Рішення № 140386852, 30.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/60/26 -24/112/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 Справа № 908/1099/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1099/26

за позовом: Акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнобез (08133, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вул. Чорновола, 1а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39299695)

про розірвання договору та стягнення коштів

за участю представників:

від позивача: Морозов В.С., довіреність № 507 від 09.12.2025

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 1307/08-07/26 від 05.05.2026) Акціонерного товариства Запоріжжяобленерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнобез про розірвання договору про надання послуг № 7-08-22 від 25.08.2022 укладений між Акціонерним Товариством Запоріжжяобленерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Укртехнобез та стягнення 385 171,77 грн, яка складається із: суми попередньої оплати за Договором № 7-08-22 від 25.08.2022 у розмірі 124 995,00 грн; суми пені у розмірі 221 844,97 грн; суми штрафу у розмірі 17 499,30 грн; суми штрафу у розмірі 20 832,50 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.05.2026 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1099/26 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 7-08-22 від 25.08.2022 про надання послуг з прокладання кабельних мереж системи пожежної сигналізації та встановлення обладнання ОПС та пусконалагоджувальні роботи, що і стало підставою звернення з даним позовом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.05.2026 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1099/26 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

Ухвалою суду від 11.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі №908/1099/26, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.05.2026

У зв`язку з перебуванням судді Лескіної І.Є. на лікарняному та відповідно до проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи № 908/1099/26 передано на розгляд судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.08.2026 суддею Федько О.А. заявлено самовідвід від розгляду справи № 908/1099/26.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями протоколом від 27.08.2026 справу № 908/1099/26 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 01.09.2026 справу № 908/1099/26 прийнято до провадження суддею Азізбекян Т. А., присвоєно справі номер провадження 7/60/26-24/112/26. Судове засідання призначено на 10.09.2026.

Відповідач у судове засідання 10.09.2026 не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.

Ухвала суду від 01.09.2026 про прийняття справи № 908/1099/26 до провадження суддею Азізбекян Т.А. направлялась судом відповідачу в його електронний кабінет та доставлено 01.09.2026, про що свідчить довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

Крім того, про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про призначення судового засідання у справі № 908/1099/26.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В засіданні 10.09.2026 судом оголошено перерву до 30.09.2026 для проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 30.09.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В засіданні 30.09.2026 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

УСТАНОВИВ:

25.08.2022 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехнобез» (Виконавець) укладено Договір № 7-08-22 про надання послуг, за умовами п. 1.1. якого, Виконавець зобов`язався надати послуги за Кодом ДК 021:2015 50410000-2 Послуги з ремонту технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних i контрольних приладів (Монтаж системи пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу в адміністративній будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Генераторна, 9) і здати у встановлений договором строк, а Замовник прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до п. 2.1. п. 2.3. договору, вартість послуг за цим Договором становить: без ПДВ - 208 325,00 грн, ПДВ 20% - 41 665,00 грн, разом з ПДВ: 249 990,00 грн. Вид договірної ціни тверда. Після укладання договору Замовник проводить попередню оплату у розмірі 50% від вартості договору, а саме: без ПДВ - 104 162,50 грн, ПДВ - 20 832,50 грн, попередня оплата разом з ПДВ - 124 995,00 грн на підставі виставленого рахунку протягом 15 банківських днів з дати отримання рахунка.

Пунктом 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 24.03.2023) встановлено строки надання послуг: 1-й етап: прокладання кабельних мереж системи пожежної сигналізації до 01.03.2023, 2-й етап: встановлення обладнання ОПС та пусконалагоджувальні роботи до 17.06.2023.

Листом (вих. № 01/26 від 26.10.2022 відповідач повідомив позивача, що для належного та вчасного виконання договору просить надати авансовий платіж у вигляді попередньої оплати у pозмірі 50% вapтості договору, а саме: без ПДВ 104 162,50 грн, ПДВ - 20832,50 грн, попередня оплата разом з ПДВ 124995,00 грн на

На виконання умов Договору позивач 07 листопада 2022 року перерахував на рахунок відповідача попередню оплату (аванс) в розмірі 124 995,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 10184 від 07.11.2022.

Однак відповідач порушив свої договірні зобов`язання, у встановлений строк послуги не надав, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 3.1. Договору сторони чітко визначили строки надання відповідачем послуг: 1-й етап - до 01.03.2023, 2-й етап - до 17.06.2023.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем, в порушення умов договору та чинного законодавства, у передбачені договором строки роботи не виконані.

Сплачена позивачем сума у розмірі 124 995,00 грн за своєю правовою природою є авансом (попередньою оплатою).

Правова доля авансового платежу у разі невиконання зобов`язання чітко визначена судовою практикою. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 зазначила: «...аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків... При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс...».

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 №3-30гс13 по справі №5011-42/13539-2012.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений (невідпущений) товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі № 918/631/19.

Отже, оскільки відповідач не виконав зобов`язання, в рахунок якого було сплачено аванс, у нього виник безумовний обов`язок повернути ці кошти. Цей обов`язок ґрунтується як на загальних нормах законодавства, так і на спеціальних нормах, що регулюють відносини з надання послуг (Глава 63 ЦК України).

Станом на час прийняття рішення судом у справі доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання за договорами або повернення коштів, сплачених за позивачем, до суду надано не було, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за послуги у зв`язку з невиконанням ТОВ «Укртехнобез» своїх зобов`язань є обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу заявлено позивачем на підставі розділу 7 договору, яким передбачено:

п. 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

п. 7.2. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від загальної суми договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. За порушення строків фактичного надання послуг понад тридцять календарних днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно наданих послуг.

п. 7.6. договору, у разі порушення Виконавцем вимог щодо складання, заповнення та підписання податкової накладної, передбачених Податковим кодексом України та цим Договором, та/або невиконання зобов`язань з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничних строків, які передбачені п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, в тому числі складання податкової накладної та/або реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з помилкою, та/або такої, що містить дані, які не відповідають умовам Договору, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі податку на додану вартість по такій господарській операції за кожний випадок порушення.

На підставі пункту 7.2. відповідачу нараховано пеню в розмірі 221 844,97 грн за загальний період з 18.06.2023 по 21.04.2026 та штраф у розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно наданих послуг який становить 17499,30 грн.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд визнав його правильним, до стягнення підлягає 221844,97 грн пені, як і визначено позивачем.

Порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12, постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Враховуючи прострочення відповідачем строків понад 30 днів, суд визнав нарахування відповідачу 17499,30 грн штрафу обґрунтованим, розрахунок правильним.

Отже, з урахуванням приписів чинного законодавства України та р. 7 Договору, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 17499,30 грн штрафу.

Також, відповідно до пункту 7.6. договору, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі податку на додану вартість по такій господарській операції за кожний випадок порушення, який становить 20 832,50 грн, виходячи з наступного розрахунку суми ПДВ: 104 162,50 грн * 20% = 20 832,50 грн. (або: 124 995,00 грн - 104 162,50 грн = 20 832,50 грн).

Зі змісту договору п. 7.6 має спеціальне призначення: він передбачає штраф саме за порушення Виконавцем обов`язків щодо: складання та заповнення податкової накладної; її підписання; реєстрації в ЄРПН; порушення граничних строків такої реєстрації; реєстрації податкової накладної з помилками або даними, що не відповідають умовам договору.

Штраф за нереєстрацію чи неправильну реєстрацію податкової накладної розглядається як цивільно-правова санкція (збитки чи неустойка), яку сторони добровільно погодили в договорі для захисту податкового кредиту замовника.

Проте, позивачем не доведено, а судом не встановлено факт порушення строків або наявність помилки: позивачем не надано суду доказ (зокрема витяг з ЄРПН) того, що відповідач (Виконавець) не зареєстрував ПН у граничні строки, або зареєстрував її з помилками, або вона була заблокована з вини Виконавця і не чинна.

Отже, вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про розірвання договору про надання послуг № 7-08-22 від 25.08.2022 укладений між Акціонерним Товариством «Запоріжжяобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехнобез».

Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожним праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №920/418/19).

Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитися в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору). (Постанова Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 914/2178/19).

Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Факт порушення відповідачем умов договору є доведеним.

Водночас, поза увагою позивача залишилось те, що згідно з пунктом 10.1 Договору, строк дії визначений - до 30.12.2023. Жодних положень щодо їх пролонгації умови Договору не містять.

Таким чином, враховуючи положення пунктів 10.1 договору, суд зазначає, що він діяв до 30.12.2023, а отже на дату звернення з цим позовом до суду строк дії сплив, а тому розірвання його у судовому порядку є безпідставним.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором № 7-08-22 від 25.08.2022 у розмірі 124 995,00 грн; суми пені у розмірі 221 844,97 грн, суми штрафу у розмірі 17 499,30 грн згідно п.7.2. договору. В іншій частині позову суд відмовляє через необґрунтованість.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 5465,09 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укртехнобез (08133, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вул. Чорновола, 1а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39299695) на користь Акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130926) - попередньої оплати у розмірі 124 995,00 грн. (сто двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 00 коп.; пені у розмірі 221 844,97 грн (двісті двадцять одна тисяча вісімсот сорок чотири) грн 97 коп., штрафу у розмірі 17 499,30 грн (сімнадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять ) грн 30 коп. та 5465,09 грн (п`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн 09 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2026.

Суддя Т.А. Азізбекян