Рішення № 140386695, 07.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4446/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки", м. Рені, Одеська область

до Фізичної особи-підприємця Сурікова Володимира Борисовича, м. Дніпро

про стягнення 247 766, 48 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Потоки" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Сурікова Володимира Борисовича на свою користь основну суму заборгованості у розмірі 199 455, 61 грн., пеню за прострочення оплати за поставлений товар у розмірі 34 230, 78 грн., 3 проценти річних, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення оплати за поставлений товар у розмірі 3 403, 82 грн., втрат від інфляції, у розмірі 10 676, 27 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позивач зазначає, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 50 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки дизельного палива № 0705/24-1 від 07.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2026 позовну заяву залишено без руху; позивачу постановлено протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

04.08.2026 від представника позивача до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, з доказами їх усунення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

09.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в якій позивач зазначає, що докази понесених судових витрат позивач має намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/4446/26.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 у справі №904/4446/26 направлена на адресу Фізичної особи-підприємця Сурікова Володимира Борисовича: АДРЕСА_1 (номер поштового трекінгу R067252146803) повернулася за зворотною адресою з відміткою пошти "одержувач відсутній за вказаною адресою".

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Сурікова Володимира Борисовича: АДРЕСА_1 .

Тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за місцем державної реєстрації.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси відповідача, враховуючи вищевикладені обставини, а також термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку і її повернення до суду "адресат відсутній за вказаною адресою" та отримання копії ухвали на офіційну електронну адресу. суд дійшов висновку, що строк для подання відзиву на позов є таким, що настав.

Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску наведеного строку суду також не повідомлено.

Станом на дату ухвалення рішення відповідач відзив на позов не надав.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак не зробив цього, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

07.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Потоки" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Суріковим Володимиром Борисовичем (покупець) було укладено договір поставки дизельного палива № 0705/24-1 від 07.05.2024 відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця дизельне паливо (далі - товар) для використання у господарській діяльності, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 3.1. договору ціна товару визначається у видаткових накладних.

Відповідно до пункту 3.3. договору покупець має сплатити за обсяг поставленого товару в поточному місяці не пізніше 3 (трьох) банківських днів наступного місяця.

Відповідно до пункту 3.6. договору місце та строк поставки товару узгоджується сторонами окремо.

Відповідно до пункту 4.2. договору у випадку порушення строків оплати, визначених п.3.3. цього договору, покупець зобов`язаний на вимогу постачальника сплатити пеню у розмірі 0,5 % від вартості товару, строк оплати якого порушено.

Відповідно до пункту 9.1. договору строк дії даного договору встановлений з дати його підписання сторонами і по 31 грудня 2024 р., але у будь - якому випадку до повного належного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому. Закінчення терміну договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного договору.

Відповідно до пункту 9.2. договору договір може бути змінений за взаємною згодою сторін або у встановленому законом порядку. Всі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі та підписуються сторонами (уповноваженими представниками) та є невід`ємною частиною цього договору.

27.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Потоки" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Суріковим Володимиром Борисовичем (покупець) було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № 0705/24-1 від 07.05.2024 яким пункт 9.1. договору викладено у наступній редакції: строк дії даного договору встановлений з дати його підписання сторонами і по 31 грудня 2025 р., але у будь - якому випадку до повного належного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому. Закінчення терміну договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного договору.

26.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Потоки" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Суріковим Володимиром Борисовичем (покупець) було укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки № 0705/24-1 від 07.05.2024 яким пункт 9.1. договору викладено у наступній редакції: строк дії даного договору встановлений з дати його підписання сторонами і по 31 грудня 2026 р., але у будь - якому випадку до повного належного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому. Закінчення терміну договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного договору.

На виконання умов договору поставки № 0705/24-1 від 07.05.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Потоки" поставлено, а Фізичною особою-підприємцем Суріковим Володимиром Борисовичем прийнятий товар на загальну суму 637 548, 49 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 3624 від 09.10.2025 р., на суму 14 310, 00 грн., № 3829 від 26.10.2025 р., на суму 34 650, 50 грн., № 4052 від 10.11.2025 р., на суму 33 600, 00 грн., № 4131 від 18.11.2025 р., на суму 32 026, 58 грн., № 4224 від 26.11.2025 р., на суму 32 760, 00 грн., № 4451 від 10.12.2025 р., на суму 33 150, 51 грн., № 4651 від 26.12.2025 р., на суму 33 157, 76 грн., № 4648 від 27.12.2025 р., на суму 6 760, 52 грн., № 117 від 17.01.2026 р., на суму 18 725, 54 грн., № 263 від 28.01.2026 р., на суму 17 280, 00 грн., № 375 від 31.01.2026 р., на суму 24 068, 00 грн., № 463 від 05.02.2026 р., на суму 19 142, 00 грн., № 504 від 10.02.2026 р., на суму 18 016, 00 грн., № 630 від 20.02.2026 р., на суму 19 600, 00 грн., № 687 від 24.02.2026 р., на суму 19 600, 00 грн., № 1015 від 17.03.2026 р., на суму 91 809, 41 грн., № 1157 від 26.03.2026 р., на суму 35 495, 36 грн., № 1253 від 02.04.2026 р., на суму 24 080, 00 грн., № 1366 від 10.04.2026 р., на суму 45 750, 92 грн., № 1500 від 21.04.2026 р., на суму 57 495, 39 грн., № 1665 від 03.05.2026 р на суму 26 070, 00 грн.

