Ухвала суду № 140386422, 07.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про відвід судді

"07" жовтня 2026 р. Cправа № 902/854/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику учасників справи заяву № б/н від 01.10.2026 (вх. № 01-44/14/2026 від 02.10.2026) представника Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи

за позовом: Тростянецької селищної ради (вул. Соборна, буд. 77, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300)

до: Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Гайсинська районна рада Вінницької області (вул. 1 Травня, буд. 40, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700)

про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу та стягнення 242 724,59 грн

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Господарського суду Вінницької області (суддя Маслій І.В.) перебуває справа № 902/854/26 за позовом Тростянецької селищної ради до Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Гайсинської районної ради Вінницької області про розірвання Договору оренди цілісного майнового комплексу та стягнення 242 724,59 грн.

За результатами судового засідання, яке відбулося 22.09.2026, суд, окрім іншого, відклав підготовче засідання до 07.10.2026, про що постановив відповідну ухвалу в протокольній формі.

02.10.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни - адвоката Лісовського С.В. надійшла заява № б/н від 01.10.2026 (вх. № 01-44/14/2026 від 02.10.2026) про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/854/26.

05.10.2026 судом (суддя Маслій І.В.) постановлено ухвалу, якою заяву № б/н від 01.10.2026 (вх. № 01-44/14/2026 від 02.10.2026) представника Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни - адвоката Лісовського С.В. про відвід судді від розгляду справи № 902/854/26 визнано необґрунтованою.

У зв`язку з визнанням заявленого відводу необґрунтованим матеріали справи № 902/854/26 у частині вирішення питання про відвід судді Маслія І.В. передано для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 заяву № б/н від 01.10.2026 (вх. № 01-44/14/2026 від 02.10.2026) представника Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни - адвоката Лісовського С.В. про відвід судді передано на розгляд судді Матвійчуку В.В.

Дослідивши заяву представника Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни - адвоката Лісовського С.В. № б/н від 01.10.2026 (вх. № 01-44/14/2026 від 02.10.2026) про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/854/26, суд установив, що заявник обґрунтовує заявлений відвід тим, що суддя Маслій І.В. раніше розглядав справу № 902/416/23 між тими самими сторонами, а саме за позовом Тростянецької селищної ради до ФОП Мазур Т.І., за участю третьої особи - Гайсинської районної ради, щодо того самого Договору оренди від 01.04.2010 та стягнення заборгованості з орендної плати за попередній період.

Заявник зазначає, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.04.2025 у справі № 902/416/23, ухваленим суддею Маслієм І.В., позов Тростянецької селищної ради задоволено частково та стягнуто з ФОП Мазур Т.І. заборгованість з орендної плати. Вказане рішення відповідачкою оскаржувалося в апеляційному та касаційному порядку.

На переконання заявника, у справі № 902/854/26 позивачем знову заявлено вимогу про розірвання того самого Договору оренди та стягнення орендної плати за інший період (з 01.09.2025 по 31.05.2026), а вирішення спору залежить, зокрема, від оцінки порядку визначення розміру орендної плати, наявності заборгованості та істотності порушення умов Договору.

Заявник вважає, що зазначені питання вже були предметом оцінки судді Маслія І.В. під час розгляду справи № 902/416/23, у зв`язку з чим суддею була сформована правова позиція щодо правовідносин сторін за тим самим Договором оренди.

При цьому заявник наголошує, що підставою для відводу є не сама незгода з рішенням у справі № 902/416/23, а обставина попереднього розгляду суддею справи між тими самими сторонами щодо того самого Договору та надання суддею правової оцінки відповідним правовідносинам.

Крім того, заявник зазначає, що Тростянецька селищна рада у справі № 902/854/26 посилається на судові рішення у справі № 902/416/23, тоді як відповідачка заперечує їх преюдиційне значення в частині правової оцінки та посилається, зокрема, на обставини, що виникли після завершення розгляду попередньої справи, у тому числі на зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.10.2025.

На думку заявника, за таких обставин під час розгляду справи № 902/854/26 судді Маслію І.В. необхідно буде надати оцінку правовідносинам сторін за тим самим Договором оренди, які вже були предметом його розгляду у справі № 902/416/23, що, на переконання заявника, може викликати обґрунтовані сумніви щодо безсторонності та неупередженості судді.

Таким чином, заявник посилається на попередню участь судді Маслія І.В. у розгляді спору між тими самими сторонами щодо того самого Договору оренди, надану в межах попередньої справи правову оцінку відповідним правовідносинам, а також на те, що встановлені у справі № 902/416/23 обставини та висновки суду використовуються сторонами при обґрунтуванні своїх позицій у справі № 902/854/26, що, на думку заявника, є підставою для відводу судді.

