купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення від 15.03.2006 №2006-ІІІ/01 та № 2006-ІІІ/02 Товариству з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06.

На підставі зазначених договорів, актів звірок до них та інших документів, у Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" виникла кредиторська заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 у розмірі 24 675 440 грн, яка надалі була визнана судом під час провадження справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" № 1-24-7-5/297-06-7817 та включена до реєстру грошових вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН".

Однак згідно з рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2014 у справі №6/17-4949-2011:

- визнано недійсним Договір №2006/01/У відступлення права вимоги за договором №2006-Ш/01 купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення, укладений 10.04.2006 між Приватним підприємством "ЛІАРДОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06;

- визнано недійсним Договір №2006/02/У відступлення права вимоги за договором №2006-Ш/02 купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення, укладений 10.04.2006р. між Приватним підприємством "ЛІАРДОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 було залишено без змін рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2014 у справі № 6/17-4949-2011.

Заявник зазначає, що апеляційний суд встановив, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014, яка набрала законної сили 07.10.2014, директора Приватного підприємства "ЛІАРДОН" ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення) із звільненням від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності.

В межах досудового розслідування та судом встановлено, що ОСОБА_2 , працюючи на посаді директора Приватного підприємства "ЛІАРДОН", у період з початку 2006 року по вересень 2006 року, умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами, склала і видала завідомо неправдиві документи, зокрема, договори постачання товарно-матеріальних цінностей та спірні договори відступлення права вимоги за договорами постачання товарно-матеріальних цінностей, поставка яких Відкритому акціонерному товариству "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" з боку Приватного підприємства "ЛІАРДОН" не здійснювалася, внесла в їх зміст завідомо неправдиві відомості з метою подальшого використання підроблених документів для імітації господарської діяльності підприємства.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 було залишено без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 у справі №6/17-4949-2011.

У п. п. 22-24 зазначеної постанови було встановлено, що дійсно, матеріали справи не містять доказів наступного схвалення сторонами оспорюваних договорів, а саме: вчинення добровільних дій, оскільки стягнення з Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" заборгованості за договорами купівлі-продажу від 15.03.2006 №2006-Ш/01 та №2006-Ш/02 здійснювалося на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі №22/321-06-7911, яке є обов`язковим для виконання. Однак, у випадку відсутності в особи необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення правочинів та встановлення умисних дій з підробки договорів в ході розслідування кримінального злочину, подальше схвалення таких правочинів не матиме юридичної сили при визнанні їх недійсними у цивільних правовідносинах.

Апеляційний суд під час перегляду за нововиявленими обставинами не прийняв до уваги лист від 11.04.2006, яким Приватне підприємство "ЛІАРДОН" проінформувало Відкрите акціонерне товариство "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" про відступлення права вимоги за договорами купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення від 15.03.2006 Товариству з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06, оскільки вказаний лист від імені підприємства-банкрута підписано не ліквідатором, а Берковою Ольгою Геннадіївною, яка не мала на це повноважень та діяла з умислом, що охоплювався складом злочину щодо підробки документів у кримінальній справі.

Суд також надав критичну оцінку акту звірки взаєморозрахунків від 17.04.2006, яким, начебто, підтверджено наявність у Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 на суму 24 975 440 грн, оскільки від імені Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" його підписано Дідурик А. А., при цьому, доказів наявності у цієї особи повноважень на підписання такого документа не надано.

Окрім того, заявник покликався на вирок Малиновського районного суду від 24.05.2013 у справі №521/7192/13-к, у якому встановлено, що директор Приватного підприємства "ЛІАРДОН" Беркова О. Г. та невстановлені особи внесли завідомо неправдиві відомості про проведення господарських правовідносин між Приватним підприємством "ЛІАРДОН" та Відкритим акціонерним товариством "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" щодо купівлі-продажу та передачі придбаних товарів та між Приватним підприємством "ЛІАРДОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ-СЕРВІС-06" щодо відступлення Приватним підприємством ЛІАРДОН Товариству з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 права вимоги за договорами купівлі-продажу товарів.

В ухвалі Малиновського районного суду м. Одеси від 08.05.2014 у справі № 521/6647/13-к, якою скасовано вирок Малиновського районногосуду міста Одеси від 24.05.2013 зазначено, що суд не може визнати поважною причиною несплату штрафу розміром 600 гривень, на яку посилається в своїх поясненнях засуджена ОСОБА_2 , тому що у неї було достатньо часу з моменту постановлення вироку до подачі клопотання прокурором прокуратури Малиновського району міста Одеси сплатити штраф, зазначений в угоді про визнання винуватості. Зважаючи на наведене, вирок Малиновського районного суду від 24.05.2013 по справі №521/7192/13-к було скасовано через те, що засуджена ОСОБА_2 не виконала умови угоди про визнання винуватості, тобто протягом одного року не сплатила штраф в розмірі 600 гривень попри погоджені вид та міру покарання за вчинені нею злочини передбачені ч. 2 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України. Водночас ОСОБА_2 ніколи не заперечувала визнання себе винною у пред`явленому їй обвинуваченні, тобто скоєнні нею злочинів щодо підробленні договорів купівлі-продажу між ПП «Ліардон» та ВАТ «ХК Краян» і акту звірки взаєморозрахунків, що підписаний не уповноваженою особою з боку боржника. У свою чергу ОСОБА_2 не оскаржувала вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 24.05.2013 по справі №521/7192/13-к в апеляційному порядку.

Заявник зауважив, що фактично обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_2 набрав законної сили 24.06.2013. Оскільки ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.05.2014 у справі № 521/6647/13-к було скасовано вирок Малиновського районногосуду міста Одеси від 24.05.2013, який набрав законної сили 24.06.2013, то вказаний обвинувальний вирок встановлював вину ОСОБА_2 за вчинені нею злочини передбачені ч.2 ст.27, ч.1 ст.366 КК України на протязі 11 (одинадцяти) місяців. Таким чином обвинувальний вирок, яким було встановлено, що директором ПП «Ліардон» ОСОБА_2 та невстановленими особами внесено завідомо неправдиві відомості про проведення господарських правовідносин між ПП «Ліардон» та ВАТ «ХК Краян» щодо купівлі-продажу та передачі придбаних товарів на суму у розмірі 24 675 440.00 грн був скасований через один рік за несплату штрафу у неспівставному розмірі всього лише 600 грн. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 у справі № 521/14548/14-к клопотання прокурора задоволено, звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно неї, на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КК України закрито.

В даному випадку, звільнення винної особи від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою обставиною.

Заявник також наголосив про необхідність застосування п. 90 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17 при розгляді заяви ТОВ "Краянліфт" про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 за нововиявленими обставинами у справі №1-24-7- 5/297-06-7817.

За таких обставин, заявник наголошує, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 повинні бути виключеними з реєстру кредиторських вимог, затвердженого ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 року у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН".

