Постанова № 140385045, 06.10.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/755/26

Провадження № 3/533/222/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року селище Козельщина

Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю секретаря судового засідання Кругловецького Ю.В.; особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ; захисниці Глушко З.В. (у режимі ВКЗ); представника потерпілого адвоката Родька О.А. (у режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; має на утриманні неповнолітніх дітей 2010, 2013 року народження; працює водієм у ФОП ОСОБА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; групи інвалідності не має; до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,

- за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИЛА:

09 липня 2026 року о 14 годині 00 хвилин на автодорозі Київ-Чоп, 532 км, с. Ямпіль, керуючи транспортним засобом DAF FT XF 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом EVERLAST НПЦГ 4203, водій ОСОБА_1 був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення зі транспортним засобом Renault PREMIUM 22АСА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . У результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 «б», п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 у письмовій заяві від 29.07.2026 спочатку вину свою визнав, фактичні обставини справи не заперечував (а.с.12). Безпосередньо у судовому засіданні 29.09.2026 заперечував свою вину, стверджував, що схема неправильно складена, і він її не підписував на планшеті. Письмові пояснення іншого водія викладені також неправильно. Непослідовність та суперечливість своєї позиції щодо наявності чи відсутності вини пояснив тим, що його роботодавець повідомив, що якщо він буде визнаний винуватим, то буде відшкодовувати вартість ремонту автомобіля, а якщо ні то не буде. Підтвердив, що він зіткнувся з транспортним засобом. У нього швидкість була не більше 60 км за год, він їхав з гори і дорога була мокра, в іншого авто була вага менша, ніж у його. Він (водій другого автомобіля) проїхав світлофор і зупинився на пішохідному переході, бо за його словами, він пропускав зустрічне авто, яке виїхало через дві суцільні лінії та виїхало на зустрічну смугу. Не погоджувався з тим, що інший водій написав в своїх поясненнях. Уважав, що інший водій допустив порушення правил дорожнього руху, внаслідок чого і відбулося ДТП.

Захисниця адвокат Глушко Зоя Вікторівна підтримала позицію ОСОБА_1 . Заперечувала винуватість клієнта. Посилалася на аргументи, викладені у письмовій заяві.

У письмовій заяві від 14.09.2026 (а.с. 52) захисниця просила матеріали справи повернути до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції для доопрацювання. На її думку підставами для цього є (узагальнено):

-суперечності у матеріалах справи (між поясненнями обох водіїв та схемою ДТП);

-недосконала схема ДТП: у схемі не вказано сліди гальмівного шляху коліс транспортних засобів; їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини, що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту, що є обов`язковим згідно з Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 зі змінами та доповненнями;

-фабула протоколу не розкриває у повній мірі суті правопорушення з огляду на розбіжності у поясненнях обох водіїв та відомості, відображені у схемі ДТП;

-третій автомобіль не відображений на схемі;

-у порушення вимог пункту 1 розділу 9 вказаної Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року (далі Інструкція), до протоколу про адміністративне правопорушення не додано показання технічних приладів та показання засобів фото та/або відеоспостереження; свідки чи потерпілі не залучалися; відсутні відомості про характер та обсяг шкоди.

Ураховуючи що схема місця ДТП оформлена з порушенням вимог розділу ІХ Інструкції оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (надалі Інструкція № 1395). Крім того, всупереч вимог Інструкції та ст. 256 КУпАП до матеріалів адміністративної справи не долучено відеозаписи з боді-камер працівників патрульної поліції. Пояснення учасників ДТП, які містяться в матеріалах справи мають розбіжності та є суперечливими, у зв`язку з чим неможливо своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, та вирішити її в точній відповідності з законом. Крім того, відомості про технічні засоби наявні в протоколі, тобто працівники поліції мали відповідну інформацію та можливості надати їх до суду разом з матеріалами справи, або ж продовжити строк зберігання відеозаписів у відповідності до п. 4 розділу 8 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026, у підтвердження або спростування доведеності вини особи, на яку був складений протокол, належними та достатніми доказами.

