Рішення № 140386721, 07.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.2026 Справа № 905/385/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (ідентифікаційний код 34657789)

до відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 25986,96грн, з яких основний борг у розмірі 25028,65грн та плата за абонентське обслуговування у розмірі 958,31грн

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

10.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (далі- ТОВ "Краматорськтеплоенерго") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення 25986,96грн, з яких основний борг у розмірі 25028,65грн та плата за абонентське обслуговування у розмірі 958,31грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі - продажу (постачання) теплової енергії №177 від 01.10.2008, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за теплову енергію за період з листопада 2021 по березень 2024 у розмірі 25028,65, заборгованості за абонентське обслуговування за період з листопада 2021 по жовтень 2024 у розмірі 958,31грн. Відповідні суми позивач просить стягнути у судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору у розмірі 2 662,40грн за рахунок відповідача.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою від 11.06.2026 суд зобов`язав реєстраційний орган Краматорської міської ради надати відомості про реєстрацію ОСОБА_1 . На вказаний запит 06.07.2026 отримано відповідь від Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради, у якій надано довідку щодо місця реєстрації громадянки ОСОБА_1 .

Ухвалою від 08.07.2026 суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі №905/385/26, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі в електронному кабінеті 08.07.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована у програмі "Діловодство спеціалізованого суду".

За довідкою з підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи станом на 08.07.2026 у ОСОБА_1 відсутній зареєстрований електронний кабінет.

Згідно листа Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради №28/01.1-26/1391 від 02.07.2026 місце реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Ухвала суду від 08.07.2026 направлялась органами поштового зв`язку на вказану адресу відповідача, однак поштове відправлення повернулось на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Згідно п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

На адресу електронної пошти відповідача bondarevaalina2020@ukr.net, що була зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно довідки про доставку електронного листа, що сформована у програмі "Діловодство спеціалізованого суду" ухвала отримана 08.07.2026.

Суд також мав намір повідомити відповідача телефонограмою від 08.07.2026 за відомим номером телефону, однак зв`язок встановлено не було.

Згідно інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (відповідь №2997784 від 08.07.2026) ОСОБА_1 не реєструвалась в якості внутрішньо переміщеної особи.

З огляду на зазначене, суд вважає, що здійснено всі можливі дії задля повідомлення відповідача про факт відкриття провадження у справі.

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема Іззетов проти України, Пискал проти України, Майстер проти України, Субот проти України, Крюков проти України, Крат проти України, Сокор проти України, Кобченко проти України, Шульга проти України, Лагун проти України, Буряк проти України, ТОВ "ФПК ГРОСС" проти України, Гержик проти України суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 596/2026 від 13.07.2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 4928-IX від 14.07.2026 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Таким чином, на час винесення даного рішення в Україні продовжено строк дії воєнного стану.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція учасників процесу

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Краматорськтеплоенерго» зазначає, що правовідносини з ФОП ОСОБА_1. виникли на підставі укладеного Договору №177 купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.2008. На виконання умов договору та рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.10.2021 року №1264 «Про початок опалювального періоду 2021-2022 рр.», розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації від 17.10.2022 року № 63 «Про початок опалювального періоду 2022-2023 р.р.», розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації від 02.10.2023 № 726-р «Про початок опалювального періоду 2023-2024 років», Теплопостачальною організацією в повному обсязі здійснювалась передача теплової енергії до приміщення відповідача у місті Краматорську за адресою: вул.Ярослава Мудрого, 28. Нарахування вартості поставленої теплової енергії здійснювалось згідно показників приладів обліку, що підтверджується актами-рахунками, які були надіслані відповідачу. Плата нарахована за тарифами, встановленими відповідними розпорядженнями начальника Краматорської міської військової адміністрації. Відповідач свої договірні зобов`язання з оплати не виконав, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість за спожиту теплову енергії в період з листопада 2021 року по березень 2024 року в розмірі 25028,65грн.

Одночасно у відповідності до приписів ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» також підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхні приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачем та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів-розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку. Плата за абонентське обслуговування входить до плати виконавцю комунальної послуги за договором, її граничний розмір встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальним договором.Плата за абонентське обслуговування визначається виконавцем відповідної комунальної послуги (затвердженої внутрішнім наказом підприємства) за плановими витратами на абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (на місяць) і в рахунку на оплату послуг значиться окремим платежем. Заборгованість з оплати абонентської плати за період з листопада 2021 по жовтень 2024 складає 958,31грн.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 08.07.2026 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовну заяву п`ятнадцять днів з дня вручення вказаної ухвали. Останній попереджений судом, що у разі відсутності відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач під час розгляду справи відзиву суду не надав, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловив.

Враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ «Краматорськтеплоенерго» є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (код КВЕД:35.30).

ТОВ «Краматорськтеплоенерго» є юридичною особою, яка згідно Статуту здійснює виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.

Згідно інформації №2997729 від 08.07.2026 ОСОБА_1 була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в якості фізичної особи - підприємця з 19.01.2006, місцезнаходження: АДРЕСА_2 . Види економічної діяльності: 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси (основний), 74.20 Діяльність у сфері фотографії. Статус фізичної особи-підприємця припинено, дата запису - 03.05.2022. Підстава - припинення ФОП за її рішенням.

01.10.2008 між ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (Теплопостачальна організація) та приватним підприємцем ОСОБА_1. (Споживач) укладено Договір №177 купівлі-продажу теплової енергії, в підпункті 1.1. пункту 1 «Предмет договору» якого зазначено, що Теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію Споживачу до точки продажу (або до точки розподілу у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку № 1 "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін", що є невід`ємною частиною цього договору, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Теплова енергія постачається на об`єкти згідно Додатку №2 «Перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії», що є невід`ємною частиною цього Договору, на такі потреби: опалення - в опалювальний період, гаряче водопостачання - протягом календарного року, за умовами цього договору (пункт 2.1. розділу 2 Договору).

Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та Теплопостачальною організацією згідно рішення місцевих органів влади. За наявності окремої рамки вводу або окремо розташованого приміщення на об`єкті (об`єктах) споживача терміни початку та закінчення опалювального періоду за письмовим зверненням споживача можуть встановлюватись інші, про що між Сторонами укладається письмова угода (п.2.3. договору).

Відповідно до пункту 3.1. розділу 3 Договору Споживач має право, зокрема, отримувати теплову енергію в обсягах та якості відповідно до Додатку №2 до цього Договору(пп. 3.1.1); отримувати інформацію від Теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів використання на умовах, визначених цим договором та згідно вимог чинного законодавства(пп.3.1.2); вимагати від Теплопостачальної організації надання достовірної інформації про тарифи на теплову енергію, методики і нормативи розрахунків, режими теплопостачання (пп.3.1.3); - перевіряти достовірність розрахунків за теплову енергію.

Споживач теплової енергії у відповідності до пункту 3.2. розділу 3 Договору зобов`язується: вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору (пп. 3.2.5 договору); - надавати письмовий звіт Теплопостачальній організації про обсяги спожитої теплової енергії згідно показників приладів обліку теплової енергії протягом трьох робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду (пп.3.2.20. договору); - періодично, не рідше одного разу на три місяці проводити звірку взаємних розрахунків з теплопостачальною організацією (пп.3.2.24. договору); протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в Теплопостачальній організації акти-рахунки. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту-рахунку, Теплопостачальна організація надсилає акт-рахунок поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим Споживачем на третю добу з моменту його надсилання (пп.3.2.25. договору).

Теплопостачальна організація зобов`язується забезпечити Споживачу постачання теплової енергії в обсягах та на умовах цього договору (пп.4.2.1 договору).

За приписами п.4.2.2 Договору Теплопостачальна організація зобов`язується надавати споживачу за його вимогою інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України

У відповідності до п.5.1. розділу 5 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані Теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень споживача, виконаних за вимогами пункту 3.2.13. цього договору У разі відсутності у Теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами цього Договору або ненадання Споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13, 5.3. цього договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі Споживача.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.4 договору).

Споживач оплачує теплову енергію за тарифами (цінами), діючими у розрахунковий період (п.6.5 договору).

Тарифи, діючи на момент укладання договору, встановлені пунктами 6.1.1 та 6.1.2. Договору.