Заявник вважає, що наявність кримінальних проваджень, в яких судовими рішеннями, які набрали законної сили, було встановлено обставини того, що директором Приватного підприємства "ЛІАРДОН" Берковою О.Г. та невстановленими особами внесено завідомо неправдиві відомості про проведення господарських операцій між Приватним підприємством "ЛІАРДОН" та Відкритим акціонерним товариством "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" щодо купівлі-продажу та передачі придбаних товарів та між Приватним підприємством "ЛІАРДОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 щодо відступлення Приватним підприємством ЛІАРДОН Товариству з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 права вимоги за договорами купівлі-продажу товарів є нововиявленими обставинами.

Наведені обставини на думку заявника є підставою для внесення змін до реєстру вимог кредиторів за результатом перегляду судом першої інстанції ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі №1-24-7-5/297-06-7817 за нововиявленими обставинами.

За наведених обставин, Заявник просив суд та скасувати вказану ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 у розмірі 24 675 440, 00 грн (четверта черга) шляхом виключення їх з реєстру вимог кредиторів.

Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06"

У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" зазначило, що вважає заяву Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Краянліфт необґрунтованою, незаконною та такою, що не підлягає задоволенню у зв`язку із тим, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" до Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" підтверджені рішенням Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі №22/321-06-7911, яке є чинним.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06", Заявник обізнаний про наявність судового рішення у справі №22/321-06-7911, однак, не надає йому оцінку, а посилається тільки на рішення суду у справі № 6/17-4949-2011, яке не має відношення до провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" та визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" до Боржника.

Додатково у поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" зауважило на таких обставинах.

09.10.2006 ТОВ «Юг-Сервіс-О6» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання конкурсних грошових вимог до боржника у розмірі 24 700 436,44 грн на підставі на рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі №22/321-06-7911.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 №22/321-06-7911 було частково задоволений позов ТОВ «Ют-Сервіс-Об» до ВАТ ХК «Краян», 3-тя особа на стороні позивача ПП «Ліардон», про стягнення 24 975 440 грн:

- стягнено з ВАТ ХК «Краян» на користь ТОВ «Юг-Сервіс-06» суму заборгованості у розмірі 24 675 440,00 грн.

- стягнено з ВАТ ХК «Краян» на користь ТОВ «Юг-Сервіс-06» суму державного мита у розмірі 24 675, 44 грн. та витрат на ПЗ судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Вказане рішення суду переглядалося судами неодноразово.

За результатами останнього перегляду ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2014 року заяву про перегляд залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року у справі №22/321-06-7911 апеляційну скаргу виконуючого обов`язки прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2014 у справі №22/321-06-7911 без змін.

На сьогодні рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 №22/321-06-7911 є чинним.

Вказані грошові вимоги ТОВ «Юг-Сервіс-06» були розглянуті по суті у попередньому засіданні в межах провадження про банкрутство ВАТ ХК «Краян» та визнані ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2007.

Постановою господарського суду Одеської області від 25.07.2014 припинено процедуру санації ВАТ ХК «Краян», введеної судом на підставі ухвали від 22.11.2007.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 року затверджено поданий ліквідатором ВАТ «Холдингова компанія «Краян» - арбітражним керуючим реєстр грошових вимог кредиторів до ВАТ «Холдингова компанія «Краян» відповідно до ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на загальну суму 58 854 524,14 грн, у тому числі визнано ТОВ «Юг-Сервіс-06» кредитором з грошовими вимогами у розмірі 24 675 440 грн.

Водночас ТОВ «Юг-Сервіс-06», з урахуванням чинного на момент розгляду вимог кредиторів (конкурсних і поточних) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.12.2013 № 01-06/1862/2013, наголошує, що вимоги ТОВ «Юг-Сервіс-06» були розглянуті судом та затверджені ухвалою попереднього судового засідання Господарського суду Одеської області від 27.03.2007.

Натомість в ухвалі Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 надавалася оцінка поточним грошовим вимогам кредиторів.

ТОВ «Юг-Сервіс-06» також звернуло увагу, що заявник у якості підстав для перегляду посилається саме на п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України, якою передбачено наявність судового рішення саме у кримінальному провадженні. Однак станом на сьогодні вирок щодо ОСОБА_2 про визнання її винною у вчиненні підробки документів скасовано, кримінальне провадження закрито, вина ОСОБА_2 не встановлена. жодні докази, які могли бути підроблені, що встановлено вироком або ухвалою - відсутні.

Що стосується посилання заявника на судові рішення у справі №6/17-4949-2011, то такі обставини на переконання ТОВ «Юг-Сервіс-06» не можуть бути нововиявленими, оскільки заява подана на підставі п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України і підставою є наявність судового рішення у кримінальному провадженні.

Що стосується посилання заявника на п. 22, п. 23 постанови КГС ВС від 20.02.2018 у справі №6/17-4949-2011, як на обгрунтування доводів заяви, то ТОВ «Юг-Сервіс-06» зауважує, що наведені мотиви та оцінка суду касаційної інстанції грунтується на встановлених обставинах в межах кримінального провадження, а оскільки відсутній обвинувальний вирок щодо ОСОБА_2 , то такі обставини не можуть бути узяті до уваги на підтвердження недійсності договорів.

Що стосується посилання на критичну оцінку судом касаційної інстанції акту звірки взаєморозрахунків від 17.04.2006, яким, підтверджено наявність у Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 на суму 24 975 440 грн, оскільки від імені Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" його підписано Дідурик А. А., а доказів наявності у цієї особи повноважень на підписання такого документа не надано, то на переконання ТОВ ЮГ-СЕРВІС-06, суд касаційної інстанції не встановлював такої обставини.

Щодо релевантності постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17, то ТОВ ЮГ-СЕРВІС-06 наголосило, що правовий висновок, викладений у цій постанові стосується випадків перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про банкрутство на підставі п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Заперечення ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Нестеренка О. А.

Ліквідатор арбітражний керуючий Нестеренко О. А. зауважив, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2007 попереднього засідання у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 було затверджено реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН", до якого було включено грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 у розмірі 25 674 440, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції чинній станом на 27.03.2007), у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

Таким чином, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 розглядалися Господарським судом Одеської області у процедурі розпорядження майном та були визнані Господарським судом Одеської області, за результатами чого ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2007 у справі №1-24-7-5/297-06-7817 господарським судом грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 були включені до реєстру вимоги кредиторів.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 27.03.2007 попереднього засідання у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 є чинною та не скасована.

Також ліквідатор зазначив, що підставою для визнання Господарським судом Одеської області грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 було рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 року у справі № 22/321-06-7911, яке станом на даний час є чинним.

Вказаним рішенням суду стягнено з Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 суму заборгованості у розмірі 24 675 440, 00 грн, суму державного мита у розмірі 24 675, 44 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 118, 00 грн.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 у справі №22/321-06-7911 рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2010 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2010 у справі №22/321-06-7911 скасовано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 у справі №22/321-06-7911 рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі №22/321-06-7911 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2011 у справі №22/321-06-7911 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 у справі №22/321-06-7911 скасовано, рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі №22/321-06-7911 залишено без змін.