Представник потерпілого ТОВ «АВ метал груп» - адвокат Родько Олексій Анатолійович у судовому засіданні заперечував проти направлення матеріалів на доопрацювання, уважав, що виправити на даному етапі вже нічого не можна, і матеріалів справи достатньо для висновків.

Суддя відмовила у задоволенні клопотання сторони захисту про направлення матеріалів справи на доопрацювання з тих підстав, що така можливість не передбачена нормами КУпАП, та може використовуватися у виключних випадках, коли допущені у протоколі про адміністративне правопорушення недоліки є настільки суттєвими, що не дозволяють розглянути справу по суті. Крім того, внесення виправлень у протокол про адміністративне правопорушення не допускається, скласти нову схему ДТП за відсутності всіх учасників ДТП також неможливо, а відеозаписи за повідомленням ДПП знищені за закінченням 30-денного строку зберігання (а.с. 47-48). Тож суддя уважала за можливе розглянути справу по суті, виходячи з наявних у справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників провадження, суддя установила таке.

У відповідності до пп. б п. 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (надалі ПДР або Правила дорожнього руху), для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - у виді накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підставі ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, органом поліції надано такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 714887 від 09.07.2026 (а.с. 3);

- схему місця ДТП, яка сталася 09.07.2026 о 14 годині 01 хвилини на автодорозі Київ-Чоп, 532 км 500 м, с. Ямпіль, Львівський район, Львівська область, відповідно до якої: транспортний засіб сідельний тягач DAF FT XF 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження, а саме: «передня права частина, передня ліва частина, передня нижня частина»; транспортний засіб вантажний бортовий Renault PREMIUM, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП», отримав механічні пошкодження, а саме: «задня центральна частина» (а.с. 4-5);

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 09.07.2026, у яких він зазначив, що 09.07.2026 близько 14 години 00 хвилин рухався зі сторони с. Гамаліївка у сторону с. Винники об`їзною дорогою Львова на автомобілі ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з причепом НОМЕР_4 (вантажний) зі швидкістю близько 55 км/год в с. Ямпіль. Перед ним рухався автомобіль РЕНО, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Будучи на відстані від даного автомобіля близько 30-40 метрів ОСОБА_1 побачив, як даний автомобіль різко зупинився на пішохідному переході (з пояснення водія автомобіля РЕНО, реєстраційний номер НОМЕР_3 , він пропускав зустрічний транспорт, який робив обгін по двійній суцільній) та ОСОБА_1 у дзеркалі не побачив, але останній йому сигналив, блимав фарами. ОСОБА_1 рухався з гори з вантажем (АДР-газ), маса автомобіля була при цьому близько 35 тон. Побачивши як він різко зупинився, ОСОБА_1 став гальмувати, але так як дорога слизька та він рухався з гори і в цей момент різко гальмував, то він не зміг зупинитися вчасно, але зменшив свою швидкість близько до 20 км/год. ОСОБА_1 розумів, що у даній ситуації він винний, але і іншого водія не виправдовує. Так як ОСОБА_1 не було куди з`їхати, щоб уникнути ДТП, бо по зустрічній полосі їхали легкові автомобілі, а справа був відбійник та глибока канава, то ОСОБА_1 прийняв рішення врізатися у даний автомобіль. Звертав увагу, що швидкість на той момент була близько 20 км/год, щоб не допустити жертв зі сторони зустрічного транспорту (легкового) (а.с. 6);

- письмові пояснення ОСОБА_3 від 09.07.2026, згідно з якими 09 липня 2026 року близько 14 години 30 хвилин за адресою: с. Сороки Львівські, автодорога М-06 Литв-Чоп, 532 км+800 м, він рухався на автомобілі Renault PREMIUM, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у сторону с. Кам`янопіль, де на світлофорному об`єкті загорівся жовтий сигнал світлофора на пішохідному переході регульованому. У зв`язку з цим ОСОБА_3 почав зменшувати швидкість, орієнтовно 150-200 м перед світлофором. Перед самим світлофором відчув удар у задню частину автомобіля. Внаслідок цього автомобіль отримав механічні пошкодження. Зіткнення спричинив транспортний засіб DAF XF 106, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який не дотримався безпечної дистанції. Внаслідок ДТП шкоди здоров`ю не заподіяно (а.с. 7).

