Рішення № 140386991, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2026справа № 910/15159/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15159/25

за позовом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 08592201)

до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (вул. Антоновича, буд. 127, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 00032112),

Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Євгена Сверстюка, буд. 15, м. Київ, 02202; ідентифікаційний код 43315602) та

Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Саксаганського, буд. 110, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 34967593)

про зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні грошовими коштами,

за участю представників:

позивача - Безуха О. В. (наказ від 22.06.2026 № 3);

відповідача-1 - Шемета О. В. (довіреність від 13.03.2025 № ДП24701/25-0227);

відповідачів-2,3 - не з`явилися.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - ГУ МВС) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - Банк), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ) та Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Шевченківський ВДВС) про зобов`язання відповідачів не чинити перешкоди позивачу у користуванні грошовими коштами, що знаходяться на рахунку ГУ МВС № 25316012818370.978, відкритому в Банку.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- Законом України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про міліцію», у зв`язку з чим була відкрита ліквідаційна процедура щодо припинення органів міліції, зокрема, ГУ МВС; в процесі ліквідації було з`ясовано, що на валютному рахунку в Банку, відкритому позивачу, знаходяться грошові кошти в сумі 300 євро; під час проведення процедури ліквідації ГУ МВС виникла необхідність передачі всіх наявних грошових коштів, які знаходяться на рахунках позивача в банківських установах;

- передати залишки грошових коштів та закрити рахунок в межах ліквідаційної процедури немає можливості, оскільки на рахунок ГУ МВС № 25316012818370.978, відкритий в Банку, за повідомленням банку (лист від 01.11.2018 № 153-00/3098), згідно з постановами органів державної виконавчої служби накладено арешт;

- дана інформація не є достовірною, оскільки позивач немає таких документів, також виконавчі провадження (від 29.01.2003 № 359/10, від 03.02.2005 № 16/3, від 15.02.2005 № 90/3, від 10.11.2009 № 329/1) не зареєстровані в автоматизованій системі виконавчого провадження Міністерства юстиції України та ГУ МВС відсутнє в Єдиному реєстрі боржників, які є публічними реєстрами, що свідчить про відсутність відносно позивача виконавчих проваджень та боргів, які підлягають стягненню в примусовому порядку, а відповідно і постанов, на які посилається банк;

- ГУ МВС 18.04.2025 листом від 28.03.2025 № 1/274-Аз звернулося до Відділу з вимогою скасувати постанови про арешт коштів боржника та повідомити Банк про відсутність виконавчих проваджень та боргів згідно із зазначеними постановами про арешт коштів боржника та втрату ними чинності; проте відповіді позивач не отримав;

- позивач 02.04.2025 звернувся до Шевченківського ВДВС з вимогою скасувати постанови про арешт коштів боржника та повідомити Банк про відсутність виконавчих проваджень та боргів згідно із зазначеними постановами про арешт коштів боржника та втрату ними чинності;

- 19.04.2025 позивач отримав відповідь, в якій зазначено, що відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами пошуку «пошук ВД/ВП (спецпідрозділ», пошук ВД/ВП (архів), пошук ВД/ВП» відомості про боржника - ГУ МВС за виконавчим провадженням в межах якого винесено постанову про арешт коштів від 29.01.2003 № 359/10, не обліковуються;

- позивач 02.04.2025 звернувся до Банку з претензією про усунення перешкод в користуванні майном з вимогою перевірити дані в автоматизованій системі виконавчого провадження Міністерства юстиції України на предмет відсутності виконавчих проваджень відносно ГУ МВС та в Єдиному реєстрі боржників на предмет відсутності боргів у позивача; проте відповіді ГУ МВС не отримало;

- Відділ та Шевченківське ВДВС фактично ухилилися від визнання чинності чи не чинності постанов про накладення арешту, чим створюють правову невизначеність та перешкоджають розблокуванню рахунку, перерахування коштів згідно з ліквідаційною процедурою.

