Рішення № 140386988, 05.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2026справа № 910/9059/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/9059/25

за позовом Фізичної особи - підприємця Звезділіна Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал АРМС» (вул. Данила Щербаківського, буд. 52, прим. 429, м. Київ, 04111; ідентифікаційний код 42972812)

про стягнення 958 378,43 грн,

за участю представників:

позивача - Бурковської А.Л. (ордер від 20.07.2025 серія АА №1598936);

відповідача - Сливченко Ю.В. (ордер від 08.08.2025 серія АА №1610995).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Фізична особа - підприємець Звезділін Андрій Вікторович (далі - Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал АРМС» (далі - Товариство): 831 232,80 грн збитків у вигляді неодержаного прибутку; 79 710,96 грн пені; 9 197,73 грн 3% річних і 28 236,94 грн втрат від інфляції, а всього 958 378,43 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 14.06.2024 Товариством (постачальник) і Підприємцем (покупець) було укладено договір поставки №14/06-2024 (далі - Договір), за умовами якого постачальник взяв на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товари, визначені в специфікації в додатку №1 до Договору, який є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язався приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених Договором;

- відповідачем 17.06.2024 виписано рахунок на оплату №51 на суму 968 767,20 грн;

- протягом 17.06.2024 і 19.06.2024 позивачем здійснено 100% попередню оплату вартості товару у сумі 968 769 грн;

- згідно з умовами Договору Товариство було зобов`язане поставити та передати у власність покупця товар до 19.07.2024 (включно), проте відповідачем не було виконано взятого на себе зобов`язання ні у строк, визначений пунктом 2.1 Договору, ані протягом наступних 4 місяців;

- листом від 08.11.2024 №08/11 покупець звернувся до постачальника з проханням повернути перераховані кошти у сумі 968 769 грн;

- протягом 11.11.2024 - 13.11.2024 Товариством здійснено повернення Підприємцю коштів, сплачених за Договором, у сумі 968 769 грн;

- внаслідок невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання з поставки товару до Товариства мають бути застосовані господарські санкції як відшкодування завданих збитків у сумі 831 232,80 грн та штрафні санкції (79 710,96 грн пені; 9 197,73 грн 3% річних і 28 236,94 грн втрат від інфляції).

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Товариство 08.08.2025 подало суду відзив на позов, в якому зазначило таке:

- всупереч умовам Договору позивачем з розрахункового рахунку, вказаного у реквізитах Договору, було здійснено платіж 17.06.2024 №420 лише на суму 410 000 грн, що не складає 100% попередньої оплати за Договором;

- відповідно до двох інших платіжних інструкцій від 19.06.2024 №0.0.3715315107.1 та від 17.06.2024 №0.0.3710552773.1 кошти було внесено не покупцем Підприємцем, а Звезділіним Андрієм Вікторовичем як фізичною особою з розрахункового рахунку фізичної особи (людини), не передбаченого умовами Договору, тобто особою, що не є стороною Договору; враховуючи специфіку товару, законодавство, що регулює обіг такого товару, податкове законодавство - Товариство відмовляє у визнанні таких двох платежів належним виконанням зобов`язання за Договором, оскільки платіж здійснено не контрагентом (ФОП), а фізичною особою, що суперечить умовам Договору;

- обставина з невиконанням позивачем умов Договору позбавляла постачальника можливості навіть ідентифікувати особу, від якої надійшли кошти, та давала всі підстави ідентифікувала позивача Підприємця як покупця, що не виконав умови Договору та, в тому числі, не сплатив кошти, передбачені умовами Договору;

- сума, зазначена в умовах Договору, та сплачена трьома платежами з різних рахунків, не передбачених Договором, не відповідала умовам Договору, оскільки не відповідала 100 % попередньої оплати товару, передбаченої Договором;

- з моменту ідентифікації платників на першу ж вимогу позивача про повернення коштів від 08.11.2024 кошти були повернуті 11.11.2024 - 13.11.2024;

- позивач не надав відповідачу доказів того, що зброя для військового призначення буде реалізована не цивільному населенню; та навіть навпаки, мав намір саме на реалізацію товару в порушення вимог чинного законодавства України, що є підставою для відмови в реалізації товару відповідачем навіть за умови належного виконання умов Договору позивачем.

