Ухвала суду № 140382968, 06.10.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

УХВАЛА

про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта

Справа № 507/1995/25

Провадження № 1-кп/505/547/2026

06 жовтня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

представника потерпілого

та цивільного позивача ОСОБА_7 ,

у відкритому підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024160000000173 від 19.09.2024, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Подільського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження № 42024160000000173 від 19.09.2024 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України.

Захисником ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

В обґрунтування клопотання захисник послався на невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, зазначивши, зокрема, що в обвинувальному акті міститься посилання на неіснуючі статті Цивільного кодексу України, наведено положення нормативно-правових актів, які, на думку сторони захисту, не стосуються предмета обвинувачення, а також положення судових рішень у цивільних та господарських справах, релевантність яких захист ставить під сумнів.

Крім того, захисник зазначив, що в обвинувальному акті не наведено відомостей про час та підстави перебування ОСОБА_6 на посаді директора ТОВ «Кіпер Агро», не конкретизовано виконувані нею обов`язки, а тому, на думку сторони захисту, не обґрунтовано її статус службової особи.

Також захисник вказав, що у формулюванні обвинувачення за ч. 1 ст. 358 КК України зазначено про виконання ОСОБА_6 організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, хоча така ознака не є ознакою суб`єкта цього кримінального правопорушення.

Сторона захисту також не погоджується із зазначенням в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_6 «ввела в оману» службових осіб, посилаючись на відсутність такої форми вчинення у диспозиціях ч. 4 ст. 191 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Крім того, захисник ставить під сумнів право Любашівської селищної ради на гідротехнічну споруду, зазначає про відсутність документів, які підтверджують право власності територіальної громади на це майно, та вказує на наявність судових спорів щодо оформлення права власності на гідротехнічну споруду.

Окремо сторона захисту заперечує проти зазначеного в обвинувальному акті розміру заподіяної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_6 нібито не отримала грошових коштів від інкримінованих їй дій, а також на те, що ТОВ «Кіпер Агро» гідротехнічну споруду не реалізовувало.

Також захисник висловив незгоду із правовою кваліфікацією дій ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 191 КК України, зазначивши, що первісно дії кваліфікувалися за ч. 4 ст. 190 КК України, а підстав для зміни кваліфікації на ч. 4 ст. 191 КК України сторона захисту не вбачає.

Захисник послався також на правові позиції Верховного Суду щодо ознак заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем та зазначив, що у матеріалах досудового розслідування, на його думку, не наведено даних про наявність у ОСОБА_6 відповідних повноважень щодо гідротехнічної споруди.

На підставі наведеного захисник просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечила та вважала, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а підстави для його повернення відсутні.

Інші учасники підготовчого судового засідання вирішення клопотання залишили на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в межах повноважень суду на стадії підготовчого провадження, суд доходить таких висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому на стадії підготовчого провадження суд не встановлює фактичні обставини кримінального правопорушення, не оцінює докази з точки зору їх належності, допустимості та достатності для доведення винуватості обвинуваченої, не встановлює наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення та не вирішує питання остаточної правової кваліфікації дій особи.

Зміст ст. 291 КПК України не передбачає обов`язку прокурора викладати в обвинувальному акті докази, якими підтверджуються наведені ним фактичні обставини, а також не надає суду на стадії підготовчого провадження повноважень перевіряти їх доведеність.

Водночас обвинувальний акт має містити такий виклад фактичних обставин і формулювання обвинувачення, який дає можливість особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, розуміти зміст пред`явленого їй обвинувачення, а суду визначити межі майбутнього судового розгляду.

Дослідивши обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні, суд установив, що він містить передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України відомості, у тому числі дані про кримінальне провадження, обвинувачену, правову кваліфікацію інкримінованих кримінальних правопорушень, виклад фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення, а також відомості про розмір шкоди.

Обвинувальний акт підписаний уповноваженими службовими особами та до нього додано передбачені законом матеріали.

Посилання сторони захисту на окремі неточності у зазначенні номерів статей нормативно-правових актів саме не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.

Зокрема, довід про те, що в обвинувальному акті міститься посилання на статті «186 190 316» Цивільного кодексу України, які, на думку захисту, не існують у наведеній редакції, стосується змісту правового обґрунтування фактичних обставин, викладених прокурором, а не відсутності обов`язкових відомостей, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК України.

Наявність або відсутність помилкового посилання на окрему норму цивільного законодавства не перешкоджає встановленню того, які саме дії інкримінуються ОСОБА_6 , у який спосіб, щодо якого майна, за яких обставин та за якою нормою КК України вони кваліфіковані.