Ліквідатор зазначає, що останнього разу рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі №22/321-06-7911 переглядалось за заявою виконуючого обов`язки прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2014 у справі №22/321-06-7911 заяву про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006р. у справі №22/321-06-7911 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2014р. у справі №22/321-06-7911 апеляційну скаргу виконуючого обов`язки прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2014р. залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2014 по справі №22/321-06-7911 залишено без змін.

Ліквідатор вказує на те, що в ухвалі Господарського суду Одеської області від 12.08.2014 у справі №22/321-06-7911 зазначено, що дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, додані до заяви докази, а саме обвинувальний вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 24.05.2013, який було скасовано ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.05.2014, на який посилається виконуючий обов`язки прокурора Одеської області в своїй заяві, суд дійшов висновку про недоведеність заявником нововиявлених обставин, які мають істотне значення для розгляду справи або спростовують факти, покладені в основу рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006р. у справі №22/321-06-7911, у зв`язку з чим суд відмовляє виконуючому обов`язки прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України у задоволенні заяви про перегляд судового рішення від 25.09.2006р. у справі №22/321-06-7911 за нововиявленими обставинами, а рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006р. у справі №22/321-06-7911 залишає без змін.

Надалі рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006р. у справі №22/321-06-7911 не скасовувалось та є чинним.

Таким чином, на теперішній час наявне таке, що набрало законної сили та не є скасованим рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006р. у справі №22/321-06-7911, яким стягнено з Відкритого акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КРАЯН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 грошові кошти у розмірі 25 674 440, 00 грн. та ухвала Господарського суду Одеської області від 27.03.2007р. у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, якою господарським судом грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЮГ-СЕРВІС-06 були включені до реєстру вимог кредиторів.

Крім того, ліквідатор Банкрута зауважує, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 08.05.2014р. у справі №521/6647/13-к, якою скасовано вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 24.05.2013р., яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 30.04.2013р. між прокурором прокуратури Малиновського району міста Одеси та обвинуваченою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013170470002620 від 29.04.2013р.

Ліквідатор зазначає, що Заявник вказує на те, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014р., що набрала законної сили 07.10.2014р., директора Приватного підприємства "ЛІАРДОН" ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 і ч. 1 ст. 366 КК України зі звільненням від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків притягнення до відповідальності. Досудовим розслідуванням та судом встановлено, що ОСОБА_2 , працюючи на посаді директора Приватного підприємства ЛІАРДОН у м. Одесі, у період з початку 2006 року по вересень 2006 року, умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, склала і видала завідомо неправдиві документи, зокрема, договори постачання товарно-матеріальних цінностей та відступлення права вимоги, внесла в їх зміст завідомо неправдиві відомості, з метою їх подальшого використання в господарській діяльності підприємства.

Заявником не надано копії ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014, але в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 у справі № 521/14548/14-к.

Відповідно до відомостей з офіційного сайту судової влади України щодо справи №521/14548/14-к обвинуваченої у справі є ОСОБА_2 .

З вказаної ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 у справі №521/14548/14-к вбачається, що вказаною ухвалою судом клопотання прокурора задоволено та звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 27 ч. 2, 366 ч. 1 КК України, на підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно неї, на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України - закрито.

В ухвалі Малиновського районного суду м. Одеси від 30.09.2014 у справі №521/14548/14-к не має жодного посилання на визнання судом ОСОБА_2 винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 і ч. 1 ст. 366 КК України, як і не міститься відомостей про те, що ОСОБА_2 , працюючи на посаді директора Приватного підприємства ЛІАРДОН м. Одеса, у період з початку 2006 року по вересень 2006 року, умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, склала і видала завідомо неправдиві документи, зокрема, договори постачання товарно-матеріальних цінностей та відступлення права вимоги, внесла в їх зміст завідомо неправдиві відомості, з метою їх подальшого використання в господарській діяльності підприємства.

Також Ліквідатор зазначив, що Малиновський районний суд м. Одеси постановляючи ухвалу від 30.09.2014р. у справі №521/14548/14-к не міг встановлювати вину ОСОБА_2 , оскільки вина особи у вчинені кримінального правопорушення може встановлюватися виключно на підставі обвинувального вироку суду, як це передбачено ст. 68 Конституцією України відповідно до приписів якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Враховуючи викладене, Ліквідатор просив відмовити у задоволенні заяви Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Краянліфт про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015р. за нововиявленими обставинами.

Заперечення Регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях (далі - регіональне відділення)

Регіональне відділення просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі №1-24-7-5/297-06-7817, в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" щодо вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" в розмірі 24 675 440 грн. (четверта черга) шляхом виключення їх з реєстру вимог кредиторів.єгати дані пояснення.

Воночас як на підставу для скасування відповідної ухвали, регіональне відділення навело такі обставини.

У постанові КГС ВС від 02.04.2025 суд касаційної інстанції дійшов висновку про очевидну наявність матеріально-правового зв`язку між ухвалою суду від 07.05.2015 у справі № 1-24-7? 5/297-06-7817 та рішенням суду від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911.

Тож обставини визнання недійсними договорів відступлення права вимоги (№2006/01/У та № 2006/02/У) рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2014 у справі № 6/17-4949-2011 (яке у подальшому скасовувалось за результатом апеляційного розгляду справи та лише за наслідком перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами іншою постановою від 24.03.2017 було залишеним без змін) дійсно могли вплинути на юридичну оцінку обставин обґрунтованості грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06» до Боржника та підставності внесення таких вимог до реєстру вимог кредиторів, яка [оцінка] була здійснена судом в ухвалі від 07.05.2015 у цій справі № 1-24-7-5/297-06-7817."

Регіональне відділення також звернуло увагу на судові рішення: вирок Малиновського районного суду від 24.05.2013 та ухвала суду від 08.05.2014 по кримінальній справі №521/7192/13-к (що свідчать про умисел на укладення фіктивних угод, зокрема оспорюваних договорів відступлення прав вимоги, в діях ОСОБА_2 ); необхідність застосування правового висновку викладеному у постанові ВС КГС від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17.

З огляду на нововиявлені обставини щодо фіктивної кредиторської заборгованості ВАТ "ХК" Краян" перед ТОВ «Юг-Сервіс-06», безпідставність якої встановлена у судових рішеннях у кримінальній справі №521/7192/13-к, що виникла на підставі визнаних недійсними Договорів (№2006/01/У і №2006/02/У) відступлення права вимоги за договорами (№2006-Ш/01 і №2006-Ш/02) купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення між ПП "Ліардон" та ТОВ "Юг-Сервіс-06" у справі №6/17-4949-2011, а також з урахуванням правового висновку викладеному у постанові ВС КГС від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17, регіональне відділення вважає, що грошові вимоги ТОВ «Юг-Сервіс-06» повинні бути виключеними з реєстру кредиторських вимог затвердженого ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 року по справі про банкрутство ВАТ "ХК "Краян".

Заперечення представника працівників ВАТ "ХК "Краян" Євлаша О. В.