3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив

Підприємець 15.08.2025 подав суду відповідь на відзив, в якій вказав, що:

- відзив Товариства містить численні фактичні неточності, правові помилки та внутрішні суперечності, які не тільки не спростовують обґрунтованість позовних вимог, а навпаки, додатково підтверджують факт порушення відповідачем взятих на себе господарських зобов`язань та обґрунтованість застосування до нього господарських санкцій;

- позивачем була проведена оплата рахунка від 17.06.2024 №51 частково шляхом безготівкового переказу з банківського рахунку, а частково - шляхом внесення готівкових коштів через касу відділення банку із зазначенням у призначенні платежу номера відповідного рахунку, що повністю відповідає умовам Договору та чинному законодавству України і жодним чином не може розглядатися як порушення договірних зобов`язань;

- різниця між сумою, передбаченою Договором (968 767,20 грн), та фактично сплаченою сумою (968 769 грн) становить лише 1,80 грн, що складає менше 0,001% від загальної суми зобов`язання; така незначна різниця має виключно технічний характер;

- позивачу не надходило від Товариства жодної претензії щодо прострочення строку оплати товару, хоча пункт 5.3 Договору прямо передбачає направлення письмової претензії у випадку прострочення оплати;

- кошти, нібито отримані від «особи, яку неможливо ідентифікувати», не були повернуті такій особі як помилково сплачені, а навпаки, утримувались відповідачем протягом майже 4 місяців;

- на вимогу позивача про повернення коштів у зв`язку із затримкою поставки товару відповідач негайно повернув усі кошти на рахунок Підприємця в повному обсязі, зазначивши у призначенні платежу номер листа позивача, що свідчить про визнання правомірності такої вимоги;

- посилання Товариства на статтю 615 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та твердження про неможливість поставки товару через його нібито військове призначення є безпідставними та демонструють непрофесійне розуміння як правових норм, так і технічних характеристик зброї;

- відповідач, укладаючи Договір та приймаючи 100% попередню оплату товару, взяв на себе зобов`язання з його поставки; технічні характеристики товару, зазначені в підготовленій Товариством специфікації, не лише не перешкоджають його законній реалізації в цивільному секторі, а навпаки, унеможливлюють його використання як зброї військового призначення.

4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив

Товариство 21.08.2025 подало суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначило про те, що усі доводи, наведені позивачем у відповіді на відзив, є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами та не спростовують встановлених у справі обставин.

5. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.08.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2025 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Арм Спорт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ствол», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прапорщик Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Сафарі» докази; відкладено підготовче засідання на 22.09.2025.

На виконання вимог вказаної ухвали 15.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ствол» подало суду заяву.

Відповідач 19.09.2025 подав суду клопотання долучення доказів та поновлення строку на їх подання.

Суд долучив зазначені документи до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 22.09.2025 оголошено перерву до 03.11.2025.

Позивач 30.10.2025 і 03.11.2025 подав суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про визнання доказу недопустимим / неналежним / недостовірним та заяву про збільшення орієнтовного розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідач 03.11.2025 подав суду заперечення на клопотання про долучення доказів, подане позивачем 30.10.2025, та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 03.11.2025 оголошено перерву до 08.12.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 зобов`язано Державну митну службу України подати суду до 30.12.2025: інформацію щодо дати ввезення Товариством в період з червня 2024 року по червень 2025 року імпорт карабінів мисливських нарізних 5,56 М4Е1Т, виробника Aero Precision, зокрема, за Договором; копію митної декларації, на підставі якої Товариство в період з червня 2024 року по червень 2025 року здійснило ввезення на територію України карабінів мисливських нарізних 5,56 М4Е1Т, виробника Aero Precision; відкладено підготовче засідання на 19.01.2026.

Станом на 19.01.2026 Державною митною службою України не подано суду витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 повторно зобов`язано Державну митну службу України подати суду до 09.02.2026: інформацію щодо дати ввезення Товариством в період з червня 2024 року по червень 2025 року імпорт карабінів мисливських нарізних 5,56 М4Е1Т, виробника Aero Precision, зокрема за Договором № 1АР-18/04/2023 від 18.04.2023; копію митної декларації, на підставі якої Товариство в період з червня 2024 року по червень 2025 року здійснило ввезення на територію України карабінів мисливських нарізних 5,56 М4Е1Т, виробника Aero Precision; відкладено підготовче засідання на 23.02.2026.