Як визначено сторонами у п.6.2. Договору у випадку встановлення інших тарифів (цін) на теплову енергію уповноваженими на це органами сторони застосовують нові тарифи (ціни) з моменту затвердження уповноваженими на це органами без додаткового узгодження їх Сторонами.

Порядок розрахунків передбачений в розділі 6 Договору: Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання акту-рахунку за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації (п.6.1 договору).

За приписами п.9.3 договору по всім спорам, розбіжностям і санкціям, що випливають із цього договору, строк позовної давності, згідно ст. 259 Цивільного кодексу України, встановлюється 5 років.

У пункті 11.1 Сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання та скріплення печатками та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності. Якщо жодна із Сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору не заявила про його розірвання, договір вважається продовженим сторонами на наступний рік.

За пунктом 12.2 Договору визначено, що Договір підлягає розірванню, припиняє свою дію у випадках, зокрема, ліквідації сторони, відміни державної реєстрації. Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов`язку повної сплати за спожиту теплову енергію.

Договір підписано сторонами, скріплено відтиском печатки ТОВ «Краматорськтеплоенерго».

Сторонами також підписані додатки до Договору №177 від 01.10.2008, якими встановлено межу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін та перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії.

Додатковими угодами №1 від 06.05.2010, №2 від 05.07.2010, №3 від 01.10.2010, які також підписані без зауважень та заперечень та скріплені відтисками печатки позивача, сторонами вносились зміни до умов договору. Зокрема, останньою в новій редакції викладено Додаток №2 «Перелік об`єктів та обсяги постачання теплової енергії», яким встановлено, що послуги надаються за адресою: вул.19 Партз`їзду , буд.28. Салон «Диво».

Додатковою угодою б/н від 01.09.2020 п.1.3 Договору сторонами викладений у наступній редакції: «Споживач вносить плату Виконавцю, яка складається з - плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; - плати за абонентське обслуговування в розмірі 35,77грн в т.ч. ПДВ (зазначити розмір плати, визначений Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України)» Також встановлено, що ч.3 ст. 631 ЦК України умови додаткової угоди розповсюджуються на правовідносини між сторонами, які виникли з 01.12.2019.

Матеріали справи не містять доказів припинення дії вказаного договору у порядку п. 11.1 останнього або укладання додаткової угоди щодо його розірвання внаслідок припинення господарської діяльності відповідача згідно п. 12.2, інформування позивача з цього приводу, отже, суд дійшов висновку, що термін дії договору продовжувався кожен наступний період, тому зобов`язання сторін за ним були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Розпорядженням міського голови Краматорська № 12р від 19.02.2016 «Про перейменування проспектів, вулиць, провулків, площ, скверів у м.Краматорську» вул. 19 Партз`їзду перейменована на вул. Ярослава Мудрого.

Рішенням Виконавчого комітету Краматорської міської ради №1264 від 06.10.2021 «Про початок опалювального періоду 2021/2022 років» встановлено розпочати опалювальний період 2021/2022 років з 16.10.2021. Розпорядженням міського голови м.Краматорська №18р від 16.03.2022 встановлено закінчити опалювальний період 2021-2022 років з 16.03.2022.

Розпорядженням Краматорської міської військової адміністрації №63 від 17.10.2022 «Про початок опалювального періоду 2022-2023 років» рекомендовано ТОВ «Краматорськтеплонерго» почати опалювальний період 2022-2023 років з 01.11.2022. Розпорядженням Краматорської міської військової адміністрації №203-р від 22.03.2023 «Про закінчення опалювального періоду 2022-2023 років» рекомендовано ТОВ «Краматорськтеплонерго» закінчити опалювальний період 2022-2023 років з 01.04. 2023.

Розпорядженням Краматорської міської військової адміністрації №726-р від 02.10.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024 років» рекомендовано ТОВ «Краматорськтеплонерго» почати опалювальний період 2023-2024 років з 01.11.2023. Згідно розпорядження Краматорської міської військової адміністрації №839-р від 31.10.2023 про внесення змін до попереднього розпорядження цей строк перенесено на 08.11.2023. Розпорядженням Краматорської міської військової адміністрації №303-р від 26.03.2024 «Про закінчення опалювального періоду 2023-2024 років» рекомендовано ТОВ «Краматорськтеплонерго» закінчити опалювальний період 2023-2024 років з 29.03.2024.

Тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії у спірний період встановлені: постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2249 від 30.11.2020 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 січня 2020 року № 81», з 01 грудня 2020 року, для потреб інших споживачів встановлено тариф на послугу з постачання теплової енергії: 1302,45грн/Гкал (з ПДВ). Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 30.12.2021 р. №1602 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.10.2021 №1359 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на опалювальний період 2021/2022 років», №1510 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.10.2021 №1359. Починаючи з 1 січня 2022 року - 4 150,56 грн/Гкал (без ПДВ); Розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації від 31.10.2023 року № 837-р «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго», починаючи з 1 січня 2023 року - 5 370,18 грн/Гкал (без ПДВ); Розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації від 29.12.2023 року №1194 «Про внесення змін до розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації від 31.10.2023 року № 837-р «Про встановлення тарифів на теплову енергію, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з постачання теплової енергії для всіх категорій споживачів ТОВ «Краматорськтеплоенерго», починаючи з 1 січня 2024 року - 4 771,37 грн.

ТОВ «Краматорськтеплоенерго» тариф плати за абонентське обслуговування встановлено на рівні - з 01.09.2021 на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами, за умови встановлення приладів комерційного обліку у розмірі 33,74 грн з ПДВ; з 01.10.2023 встановлено у розмірі 30,68 грн з ПДВ.

На підтвердження факту надання послуг за Договором №177 від 01.10.2008 з постачання теплової енергії та нарахування абонплати відповідачу по об`єкту салон краси «Диво», за адресою: ОСОБА_1, вул.Ярослава Мудрого, 28 ТОВ «Краматорськтеплоенерго» надані до матеріалів справи наступні Акти-рахунки №177:

- від 30.11.2021 (за листопад 2021 року) за теплопостачання на суму 791,29грн (вхідне сальдо на 1-е листопада - -147,72грн, вихідне сальдо на 1- грудня 643,57грн, абоненплата 33,74грн (вхідне сальдо 1-е листопада 174,77грн, сплачено в листопаді - 316,03грн, вихідне сальдо на 1-е грудня - -107,52грн);

- від 31.12.2021 (за грудень 2021) за теплопостачання на суму 1 809,40грн (вхідне сальдо на 1-е грудня - 643,57грн,сплачено в грудні - 644,00грн, вихідне сальдо на 1-е січня - 1808,97грн), абонплата 33,74грн;

- від 31.12.2022 (за січень 2022) за теплопостачання на суму 2945,92грн (вхідне сальдо на 1-е січня - 1808,97грн, сплачено в січні 1809,00грн, вихідне сальдо на 1-лютого - 2945,89грн), абонплата 33,74грн;

- від 28.02.2022 (за лютий 2022) за теплопостачання на суму 2246,33грн (вхідне сальдо на 1-е лютого - 2945,89грн,сплачено у лютому 1500,00грн, вихідне сальдо на 1-березня - 3692,22грн), абонплата 33,74грн;

- від 31.03.2022 (за березень 2022) за теплопостачання на суму 2544,99грн, абонплата 33,74грн;

- від 30.04.2022 (за квітень 2022) за теплопостачання на суму 231,15грн, абонплата 33,74грн;

- від 31.05.2022 (за травень 2022) абонплата 33,74грн;

- від 30.06.2022 (за червень 2022) абонплата 33,74грн;

- від 31.07.2022 (за липень 2022) абонплата 33,74грн;

- від 31.08.2022 (за серпень 2022) абонплата 33,74грн;

- від 30.09.2022 (за вересень 2022) абонплата 33,74грн;

- від 31.10.2022 (за жовтень 2022) абонплата 33,74грн;

- від 30.11.2022 (за листопад 2022) за теплопостачання на суму1050,28грн, абонплата 33,74грн;

- від 31.12.2022 (за грудень 2022) за теплопостачання на суму 2047,60грн, абонплата 33,74грн;

- від 31.01.2023 (за січень 2023) за теплопостачання на суму 3154,80грн, абонплата 33,74грн;