З огляду на нововиявлені обставини щодо фіктивної кредиторської заборгованості ВАТ "ХК" Краян" перед ТОВ «Юг-Сервіс-06», безпідставність якої встановлена у судових рішеннях у кримінальній справі №521/7192/13-к, що виникла на підставі визнаних недійсними Договорів (№2006/01/У і №2006/02/У) відступлення права вимоги за договорами (№2006-Ш/01 і №2006-Ш/02) купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення між ПП "Ліардон" та ТОВ "Юг-Сервіс-06" у справі №6/17-4949-2011, а також з урахуванням правового висновку викладеному у постанові ВС КГС від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17, грошові вимоги ТОВ «ЮгСервіс-06» повинні бути виключеними з реєстру кредиторських вимог затвердженого ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 року у справі про банкрутство ВАТ "ХК "Краян".

Представник також зауважив на можливості застосування у господарських справах доктрини «плодів отруйного дерева».

Висновки суду

І. Висновки Верховного Суду за результатами касаційного перегляду.

Суд касаційної інстанції зазначив, що за змістом доводів апеляційної та касаційної скарг Фірми у вигляді ТОВ «Краянліфт» в обґрунтування підстав для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 у частині грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06», заявник наводив обставини, що визначені пунктами 1, 2 частини другої статті 320 ГПК України.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 320 ГПК України врегульовано, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

- істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1);

- встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі (пункт 2).

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано:

- з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (пункт 1);

- з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили (пункт 2).

Відповідно до частини другої статті 321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;

2) з підстав, визначених пунктами 2 і 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, передбачені цією частиною, не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами.

Аналіз зазначених норм процесуального закону свідчить, що визначені частиною другою статті 321 ГПК України строки звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є присічними та не підлягають поновленню.

Суд касаційної інстанції вказав, що саме належна правова оцінка судами попередніх інстанцій зазначених заявником підстав для перегляду ухвали суду від 07.05.2015 за нововиявленими обставинами має суттєве значення для правильного розгляду відповідної заяви по суті.

Як вбачається зі змісту заяви Фірми у вигляді ТОВ «Краянліфт» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 у частині грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06», заявник зазначив підставою для такого перегляду лише пункт 2 частини другої статті 320 ГПК України (про що правильно у відзиві на касаційну скаргу стверджує ТОВ «Юг-Сервіс-06»).

Водночас зміст самої заяви та наданих у подальшому місцевому господарському суду заперечень свідчить, що заявник, покликаючись також на приписи пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України, нововиявленими обставинами вважав безпідставність чи фіктивність кредиторської заборгованості Боржника перед ТОВ «Юг-Сервіс-06», яка виникла на підставі, зокрема, визнаних судовим рішенням недійсними договорів відступлення права вимоги (№ 2006/01/У та № 2006/02/У) за договорами купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення (№ 2006-Ш/01 та № 2006-Ш/02).

Щодо цього заявник просив суд, серед іншого, врахувати, що обвинувальний вирок, яким було встановлено вину ОСОБА_2 за вчинені нею злочини (щодо внесення завідомо неправдивих відомостей про проведення господарських правовідносин між ПП «Ліардон» та Боржником (ВАТ «Холдингова компанія «Краян») щодо купівлі-продажу та передачі придбаних товарів) набрав законної сили 24.06.2013 та був скасований лише через один рік, а підставою його скасування було невиконання засудженою умов угоди про визнання винуватості та несплата штрафу в розмірі 600 грн.

Також заявник стверджував, що безпідставність чи фіктивність кредиторської заборгованості Боржника перед ТОВ «Юг-Сервіс-06» підтверджується обставинами, встановленими постановами Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 6/17-4949-2011.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що наведені доводи заявника переконливо свідчать, що підставами для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 у частині грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06» Фірма у вигляді ТОВ «Краянліфт» зазначала не лише встановлений вироком факт фальшивості письмових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі, а й обставини безпідставності/фіктивності кредиторської заборгованості боржника перед ТОВ «Юг-Сервіс-06», які з посиланням на такий вирок встановлені постановами апеляційного та касаційного судів у господарській справі № 6/17-4949-2011.

Отже, з урахуванням викладеного, судам попередніх інстанцій варто було надати належну правову оцінку зазначених у заяві Фірми у вигляді ТОВ «Краянліфт» підстав для перегляду ухвали суду від 07.05.2015 (у частині грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06») за нововиявленими обставинами згідно пунктів 1, 2 частини другої статті 320 ГПК України.

Втім, відмовляючи у задоволенні відповідної заяви оскаржуваною ухвалою від 20.05.2024, суд першої інстанції керувався виключно тим, що заявник посилався саме на пункт 2 частини другої статті 320 ГПК України, тоді як вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 24.05.2013 у справі №521/7192/13-к не має ознаки нововиявленої обставини.

Такий висновок місцевий господарський суд мотивував тим, що при постановленні ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 грошові вимоги ТОВ «Юг-Сервіс-06» до боржника не розглядались по суті на підставі первинних документів (договори купівлі-продажу, договори відступлення права вимоги тощо), на правову оцінку яких у вироку Малиновського районного суду міста Одеси від 24.05.2013 посилається заявник. Вказані грошові вимоги ТОВ «Юг-Сервіс-06», за висновком суду першої інстанції, до нового реєстру вимог кредиторів (затвердженого ухвалою суду від 07.05.2015) було внесено на підставі ухвали попереднього засідання суду від 27.03.2007.

Водночас суд першої інстанції, у порушення норм процесуального закону, залишив поза увагою підтверджені матеріалами справи та встановлені апеляційним судом обставини того, що при розгляді грошових вимог кредиторів та затвердженні реєстру вимог кредиторів у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 господарський суд, постановляючи ухвалу від 27.03.2007, в частині обґрунтованості грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06» керувався рішенням Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911 (копія якого була додана до заяви з грошовими вимогами), яким було стягнуто з Боржника на користь ТОВ «Юг-Сервіс-06» суму заборгованості, що виникла на підставі договорів купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення (№2006-Ш/01 та №2006-Ш/02) та договорів відступлення права вимоги (№2006/01/У та № 2006/02/У).

Отже, якщо грошові вимоги ТОВ «Юг-Сервіс-06» ухвалою суду від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 внесено до нового реєстру вимог кредиторів на підставі ухвали попереднього засідання суду від 27.03.2007, якою, у свою чергу, вимоги цього кредитора внесені до реєстру на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911, то очевидною є наявність матеріально-правового зв`язку між ухвалою суду від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 та рішенням суду від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911.