Державна митна служба України 30.01.2026 на виконання вимог ухвали суду подала суду витребувану інформацію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 відкладено підготовче на 27.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2026.

Судове засідання, призначене на 15.06.2026, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Марченко О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 відкладено розгляд справи по суті на 20.07.2026.

Представниця позивача у судовому засіданні 20.07.2026 оголосила вступне слово та підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представниця відповідача оголосила вступне слово та підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 20.07.2026 оголошено перерву до 31.08.2026.

Представниця відповідача у судовому засіданні 31.08.2026 подала суду документи для долучення їх до матеріалів справи, представниця позивача не заперечила проти долучення таких документів до матеріалів справи, суд долучив подані представницею відповідача документи до матеріалів справи.

Суд, заслухавши вступне слово представниць сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив у судовому засіданні 31.08.2026 в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

У судовому засіданні 31.08.2026 оголошено перерву до 28.09.2026.

Позивач 21.09.2026 подав суду письмові пояснення щодо поданих відповідачем 31.08.2026 документів.

У зв`язку з триваючою повітряною тривогою судове засідання 28.09.2026 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2026 відкладено розгляд справи по суті на 05.10.2026.

Відповідач 01.10.2026 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи виступу представниці відповідача в судових дебатах.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд у судовому засіданні 05.10.2026 перейшов до судових дебатів.

Представниці сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.10.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно зі статтею 233 ГПК України.

Судом відповідно до вимог статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Міністерством внутрішніх справ України 17.01.2023 було прийнято наказ №15, яким видано Підприємцю ліцензію на провадження господарської діяльності з торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с; продажу спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони. Місце провадження діяльності за адресою: вул. Лісна, буд. 1, с. Капітанівка, Бучанський район, Київська область.

14.06.2024 Підприємцем (покупець) і Товариством (постачальник) було укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник бере на себе зобов`язання поставляти та передавати у власність покупця товари, визначені у специфікації в додатку №1 до Договору, який є невід`ємною частиною Договору (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар, в порядку та на умовах, визначених Договором (пункт 1.1);

- постачальник гарантує покупцю, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, в арешті, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і установами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України (пункт 1.2);

- асортимент товару, номенклатура товару, код товару відповідно до УКТ ЗЕД, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані, необхідні для організації поставок товару, визначаються у специфікації (додаток №1 до Договору), яка є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.3);

- строк поставки постачальником товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту здійснення 100% попередньої оплати товару покупцем згідно з рахунком-фактурою постачальника (пункт 2.1);

- поставка постачальником товару здійснюється на умовах EXW (Incoterms 2020) - вул. Нижній Вал, 37, м. Київ, склад постачальника; постачальник зобов`язаний письмово повідомити покупця про дату поставки (відвантаження) товару за 2 (два) календарних дні до дати такої поставки (відвантаження): повідомлення може бути надіслано на електронну адресу покупця, вказану у Договорі (абзаци перший і третій пункту 2.2);

- на кожну поставку товару постачальник надає покупцеві такі документи: рахунок-фактуру; видаткову накладну; сертифікат походження; сертифікат якості товару, інші супроводжувальні документи (пункт 2.5);

- ціна товару за Договором становить 968 767,20 грн, в тому числі ПДВ - 161 461,20 грн (пункт 3.1);

- розрахунок покупцем за товар здійснюється в гривнях у безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, на підставі виставленого постачальником рахунка-фактури, в якому обов`язково повинно міститись посилання на Договір (пункт 3.3);

- розрахунок за товар здійснюється на умовах 100% попередньої оплати покупцем рахунка-фактури постачальника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури (пункт 3.4);

- за прострочення постачальником строку поставки або недопоставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки або недопоставки товару, на підставі письмової претензії покупця, а також відшкодовує покупцю понесені покупцем документально підтвердженні збитки відповідно до вимог пункту 5.6 Договору, на підставі письмової претензії покупця (пункт 5.2);

- покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання Договору у випадку поставки товару неналежної якості, з письмовим повідомленням про це постачальника; у цьому випадку постачальник зобов`язаний відшкодувати покупцеві понесені покупцем документально підтвердженні збитки, пов`язані з достроковим припиненням строку дії Договору, на підставі письмової претензії покупця (пункт 5.6);