Аналізуючи обставини, викладені в обґрунтування заявленого відводу судді Маслію І.В., суд бере до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Приписами ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частиною 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта").

Згідно із об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Надаючи оцінку доводам, наведеним у заяві представника Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни - адвоката Лісовського С.В., суд дійшов висновку, що наведені заявником обставини не свідчать про наявність передбачених законом підстав для відводу судді Маслія І.В.

Заява про відвід фактично обґрунтовується тим, що суддя Маслій І.В. раніше розглядав справу № 902/416/23 між тими самими сторонами, предметом спору в якій також були правовідносини, що виникли з Договору оренди від 01.04.2010, та під час розгляду якої судом надано правову оцінку відповідним правовідносинам сторін.

Водночас сама по собі попередня участь судді у розгляді іншої справи між тими самими сторонами, навіть якщо така справа стосувалася того самого Договору, не свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності. Розгляд суддею справи № 902/416/23 та надання в її межах оцінки доказам, встановленим обставинам і правовідносинам сторін є здійсненням суддею своїх повноважень у межах конкретного судового провадження та не може саме по собі свідчити про наперед сформоване ставлення судді до правовідносин сторін або результату розгляду справи № 902/854/26.

При цьому питання правильності та обґрунтованості судового рішення, ухваленого у справі № 902/416/23, вже було предметом перевірки судами апеляційної та касаційної інстанцій у встановленому законом порядку. Відтак посилання заявника на незгоду з правовою оцінкою, наданою суддею Маслієм І.В. у зазначеній справі, не може бути підставою для висновку про його упередженість чи необ`єктивність під час розгляду справи № 902/854/26.

Разом з тим необхідність у справі № 902/854/26 надати правову оцінку правовідносинам сторін, що виникли з того самого Договору оренди, не означає, що суддя позбавлений можливості здійснити самостійний та неупереджений розгляд спору з урахуванням усіх обставин, які мають значення для його вирішення. Попередня правова оцінка, надана суддею в іншій справі, не звільняє суд від обов`язку встановити обставини саме цієї справи, дослідити подані докази та надати їм відповідну правову оцінку.

Крім того, заявником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді Маслія І.В. у результаті розгляду справи № 902/854/26, його упереджене ставлення до ФОП Мазур Т.І. або Тростянецької селищної ради, наявність особистих чи інших зв`язків із учасниками справи, а також інших об`єктивних обставин, які могли б поставити під сумнів його безсторонність.

Посилання заявника на те, що рішення у справі № 902/416/23 було ухвалене не на користь відповідачки, саме по собі також не свідчить про упередженість судді, оскільки результат розгляду попередньої справи не є доказом його особистої заінтересованості чи необ`єктивності щодо учасника спору.

Також суд зауважує, що правова оцінка, яка буде надана судом під час розгляду справи № 902/854/26, не є остаточною у розумінні можливості її перевірки в установленому процесуальним законом порядку. Судове рішення у цій справі може бути оскаржене в апеляційному, а у передбачених законом випадках і в касаційному порядку.

Отже, можливі припущення заявника щодо майбутньої правової оцінки судом обставин справи або незгода з такою оцінкою не можуть самі по собі свідчити про упередженість судді.

Таким чином, наведені заявником обставини самі по собі не дають підстав для висновку про існування обґрунтованих сумнівів у неупередженості або безсторонності судді Маслія І.В. При цьому належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність відповідних обставин, заявником не надано.

З огляду на викладене, у задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни - адвоката Лісовського С.В. № б/н від 01.10.2026 (вх. № 01-44/14/2026 від 02.10.2026) про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/854/26 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 232, 234, 235, 236, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Прийняти до провадження справу № 902/854/26 в частині розгляду заяви представника Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни - адвоката Лісовського С.В. № б/н від 01.10.2026 (вх. № 01-44/14/2026 від 02.10.2026) про відвід судді Маслія І.В. від розгляду цієї справи.

2. Відмовити у задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця Мазур Таїсії Іванівни - адвоката Лісовського С.В. № б/н від 01.10.2026 (вх. № 01-44/14/2026 від 02.10.2026) про відвід судді Маслія І.В. від розгляду справи № 902/854/26.

3. Згідно із приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

4. За приписами ч.1 ст. 255 ГПК України ця ухвала оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції не підлягає.

5. Примірник ухвали надіслати позивачу та третій особі до електронних кабінетів в ЄСІТС, відповідачці - рекомендованим листом.

Дата складання повного тексту ухвали 07.10.2026.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ФОП Мазур Т.І. ( АДРЕСА_1 )