Тож обставини визнання недійсними договорів відступлення права вимоги (№2006/01/У та № 2006/02/У) рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2014 у справі № 6/17-4949-2011 (яке у подальшому скасовувалось за результатом апеляційного розгляду справи та лише за наслідком перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами іншою постановою від 24.03.2017 було залишеним без змін) дійсно могли вплинути на юридичну оцінку обставин обґрунтованості грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06» до боржника та підставності внесення таких вимог до реєстру вимог кредиторів, яка [оцінка] була здійснена судом в ухвалі від 07.05.2015 у цій справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

За таких обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави стверджувати, що заявник посилався лише на пункт 2 частини другої статті 320 ГПК України та, крім того, що встановлені вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 24.05.2013 у справі № 521/7192/13-к факти не мають ознаки нововиявленої обставини.

При цьому без здійснення належного дослідження та правової оцінки місцевий господарський суд залишив й сам вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 24.05.2013 у справі № 521/7192/13-к, як і інші судові рішення у зазначеному кримінальному провадженні, на які посилалися учасники цієї справи.

Крім того, судом першої інстанції проігноровано, що саме ухвала Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 є тим судовим рішенням, яким востаннє у ліквідаційній процедурі Боржника було вирішено питання визначення та внесення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06».

Тож за відсутності іншого судового рішення, яким закріплено статус ТОВ «Юг-Сервіс-06» як кредитора у процедурі ліквідації у цій справі про банкрутство (шляхом визнання та внесення до реєстру грошових вимог), та наявності, на думку заявника, обставин, що підтверджують безпідставність/фіктивність грошових вимог зазначеного кредитора, доводи Фірми у вигляді ТОВ «Краянліфт» щодо наявності підстав для внесення змін до реєстру вимог кредиторів за результатом перегляду судом ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 (у відповідній частині) за нововиявленими обставинами не були очевидно необґрунтованими, що потребувало належної та детальної їх оцінки судом, чого зроблено не було.

Таким чином, допустивши низку наведених процесуальних порушень, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що наведені заявником обставини не мають ознак нововиявлених.

Крім того, залишивши поза увагою обґрунтування заявником поданої ним заяви також наявністю підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, яка визначена пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, місцевий господарський суд помилково виснував про нерелевантність правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи повноваження визначені процесуальним законом, зазначених недоліків не усунув, повторний перегляд справи належним чином не здійснив, обставини, що входять до предмету доказування з урахуванням доводів учасників справи, не дослідив.

Залишаючи ухвалу місцевого господарського суду від 20.05.2024 у цій справі без змін, суд апеляційної інстанції у постанові від 30.01.2025 погодився з правомірністю відмови у задоволенні заяви Фірми у вигляді ТОВ «Краянліфт» про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 (у частині грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06») за нововиявленими обставинами.

Проте, аналіз мотивувальної частини оскаржуваної постанови свідчить, що апеляційним судом (як і судом першої інстанції), не надано належної правової оцінки:

- зазначених у заяві підстав для перегляду ухвали суду від 07.05.2015 (у частині грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06») за нововиявленими обставинами, зокрема на предмет їх відповідності пунктам 1, 2 частини другої статті 320 ГПК України;

- питання дотримання строків звернення із відповідною заявою залежно від обґрунтованості таких підстав;

- наявності матеріально-правового зв`язку між ухвалою суду від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 (про затвердження поданого ліквідатором банкрута реєстру вимог кредиторів в частині грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06»), рішенням суду від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911 (про стягнення заборгованості з Боржника на користь ТОВ «Юг-Сервіс-06» на підставі, зокрема, договорів відступлення прав вимоги), судовими рішеннями у справі № 6/17-4949-2011 (про скасування зазначених договорів відступлення прав вимоги), вироком суду й іншими ухвалами у кримінальній справі №521/7192/13-к;

- обґрунтованості наведених заявником обставин безпідставності/фіктивності кредиторської заборгованості Боржника перед ТОВ «Юг-Сервіс-06» та наявності у таких обставин ознак нововоявлених, зокрема, у контексті можливості впливу обставин, встановлених судовими рішеннями у справі №6/17-4949-2011, на юридичну оцінку обґрунтованості грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06» до Боржника та підставності внесення таких вимог до реєстру вимог кредиторів ухвалою суду від 07.05.2015 у цій справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

Крім того, посилання суду апеляційної інстанції на наявність такого, що набрало законної сили та не є скасованим, рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911, та те, що вказані заявником обставини можуть слугувати підставою для перегляду за нововиявленими обставинами саме цього рішення (а не ухвали суду від 07.05.2015 у цій справі), є необґрунтованим у контексті оцінки викладених у заяві підстав та таким, що не узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.03.2023 у справі №904/10560/17.

Так, у пункті 90 зазначеної постанови Верховний Суд дійшов висновку, що у разі, коли під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів, господарським судом встановлені нововиявлені обставини, які істотно впливають на оцінку обґрунтованості вимог іншого кредитора до боржника, зокрема, спростовують існування грошового зобов`язання боржника перед іншим кредитором, наявність такого, що набрало законної сили судового рішення, яким було підтверджено грошове зобов`язання боржника перед таким кредитором, оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, з урахуванням нововиявлених обставин, і само по собі не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів.

Своєю чергою, не надавши належної правової оцінки зазначених у заяві підстав для перегляду ухвали суду від 07.05.2015 (у частині грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06») за нововиявленими обставинами, апеляційний суд не врахував й зазначених вище висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15.03.2023 у справі №904/10560/17 та на які покликався скаржник в апеляційній скарзі.

У сукупності встановлених процесуальних порушень, Верховний Суд дійшов висновку, що висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви Фірми у вигляді ТОВ «Краянліфт» про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у цій справі за нововиявленими обставинами в цілому є передчасним.

ІІ. Висновки господарського суду з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції

1. Що стосується правових підстав для перегляду судового рішення.

Суд касаційної інстанції зазначив, що у заяві заявник наводив обставини, що визначені пунктами 1, 2 частини другої статті 320 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2023 було поновлено Фірмі у вигляді ТОВ Краянліфт строк для подання заяви про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування поновлення строку суд першої інстанції зазначив, що як на підставу звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України, у зв`язку з чим строк підлягає поновленню з огляду на приписи п. 2 ч. 321 ГПК України.

Тобто, суд першої інстанції поновив строк Фірми у вигляді ТОВ Краянліфт саме з урахуванням правової підстави подання заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами - п. 2 ч. 2 ст. 321 ГПК України, підстави для поновлення якого встановлені п. 2 ч. 1 ст. 321 ГПК України.

На виконання вказівок суду касаційної інстанції, суд першої інстанції ухвалою від 18.03.2026 залишив заяву без руху та надав Фірмі у вигляді ТОВ Краянліфт строк для уточнення, роз`яснення правових підстав звернення з заявою до суду для здійснення відповідної правової оцінки.

