Постанова № 140384059, 06.10.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1182/26

Провадження № 2-а/272/20/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої - судді Чуб І.А.,

секретаря судових засідань - Хитоніній М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Представник позивача Пилипчук Д.І. звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Посилався на те, що 22.08.2026 року старшим лейтенантом поліції, інспектором Відділення поліції №1 (м.Андрушівка) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Петруком Богданом Вікторовичем було винесено постанову серії ЕНА №7762179 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Вважають, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню з таких підстав. Відповідно до змісту постанови, позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом OPEL KADETT CARAVAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , 22.08.2026 року о 15 год. 52 хв. в м. Андрушівка по вул. Зазулінського «мав на лобовому склі тріщину», чим, на думку поліцейського, порушив п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. В дійсності позивач Правил дорожнього руху України не порушував. Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування водіями транспортними засобами, що мають несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація їх забороняється. Тобто для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП необхідно встановити не лише факт наявності певного пошкодження транспортного засобу, а наявність саме такої несправності, з якою відповідно до встановлених правил експлуатація транспортного засобу забороняється. Разом з тим в оскаржуваній постанові зазначено лише, що позивач «мав на лобовому склі тріщину». Жодних інших відомостей щодо виявленої тріщини в постанові не зазначено. Зокрема, поліцейським не встановлено та не зазначено у постанові характер, розмір, протяжність, розташування та інші характеристики виявленої тріщини, які б давали можливість встановити, що вказане пошкодження є саме тією несправністю транспортного засобу, з якою відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється. Крім того, в постанові зазначено лише загальне посилання на п. 31.4.7 ПДР України, однак не зазначено, яке саме положення вказаного пункту ПДР України було порушено позивачем. Пункт 31.4.7 ПДР України містить перелік несправностей та недоліків інших елементів конструкції транспортного засобу, за наявності яких експлуатація транспортного засобу забороняється. При цьому сам факт наявності тріщини на лобовому склі у зазначеному пункті ПДР України як окрема підстава для заборони експлуатації транспортного засобу не передбачений. В оскаржуваній постанові поліцейським не зазначено, якому саме положенню пункту 31.4.7 ПДР України відповідає виявлена ним тріщина на лобовому склі та в чому саме полягає порушення позивачем цього пункту. Таким чином, з оскаржуваної постанови взагалі неможливо встановити, яке саме положення п. 31.4.7 ПДР України порушив позивач. Також необхідно зазначити, що сама по собі наявність тріщини на лобовому склі ще не свідчить про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Поліцейським не встановлено, що саме виявлена тріщина є технічною несправністю, з якою відповідно до встановлених правил експлуатація транспортного засобу заборонена. Однак при винесенні оскаржуваної постанови поліцейським не було належним чином встановлено всі обставини справи. Поліцейським фактично було зазначено лише факт наявності тріщини на лобовому склі, після чого зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. При цьому не було встановлено та належним чином відображено у постанові: яка саме несправність транспортного засобу мала місце; яке саме положення п. 31.4.7 ПДР України було порушено; чому виявлена тріщина є несправністю, з якою експлуатація транспортного засобу заборонена; які саме характеристики мала виявлена тріщина; якими саме доказами підтверджувалися встановлені поліцейським обставини. Отже, інспектором не встановлено належним чином саму подію та склад адміністративного правопорушення. Просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7762179 від 22.08.2026 року, винесену старшим лейтенантом поліції, інспектором Відділення поліції № 1 (м. Андрушівка) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Петруком Богданом Вікторовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі, сплаченому при поданні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі (а.с.28-30). В подальшому подав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, позов підтримують в повному обсязі та просили задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з"явилися, на адресу суду направили відзив (а.с.20-23), в якому просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважають позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими, позовні вимоги не визнали та заперечували щодо його задоволення, вважали оскаржувану постанову правомірною та винесеною згідно чинного законодавства, просили відмовити в повному обсязі. Крім того, повідомили, що надати відеофіксацію адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_1 не представилось можливим у зв"язку з технічними несправностями портативного відеореєстратора поліцейського (а.с.26).

Суд, дослідивши докази в їх сукупності, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, постановою ВП №1(м.Андрушівка) БРВП ГУ НП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Петруком Б.В. серія ЕНА № 7762179 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень (а.с. 8).

Згідно постанови, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом OPEL KADETT CARAVAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , 22.08.2026 року о 15 год. 52 хв. в м. Андрушівка по вул. Зазулінського та мав на лобовому склі тріщину, чим порушив п. 31.4.7 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ст. 121 ч.1 КУпАП відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Тобто, відповідальність за вказаною нормою настає саме у разі експлуатації транспортного засобу виключно з тими несправностями, які передбачені Правилами дорожнього руху України, як такі, з якими заборонена експлуатація транспортних засобів.

Згідно з п. 31.4.7. ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду;

б) не працює звуковий сигнал;

в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.

г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр (додано 23.01.2019), тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла;

ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори;

д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з`єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа;

е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики;

є) відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т противідкотні упори (щонайменше два); проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м; працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.

ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією;

з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках;

и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки;

і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі поперечних рукояток для пасажира;

ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.

Таким чином, за змістом п.31.4.7 ПДР України тріщина на вітровому склі транспортного засобу не віднесена до технічної несправності автомобіля з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється. Наявність вказаного дефекту свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

Так, відповідно до пункту 6 розділу 4 Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України 26 листопада 2012 року № 710, на вітровому склі КТЗ не дозволено наявність сколів чи тріщин в зоні роботи склоочисника з боку водія. У інших зонах вітрового скла допускають незначні пошкодження основні види і максимальні розміри яких наведені у таблиці 5.

Разом з тим, приписами Вимог та ДСТУ 3649:2010, а також ПДР України, такі пошкодження, як тріщина чи скол на вітровому склі, не віднесені до технічної несправності автомобіля, що забороняє його експлуатацію. Наявність вказаних дефектів свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

Із системного аналізу діючого законодавства України про адміністративні правопорушення вбачається, що саме порушення Правил дорожнього руху України, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, за диспозицією частини першої статті 121 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом, що має інші технічні несправності, вичерпний перелік міститься у п.31.4.7 ПДР України. Наявність тріщини на вітровому склі, яким керував позивач, не забороняє його експлуатацію, що виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідачем не надано доказів того, що наявність тріщини на вітровому склі не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, а також, що саме з вказаною технічною несправністю відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація транспортного засобу.

Отже, суб`єктом владних повноважень не підтверджено факту вчинення позивачем правопорушення. Враховуючи, що обов`язок доказування в даній справі покладено саме на відповідача, якими суду не надано встановлених законом доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, то суд дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відповідно відсутності в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням наведеного, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ НП в Житомирській області на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн..

Керуючись ст. ст. 5, 6, 8, 9, 20 ч.1, 73-77, 79, 134, 139, 242, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7762179 від 22.08.2026 року, винесену старшим лейтенантом поліції, інспектором Відділення поліції № 1 (м. Андрушівка) Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Петруком Богданом Вікторовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Житомирській області, код ЄДРПОУ 40108625, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції в Житомирській області, знаходиться за адресою: м.Житомир, Старий Бульвар, 5/37, ЄДРПОУ 40108625.

Суддя:І. А. Чуб