Рішення № 140386431, 29.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2026 р. Cправа № 902/993/26

за позовом: Підприємства "Флагман" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Геннадія Афанасьєва, 3/5А, м. Одеса, 65007)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Трейд Плюс" (вул. Я. Шепеля, 72 К, м. Вінниця, 21019)

про стягнення 327 698,30 грн

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників:

позивача: Богдановська К.В.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

27.07.2026 до Господарського суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Підприємства "Флагман" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Трейд Плюс" про стягнення 327 698,30 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.07.2026 справу передано для розгляду судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 28.07.2026 позовну заяву Підприємства "Флагман" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Трейд Плюс" про стягнення 327 698,30 грн - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

30.07.2026 від Підприємства "Флагман" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява (вх. № канц. 01-30/7746/26 від 30.07.2026) про усунення недоліків до позовної заяви, яка визначено судом як така, що подано в строк встановлений ухвалою суду від 28.07.2026.

Ухвалою суду від 03.08.2026 відкрито провадження у справі № 902/993/26. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2026.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 03.08.2026.

За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 17.09.2026 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 29.09.2026.

В судове засідання 29.09.2026 з`явився представник позивача.

На визначений час у судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, та час розгляду справи належним чином повідомлений ухвалою суду від 17.09.2026.

Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищевикладене, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

19.06.2025 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 19/06-01.

Відповідно до п.1.1. договору Постачальник поставляє, а Покупець приймає у власність на умовах даного договору товар - продовольчі та супутні їм товари, марковані знаком для товарів та послуг (комбінованим позначенням) «FLAGMAN», який є власністю Постачальника.

Конкретна номенклатура і розгорнутий асортимент товару вказані в Прайс-листі Постачальника та узгоджуються сторонами на кожну партію товару в заявках і підтверджуються в накладних та інших товаросупровідних документах (п.1.2. договору).

Між сторонами договору було погоджено, що ціна одиниці товару (з урахуванням ПДВ - 20%) зазначається в Прайс-листі Продавця і вказується в накладних та інших товаросупровідних документах (п. 2.1. договору).

Орієнтовна кількість товару кожної партії погоджується в заявках. Фактична кількість товару кожної партії вказується в накладних та інших товаросупровідних документах (п.2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору - орієнтовна загальна сума договору складає 2000000,00 гривень (два мільйона гривень 00 копійок). Фактична загальна сума договору відповідає сумі всіх поставок, які здійсненні в період дії даного договору та підтверджені накладними та іншими товаросупровідними документами та не може бути більшою ніж орієнтовна загальна сума договору, що зазначена в даному пункті.

Оплата по даному договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Строк оплати товару: не пізніше 75 календарного дня з моменту поставки кожної партії товару.

Пунктами 4.1., 4.2. договору було погоджено, що За порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення та 10% річних від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

За порушення строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми партії непоставленого товару за кожен день прострочення. При цьому, у випадку наявності простроченої заборгованості Покупця за поставлений Товар, Постачальник має право не узгоджувати Замовлення та не здійснювати поставку Товару і це не буде вважатися порушенням строків поставки.

Судом встановлено, що протягом періоду з 10.07.2025 по 04.11.2025 позивач забезпечив поставку відповідачеві товару на загальну суму 254 861,64 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними щодо кожної поставки товарів, а саме: № 7514 від 04.11.2025 на загальну суму 48 429,96 грн в тому числі ПДВ; № 4462 від 10.07.2025 на загальну суму 24 583,68 грн в тому рахунку ПДВ; № 4461 від 10.07.2025 на загальну суму 43 368,00 грн в тому рахунку ПДВ; № 4460 від 10.07.2025 на загальну суму 40 752.00 грн в тому рахунку ПДВ, № 4459 від 10.07.2025 на загальну суму 34 680,00 грн в тому рахунку ПДВ, № 4458 від 10.07.2025 на загальну суму 46008,00 грн в тому рахунку ПДВ; № 4457 від 10.07.2025 на загальну суму 17 040,00 грн в тому рахунку ПДВ.

Товар отримано без претензій щодо якості або кількості поставленого товару.

Натомість відповідачем не виконано свої грошові зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленого товару, що зокрема підтверджується актом звірки взаємних розрахунків складеним між Підприємством Флагман у формі ТОВ та ТОВ Основа Трейд Плюс від 31.12.2025.

26.01.2026 з порушенням строків оплати, відповідачем було сплачено позивачу частину поставленого товару на суму 20000,00 грн, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів № 112 від 26.01.2026

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних складає 234 861,64 грн, який станом на день подання позову до суду позивачем не сплачено, що і стало підставою звернення з позовом до суду.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір поставки № 19/06-01 від 19.06.2025.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов`язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Матеріали справи містять докази фактичної передачі відповідачу Товару за договором на суму загальну 254 861,64 грн, натомість докази сплати коштів відповідачем відсутні. Відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 20 000,00 грн.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 234 861,64 грн, відтак і про задоволення позову в цій частині.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 596,25 грн пені, 18 950,98 грн 10 % річних, 16 289,43 грн інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. договору - за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення та 10% річних від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

За порушення строків поставки товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми партії непоставленого товару за кожен день прострочення. При цьому, у випадку наявності простроченої заборгованості Покупця за поставлений Товар, Постачальник має право не узгоджувати Замовлення та не здійснювати поставку Товару і це не буде вважатися порушенням строків поставки.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок пені, що нарахована на заборгованість за договором поставки в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що при розрахунку пені позивачем не допущено помилок.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 10 % річних суд враховує таке.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, визначений сторонами розмір відсотків річних, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати та 10% річних від простроченої суми заборгованості відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.

Перевіривши за допомогою калькулятора "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок 10 % річних, інфляційних втрат, що нараховані на суму основного боргу за договором в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, то як такі, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог, відтак і про задоволення позову.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено повністю, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі покладаються на відповідача.

Судовий збір в розмірі 3 932,38 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України також покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Трейд Плюс" (вул. Стеценка, буд. 57, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21009, код ЄДРПОУ 44796564) на користь Підприємства "Флагман" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Геннадія Афанасьєва, 3/5А, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 22447546) 234 861,64 грн сума основного боргу, 16 289,43 грн інфляційні втрати, 18 950,98 грн 10 % річних, 57 596,25 грн пені та 3 932,38 грн витрат зі сплати судового збору.

3. На виконання рішення суду видати наказ.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 07 жовтня 2026 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи