Рішення № 140386976, 07.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

07.10.2026Справа № 910/10511/26Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу №910/10511/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» (03035, місто Київ, вул.Липківського Василя Митрополита, будинок 45, приміщення 408-3; код ЄДРПОУ 44660541) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОБАККО-СЕРВІС» (03035, місто Київ, вул.Липківського Василя Митрополита, будинок 45, приміщення 407; код ЄДРПОУ 45078358) про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивачем пред`явлено позов про стягнення з відповідача забогованості за договором поставки, а також 3% річних, інляційних втрат та пені.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 29.01.2025 між ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» (Покупець) та ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» (Постачальник) укладено Договір поставки №2/29-2025 (далі - Договір).

2.2. Відповідно до видаткової накладної №263 від 05.03.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 123 230,34 грн.

2.3. Відповідно до видаткової накладної №322 від 19.03.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 5 600,00 грн.

2.4. Відповідно до видаткової накладної №371 від 24.03.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 1 750,00 грн.

2.5. Відповідно до видаткової накладної №407 від 01.04.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 2 625,00 грн.

2.6. Відповідно до видаткової накладної №440 від 07.04.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 175,00 грн.

2.7. Відповідно до видаткової накладної №726 від 19.05.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 5 492,61 грн.

2.8. Відповідно до видаткової накладної №909 від 23.06.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 8 137,20 грн.

2.9. Відповідно до видаткової накладної №931 від 30.06.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 8 950,92 грн.

2.10. Відповідно до видаткової накладної №980 від 07.07.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 3 051,45 грн.

2.11. Відповідно до видаткової накладної №1001 від 14.07.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 4 390,17 грн.

2.12. Відповідно до видаткової накладної №1079 від 28.07.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 8 373,48 грн.

2.13. Відповідно до видаткової накладної №1099 від 04.08.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 1 220,58 грн.

2.14. Відповідно до видаткової накладної №1156 від 11.08.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 3 808,31 грн.

2.15. Відповідно до видаткової накладної №1175 від 18.08.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 2 563,72 грн.

2.16. Відповідно до видаткової накладної №1202 від 25.08.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 3 576,45 грн.

2.17. Відповідно до видаткової накладної №1221 від 01.09.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 1 575,00 грн.

2.18. Відповідно до видаткової накладної №1271 від 15.09.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 2 800,00 грн.

2.19. Відповідно до видаткової накладної №1286 від 22.09.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 1 225,00 грн.

2.20. Відповідно до видаткової накладної №1287 від 22.09.2025 ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» товар на загальну суму 4 200,00 грн.

2.21. ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» поставило ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» в електронній формі підписана Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: 01.05.2026-10.06.2026, яким визначено на 10.06.2026 заборгованість на користь ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» 196 137,46 грн.

2.22. ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» звернулось з досудовою вимогою (претензією) вих. №19 від 19.06.2026 ТОВ «ТОБАККО-СЕРВІС» щодо сплати заборгованості у розмірі 196 137,46 грн.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

3.1 Предметом даного позову є позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 198 941,41 грн, 588,41 грн інфляційних втрат, 999,49 грн 3% річних, 1 216,05 грн пені.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 15, 16, 509, 610, 612 Цивільного кодексу України.

3.3. Фактичними підставами позову є порушення відповідачем зобов`язання за договором поставки в частині оплати поставленого товару.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА

4.1. Відповідач заперечує щодо позову та просить суд відмовити в його задоволенні.

4.2. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що належним чином виконує умови Договору та вчасно здійснює оплату за Товар по факту його реалізації. Весь Товар який не реалізовано знаходиться на торгових точках Боржника. Загальна вартість якого на момент написання цього відзиву становить 196 137,46 грн. Відтак доводи викладені в позові позивача не відповідають фактичним обставинам справи. З вимогою про повернення Товару позивач до відповідача не звертався.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у змішаній формі (паперовій та електронній).

5.2. Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушено відповідачем зобов`язання за договором в частині оплати поставленого товару?

- Чи провомірно позивачем нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь питання, а відповідач протилежне.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ.

7.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

7.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

7.3. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

7.4. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

7.5. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 712 ЦК України).

7.6. Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов`язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору.

7.7. Відповідно до пункту 6.7 Договору Покупець оплачує за поставлений Товар по факту реалізації одиниці Товару третім особам, кожні 7 (сім) календарних днів у день тижня, узгоджений Сторонами. Якщо зазначений термін оплати припадає на святковий або вихідний день, Покупець перераховує кошти за реалізований Товар на наступний робочий день.

Покупець зобов`язаний один раз в тиждень, в день узгоджений Сторонами, надати Постачальнику Звіт про реалізацію Товару та залишки Товару на складі. Якщо зазначений термін надання звіту припадає на святковий або вихідний день Покупець надає Звіт на наступний робочий день, Постачальник має право в будь-який момент дії даного Договору ініціювати проведення перевірки залишків Товару на складах Покупця.

7.8. Відповідач підтвердив обставину поставки позивачем товару на загальну суму 196 137,46 грн та відсутності з його боку оплати на вказану суму.

7.9. Відповідач повідомляє, що весь нереалізований товар (на суму 196 137,46 грн) знаходиться на торгових точках боржника.

7.10. Водночас відповідачем не надано доказів вказаної обставини, а також не надано доказів виконання обов`язку щодо складання та надання позивачу звітів по реалізації товарів та залишків товару на складі, встановлений пунктом 6.7 Договору.

7.11. Суд зазначає, що позивач звертався до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення із позивача заборгованості (справа №910/9539/26), однак відповідач звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, в якій повідомив про наявність спору.