2. Стислий виклад заперечень відповідача-1

Банк 12.01.2026 подав суду відзив на позов, в якому вказав, що: Банк не наділений повноваженнями щодо самостійного ініціювання накладення арешту чи зняття арешту з рахунків юридичних чи фізичних осіб, а є надавачем платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника / отримувача / стягувача для виконання платіжних операцій щодо накладення чи зняття такого арешту; Банк є неналежним відповідачем у даній справі; твердження позивача про те, що відсутність відомостей в Єдиному реєстрі боржників свідчить про відсутність відносно ГУ МВС виконавчих проваджень та боргів такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до пункту 4 Розділу ХІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру боржників відомості про боржників, зокрема, які є державними органами, органами місцевого самоврядування; враховуючи, що до Банку не надходили постанови Державної виконавчої служби про зняття з зазначеного рахунку позивача арештів, вказаних у позовній заяві, то у Банка відсутні правові підставі для зняття цих арештів.

3. Стислий виклад заперечень відповідача-3

Шевченківський ВДВС 22.06.2026 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке:

- згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами пошуку «пошук ВД/ВП (спецрозділ), пошук ВД/ВП (архів), пошук ВД/ВП» відомості про боржника (ГУ МВС) за виконавчим провадженням, в межах якого винесено постанову про арешт коштів від 29.01.2003 № 359/10, не обліковуються;

- враховуючи час накладення арешту, вказаний у зверненні відповідно до постанови від 29.01.2003 № 359/10, та період початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, встановлюється об`єктивна причина відсутності інформації про виконавче провадження відносно вказаного боржника в системі;

- порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби регламентує вилучення для знищення завершених виконавчих проваджень з трирічним строком зберігання;

- відповідно до частини другої пункту 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), у разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі, від сторін виконавчого провадження;

- Шевченківський ВДВС не може встановити інформацію про виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на майно боржника.

4. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2025 позовну заяву ГУ МВС залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач 16.12.2025 подав суду документи на виконання вказаної ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідач-3 06.01.2026, а відповідач-1 28.01.2026 подали суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 06.04.2026.

У зв`язку з перебуванням судді Марченко О.В. на лікарняному підготовче засідання 06.04.2026 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 відкладено підготовче засідання на 18.05.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 відкладено підготовче засідання на 22.06.2026; визнано обов`язковою явку у підготовче засідання представників відповідачів-2,3; зобов`язано відповідачів-2,3 подати суду письмові пояснення стосовно даного спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 відкладено підготовче засідання на 20.07.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 зобов`язано відповідачів-2,3 подати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень, в межах яких винесено постанови від 29.01.2003 № 359/10, від 03.02.2005 № 16/3, від 15.02.2005 № 90/3, від 10.11.2009 № 329/1; відкладено підготовче засідання на 31.08.2026; визнано обов`язковою явку представників відповідачів-2,3 у судове засідання.

Відповідач-3 17.08.2026 подав суду додаткові письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 31.08.2026, в яких зазначив про те, що: відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами пошуку «пошук ВД/ВП (спецрозділ), пошук ВД/ВП (архів), пошук ВД/ ВП» відомості про боржника (ГУ МВС) за виконавчим провадженням в межах якого винесено постанови від 29.01.2003 № 359/10, від 03.02.2005 № 16/3, від 15.02.2005 № 90/3, від 10.11.2009 № 329/1 не обліковуються; враховуючи час накладення арешту, вказаний у зверненні згідно з постановою від 29.01.2003 № 359/10, та період початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, встановлюється об`єктивна причина відсутності інформації про виконавче провадження відносно вказаного боржника в системі; порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби регламентує вилучення для знищення завершених виконавчих проваджень з трирічним строком зберігання; Шевченківський ВДВС не може встановити інформацію про виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на майно боржника.

Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України 17.08.2026 подало суду заяву про неможливість подати доказ, який витребовував суд, в якій вказало таке: згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами пошуку «пошук ВД/ВП (спецрозділ), пошук ВД/ВП (архів), пошук ВД/ ВП» відомості про боржника - ГУ МВС за виконавчим провадженням, в межах якого винесено постанови про арешт коштів від 29.01.2003 № 359/10, від 03.02.2005 № 16/3, від 15.02.2005 № 90/3, від 10.11.2009 № 329/1 не обліковуються; враховуючи час накладення арешту, вказаний у зверненні відповідно постанови від 29.01.2003 № 359/10, та період початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, встановлюється об`єктивна причина відсутності інформації про виконавче провадження відносно вказаного боржника в системі; порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби регламентує вилучення для знищення завершених виконавчих проваджень з трирічним строком зберігання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2026.

Представники відповідачів-2,3 у судове засідання 28.09.2026 не з`явилися, про розгляд судом даного спору обізнані.

Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2026 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників позивача і відповідача-1, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники позивача і відповідача-1 виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 28.09.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Законом України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність: Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами), у зв`язку з чим була відкрита ліквідаційна процедура щодо припинення органів міліції, зокрема, ГУ МВС.

В процесі ліквідації було з`ясовано, що на валютному рахунку в Банку, відкритому позивачу, знаходяться грошові кошти в сумі 300 євро.

Під час проведення процедури ліквідації ГУ МВС виникла необхідність передачі всіх наявних грошових коштів, які знаходяться на рахунках позивача в банківських установах.

Утім, як вказує ГУ МВС, передати залишки грошових коштів та закрити рахунок в межах ліквідаційної процедури немає можливості, оскільки на рахунок позивача № НОМЕР_1 , відкритий в Банку, за повідомленням останнього, відповідно до постанов органів державної виконавчої служби накладено арешт, а саме:

- постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві від 29.01.2003 № 359/10 «Про арешт коштів боржника»;

- постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції від 03.02.2005 № 16/3 «Про арешт коштів боржника»;

- постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції від 15.02.2005 № 90/3 «Про арешт коштів боржника»;

- постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції від 10.11.2009 № 329/1 «Про арешт коштів боржника».

Внаслідок зазначеного не можливо здійснити передачу всіх наявних грошових коштів, які знаходяться на рахунках ГУ МВС в банківських установах, закрити рахунок та завершити ліквідаційну процедуру позивача.

Наведену інформацію позивачу повідомив Банк листом від 01.11.2018 № 153-00/3098.

ГУ МВС вказує, що вказана інформація не є достовірною, оскільки позивач не має таких документів, також зазначені виконавчі провадження не зареєстровані в автоматизованій системі виконавчого провадження Міністерства юстиції України та ГУ МВС відсутнє в Єдиному реєстрі боржників, які є публічними реєстрами, що можуть перевірити працівники банку. Це свідчить про відсутність відносно позивача наведених виконавчих проваджень та боргів, які підлягають стягненню в примусовому порядку, а відповідно і постанов, на які посилається Банк.

02.04.2025 ГУ МВС звернулося до Банка з претензією про усунення перешкод в користуванні майном з вимогою перевірити дані в автоматизованій системі виконавчого провадження Міністерства юстиції України на предмет відсутності виконавчих проваджень відносно позивача та в Єдиному реєстрі боржників на предмет відсутності боргів ГУ МВС. Було зазначене, що при відсутності виконавчих проваджень неможливими є будь-які арешти та примусове стягнення коштів. Було звернуто увагу, що у зв`язку з відсутністю виконавчих проваджень та інформації про статус боржника в Єдиному реєстрі боржників, правові та фактичні підстави наявності постанов про арешт грошових коштів невідомі. АТ «Укрексімбанк» порушує право ГУ МВС на розпорядження грошовими коштами та здійснює перешкоди у завершенні ліквідаційної процедури, що призводить до додаткових витрат Держави. Відповіді не отримано.

Крім того, 02.04.2025 позивач звернувся до Шевченківського ВДВС з вимогою скасувати постанови про арешт коштів боржника та повідомити АТ «Укрексімбанк» про відсутність виконавчих проваджень і боргів згідно з постановами про арешт коштів боржника та втрату ними чинності; також ГУ МВС просило повідомити, з яких правових підстав органами юстиції, зокрема, Відділом та Шевченківським ВДВС порушується право позивача на розпорядження грошовими коштами та здійснюються перешкоди у завершенні ліквідаційної процедури, що призводить до додаткових витрат Держави.