- незалежно від сплати штрафних санкцій, сторона, що порушила умови Договору, відшкодовує іншій стороні фактично нанесені документально підтверджені збитки на підставі письмової претензії відповідної сторони (пункт 5.7);

- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин (пункт 7.1);

- під форс-мажорними обставинами сторони розуміють стихійне лихо (пожежа, повінь, зсув тощо), епідемії, страйки, рішення і дії органів державної влади, які перешкоджають виконанню Договору (пункт 7.2);

- якщо форс-мажорні обставини будуть продовжуватись більше двох місяців, то кожна із сторін буде мати право відмовитись від подальшого виконання Договору, шляхом попереднього письмового повідомлення іншої сторони за 10 календарних днів (пункт 7.3);

- наявність форс-мажорних обставин повинна бути підтверджена у встановленому законом порядку (пункт 7.4);

- сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, повинна негайно, але не пізніше ніж через п`ять календарних днів, повідомити іншу сторону про їх настання (пункт 7.5);

- неповідомлення або несвоєчасне про настання таких обставин позбавляє сторону права на них посилатись (пункт 7.6);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2024 включно, але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором; сторони домовилися, що у випадку якщо за один місяць до зазначеної дати ні одна із сторін не заявить про намір розірвання Договору, то останній автоматично (без укладання додаткової угоди) продовжує свою дію на наступний календарний рік без обмеження у кількості раз (пункт 9.1).

Відповідачем 17.06.2024 було виставлено позивачу рахунок №51 на суму 968 767,20 грн.

Підприємцем такий рахунок було оплачено трьома платежами, а саме:

- платіжною інструкцією від 17.06.2024 №420 на суму 410 000 грн (платник - Звезділін А.В. ФОП; призначення платежу «передплата за карабін згідно рах.№51 від 17.06.2024року»);

- платіжною інструкцією від 17.06.2024 №0.0.3710552773.1 на суму 400 000 грн (платник - Звезділін Андрій Вікторович ; призначення платежу «Рахунок на оплату No 51 від 17 червня 2024 р.»);

- платіжною інструкцією від 19.06.2024 №0.0.3715315107.1 на суму 158 769 грн (платник - Звезділін Андрій Вікторович ; призначення платежу «Рахунок на оплату No 51 від 17 червня 2024 р.»).

Листом-вимогою від 08.07.2025 №08/07/2025-08 позивач вимагав сплатити господарські санкції за Договором у сумі 958 378,43 грн.

Міністерством внутрішніх справ України 05.08.2024 було прийнято наказ №546, яким розширено провадження виду господарської діяльності з торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; продажу спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони, що провадиться Підприємцем відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 17.01.2023 №15, додатковою частиною, а саме діяльністю з ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду. Місце провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_2 .

Листом від 08.11.2024 №08/11 позивач у зв`язку із затримкою поставки товару за Договором просив відповідача повернути перераховані кошти у сумі 967 769 грн (у листі зазначено реквізити платіжних інструкцій, якими було перераховано кошти).

Відповідачем було повернуто позивачу 967 769 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 11.11.2024 №32 на суму 410 000 грн (отримувач - Звезділін А.В. ФОП; рахунок отримувача НОМЕР_2 (який вказаний у Договорі); призначення платежу «Повернення коштів згідно Листа №08/11 від 08.11.2024 року»), від 11.11.2024 №33 на суму 158 769 грн (отримувач - Звезділін А.В. ФОП; рахунок отримувача НОМЕР_2 ; призначення платежу «Повернення коштів згідно Листа №08/11 від 08.11.2024 року») і від 13.11.2024 №34 на суму 400 000 грн (отримувач - Звезділін А.В. ФОП; рахунок отримувача НОМЕР_2 ; призначення платежу «Повернення коштів згідно Листа №08/11 від 08.11.2024 року»).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує, що всупереч умовам Договору позивачем з розрахункового рахунку, вказаного у реквізитах Договору, було здійснено платіж 17.06.2024 №420 лише на суму 410 000 грн, що не складає 100% попередньої оплати за Договором, двома іншими платежами за платіжними інструкціями від 19.06.2024 №0.0.3715315107.1 та від 17.06.2024 №0.0.3710552773.1 кошти було внесено не покупцем Підприємцем, а Звезділіним Андрієм Вікторовичем як фізичною особою з розрахункового рахунку фізичної особи (людини), не передбаченого умовами Договору, тобто особою, що не є стороною Договору; враховуючи специфіку товару, законодавство, що регулює обіг такого товару, податкове законодавство - Товариство відмовляє у визнанні таких двох платежів належним виконанням зобов`язання за Договором, оскільки платіж здійснено не контрагентом (ФОП), а фізичною особою, що суперечить умовам Договору.