7.12. Відповідач, знаючи про наявність спору, не здійснив підготування до вирішення спору в судовому порядку, зокрема, шляхом виконання пункту 6.7. Договору в частині подання звітів, якщо такі дії не були виконанні до цього, та відповідно збиранням доказів для підтвердження обставин, які ним були повідомленні в заяві про скасування судового наказу та у відзиві на позов у даній справі.

7.13. Отже, заперечення відповідача щодо позову є необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами.

7.14. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

7.15. Однак пункт 6.7 Договору не встановлює імперативні строки або терміни для виконання зобов`язання щодо оплати поставленого товару.

7.16. Водночас частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

7.17. Так, позивачем висталено відповідачу вимогу щодо погашення заборгованості за Договором в сумі 196 137,46 грн. Вимога направлена 19.06.2026 засобами поштового зв`язку на адресу відповідача: 03035, місто Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, будинок 45, приміщення 407, що підтверджується накладною №0303500614954, фіскальний чек та опис вкладення.

7.18. Відповідно семиденний строк для виконання вимоги з моменту її виставлення тривав до 26.06.2026 включно, водночас у вимозі визначено строк її виконання не пізніше 30.06.2026, а тому позивач враховую саме вказану дату для визначення строків виконання зобов`язання та початку прострочення виконання зобов`язання.

7.19. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.20. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України.

7.21. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено зобов`язання перед позивачем в частині оплати поставленого товару на суму 196 137,46 грн, строк виконання якого настав з 20.06.2026, а з 01.07.2026 почалось прострочення виконання зобов`язання.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ.

8.1. Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 216,05 грн за порушення відповідачем виконання грошового зобов`язання у період з 01.07.2026 по 31.08.2026.

8.2. Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

8.3. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

8.4. Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

8.5. Пунктом 7.3 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого Товару Покупець на вимогу Постачальника, сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але, в будь якому випадку, не більше ніж 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

8.6. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення пені у розмірі 1 216,05 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ ТА 3% РІЧНИХ.

9.1. Позивачем заявлено до стягнення інфляційних втрат за липень 2026 року та три проценти річних за період з 01.07.2026 по 31.08.2026.

9.2. Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

9.3. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

9.4. Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15 ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

9.5. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення 588,41 грн інфляційних втрат та 999,49 грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

10.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

10.2. Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

10.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

10.4. Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

10.5. Частиною 1 статті 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

10.6. Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

10.7. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

10.8. Враховуючи наведене та встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

11. СУДОВІ ВИТРАТИ.

11.1. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються покладається на відповідача.

11.2. Позивачем заявлено до стягнення 45 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

11.3. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

11.4. Відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

11.5. Суд враховує, що відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

11.6. На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір №2906/26 про надання правничої допомоги від 29.05.2026, укладений між ТОВ «ФІЧ ЛЕБЗ УКРАЇНА» та Адвокатським бюро «Дмитра Мамчика»; Додаткову угоду №1 від 29.06.2026 до Договору №2906/26 від 29.06.2026; Акт здачі-приймання наданої правничої допомоги до Договору №2906/26 від 29.06.2026.

11.7. Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

11.8. З наданих доказів вбачається, що позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн.

11.9. Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

11.10. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

11.11. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

11.12. Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, що підлягає розподілу між сторонами до 10000 грн.

11.13. В обґрунтування клопотання зазначено, що прийнятною в аспекті розумності, обґрунтованості до предмета спору, обсягу виконаних адвокатом робіт та реального часу на їх виконання у цій справі, сума витрат на правничу допомогу складає 10 000,00 грн.

11.14. Суд зазначає, що визначення вартості послуг є виключно питанням договірних відносин між адвокатом та клієнтом, які будуються на принципі свободи договору. Формування ціни здійснюється в умовах ринкової економіки з урахуванням попиту та пропозиції.

11.15. Однак суд може зменшити доведений розмір витрат на правничу допомогу, якщо буде встановлено неспівмірність (непропорційність) характеристикам, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

11.16. Суд враховує, що спір у даній справі розглядався в порядку прощеного позовного провадження без проведення судових засідань та не є складним, оскільки спірні правовідносини не потребують вивченню та аналізу значного об`єму документів та нормативно-правової бази; сторони не оспорюють більшість обставин, які потребували встановленню для вирішення спору; розрахунок розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат не потребував дослідження, аналізу та оперування, зокрема проведення арифметичних операцій, значних обсягів інформації.

11.17. Також ціна позову не перевищує навіть 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у 2026 році.

11.18. З наведеного вбачається, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000,00 грн є неспівмірними до складності справи та виконаних адвокатом робіт (складання та подання позову), обсягу наданих адвокатом послуг, та ціні позову.

11.19. Суд зазначає, що реалізація права сторони на компенсацію судових витрат не може бути реалізована за рахунок іншої сторони без належних підстав, а тому підлягають компенсацію тільки ті витрати, які є необхідними для надання правової допомоги стороні у конкретній судовій справі, а розмір цих витрат повинен бути пропорційним до критеріїв, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

11.20. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, що підлягає розподілу між сторонами до 10000 грн, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОБАККО-СЕРВІС» (03035, місто Київ, вул.Липківського Василя Митрополита, будинок 45, приміщення 407; код ЄДРПОУ 45078358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЧ ЛЕБЗ Україна» (03035, місто Київ, вул.Липківського Василя Митрополита, будинок 45, приміщення 408-3; код ЄДРПОУ 44660541) заборгованість у розмірі 196137,46 грн, 588,41 грн інфляційних втрат, 999,49 грн 3% річних, 1216,05 грн пені, 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.10.2026

Суддя Ігор Курдельчук