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків № 218 від 21.07.2026 та відомості розрахунків з клієнтом станом на 21.07.2026 борг Фізичної особи-підприємця Сурікова Володимира Борисовича становить 199 455, 61 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Потоки" посилається на несвоєчасну та не в повному обсязі оплату поставленого товару Фізичною особою-підприємцем Суріковим Володимиром Борисовичем у сумі 199 455, 61 грн. за договором поставки № 0705/24-1 від 07.05.2024, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 199 455, 61 грн суми основного боргу, 34 230, 78 грн пені, 3 403, 82 грн 3% річних, 10 676, 27 грн інфляційних втрат.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки № 0705/24-1 від 07.05.2024, факт поставки товару, строк оплати, строк дії договору, наявність /відсутність прострочення оплати поставленого товару, наявність / відсутність підстав для нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 199 455, 61 грн., за договором поставки № 0705/24-1 від 07.05.2024.

Відповідно до пункту 3.3. договору покупець має сплатити за обсяг поставленого товару в поточному місяці не пізніше 3 (трьох) банківських днів наступного місяця.

На виконання умов договору поставки № 0705/24-1 від 07.05.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Потоки" поставлено, а Фізичною особою-підприємцем Суріковим Володимиром Борисовичем прийнятий товар на загальну суму 637 548, 49 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 3624 від 09.10.2025 р., на суму 14 310, 00 грн., № 3829 від 26.10.2025 р., на суму 34 650, 50 грн., № 4052 від 10.11.2025 р., на суму 33 600, 00 грн., № 4131 від 18.11.2025 р., на суму 32 026, 58 грн., № 4224 від 26.11.2025 р., на суму 32 760, 00 грн., № 4451 від 10.12.2025 р., на суму 33 150, 51 грн., № 4651 від 26.12.2025 р., на суму 33 157, 76 грн., № 4648 від 27.12.2025 р., на суму 6 760, 52 грн., № 117 від 17.01.2026 р., на суму 18 725, 54 грн., № 263 від 28.01.2026 р., на суму 17 280, 00 грн., № 375 від 31.01.2026 р., на суму 24 068, 00 грн., № 463 від 05.02.2026 р., на суму 19 142, 00 грн., № 504 від 10.02.2026 р., на суму 18 016, 00 грн., № 630 від 20.02.2026 р., на суму 19 600, 00 грн., № 687 від 24.02.2026 р., на суму 19 600, 00 грн., № 1015 від 17.03.2026 р., на суму 91 809, 41 грн., № 1157 від 26.03.2026 р., на суму 35 495, 36 грн., № 1253 від 02.04.2026 р., на суму 24 080, 00 грн., № 1366 від 10.04.2026 р., на суму 45 750, 92 грн., № 1500 від 21.04.2026 р., на суму 57 495, 39 грн., № 1665 від 03.05.2026 р на суму 26 070, 00 грн.

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків № 218 від 21.07.2026 та відомості розрахунків з клієнтом станом на 21.07.2026 борг Фізичної особи-підприємця Сурікова Володимира Борисовича становить 199 455, 61 грн.

З урахуванням умов договору строк оплати за поставлений товар у розмірі 199 455, 61 грн. за договором поставки № 0705/24-1 від 07.05.2024, є таким що настав.

Відповідач доказів оплати вартості поставленого товару у розмірі 199 455, 61 грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.

За викладеного позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача на користь позивача 199 455, 61 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня за загальний період з 06.11.2025 по 21.07.2026 у загальному розмірі 34 230, 78 грн.

Відповідно до пункту 4.2. договору у випадку порушення строків оплати, визначених п.3.3. цього договору, покупець зобов`язаний на вимогу постачальника сплатити пеню у розмірі 0,5 % від вартості товару, строк оплати якого порушено.

Відповідач контррозрахунку пені не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 10 676, 27 грн. за загальний період з 06.11.2025 по 21.07.2026 року, 3 403, 82 грн. 3% річних за загальний період з 06.11.2025 по 21.07.2026.

Відповідач контррозрахунку 3% та інфляційних втрат не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 199 455, 61 грн основної заборгованості, 34 230, 78 грн пені, 3 403, 82 грн 3% річних, 10 676, 27 грн інфляційних втрат.

Позивач просить суд зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування відповідачеві, відповідно до положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Враховуючи, що частиною 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зазначити про нарахування пені до моменту виконання рішення суду, позовна заява не містить обґрунтування необхідності такого зазначення, враховуючи обставини справи, господарський суд не вбачає підстав для зазначення у резолютивній частині рішення про нарахування відповідачеві, відповідно до положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Позивач зазначає, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 50 000, 00 грн.

09.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в якій позивач зазначає, що докази понесених судових витрат позивач має намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/4446/26.

З урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки" від 09.09.2026, суд не здійснює розподіл витрат на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача у розмірі 2 973,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки" до Фізичної особи-підприємця Сурікова Володимира Борисовича про стягнення 247 766, 48 грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сурікова Володимира Борисовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоки" (65111, Одеська область, місто Одеса, Старокиївської дороги 21км, будинок 24/1, ідентифікаційний код 40832205) 199 455, 61 грн основної заборгованості, 34 230, 78 грн пені, 3 403, 82 грн 3% річних, 10 676, 27 грн інфляційних втрат, 2 973,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.10.2026

Суддя Ю.А. Бажанова