ГУ МВС 18.04.2025 листом від 28.03.2025 № 1/274 - Аз звернулося до Відділу з вимогою скасувати постанови про арешт коштів боржника та повідомити Банк про відсутність виконавчих проваджень і боргів відповідно до постанов про арешт коштів боржника та втрату ними чинності; крім того позивач просив повідомити, з яких правових підстав органами юстиції, зокрема, Відділом та Шевченківським ВДВС порушується право ГУ МВС на розпорядження грошовими коштами та здійснюються перешкоди у завершенні ліквідаційної процедури, що призводить до додаткових витрат Держави. Відповіді не отримано.

19.04.2025 позивач отримав відповідь, в якій вказано, що згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження за параметрами пошуку «пошук ВД/ВП (спецпідрозділ», пошук ВД/ВП (архів), пошук ВД/ВП» відомості про боржника - ГУ МВС за виконавчим провадженням, в межах якого винесено постанову про арешт коштів від 29.01.2003 № 359/10, не обліковуються.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно зі статтею Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII передбачено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження, зокрема, має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами першою і третьою статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.

Згідно з частинами другою - п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV у разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов`язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту.

У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 12 та підпунктом 2 пункту 104 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

ВИСНОВКИ

Як вказує позивач, у Єдиному реєстрі боржників (https://erb.minjust.gov.Ua/#/search-debtors) Міністерства юстиції України інформація про ГУ МВС, тобто про наявність будь- яких боргів, відсутня. В Автоматизованій системі виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.Ua/#/search-debtors) Міністерства юстиції України інформація про зазначені позивачем виконавчі провадження відсутня.

За доводами ГУ МВС, зазначене свідчить про невідоме походження документів, зокрема, постанов про накладення арешту, на які посилається позивач та їх не чинність.

З наданих Шевченківським ВДВС і Київським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України 17.08.2026 вбачається, що враховуючи час накладення арешту та період початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, встановлюється об`єктивна причина відсутності інформації про виконавче провадження відносно позивача в системі, а порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби регламентує вилучення для знищення завершених виконавчих проваджень з трирічним строком зберігання.

Відповідно до пункт 4 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, не підлягають внесенню до Єдиного реєстру боржників відомості про боржників:

які є державними органами, органами місцевого самоврядування;

які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців;

за рішенням немайнового характеру (крім рішень про встановлення побачення з дитиною, рішень про усунення перешкод у побаченні з дитиною, під час виконання яких винесено постанову про накладення штрафу на боржника).

Банком було подано суду скан-копії постанов і супровідних листів, якими такі поставки були надіслані банкам і позивачу, на підставі яких Банком арештовано грошові кошти на рахунку позивача. Супровідні листи і постанови містять відтиски печаток відділів державної виконавчої служби, прізвища, ім`я та по батькові державних виконавців і їх підписи, а також вхідні відмітки Банка.

Отже, грошові кошти позивача Банком було арештовано правомірно.

Втім, державними виконавцями не було надіслано Банку постанов про зняття арешту з рахунку позивача, а тому Банк не може з власної ініціативи зняти такий арешт.

Таким чином, в даному випадку, з урахуванням приписів Закону України «Про виконавче провадження», належним способом захисту прав ГУ МВС є звернення до суду з позовом про зняття арешту з рахунку позивача.

Тобто ГУ МВС звертаючись до суду з вимогою про зобов`язання відповідачів не чинити перешкоди позивачу у користуванні грошовими коштами, що знаходяться на рахунку позивача, обрано невірний спосіб захисту його прав, з огляду на що у задоволенні вимоги ГУ МВС слід відмовити.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 08592201) до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (вул. Антоновича, буд. 127, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 00032112), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Євгена Сверстюка, буд. 15, м. Київ, 02202; ідентифікаційний код 43315602) та Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Саксаганського, буд. 110, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 34967593) про зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні грошовими коштами.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 08592201).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.10.2026.

Суддя Оксана Марченко