Тому зазначена обставина не створює перешкод для призначення судового розгляду та не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Так само не є такою підставою наведення в обвинувальному акті положень нормативно-правових актів, які, на думку сторони захисту, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Питання про те, чи правильно прокурор застосував відповідні положення законодавства при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, чи мають вони значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, а також чи підтверджуються відповідними доказами викладені в обвинувальному акті обставини, підлягають вирішенню під час судового розгляду.

Зазначене стосується також посилань сторони захисту на правові позиції, викладені у рішеннях Верховного Суду у цивільних та господарських справах.

Суд на стадії підготовчого провадження не надає оцінки правильності застосування прокурором правових позицій судів інших юрисдикцій для обґрунтування фактичних обставин обвинувачення, оскільки таке питання безпосередньо пов`язане з оцінкою змісту доказів та правовою оцінкою встановлених у судовому розгляді обставин.

Щодо доводів захисту про відсутність в обвинувальному акті відомостей про час та підстави призначення ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ «Кіпер Агро», а також про невикладення конкретних посадових обов`язків, суд зазначає таке.

Для відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України необхідним є наведення фактичних обставин, які, за твердженням сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого кримінального правопорушення.

У цій справі в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_6 обіймала посаду директора ТОВ «Кіпер Агро» та виконувала організаційно-розпорядчі й адміністративно-господарські функції, а її службове становище, за твердженням сторони обвинувачення, було використано під час вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Отже, обвинувальний акт містить твердження сторони обвинувачення щодо статусу ОСОБА_6 та його значення для інкримінованих їй дій.

Чи дійсно ОСОБА_6 мала статус службової особи у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, які саме повноваження вона здійснювала, на якій підставі та чи були ці повноваження використані під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, є питаннями факту та доказування, які мають вирішуватися за результатами судового розгляду.

Відсутність в обвинувальному акті відомостей про дату призначення особи на посаду директора або дослівного викладення її посадової інструкції не означає відсутності формулювання обвинувачення та не перешкоджає суду визначити межі судового розгляду.

При цьому суд звертає увагу, що доводи захисту спрямовані на перевірку обґрунтованості висновків сторони обвинувачення щодо статусу ОСОБА_6 та на оцінку доказів, якими цей статус підтверджується або спростовується.

Такі питання не вирішуються судом на стадії підготовчого судового засідання.

Не є підставою для повернення обвинувального акта і посилання захисту на те, що у формулюванні обвинувачення за ч. 1 ст. 358 КК України наведено відомості про виконання ОСОБА_6 організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Наведення прокурором додаткових відомостей щодо статусу та діяльності обвинуваченої не змінює змісту пред`явленого обвинувачення та не свідчить про його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.

Так само суд не погоджується з доводами захисту про те, що використання у формулюванні обвинувачення словосполучення «ввела в оману» свідчить про його невідповідність кримінальному закону.

Формулювання обвинувачення відповідно до ст. 291 КПК України є викладом позиції сторони обвинувачення щодо фактичних обставин кримінального правопорушення та їх правової оцінки.

Використання прокурором певного опису способу вчинення інкримінованих дій не є підставою для повернення обвинувального акта, якщо з його змісту можливо встановити, які саме дії інкримінуються особі у вину та за якими положеннями Кримінального кодексу України вони кваліфіковані.

Питання про те, чи відповідає описаний прокурором спосіб дій обвинуваченої об`єктивній стороні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 4 ст. 358 КК України, є питанням кримінально-правової оцінки фактичних обставин та підлягає вирішенню під час судового розгляду.

Не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта і доводи захисту щодо відсутності у Любашівської селищної ради документів, які підтверджують право власності на гідротехнічну споруду.

Із змісту обвинувального акта вбачається, що сторона обвинувачення вважає встановленим факт належності відповідного майна іншій особі та зазначає обставини, за яких, на її думку, ОСОБА_6 заволоділа цим майном.

Чи належала гідротехнічна споруда Любашівській селищній територіальній громаді, чи мала вона відповідні права на це майно, чи були такі права належним чином оформлені, а також чи підтверджується це відповідними доказами, є питаннями, які можуть бути встановлені лише після дослідження доказів у судовому засіданні.

Наявність цивільних, господарських або інших судових спорів щодо відповідного майна також сама по собі не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.

Аналогічний висновок стосується доводів захисту щодо розміру шкоди.

В обвинувальному акті зазначено розмір шкоди, який сторона обвинувачення вважає заподіяним кримінальним правопорушенням - 479 000 гривень.

