Рішення № 140387361, 06.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 Справа № 914/2411/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

справу №914/2411/26

за позовом: Акціонерного товариства «Харківобленерго», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Девелопмент ЛТД», м. Львів

про: стягнення заборгованості 7 062,58 грн

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Харківобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Девелопмент ЛТД» про стягнення заборгованості 7 062,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати послуг з розподілу електричної енергії та послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2026 відкрито провадження у справі № 914/2411/26 та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.

Копія ухвали суду від 03.08.2026 надіслана відповідачу 04.08.2026 на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Однак, поштове відправлення на адресу відповідача з ухвалою про відкриття провадження у справі повернулося до суду 24.08.2026, причина повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Так, відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, відповідно до позицій, висловлених у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

Таким чином, суд констатує, що відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи судом, останньому забезпечено право на реалізацію його прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.08.2026 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на поштову та електронну адреси відповідача копії ухвал суду у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством «Харківобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Девелопмент ЛТД» укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 737/7839,01 від 01.01.2019, який діє на умовах договору про постачання електричної енергії № 737/7839,01 від 09.11.2017.

Відповідно до умов договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, а споживач зобов`язаний оплачувати такі послуги відповідно до умов договору.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.4 Типового договору облік електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії та умов договору.

За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат-година.

За підсумками розрахункового місяця оператор системи забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживача.

Відповідно до пунктів 5.1 5.5 Типового договору ціною договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт споживача.

Остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії та діючого тарифу на розподіл електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді.

Згідно з пунктами 7, 8 Додатка № 4 «Порядок розрахунків» до Типового договору рахунки за послуги з розподілу електричної енергії надаються споживачу протягом п`яти робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду.

Рахунки мають бути оплачені протягом п`яти робочих днів від дня їх отримання споживачем.

На виконання умов договору позивач надавав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії за період з лютого 2022 року по листопад 2022 року в обсязі 33 661 кВт*год загальною вартістю 37 160,97 грн. Відповідачем частково сплачено 31 464,03 грн за надану послугу з розподілу електричної енергії (платіжні інструкції №54 від 05.01.2022 та №81 від 09.02.2022),

Заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії становить 5 696,94 грн, що складається з 4 747,45 грн за розподіл електричної енергії; 949,49 грн ПДВ на послугу з розподілу електричної енергії.

Також, за лютий 2022 Позивачем було надано послуги із перетікання реактивної електричної енергії у відповідності до умов підписаного Споживачем Додатку №4а «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» у обсязі 209 кВт*год вартістю 733,44 грн, що підтверджується розрахунками нарахувань реактивної електроенергії та Актами приймання-передачі за перетікання реактивної електричної енергії за лютий 2023.

22.05.2025 Відповідачу було надіслано цінним листом з описом рахунок на оплату послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за лютий 2022 на суму 733,44 грн зі строком оплати до 29.05.2025, проте відповідачем такий сплачений не був.

З огляду на наведене заборгованість Відповідача за надані послуги із перетікання реактивної електричної енергії за лютий 2022, станом на 01.04.2026, становить: - 611,20 грн за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, - 122,24 грн ПДВ за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; всього 733,44 грн.

У зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 7 062,58 грн, що складається з: 5 696,94 грн заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за період лютий 2022 року листопад 2022 року; 733,44 грн заборгованість за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за лютий 2022 року; 152,90 грн 3 % річних; 479,30 грн інфляційні втрати.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона виконавець зобов`язується за завданням другої сторони замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу здійснює діяльність з розподілу електричної енергії відповідно до ліцензії.

Взаємовідносини між оператором системи розподілу та споживачем регулюються, зокрема, Правилами роздрібного ринку електричної енергії та договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 2.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо відповідно до умов договору про постачання електричної енергії оплату послуг з розподілу забезпечує споживач.

Судом встановлено, що сторони перебувають у договірних відносинах щодо надання послуг з розподілу електричної енергії.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснював розподіл електричної енергії відповідачу, а відповідач здійснював часткову оплату таких послуг.

Отже, між сторонами існувало відповідне грошове зобов`язання, за яким відповідач був зобов`язаний оплатити отримані послуги у встановлені договором строки.

Судом враховано, що позивач визначив обсяг наданих послуг на підставі даних АСКОЕ, актів фіксації фактичних показів лічильників, актів про обсяги розподіленої електричної енергії та актів приймання-передачі послуг.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, вартість послуг з розподілу електричної енергії за спірний період становила 37 160,97 грн.

При цьому позивачем враховано проведені відповідачем платежі та наявну переплату, у зв`язку з чим до стягнення заявлено 5 696,94 грн основної заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії.

Доказів сплати відповідачем вказаної суми матеріали справи не містять.

Також матеріалами справи підтверджується надання відповідачу послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за лютий 2022 року на суму 733,44 грн.

Відповідно до умов Додатка № 4а до договору відповідач зобов`язаний оплачувати послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Доказів оплати 733,44 грн відповідачем суду не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача за основним зобов`язанням становить 6 430,38 грн.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Зазначена норма визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширюється на грошові зобов`язання незалежно від підстав їх виникнення, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач не здійснив своєчасної та повної оплати наданих послуг з розподілу електричної енергії.

За таких обставин у позивача виникло право на нарахування передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Позивачем заявлено до стягнення 152,90 грн 3 % річних та 479,30 грн інфляційних втрат.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених вимог, суд виходить із того, що право на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виникає у кредитора у зв`язку з простроченням виконання боржником грошового зобов`язання.

Надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат відповідають заявленому періоду прострочення та визначеній позивачем сумі основного боргу. Доказів, які б спростовували наведені позивачем розрахунки, відповідачем не подано.

За таких обставин вимоги про стягнення 152,90 грн 3 % річних та 479,30 грн інфляційних втрат є обґрунтованими.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення повністю.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 9771,65 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Девелопмент ЛТД» (79020, Львівська область, м. Львів, проспект Вячеслава Чорновола, буд. 67 Г, офіс 10, код ЄДРПОУ 40035683) на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) заборгованість у сумі 7 062,58 грн, з яких: 5 696,94 грн заборгованість за надані послуги з розподілу електричної енергії; 733,44 грн заборгованість за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії; 152,90 грн 3 % річних; 479,30 грн інфляційні втрати та 2 662,40 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Березяк Н.Є.