Ухвала суду № 140385179, 05.10.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1902/26

Провадження № 2/542/1136/26

У Х В А Л А

Іменем України

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття провадження у справі

05 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

До Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, місце знаходження: вул. Затишна, 23, м. Полтава Полтавського району Полтавської області до ОСОБА_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 , російська федерація про конфіскацію земельної ділянки.

Представник позивача просить конфіскувати у громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 5323455100:30:003:0030, площею 0,0938 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та стягнути з відповідачки на користь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області 3 328,00 грн судового збору.

За загальними правилами підсудності справ позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебуванням, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, у разі об`єднання позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Разом із тим, у пункті 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Зі змісту позовних вимог (а.с. 1-9) вбачається, що предметом спору є земельна ділянка, розташована на території Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, а тому на цей спір, що виник з приводу вказаного нерухомого майна, розповсюджується правило виключної підсудності.

У зв`язку з чим, наявні підстави вважати, що спір виник саме з приводу нерухомого майна, тому у цьому випадку необхідно застосовувати правила виключної підсудності, передбачені ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Отже, справа підсудна Новосанжарському районному суду Полтавської області.

Позовна заява відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, позивачем додані її копії і копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позову або відмови у відкритті провадження у справі, які передбачені ст.185-186 ЦПК України.

Вважаю за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі.

Враховуючи вимоги статей 274, 276, 277 ЦПК України, справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження і слід призначити дату, час і місце підготовчого судового засідання.

Згідно з інформацією, яка отримана від виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, за наявними відомостями відсутня інформація про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 на території Новосанжарської селищної ради.

За даними Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 3394663 від 05.10.2026, інформації щодо ОСОБА_1 не знайдено.

При цьому відповідачка у справі ОСОБА_1 є громадянинкою рф та її місцем проживання, зазначеним в позовній заяві, є : АДРЕСА_1 , рф.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини другої статті 496 ЦПК України унормовано, що іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За правилами частини першої статті 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Слід зауважити, що вказаною нормою встановлено право, а не обов`язок суду звертатися у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.

Разом з тим, 24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому цей строк був неодноразово продовжений.

Відповідно до частини першої статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території рф регулюється Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року № 240/94-ВР.

Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами РФ на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права, крім випадків передачі судам чи громадянам України документів, одержаних за результатами виконання запитів, доручень і клопотань.

З листа від 04.09.2022 Міністерства закордонних справ України «Щодо вручення судових документів на території рф» вбачається, що через повномасштабну агресію рф проти нашої держави дипломатичні відносини між Україною та росією розірвано, а всіх співробітників закордонних дипломатичних установ України евакуйовано з території держави-агресора. З огляду на зазначене, наразі унеможливлено надання органами дипломатичної служби України сприяння щодо передачі судових документів російській стороні.

Крім того, листом від 06.10.2022 Міністерство юстиції України повідомило суд, що за інформацією МЗС України (лист від 03.10.2022 № 71/14-500-77469) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною і рф у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території рф та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади рф за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Відповідно до статті 1 Закону України від 01.12.2022 (набрав чинності 23.12.2022) "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року", керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинено у відносинах з рф та республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР .

Згідно із статтею 2 Закону України від 01.12.2022 (набрав чинності 23.12.2022) "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року", керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", здійснено вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР .

Разом з тим, станом на дату постановлення цієї ухвали Україна та рф є країнами учасниками Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі - Конвенція).

Статтею 1 Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Статтею 3 Конвенції закріплено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54 (далі - Інструкція), ця Інструкція визначає порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що у разі, якщо правова допомога запитується або надається на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, застосовуються відповідні положення цієї Інструкції з урахуванням викладеного в пунктах 6.2-6.14 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 6.7. Інструкції Суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

Разом з тим, згідно з повідомленням, розміщеним 25 лютого 2022 року на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку з агресією з боку рф та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою рф та Білорусії; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

Отже, відповідно до правових норм чинного законодавства України, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи необхідно вручити їй копію позовної заяви та процесуальні документи по цій справі у перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.

Водночас, у зв`язку із порушенням рф цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного акта, Паризької хартії для Нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією рф проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС рф про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з рф, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та рф від 14.02.1992.

Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в рф та рф в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування, припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Таким чином, подальше застосування відповідного алгоритму з отримання згоди рф на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію рф проти України.

Крім того, оскільки вчинення рф з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, рф заперечує суверенітет України, Держава Україна зупинила у відносинах з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, а тому направляти позовну заяву та додані до неї документи до посольства та інших компетентних органів цієї країни не потрібно.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 квітня 2022 року в справі № 308/9708/19.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи, що Держава Україна зупинила у відносинах з рф дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, зважаючи на неможливість повідомлення відповідачки про судовий розгляд справи відносно нього у порядку, визначеному цивільним процесуальним законом та міжнародними договорами, відповідно до ст. 187 ЦПК України, а також з метою інформування Петренко Л.Ф. про розгляд судом справи відносно неї, з метою дотримання її права бути обізнаною та поінформованою про існування спору щодо неї, суд дійшов висновку про повідомлення відповідачки ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Керуючись ст.187 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки до розгляду і відкрити провадження у цивільній справі № 542/1902/26.

Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання по розгляду позовної заяви на 20.10.2026 на 10 год 30 хв в приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області який знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 32, селище Нові Санжари Полтавського району Полтавської області про що повідомити учасників справи.

Повідомити відповідачку про розгляд справи шляхом поміщення на веб-сайті «Судова влада України» оголошення про призначення справи до розгляду.

Текст для опублікування:

Новосанжарський районний суд Полтавської області викликає ОСОБА_1 (місце проживання якої: АДРЕСА_1 ), як відповідачку в судове засідання по цивільній справі № 542/1902/26, провадження №2/542/1136/26 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, яке призначено на 20.10.2026 на 10 год 30 хв в приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області, який знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 32, селище Нові Санжари Полтавського району Полтавської області.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів, надіслати відповідачці.

Відповідачка має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву і разом з відзивом всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідачка має право в цей же строк надіслати позивачу, за наявності - іншим відповідачам, третім особам копії відзиву та доданих до нього документів.

Відповідно до ч.4, 5 ст.178 ЦПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачці, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень на відповідь позивача встановити строк п`ять днів з дня отримання відповідної заяви по суті справи.

Повідомити учасників справи, що інформацію щодо справи, що розглядається, вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud1621/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.