Те, що сторона захисту не погоджується із зазначеним розміром шкоди, не означає відсутності в обвинувальному акті передбачених п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України відомостей.

Питання щодо фактичного розміру шкоди, її наявності, способу її обчислення, належності майна, його вартості та причинного зв`язку між діями обвинуваченої і заподіяною шкодою підлягають встановленню та оцінці за результатами судового розгляду.

При цьому для вирішення питання про відповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України суд не вправі на стадії підготовчого провадження встановлювати, чи дійсно обвинувачена отримала грошові кошти, чи було реалізовано відповідне майно та чи настали зазначені прокурором наслідки.

Доводи захисту щодо неправильної, на його думку, перекваліфікації дій ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 4 ст. 191 КК України також не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта.

Згідно з вимогами ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яку сторона обвинувачення вважає правильною на момент направлення обвинувального акта до суду.

Незгода сторони захисту із правовою кваліфікацією дій обвинуваченої не свідчить про відсутність у обвинувальному акті правової кваліфікації.

Питання про те, чи містять встановлені та доведені під час судового розгляду обставини ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, чи охоплюються вони іншою нормою кримінального закону, вирішується судом за результатами розгляду кримінального провадження.

Так само суд на цій стадії не вправі встановлювати, чи мала ОСОБА_6 спеціальні повноваження щодо розпорядження відповідним майном або можливість впливати на осіб, у віданні яких воно перебувало.

Ці обставини входять до предмета доказування та підлягають встановленню на підставі безпосередньо досліджених судом доказів.

Посилання захисника на правові висновки Верховного Суду щодо ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, не спростовує наведеного висновку, оскільки питання про відповідність фактичних обставин конкретного кримінального провадження відповідним правовим висновкам може бути вирішене після встановлення самих фактичних обставин.

Таким чином, наведені стороною захисту доводи за своїм змістом переважно стосуються незгоди з фактичними обставинами, які прокурор вважає встановленими, оцінки доказів, розміру шкоди, належності майна, статусу обвинуваченої та правильності кримінально-правової оцінки її дій.

Вирішення зазначених питань на стадії підготовчого судового засідання означало б фактичне дослідження та оцінку доказів до початку судового розгляду по суті, що не відповідає завданням підготовчого провадження.

При цьому суд зазначає, що повернення обвинувального акта прокурору можливе у разі встановлення таких недоліків його форми або змісту, які перешкоджають призначенню судового розгляду та реалізації права обвинуваченої на захист.

У цьому кримінальному провадженні таких обставин судом не встановлено.

Зміст обвинувального акта дозволяє встановити, у вчиненні яких саме кримінальних правопорушень обвинувачується ОСОБА_6 , які фактичні обставини сторона обвинувачення вважає встановленими, у чому полягають інкриміновані їй дії, за якими нормами КК України вони кваліфіковані та який розмір шкоди, за твердженням сторони обвинувачення, ними заподіяно.

Отже, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України в тій мірі, яка є необхідною для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Підстав для його повернення прокурору відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд не встановив.

Кримінальне провадження відповідно до ст. 32, 33 КПК України підсудне Подільському міськрайонному суду Одеської області.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або його зупинення судом не встановлено.

З огляду на наведене кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду.

Враховуючи, що підстав для проведення закритого судового засідання не встановлено, судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Крім того, під час підготовчого судового засідання до суду надійшов цивільний позов Любашівської селищної ради Одеської області до ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 479 000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого.

З огляду на те, що цивільний позов подано до початку судового розгляду, його необхідно прийняти до розгляду в межах кримінального провадження.

Керуючись ст. 291, 314-317, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42024160000000173 від 19.09.2024 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, № 42024160000000173 від 19.09.2024, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України, у відкритому судовому засіданні на 15 год. 30 хв. 15 жовтня 2026 року в приміщенні Подільського міськрайонного суду Одеської області за адресою: Одеська область, м. Подільськ, пров. Спортивний, 1а, (1-ий поверх, зал с/з № 2).

Прийняти до розгляду у межах кримінального провадження № 42024160000000173 від 19.09.2024 цивільний позов Любашівської селищної ради Одеської області до ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 479 000 (чотириста сімдесят дев`ять тисяч) гривень.

У разі неможливості проведення судового засідання у зазначену дату наступне судове засідання призначити на 15 год. 15 хв. 07 грудня 2026 року.

Про час судового розгляду повідомити учасників судового провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 07 жовтня 2026 року.

Суддя ОСОБА_8