Разом з тим, платіжні інструкції від 19.06.2024 №0.0.3715315107.1 та від 17.06.2024 №0.0.3710552773.1 містили прізвище, ім`я та по батькові покупця і його код платника, а також призначення платежу «Рахунок на оплату No 51 від 17 червня 2024 р.», тобто відповідач був обізнаний, що платники Підприємець і Звезділін Андрій Вікторович є однією і тією ж особою, та не був позбавлений можливості повернути кошти на рахунок Звезділіна Андрія Вікторовича з якого вони були перераховані та повідомити останнього про необхідність оплати виключно з рахунку Підприємця.

Не вчинення відповідачем зазначених дій свідчить про прийняття таких платежів від Звезділіна Андрія Вікторовича . Окрім того, обізнаність відповідача щодо особи платника за платіжними інструкціями від 19.06.2024 №0.0.3715315107.1 та від 17.06.2024 №0.0.3710552773.1 підтверджується листуванням сторін з застосунку «Telegram».

Також відповідач зазначає, що Підприємець здійснив передзамовлення 20 одиниць карабінів товару із специфікацією «Full auto», що є загальноприйнятим міжнародним позначенням для зброї, яка має можливість повністю автоматичного режиму вогню (чергами) і така зброя не допускається до цивільного обігу в Україні, а позивач не надав документів щодо кінцевих отримувачів товару, якими можуть бути виключно державні структури.

Так, для підтвердження того, що замовлена позивачем зброя не є мисливською, відповідач звернувся до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з листом від 09.09.2025 №1, в якому просив повідомити чи відповідає вимогам ГСТУ 78-41-002-97 «Зброя спортивна та мисливська. Вимоги безпеки. Методи випробувань на безпеку» та чи відноситься до мисливської нарізної зброї карабін виробництва Aero Precision LLC (США) калібру 5.56 NATO, Aero Precision М4Е1Е with 12.5'' barrel and 10.3'' Atlas R-ONE Handguard, MilSpec full auto.

Листом від 16.09.2025 №19/34-42777-2025 Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України повідомив відповідача про те, що карабін Aero Precision М4Е1Е with 12.5'' barrel and 10.3'' Atlas R-ONE Handguard, MilSpec full auto калібру 5.56 NATO має ударно-спусковий механізм MilSpec full auto (військова спеціалізація, режим повного автоматичного вогню або автоматична стрільба) або full auto (режим повного автоматичного вогню або автоматична стрільба) відповідно до пункту 4.4 ГСТУ 78-41-002-97 «Зброя спортивна та мисливська. Вимоги безпеки. Методи випробувань на безпеку» та до мисливської зброї не належить.

Разом з тим, судом було зобов`язано відповідача подати суду сертифікат відповідності щодо спірної продукції.

Згідно з наданим відповідачем сертифікатом відповідності №UA.ДНДЕКЦ.W-0048-25, виданим Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі протоколу випробувань від 21.02.2025 №B-W-0048/108-25 та висновку експертного дослідження від 21.02.2025 № ЕД-W-0048/184-25:

- продукція - Карабіни мисливські Aero Precision;

- код УКТ ЗЕД, ТН ЗЕД - 9303;

- відповідає вимогам ГСТУ 78-41-002-97 «Зброя спортивна та мисливська. Вимоги безпеки. Методи випробувань на безпеку»;

- виробник продукції - Aero Precision LLC;

- замовник - Товариство.

З наведеного вбачається, що погоджена сторонами у Договорі зброя не відноситься до зброї військового призначення.