У заяві про усунення недоліків від 25.03.2026 за вх№ 10366/26 заявник щодо виконання вимог ухвали суду зазначив таке:

- акцентував увагу суду, що у вказаній заяві Фірма у вигляді ТОВ «Краянліфт» про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 за нововиявленими обставинами фактично єдиною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вказала п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України;

- суд першої інстанції поновив строк Фірмі у вигляді ТОВ «Краянліфт» саме з урахуванням правової підстави подання заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами - п. 2 ч. 2 ст. 321 ГПК України, підстави для поновлення якого встановлені п. 2 ч.1 ст. 320 ГПК України;

- посилання заявника на п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, як на підставу для перегляду ухвали за нововиявленими обставинами, наявне тільки в запереченнях ТОВ «Краянліфт», яка є заявою по суті справи;

- фактична відсутність посилання ТОВ «Краянліфт» в заяві про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 за нововиявленими обставинами на п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України унеможливлює подання клопотання про поновлення строку звернення за цією підставою;

- у прохальній частині заяви заявник просив: 1) продовжити розгляд заяви за нововиявленими обставинами на підставі п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України; 2) поновити строк та/або залишити без розгляду заяву в частині п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

За відсутності обґрунтованого клопотання про поновлення строку, посилання на таке клопотання в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» про поновлення строку в частині п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, та залишення без розгляду заяви Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 в частині п.1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, про що постановив відповідну ухвалу 07.04.2026.

2. Що стосується вироку Малиновського районного суду міста Одеси від 24.05.2013 у справі № 521/7192/13-к

Вироком Малиновського (Хаджибейського) районного суду міста Одеси у справі у справі № 521/7192/13-к затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 30 квітня 2013 року між прокурором прокуратури Малиновського району міста Одеси та обвинуваченою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013170470002620 від 29 квітня 2013 року.

У вироку зазначено, що в зміст офіційних документів директором ПП «Ліардон» ОСОБА_2 та невстановленими особами внесено завідомо неправдиві відомості про проведення господарських правовідносин між ПП «Ліардон» та ВАТ «ХК Краян» щодо купівлі-продажу та передачі придбаних товарів та між ПП «Ліардон» та TOB «Юг-Сервіс-06» щодо відступлення Приватним підприємством «Ліардон» Товариству з обмеженою відповідальністю «Юг-Сервіс-06» права вимоги за договорами купівлі-продажу товарів №2006-ІІІ/01 від 15.03.2006 та № 2006-ІІІ/02 від 15.03.2006.

Відповідні дії ОСОБА_2 суд кваліфікував за ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, як співучасть у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08.05.2014 у справі № 521/6647/13-к скасовано вирок Малиновського районногосуду міста Одеси від 24.05.2013 у зв`язку з несплатою штрафу ОСОБА_2 .

Згідно з ухвалою Малиновського (Хаджибейського) районного суду міста Одеси від 30.09.2014 у справі 521/14548/14-к звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 27 ч. 2, 366 ч. 1 КК України, на підставі ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження на підставі ст. 284 ч. 2 п. 1 КПК України - закрито.

Господарський суд щодо оцінки відповідних обставин вважає за необхідне зауважити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені цією статтею строки.

Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Водночас під час вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК суд не має повноважень встановлювати факт того, що певне правопорушення (діяння) мало місце, що воно має склад певного кримінального правопорушення, що його вчинила певна особа.

У розумінні приписів ст. 62 Конституції України метою принципу презумпції невинуватості є захист особи, стосовно якої здійснюється/здійснювалося кримінальне провадження, від будь-яких виявлених у зв`язку із цим форм осуду, унаслідок чого піддано сумніву непричетність такої особи до вчинення кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з правовою позицією, відображеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21), звільнення від кримінальної відповідальності за імперативними приписами ст. 49 КК є безумовним, оскільки підставою для цього є закінчення передбачених законом про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження щодо неї на цій підставі за своїм юридичним змістом і процесуальним значенням жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки це суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності винуватості (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

Отже, зміст ухвали про закриття провадження на підставі ст. 49 КК має відповідати вказаним вище приписам закону, підпорядковується їм. Тому у такій ухвалі поза строками давності притягнення до кримінальної відповідальності суд не може викладати, як встановлені судом, будь-які обставини, де йдеться про підтвердження доказами припущення сторони обвинувачення в обвинувальному акті про ту версію подій, яку вона вважає такою, що відбувалася в об`єктивній дійсності.

Специфіка інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності саме й полягає в тому, що за наявності певних визначених у законі умов особа звільняється від такої відповідальності, а кримінальне провадження закривається, раніше від тієї стадії, коли вказані факти можуть та/чи мають бути належним чином встановлені, доведені, підтверджені відповідно до приписів ст. 62 Конституції України.

Така позиція узгоджується з висновками, зокрема, викладеними у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2024 року (справа № 754/15954/20, від 12 лютого 2025 року (справа № 758/6166/22), від 18 лютого 2025 року (справа № 712/8174/23), від 19.08.2026 у справі № 569/9419/17.

Тобто беручи до уваги викладене, правових підстав стверджувати, що директор ПП «Ліардон» Беркова О. Г. внесла завідомо неправдиві відомості про проведення господарських правовідносин між ПП «Ліардон» та ВАТ «ХК Краян» щодо купівлі-продажу та передачі придбаних товарів, та між ПП «Ліардон» та TOB «Юг-Сервіс-06» щодо відступлення приватним підприємством «Ліардон» Товариству з обмеженою відповідальністю «Юг-Сервіс-06» права вимоги за договорами купівлі-продажу товарів №2006-ІІІ/01 від 15.03.2006 та № 2006-ІІІ/02 від 15.03.2006, у суду немає.

3. Що стосується рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911, наявності матеріально-правового зв`язку між ухвалою суду від 07.05.2015 та рішенням суду від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911, судовими рішеннями у справі № 6/17-4949-2011, вироком суду й іншими ухвалами у кримінальній справі №521/7192/13-к

09.10.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про визнання конкурсним кредитором та включення грошових вимог у розмірі 24 700 436,44 грн, у тому числі 24 675 440,00 грн основного боргу (четверта черга), 24 675,44 витрат на ІТЗ судового процесу та 118,00 грн за подання позову у справі №22/321-06-7911( четверта черга), 85,00 грн державного мита та 118,00 грн витрат на ІТЗ судового процесу за подання заяви кредитора (перша черга) до реєстру вимог Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян" у справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

Грошові вимоги у розмірі 24 675 440,00 грн обґрунтовувані рішенням Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 року у справі №22/321-06-7911.

Згідно із рішенням Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі №22/321-06-7911 стягнуто з ВАТ „Холдингова компанія „Краян" на користь ТОВ "Юг-Сервіс-06" заборгованості в сумі 24 675 440 грн, суми державного мита в розмірі 24675,44 грн, а також витрат на ІТЗ судового процесу 118,00 грн, оскільки право вимоги ТОВ "Юг-Сервіс-06" було передано Приватним підприємством "Ліардон" (первісного кредитора боржника) за договорами відступлення права вимоги №2006/01/У та №2006/02/У, що укладені між ТОВ "Юг-Сервіс-06" та ПП "Ліардон" 10.04.2006 року.