ОСОБА_1 вину свою спочатку визнав, пізніше заперечив.

На підтвердження належності транспортного засобу Renault PREMIUM 22АСА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_3 , ТОВ «АВ метал груп» представник надав такі докази:

- наказ від 04.02.2015 №79-к, відповідно до якого було прийнято на посаду водія ОСОБА_3 (а.с. 24);

- посадову інструкцію водія, затверджену директором ТОВ «АВ МАТЕЛ ГРУП» ОСОБА_4 (а.с.25-26);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Renault PREMIUM 22АСА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , відповідно до якого власником є ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП»;

- поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР.231583448 (а.с. 29-30).

За клопотанням захисниці, поданим до суду 14.09.2026, постановою судді витребувано від Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції відеозаписи до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 43). Відеозаписи не надано, так як у відповідності до п. 3 розділу VIII «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 (Надалі Інструкція № 1026), такі не зберіглися, адже строк зберігання становить 30 днів і у вказаний строк не надходили заяви про необхідність надання відеозаписів та про необхідність збереження відеозапису з відеореєстратора того дня (а.с. 47-50).

ОСОБА_1 та його захисниця уважали, що ненадання до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів, є порушенням п. 1 р. ІХ Інструкції № 1395.

Суддя погоджується з тим, що відповідності до п. 1 р. ІХ Інструкції № 1395, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:

1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський;

2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);

3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);

4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);

5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

У протоколі про адміністративне правопорушення є посилання технічний засіб відеозапису: 471926, 474499. Показання відеозаписів до протоколу не додано. За загальним правилом у відповідності до пп. 1 п. 3 р. VIII Інструкції 1026 строк зберігання відеозаписів становить: з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб.

Однак, суддя звертає увагу на поведінку сторони захисту у даному випадку.

Протокол складено відносно ОСОБА_1 09.07.2026. ОСОБА_1 підписав протокол без жодних зауважень, про що свідчить його підпис у відповідних графах протоколу. До 09.08.2026 він та його захисниця мали повне право самостійно звернутися до відповідного органу патрульної поліції зі запитом про отримання копій відповідних відеозаписів. Натомість, 29.07.2026 ОСОБА_1 особисто, перебуваючи у приміщенні суду, подав заяву про визнання вини та фактичних обставин справи. І тільки 14.09.2026, тобто після закінчення 30-денного строку зберігання відеозаписів, захисниця звернулася до суду зі заявою про витребування відеозаписів, у якій повідомила про зміну ставлення ОСОБА_1 до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. На переконання судді, така поведінка сторони захисту у даній справі не може вважатися добросовісною. Сама по собі відсутність відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, на які здійснювалося фіксування оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, за відсутності будь-яких зауважень до самої процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів у цілому не спростовує факт вчинення правопорушення та не звільняє від відповідальності.

Щодо відсутності відомостей про свідків, то такі є обов`язковими у разі їх наявності. З матеріалів справи не вбачається, що були якісь очевидці чи свідки ДТП. Вказуючи на такий недолік ані ОСОБА_1 , ані його захисниця конкретних свідків (їх ПІБ), які були присутні, але відомості про них не наведені, - суду не назвали. Те ж саме стосується третього автомобіля, який, начебто, не відображений у схемі ДТП. Сторона захисту не назвала такий автомобіль та жодних доказів того, що такий перебував на місця ДТП та якось вплинув на саму ДТП не надали.