Що ж до клопотання позивача про визнання недостовірною відповіді Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 16.09.2025 №19/34-42777-2025, то воно не підлягає задоволенню, оскільки такий вид зброї за розміщеною в мережі Інтернет інформацією є двох видів - військового і не військового призначення в залежності від наявності/відсутності режиму повного автоматичного вогню або автоматичної стрільби.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами першою і другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною першою статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами першою - третьою статті 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ВИСНОВКИ

Так, на підтвердження завдання відповідачем збитків позивачу на суму 831 232,80 грн, останнім подано суду договори поставки від 23.07.2024 №02 (угода від 27.09.2024 про розірвання договору поставки №02), від 29.07.2024 №03 (угода від 07.10.2024 про розірвання договору поставки №03), від 01.08.2024 №06 (угода від 05.10.2024 про розірвання договору поставки №06), від 01.08.2024 №12 (угода від 20.10.2024 про розірвання договору поставки №12), від 03.08.2024 №07 (угода від 10.10.2024 про розірвання договору поставки №07), від 15.08.2024 №05 (угода від 17.10.2024 про розірвання договору поставки №05), від 28.08.2024 №04 (угода від 29.10.2024 про розірвання договору поставки №04), від 01.10.2024 №11 (угода від 29.11.2024 про розірвання договору поставки №11), від 01.09.2024 №08 (угода від 10.11.2024 про розірвання договору поставки №08), від 13.09.2024 №10 (угода від 20.11.2024 про розірвання договору поставки №10), від 10.09.2024 №09 (угода від 13.11.2024 про розірвання договору поставки №09).

Втім згідно з наданими позивачем скріншотами листування Підприємця і представника відповідача у застосунку «Telegram»:

- відповідач 23.07.2024 о 10:24 год повідомив позивача про те, що «… Груз готов. Самолет зафрахтован на 5 августа» (мова оригіналу), о 10:25 год «Компания перевозчик до Варшавы Debaro» (мова оригіналу), позивач о 10:25 год вказав «Так я понял все затягивается» (мова оригіналу), а відповідач о 10:25 год «На раньше к сожалению не было дат» (мова оригіналу);

- 21.08.2024 о 12:00 год відповідач надіслав позивачу скріншот листування з абонентом на ім?я «ОСОБА_4», в якій вказано « Золуси на складі Дебори ( це перевізник) в аеропорту, чекають підтвердження рейсу. Всі 5,56 будуть у неї до кінця наступного тижня…» (мова оригіналу);

- 04.09.2024 відповідач о 09:24 год надіслав позивачу повідомлення «Привіт, друга частина на складі перевозчика чекає вильоту. Цей вантаж на даний момент в Одесі бус тому що він був консолідований і там було багато різних вантажів в ньому лише болтовики.» (мова оригіналу), та скріншот листування з абонентом на ім?я «ОСОБА_4», в якому зазначено « Из Одессы машину не отпустили. На завтра» (мова оригіналу), позивач о 10:49 год відповів «Ну они могут и до след года ехать» (мова оригіналу), а о 10:53 год відповідач повідомив позивачу таке «Я тобі можу лише сказати те що мені відомо. У нас є два варіанти. 1. Повернути кошти 2. Дочекатися. Рішення за тобою…» (мова оригіналу);

- 18.09.2024 відповідач о 20:14 год повідомив позивачу «…Поставку решти ще партії ще очікую…» (мова оригіналу), позивач о 20:15 год «На коли чека и» (мова оригіналу), відповідач о 20:18 год «решта партії по моїй останеїй інформації у перевізника і проходить процедуру замитнення… до кінця місяця має бути вже тут.» (мова оригіналу);

- 23.10.2024 о 12:18 год відповідач повідомив позивачу «Привіт, Гвинтівки затримала митниця по причині затворів так званих «Full Auto» Зараз міняють затвори на цивільні а такі як треба отримаємо своїми каналами окремо. Ми дали їм час виправити все і відправити гвинтівки до середини листопада. Текст листа що ми їм направили буквально в понеділок нижче. В той же час на американських форумах люди пишуть що деякі запчастини аеро замовлені раніше починають надходимти клієнтам. Це підтверджує що дійсно у них були складнощі. Ми моніторимо. Повір нами робиться все від нас залежне...» (мова оригіналу).

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі продажу зброї.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків чи відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

З листування сторін вбачається, що позивач ще 23.07.2024 був обізнаний про затримку поставки, проте розпочав укладення договорів з покупцями, не маючи при цьому гарантії щодо строку отримання товару. В свою чергу відповідач, вчасно не здійснив поставку через затримки з боку його постачальників.

Тобто в даному випадку відсутній склад цивільного правопорушення, а тому вимоги Підприємця про стягнення з Товариства 831 232,80 грн збитків задоволенню не підлягають.