- від 28.02.2023 (за лютий 2023) за теплопостачання на суму 2802,29грн, абонплата 33,74грн;

- від 31.03.2023 (за березень 2023) за теплопостачання на суму 2310,92грн, абонплата 33,74грн;

- від 31.04.2023 (за квітень 2023) абонплата з урахуванням перерахунку - 41,55грн;

- від 31.05.2023 (за травень 2023) абонплата 33,74грн;

- від 30.06.2023 (за червень 2023) абонплата 33,74грн;

- від 31.07.2023 (за липень 2023) абонплата 33,74грн;

- від 31.08.2023(за серпень 2023) абонплата 33,74грн;

- від 30.09.2023(за вересень 2023) абонплата 33,74грн;

- від 31.10.2023 (за жовтень 2023) абонплата 30,68грн;

- від 30.11.2023 (за листопад 2023) за теплопостачання на суму 1594,30грн, абонплата 30,68грн;

- від 31.12.2023 (за грудень 2023) за теплопостачання на суму 2670,05грн, абонплата 30,68грн;

- від 31.01.2024 (за січень 2024) за теплопостачання на суму 2130,76грн, абонплата 30,68грн;

- від 29.02.2024 (за лютий 2024) за теплопостачання на суму 3247,26грн, абонплата 30,68грн;

- від 31.03.2024 (за березень 2024) за теплопостачання на суму 2980,76грн, абонплата 30,68грн;

- від 31.04.2024 (за квітень 2024) абонплата 30,68грн;

- від 31.05.2024 (за травень 2024) абонплата 30,68грн;

- від 30.06.2024 (за червень 2024) абонплата 30,68грн;

- від 31.07.2024 (за липень 2024) абонплата 30,68грн;

- від 31.08.2024 (за серпень 2024) абонплата 30,68грн;

- від 30.09.2024 (за вересень 2024) абонплата 30,68грн;

- від 31.10.2024 (за жовтень 2024) абонплата 30,68грн.

Інформацію щодо обсягу споживання теплової енергії у конкретний період внесено у акти-рахунки за показаннями приладів обліку відповідача.

30.04.2026 органами поштового зв`язку вказані вище Акти-рахунки №177 направлені на адресу: АДРЕСА_2 , за якою ОСОБА_1. зареєстрована як фізична особа.

Акти - рахунки підписані представником теплопостачальної організації. Споживачем акти не підписані.

За твердженнями позивача, що викладені у позовній заяві, відповідачем частково сплачена сума заборгованості у квітні 2026 у розмірі 5428,73грн. Докази оплати заборгованості з оплати поставленої теплової енергії у розмірі 25028,65грн, за абонентське обслуговування у розмірі 958,31грн в матеріалах справи відсутні.

Оскільки заборгованість не є сплаченою, це стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права шляхом її стягнення у судовому порядку.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, поданих запереченнях і поясненнях сторін, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у справі, дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Здійснюючи правосуддя, у відповідності до положень статті 5 ГПК України господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами частини першої статті 15 та частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб.

У розумінні наведених положень закону, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.

При цьому господарський суд зазначає, що захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Законодавець у частині першій статті 4 ГПК України встановив, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків у відповідності до частини другої статті 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.

Положеннями статей 626, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи з встановлених фактичних обставин, надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, суд визнає, що предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді та за абонентське обслуговування.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що до договору постачання іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує таку послугу, також регулюються нормами Законів України від 2 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі Закон № 2633-IV), від 09.11.2017 № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, та умовами договору.

Основні терміни у статті першій Закону України «Про теплопостачання»(далі Закон № 2633-IV) вживаються в такому значенні: теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; суб`єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи закріплені Господарським процесуальним кодексом України принципи рівності, змагальності та обов`язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, у відповідності до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).

Господарський суд акцентує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна зі сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).

Господарський суд зауважує, що у відповідності до положень статей 12, 247, 250, 252, 252 ГПК України розгляд справи № 905/385/26 здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Суд досліджує докази, доводи і міркування сторін по суті справи надані у письмовому вигляді.