За результатами останнього перегляду в апеляційному порядку постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 у справі №22/321-06-7911 ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.08.2014 у справі №22/321-06-7911 залишено без змін про відмову у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, якою рішення господарського суду Одеської області від 25.09.2006 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2007 року у цій справі № 1-24-7-5/297-06-7817 за результатами попереднього засідання було затверджено реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян", до якого було включено грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" у розмірі: 24 675 440, 00 грн (четверта черга) та 24 793,44 шоста черга задоволення.

07.05.2015 Господарський суд Одеської області ухвалою затвердив реєстр вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Холдингова компанія "Краян", у тому числі в реєстр включено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" на суму: 24 675 440, 00 грн (четверта черга) та 24 793,44 шоста черга.

Касаційний господарський суд 20.08.2018 у справі № 6/17-4949-2011 залишив без змін постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017, згідно з якою рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2014 залишено без змін про задоволення позову та визнання недійсними договорів:

- від 10.04.2006 №2006/01/У про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення від 15.03.2006 №2006-Ш/01, укладеного між ПП "Ліардон" та ТОВ "Юг-Сервіс-06";

- від 10.04.2006 №2006/02/У про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення 15.03.2006 №2006-Ш/02, укладеного між ПП "Ліардон" та ТОВ "Юг-Сервіс-06".

В межах апеляційного перегляду у справі № 6/17-4949-2011 суд апеляційної інстанції встановив:

- ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 30.09.2014, яка набрала законної сили 07.10.2014, ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 366 КК України із звільненням від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності. Досудовим розслідуванням та судом встановлено, що ОСОБА_2 , працюючи на посаді директора ПП "Ліардон", у період з початку 2006 року по вересень 2006 року, умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами, склала і видала завідомо неправдиві документи, зокрема, договори постачання товарно-матеріальних цінностей та спірні договори відступлення права вимоги за договорами постачання товарно-матеріальних цінностей, поставка яких ПАТ КХ "Краян" з боку ПП "Ліардон" не здійснювалася, внесла в їх зміст завідомо неправдиві відомості з метою подальшого використання підроблених документів для імітації господарської діяльності підприємства.

- на час розгляду спору по суті, за змістом постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2014 вбачається, що, оцінюючи вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 24.05.2013 у кримінальній справі №521/7192/13к, який вже був скасований ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 08.05.2014 з направленням матеріалів кримінальної справи на досудове розслідування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність в діях директора ПП "Ліардон" ОСОБА_2 при підписанні спірних договорів умислу на вчинення правочинів, які б порушували інтереси держави та суспільний порядок;

- водночас розглядаючи докази, надані в обґрунтування нововиявлених обставин, апеляційний суд встановив, що розгляд кримінальної справи №521/7192/13к за звинуваченням ОСОБА_2 завершився звільненням її від кримінальної відповідальності за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 30.09.2014 за скоєння кримінального правопорушення на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК України, апеляційний суд дійшов до висновку, що вина у підробці документів обвинуваченої доведена матеріалами кримінального провадження, в її діях є наявний умисел на вчинення злочинних дій, які полягали в підробці договорів, що є предметом спору про визнання їх недійсними у даній справі; на момент вчинення підробки документів (10.04.2006) ОСОБА_2 не виконувала повноважень керівника ПП "Ліардон" та не мала повноважень на укладання договорів від його імені, а діяла із злочинним умислом на укладення фіктивних угод шляхом фальсифікації документів;

- дійсно, матеріали справи не містять доказів наступного схвалення сторонами оспорюваних договорів, а саме вчинення добровільних дій, оскільки стягнення з ВАТ "ХК "Краян" заборгованості за договорами купівлі-продажу від 15.03.2006 №2006-ІІІ/01 та №2006-ІІІ/02 здійснювалося на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі №22/321-06-7911, яке є обов`язковим для виконання. Однак, у випадку відсутності в особи необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення правочинів та встановлення умисних дій з підробки договорів в ході розслідування кримінального злочину, подальше схвалення таких правочинів юридичною особою не матиме наслідків спростування їх недійсності в цивільних правовідносинах, як таких що підлягають регулюванню кримінальним правом.

- апеляційним судом в ході перегляду за нововиявленими обставинами не прийнято до уваги лист від 11.04.2006, яким ПП "Ліардон" проінформувало ВАТ "ХК "Краян" про відступлення права вимоги за договорами купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення від 15.03.2006, оскільки вказаний лист від імені підприємства-банкрута підписано не ліквідатором, а ОСОБА_2 , яка не мала на це повноважень та діяла з умислом, що охоплювався складом злочину щодо підробки документів у кримінальній справі.

- апеляційним судом також дано критичну оцінку акту звірки взаєморозрахунків від 17.04.2006, яким, начебто, підтверджено наявність у ВАТ "ХК "Краян" заборгованості перед ТОВ "Юг-Сервіс-06" на суму 24 975 440 грн, оскільки від імені ВАТ "ХК "Краян" його підписано ОСОБА_3 , при цьому, доказів наявності у цієї особи повноважень на підписання такого документа не надано.

З урахуванням викладених обставин за наслідком розгляду кримінального провадження №521/7192/13к, з прийняттям ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 30.09.2014 про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за статтями 27 частина 2, 366 частина 1 КК України на підставі статті 49 частина 1 пункт 2 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі статті 284 частина 2 пункт 1 КПК України, суд апеляційної інстанції оцінив такі обставини, як нововиявлені, такі що підтверджують винність дій ОСОБА_2 у підробленні спірних договорів, дійшов висновку про задоволення заяви про перегляд постанови апеляційного суду від 20.05.2014 за нововиявленими обставинами, її скасування та прийняття постанови про залишення без змін рішення суду першої інстанції від 18.02.2014.

Господарський суд, здійснюючи оцінку вказаних обставин, рішення Господарського суду Одеської області від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911, наявності матеріально-правового зв`язку між ухвалою суду від 07.05.2015 та рішенням суду від 25.09.2006 у справі № 22/321-06-7911, судовими рішеннями у справі № 6/17-4949-2011, вироком суду й іншими ухвалами у кримінальній справі №521/7192/13-к, вважає за необхідне зазначити таке.

У постанові від 20.08.2018 Касаційний господарський суд у справі № 6/17-4949-2011 (п. п. 34-36) дійшов, зокрема, таких висновків:

« 34. Відповідно до частини 1 статті 44 КК України, закриття кримінальної справи зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, за наявності визначених законом правових підстав. Однією з таких підстав є положення про можливість звільнення винної особи у зв`язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності згідно з пунктом 2 частини 1 статті 49 КК України.

Саме такі правові підстави закриття кримінальної справи №521/7192/13к за звинуваченням ОСОБА_2 за частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 366 КК України з винесенням ухвали від 08.05.2014 було встановлено апеляційним судом при перегляді за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду від 20.05.2014 у справі №6/17-4949-2011. З огляду на що, апеляційний суд дійшов правильного висновку про підтвердження умислу на укладення фіктивних угод, зокрема оспорюваних договорів відступлення прав вимоги, в діях ОСОБА_2 матеріалами кримінальної справи №521/7192/13к та висновками ухвали суду від 08.05.2014 у зазначеній кримінальній справі.

35. Зазначені докази є належними та допустимими в розумінні статей 34, 43 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017. Так, посилання прокурора у заяві про перегляд постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами на факт вчинення оспорюваних правочинів від імені відповідача-1 - ПП "Ліардон" ОСОБА_2 без відповідних на це повноважень, у зв`язку з чим щодо неї було порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 366 КК України, за фактом умисного за попередньою змовою з невстановленими особами складення та видачі завідомо неправдивих документів, в тому числі договорів відступлення права вимоги, щодо дійсності яких виник спір у господарській справі №6/17-4949-2011, та доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні таких злочинних дій, є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до пункту 2 частини 2 статті 112 ГПК України в редакції до 15.12.2017.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що у випадках, коли відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження у кримінальній справі в силу закону не може бути закінчене постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв`язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати ухвалу суду про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, зокрема, за спливом строків давності притягнення її до відповідальності на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, за умов набрання такою ухвалю законної сили».

Отже, Касаційний господарський суд дійшов відповідних висновків з огляду на набрання законної сили ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи ОСОБА_2 , від кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги, що згідно з наведеними правовими Касаційного кримінального суду про те, що:

- під час вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК суд не має повноважень встановлювати факт того, що певне правопорушення (діяння) мало місце, що воно має склад певного кримінального правопорушення, що його вчинила певна особа;

- в силу приписів ст. 62 Конституції України вину особи має бути доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду;

господарський суд вважає, що відповідні висновки Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 20.08.2018 у справі № 6/17-4949-2011 не можуть бути беззаперечно узяті до уваги, оскільки грунтувалися, у тому числі, на доведеності вини ОСОБА_2 щодо внесення завідомо неправдивих відомостй про проведення господарських правовідносин за договорами договорами купівлі-продажу товарів №2006-ІІІ/01 від 15.03.2006 та № 2006-ІІІ/02 від 15.03.2006.

Інші обставини, що встановлені в межах справи № 6/17-4949-2011 та викладені у постанові Касаційного господарського суду, господарський суд не вважає за належне оцінювати, оскільки підставою для перегляду заяви за нововиявленими обставинами є саме судове рішення в межах кримінального провадження.

4. Щодо обґрунтованості обставин безпідставності/фіктивності кредиторської заборгованості Боржника перед ТОВ «Юг-Сервіс-06» та наявності у таких обставин ознак нововоявлених, зокрема, у контексті можливості впливу обставин, встановлених судовими рішеннями у справі №6/17-4949-2011, на юридичну оцінку обґрунтованості грошових вимог ТОВ «Юг-Сервіс-06» до Боржника та підставності внесення таких вимог до реєстру вимог кредиторів ухвалою суду від 07.05.2015 у цій справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

Заявник звернувся до суду з заявою про перегляд ухвали від Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 на підставі п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України

Беручи до уваги, що господарський суд залишив без розгляду заяву Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю «Краянліфт» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 в частині п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, про що постановив відповідну ухвалу 07.04.2026, підстави для оцінки обставин безпідставності/фіктивності кредиторської заборгованості боржника перед ТОВ «Юг-Сервіс-06» та наявності у таких обставин ознак нововоявлених, у суду відсутні.

5. Що стосується необхідності врахування постанови Верховного Суду у постанові від 15.03.2023 у справі №904/10560/17.

Верховний Суд у цій справі звернув увагу на п. 90 постанови Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17, де вказано, що у разі, коли під час розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів, господарським судом встановлені нововиявлені обставини, які істотно впливають на оцінку обґрунтованості вимог іншого кредитора до боржника, зокрема, спростовують існування грошового зобов`язання боржника перед іншим кредитором, наявність такого, що набрало законної сили судового рішення, яким було підтверджено грошове зобов`язання боржника перед таким кредитором, оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, з урахуванням нововиявлених обставин, і само по собі не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал(и) за результатами розгляду заяв з вимогами кредиторів.

Господарський суд вважає ще раз звернути увагу, що заявник, як на підставу перегляду відповідної ухвали у цій справі покликається на п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України, натомість у справі №904/10560/17 суд касаційної інстанції переглядав судове рішення на підставі п.1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України наявність істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За наведених обставин, відповідні висновки Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17 не є релевантними до цієї справи.

6. Що стосується зобов`язання ТОВ Юг-Сервіс-06 про надання суду копій договорів купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення (№2006-Ш/01 та №2006-Ш/02) та копії договорів відступлення права вимоги (№2006/01/У та №2006/02/У)

В матеріалах справи не міститься копій договорів купівлі-продажу товарів виробничо-технічного призначення (№2006-Ш/01 та №2006-Ш/02) та копій договорів відступлення права вимоги (№2006/01/У та №2006/02/У).

В судовому засіданні ТОВ Юг-Сервіс-06пояснило, що не може надати ці договори, оскільки спливло надто багато часу і таке питання без звернень до архівних установ вирішити не вдасться.

Водночас суд принагідно вважає за необхідне звернути увагу, що у постанові від 30.01.2025 Центральний апеляційний господарський суд наголосив на тому, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс-06" розглядалися господарським судом Одеської області у процедурі розпорядження майном та були визнані судом Одеської області ухвалою від 27.03.2007 року у даній справі. Оскільки вимоги вказаного кредитора підтверджувались судовим рішенням, у суду при прийнятті ухвали від 27.03.2007 року не було необхідності дослідження доказів, якими ці вимоги обґрунтовувались, оскільки це було здійснено в межах справи №22/321-06-7911.

Отже, оскільки для визнання кредиторських вимог не вимагалося копій договорів, а вимоги грунтувалися на судовому рішенні, господарський суд не вбачає необхідності виконання вимог з боку ТОВ "Юг-Сервіс-06" обов`язкового долучення до матеріалів справи відповідних договорів.

Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п. п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п. п. 42-44 рішення суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п. п. 27 - 34 рішення суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №927/943/16.

Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 904/4470/16.

Згідно з практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії", заява №69529/01 і пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" №2).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду судових рішень мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", заява №52854/39); у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04).

Положеннями ч. 5 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Частиною 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Беручи до уваги, що підставою для перегляду у цій справі (та на яку покликається заявник) є судові рішення в межах кримінального провадження, тобто, п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України, господарський суд, з урахуванням наведених вище висновків вважає, що викладені в заяві судові рішення не впливають на визнані та затверджені ухвалою суду від 07.05.2015 кредиторські вимоги ТОВ "Юг-Сервіс-06".

За наведених підстав, господарський суд відмовляє у задоволенні заяви про перегляд і залишає в силі ухвалу від 07.05.2015 без змін.

Керуючись ст.ст. 234, 325 Господарського процесуального кодексу України, ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні заяви Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю Краянліфт про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 за нововиявленими обставинами відмовити.

2. Залишити в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.05.2015 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

Ухвала набирає законної сили в порядку частини четвертої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9, ч.ч. 2, 3 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, та ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено 06.10.2026.

Суддя Т.Г. Деркач