Ухвала суду № 140384127, 22.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10569/26

1-кс/296/4006/26

УХВАЛА

Іменем України

22 вересня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

власника майна ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 11.09.2026р. звернувся до Корольовського районного суду з клопотанням в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корольовького районногу суду м.Житомира від 12.05.2026р. у справі №296/5621/26 на мобільний телефон «Apple Iphone Xr», в якому наявна сім-картка із абонентським номером НОМЕР_1 та який має систему логічного захисту у вигляді «FacelD» та логічного паролю « НОМЕР_2 » і зобов`язати повернути вилучений мобільний телефон.

Обґрунтовуючи подане клопотання, ОСОБА_3 вказав, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду від 12.05.2026р. у справі №296/5621/26 накладено арешт на мобільний телефон «Apple Iphone Xr», в якому наявна сім-картка із абонентським номером НОМЕР_1 .

Власник майна зазначає, що подальше застосування арешту до належного йому телефону є необґрунтованим, а необхідність у подальшому утриманні такого майна відпала. Враховуючи зазначене просив вимоги клопотання задовольнити.

В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити. Вказав, що було достатньо часу для отриманні інформації з мобільного телефону.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що вилучений мобільний телефон оглянуто, досудове розслідування завершено, однак скасування арешту майна є передчасним оскільки таке є речовим доказом та підлягає дослідженню судом.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч.1 ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12024060000000727 від 04.10.2024, за . ч. 4, 5 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом, що службові особи окремих закладів професійно-технічної освіти Житомирської області могли заволодіти бюджетними коштами шляхом фіктивного зарахування осіб на навчання та працевлаштування їх на педагогічні посади з подальшим нарахуванням і виплатою стипендій та заробітної плати. При цьому такі особи фактично не навчались та не виконували посадових обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 22.05.2026р. у справі № 296/5621/26 накладено арешт на майно Житомирській філії спільного підприємства у формі ТОВ «РІФ-1» (ЄДРПОУ 25923160), вилучене 07.05.2026, під час обшуку за адресою: м. Житомир, вул. Героїв Пожежних, 122, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024, зокрема, на -мобільний телефон «Apple Iphone Xr», із сім-картка з абонентським номером НОМЕР_1 , який упаковано в спецпакет ICR0025476.

Слідчий суддя, приймаючи рішення про арешт майна, дійшов висновку, що телефон вилучений в Житомирській філії спільного підприємства у формі ТОВ «РІФ-1» цілком відповідає ознакам речового доказу у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024, за ч. 4, 5 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки може містити електронні сліди злочинної діяльності та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно.

ОСОБА_3 в клопотанні про скасування арешту майна вказує, що потреба у подальшому арешті мобільного телефону відпала. Крім того, мобільний телефон не використовувався для вчинення злочину, не є предметом злочину і не становить загрози, а отже просив скасувати накладений арешт.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що досудове розслідування №12024060000000727 від 04.10.2024, за ч. 4, 5 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України завершено, а мобільний телефон є речовим доказом на підтвердження чого надав повідомлення про завершення досудового розслідування, відкриття сторонам матеріалів від 20.08.2026р. та протокол огляду мобільного телефону.

Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті його розгляду. До вказаного часу докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Крім цього до завершення кримінального провадження все ще зберігається потреба у дослідження речового доказу судом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 357 КПК України речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю та її оглядом.

На даний час кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024060000000727 від 04.10.2024, за ч. 4, 5 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України завершено, матеріли відкрито сторонам, а тому суд вважає, що заявлене клопотання є передчасним, оскільки у подальшому може виникнути необхідність у дослідженні доказів судом, та проведення додаткових експертиз, додаткового огляду, тощо.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, згідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

Враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000727 від 04.10.2024, за ч. 4, 5 ст. 191, ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України завершено, вилучене майно визначено речовим доказом, підлягає дослідженню судом, потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна не відпала (доказів протилежного суду не надано), у задоволені клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 170 - 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текс ухвали оголошено 29.09.2026р. о 14:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1