З матеріалів справи вбачається, що за період з листопада 2021 по березень 2024 відповідач спожив теплову енергію на суму 30457,38грн, що підтверджується наданими суду доказами, зокрема, розпорядженнями щодо здійснення опалювального сезону в м.Краматорськ, актами - рахунками на оплату наданих послуг, що містять детальну інформацію здійсненого нарахування за теплову енергію в спірний опалювальний період.

За твердженнями позивача відповідачем частково оплачена наявна заборгованість у квітні 2026 у розмірі 5428,73грн. Таким чином, не сплаченою залишилась сума заборгованості у розмірі 25028,65грн.

Акти-рахунки містять детальну інформацію щодо здійсненого нарахування за теплову енергію у спірний період (кількість фактичного поставленого Гкал до об`єкту відповідача та тарифи).

Вартість поставленої теплової енергії позивач визначив з виходячи з встановлених тарифів на послуги з постачання теплової енергії, що постачається ТОВ "Краматорськтеплоенерго" згідно розпоряджень Краматорської міської військової адміністрації №726-р від 02.10.2023, рішення Виконавчого комітету Краматорської міської ради №1264 від 06.10.2021, розпорядження Краматорської міської військової адміністрації №839-р від 31.10.2023, розпорядженням Краматорської міської військової адміністрації №303-р від 26.03.2024, розпорядженням Краматорської міської військової адміністрації №18р від 16.03.2022, розпорядженням Краматорської міської військової адміністрації №203-р від 22.03.2023, розпорядженням Краматорської міської військової адміністрації №63 від 17.10.2022.

Суд приймає до уваги, що відповідачем не спростований факт споживання теплової енергії за спірний період в обсягах, які визначені позивачем, як і не надано доказів оскарження вказаних у актах - рахунках обсягів спожитої теплової енергії чи доказів звернення до позивача щодо отримання роз`яснень стосовно зазначених в них обсягів поставленої теплової енергії в спірний період. Заперечень щодо здійснених позивачем розрахунків вартості поставленої теплової енергії відповідачем також не надано. Відсутність мотивованої відмови відповідача від підписання актів, які йому направлені, часткова оплата наданих послуг зумовлює висновок суду про прийняття послуг.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності та взаємозв`язку суд приходить до висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами постачання теплової енергії у період з листопада 2021 по березень 2024 для опалення нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Краматорськ, вул.Ярослава Мудрого, 28.

Приписами статей 525, 526 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи положення чинного законодавства та умови договору, підтвердження надсилання органами поштового зв`язку актів та рахунків поштою, строк оплати за спожиту теплову енергію за спірний період є таким, що настав.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Оскільки відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а саме, докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту теплову енергію у період з листопада 2021 по березень 2024, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 25028,65грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги про стягнення плати за абонентське обслуговування, то суд зазначає наступне. Плата за абонентське обслуговування встановлена в Законі України № 2189-VІІ від 09.11.2017 "Про житлово-комунальні послуги" і відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 цього Закону визначена як платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Перебачений нормою Закону перелік витрат, які можуть включатися до складу плати за абонентське обслуговування, виходить із особливостей діяльності виконавця комунальної послуги та специфіки обслуговування ним споживачів, наявності/відсутності вузлів комерційного обліку у будівлі, виконання робіт (послуг), пов`язаних з їх обслуговуванням тощо. Перелік витрат, що включаються до складу плати за абонентське обслуговування та їх обсяг, визначаються виконавцем комунальної послуги.

Витрати, що включаються до складу плати за абонентське обслуговування, є постійними витратами виконавця, які розраховуються на плановий період (12 місяців) у розрахунку на одного абонента та оформляються наказом по підприємству. Нарахування здійснюється щомісяця протягом року у фіксованому розмірі.

Розмір плати за абонентське обслуговування встановлено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами", прийнятої на виконання вимог пункту 6 частини першої статті 4 Закону.