Що ж до стягнення пені у сумі 79 710,96 грн за періоди з 20.07.2024 по 11.11.2024 і з 20.07.2024 по 13.11.2024, то перевіривши такий розрахунок суд встановив, що вони неправильні.

За перерахунком суду сума пені та періоди її нарахування становлять:

- 65 596,72 грн з 20.07.2024 (оскільки поставка мала бути здійснена до 19.07.2024 включно; нарахованих на 810 000 грн) по 10.11.2024 (оскільки кошти повернуто 11.11.2024, а день фактичного виконання вимоги щодо повернення коштів не включається у період нарахування суми пені);

- 13 083,26 грн з 20.07.2024 (нарахованих на 158 769 грн) по 12.11.2024 (оскільки кошти повернуто 13.11.2024, а день фактичного виконання вимоги стосовно повернення коштів не включається у період нарахування суми пені).

Отже, сума пені становить 78 679,98 грн та підлягає стягненню з відповідача; у стягненні решти суми (1 030,98 грн) пені слід відмовити.

Також слід зазначити, що на арк. 9 позовної заяви позивач вказує, що до відповідача мають бути застосовані, зокрема, такі господарські санкції - проценти за користування чужими грошовими коштами (втрати від інфляції та 3% річних) у сумі 47 434,67 грн, які, згідно з наведеною на арк. 8 позовної заяви інформацією, нараховані на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Разом з тим, нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами врегульовано статтею 536 ЦК України, яка підлягає застосуванню у разі отримання відповідачем коштів і невиконання або неналежне виконання ним обов`язків щодо поставки товару, тобто не грошового зобов`язання, тоді-як стаття 625 ЦК України застосовується виключно у разі невиконання стороною договору грошового зобов`язання.

З огляду на наведене вимоги Підприємця про стягнення з Товариства 9 197,73 грн 3% річних і 28 236,94 грн втрат від інфляції задоволенню не підлягають, оскільки є неправомірними (позивач просив повернути кошти листом від 08.11.2025, а відповідач кошти повернув 11.11.2024 і 13.11.2024, тобто в межах встановленого статтею 530 ЦК України строку).

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 140 394,87 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення судових витрат позивачем подано суду ордер від 20.07.2025 серії АА №1598938, виданий Підприємцем адвокатці Бурковській А.Л., договір від 25.06.2025 №25/06/2025-01 про надання правничої допомоги, додаткову угоду від 25.06.2026 №1 до договору від 25.06.2025 №25/06/2025-01, акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2025 №30/10/2025-04 на суму 108 979,64 грн, рахунок-фактуру від 02.07.2025 №01 на суму 20 909,55 грн, платіжну інструкцію від 03.07.2025 №0CM5-MH00-7CT6-M6AA на суму 20 909,55 грн, рахунок-фактуру від 14.08.2025 №02 на суму 20 757,45 грн, платіжну інструкцію від 15.08.2025 №8T9A-4H1B-K6M3-M2T5 на суму 20 757,45 грн, , рахунок-фактуру від 28.10.2025 №28/10/2025-01 на суму 67 312,64 грн, платіжну інструкцію від 30.10.2025 №ATKE-6TPC-K5PX-X2CT на суму 67 312,64 грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.07.2026 №30/07/2026-01 на суму 31 415,23 грн, рахунок-фактуру від 30.07.2026 №30/07/2026-02 на суму 31 415,23 грн, платіжну інструкцію від 31.07.2026 №695T-85KE-HBPT-PP57 на суму 31 415,23 грн.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, прийняття судом рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу є надмірно великим в порівнянні з фактично наданим адвокатом обсягом і змістом послуг, а тому стягненню з Товариства підлягає 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; у стягненні решти суми витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Звезділіна Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал АРМС» (вул. Данила Щербаківського, буд. 52, прим. 429, м. Київ, 04111; ідентифікаційний код 42972812) про стягнення 958 378,43 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал АРМС» (вул. Данила Щербаківського, буд. 52, прим. 429, м. Київ, 04111; ідентифікаційний код 42972812) на користь Фізичної особи - підприємця Звезділіна Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 78 679 (сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн 98 коп. пені; 94 (дев`яносто чотири) грн 46 коп. судового збору та 20 000 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.10.2026.

Суддя Оксана Марченко