Твердження захисниці про відсутність відомостей про характер та обсяг шкоди спростовуються схемою ДТП, у якій детально наведено пошкодження, які були отримані транспортними засобам унаслідок ДТП. Визначення розміру шкоди на місця ДТП є зазвичай неможливим та не вимагається законом.

Доводи ОСОБА_1 про те, що підпис на схемі ДТП йому не належить, тобто є підробленим, суддя відхиляє, адже ним не надано доказів звернення з даного приводу до правоохоронних органів з метою з`ясування факту вчинення кримінального правопорушення відносно нього (підробки офіційного документа).

Щодо недосконалості схеми ДТП та розбіжностях у письмових поясненнях обох водіїв, суддя зазначає, що у цілому схема ДТП цілком відповідає додатку № 8 до Інструкції № 1395. У ній містяться усі відомості, що вимагаються п. 4 р. ХІ Інструкції. Відсутність інших слідів та предметів тощо, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту може свідчити про їх відсутність з огляду на пошкодження, отримані транспортними засобами, та описані у самій схемі. Письмові ж пояснення обох водії, хоча і різняться, однак не виникає сумнівів у тому, що ОСОБА_1 як мінімум не дотримався безпечної дистанції; не вибрав безпечної саме до тієї обстановки безпечної швидкості руху, зважаючи на вагу керованого ним транспортного засобу, що він сам визнав; не був достатньо уважним, щоб не допустити ДТП, та не достатньо стежив за дорожньою обстановкою («слизька дорога», «рухався з гори», «навантажений автомобіль»), щоб реагувати на її зміни. Загроза необхідності відшкодування власнику транспортного засобу збитків не може нівелювати у цілому належні та допустимі докази, що наявні у справі про адміністративні правопорушення.

Ймовірне порушення Правил дорожнього руху й іншим водієм, на чому наполягав ОСОБА_1 , не звільняє від відповідальності жодного з водіїв, які одночасно допустили порушення правил дорожнього руху. У даній справі суддя вирішувала питання про винуватість водія ОСОБА_1 у межах звинувачень, висунутих у протоколі про адміністративне правопорушення. Питання щодо наявності складу адміністративного правопорушення в діях іншого водія також у даній справі не розглядалося та не вирішувалося. Тож, навіть, якщо за ствердженням ОСОБА_1 водій ОСОБА_3 також допустив порушенням ПДР, це не звільняє від відповідальності ОСОБА_1 за порушення саме тих Правил дорожнього руху, яких він припустився.

Тож, ураховуючи все викладене, суддя уважає, що в діях громадянина ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки останній як учасник дорожнього руху допустив порушення Правил дорожнього руху (пп. б п. 2.3, п. 12.1, п. 13.1), що спричинило пошкодження транспортних засобів. Достатніх підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суддя не вбачає.

Відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Ураховуючи викладене, з метою виховання ОСОБА_1 , а також запобіганню вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 124 КУпАП, оскільки останній раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, працює водієм. Застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року може призвести до позбавлення його будь-якого доходу, що не є співмірним з порушенням, яке він допустив.

Необхідності застосування більш суворого адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суддя не вбачає.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 коп.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 33, 40-1, 124, 276-279, 280, 283-285, 286-289, 294 КУпАП суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 850,00 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 гривень 60 коп.

Реквізити сплати штрафу:

- стягувач - Департамент патрульної поліції; місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код 40108646;

- отримувач коштів ГУК у Львівській області /м.Львів/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету 21081300. «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», Протокол про адміністративне правопорушення від 09.07.2026 серія ЕПР1 № 714887.

Реквізити сплати судового збору:

- стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вулиця Липська, 18/5, місто Київ, Київська область, 01601; ідентифікаційний код 26255795;

- отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».

Строк пред`явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців з дня винесення постанови, а при оскарженні - постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити особі, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду. У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягатиме стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Суддя В.П. Козир