Цією постановою встановлюється граничний розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - граничний розмір плати за абонентське обслуговування), який визначається за такою формулою: РПгрн = Пмін Ч СДсер Ч Кд Ч Кжкп Ч К, де: РПгрн - граничний розмір плати за абонентське обслуговування, гривень на місяць на одного абонента; Пмін - законодавчо встановлений на відповідну дату розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, гривень; СДсер - середній кількісний склад домогосподарства, що становить 2,58 особи; Кд - коефіцієнт дохідності домогосподарства для розрахунку плати за абонентське обслуговування, що становить два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць; Кжкп - коефіцієнт середнього по Україні розміру витрат домогосподарств на оплату житлово-комунальних послуг, що становить 0,15; К - коефіцієнт відшкодування домогосподарством витрат, здійснених виконавцем комунальних послуг під час їх надання за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг та віднесених до плати за абонентське обслуговування

Плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови (пункт 2 Постанови).

Плата за абонентське обслуговування визначається виконавцем відповідної комунальної послуги (затверджується внутрішнім наказом підприємства) за планованими витратами на абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (на місяць) і в рахунку на оплату послуг значиться окремим платежем або складається окремий рахунок, який направляється у встановленому порядку споживачу послуги.

За умовами п. 1.3 Договору №177 в редакції додаткової угоди б/н від 01.09.2020 до складу плати Виконавцю, яку сплачує Споживач, включено плату за абонентське обслуговування в розмірі 35,77грн в т.ч. ПДВ.

У подальшому тариф плати за абонентське обслуговування встановлено ТОВ «Краматорськтеплоенерго» на рівні - з 01.09.2021 у розмірі 33,74 грн з ПДВ; з 01.10.2023 встановлено у розмірі 30,68 грн з ПДВ.

Згідно наявних в матеріалах справи актів-рахунків, відповідачу за період з листопада 2021 по жовтень 2024 за абонентське обслуговування нараховувалась плата виходячи з визначеного вище розміру, строк оплати на дату звернення з позовом настав.

Дослідивши встановлені обставини у справі, враховуючи положення наведених правових норм, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості щодо плати за абонентське обслуговування в сумі 958,31грн підтверджена належними і допустимими доказами.

Відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (втрата чинності від 28.08.2025), суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи.

Згідно з частиною сьомою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Матеріалами справи встановлено, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1.була зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця з 19.01.2006. Статус фізичної особи-підприємця припинено, дата запису - 03.05.2022. Підстава - припинення ФОП за її рішенням.

Таким чином, ОСОБА_1. виключена з державного реєстру суб`єктів підприємницької діяльності 03.05.2022.

Суд зауважує, що позов про стягнення заборгованості ТОВ «Краматорськтеплоенерго» пред`явлений фізичній особі ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за теплову енергію за період з листопада 2021 по березень 2024, за абонентське обслуговування - з листопада 2021 по жовтень 2024. Тобто, позовні вимоги про стягнення заборгованості заявлені також за період часу, коли ОСОБА_1. втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності.

Між тим ОСОБА_1. письмово не сповістила Теплопостачальну організацію про означені зміни та не ініціювала розірвання договору у порядку, що обумовлений розділом 12 Договору.

Приписами частини першої статті 52 ЦК України встановлено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 13 лютого 2019 року у справі №910/8729/18, від 09 жовтня 2019 року у справі №127/23144/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого за змістом статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 202 - 208 ГК України, статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Таким чином, виходячи зі змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору зобов`язання за яким у відповідача з втратою її статусу як фізичної особи-підприємця не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, відповідно вона є належним відповідачем у справі.

Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем. Аналогічний правовий висновок міститься у п. 73 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №338/180/17 від 05 червня 2018 року.

Проаналізувавши встановлені обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи характер і специфіку спірних правовідносин, наведені положення цивільного і господарського законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З врахуванням викладеного, оскільки ТОВ "Краматорськтеплоенерго" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1. через підсистему "Електронний суд", то за розгляд позовної заяви належить до сплати судовий збір у розмірі 2662,40 грн (3328,00 грн х коефіцієнт 0,8).

Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2662,40грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 25986,96грн, з яких, заборгованість з оплати поставленої теплової енергії у розмірі 25028,65грн та плата за абонентське обслуговування у розмірі 958,31грн задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (адреса місцезнаходження: 84320, Донецька обл., м.Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд.8-Д, ідентифікаційний код 34657789) заборгованість з оплати поставленої теплової енергії у розмірі 25028,65грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 958,31грн, судовий збір в сумі 2662,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду підписано 07.10.2026.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова