Вирок № 140382502, 07.10.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/465/25

1-кп/458/24/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

а також сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції у м. Турка кримінальне провадження № 62021140010000565 від 11.11.2021 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інспектора управління патрульної поліції у місті Києві ДПП, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовозобов`язаного, несудимого, не є депутатом,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

Поліцейський взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП НП України старший сержант поліції ОСОБА_4 , 10.11.2021 керуючи технічно справним механічним транспортним засобом - автомобілем марки «Honda» моделі «Pilot», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , тобто будучи водієм такого, рухаючись ним по автомобільній дорозі Н 13 сполученням «Львів-Самбір-Ужгород» у напрямку до м. Ужгород, на ділянці цієї дороги, шо на 145 км + 500 м, поблизу села Яворів Самбірського району Львівської області, яка в цьому місці є дорогою із двостороннім рухом, тобто має по одній смузі для руху в кожному напрямку, а саме одну - в напрямку до м. Ужгород та іншу - до м. Львів, розділених горизонтальною розміткою 1.1 (вузька суцільна лінія) Розділу 34 ПДР, діючи необережно, із кримінальною протиправною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, порушив вимоги п. 1.10. (в частині значення терміну «дорожні умови», «дорожня обстановка» та «безпечна швидкість»), підпунктів «б» та «д» п. 2.3., п. 12.1. ПДР, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (в частині обов`язків учасників дорожнього руху). При цьому, рухаючись на спуск по небезпечній ділянці вищевказаної дороги з поворотами, уважним не був, за дорожньою обстановкою не стежив, на її зміну у вигляді появи підвищеної слизькості проїзної частини, про яку його попереджали дорожні знаки 1.13, 7.12, 7.2.1 Розділу 33 ПДР, не реагував, безпечної швидкості руху відповідно до цієї дорожньої обстановки та дорожніх умов, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним не вибрав, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху.

Внаслідок порушення зазначених вище правил безпеки дорожнього руху, ОСОБА_4 при проїзді вищеописаної ділянки дороги із поворотом ліворуч, про який його попереджали дорожні знаки 1.4.2, 1.4.7 Розділу 33 ПДР, з керуванням автомобіля марки «Honda» моделі «Pilot», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , не справився та допустив його виїзд в стані заносу на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із зустрічним легковим автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21011», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , в результаті чого останньому заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої закритої травми живота з розривом брижі тонкого кишечника, а також середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому VI ребра.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст. 337 КПК України.

У судовому засіданні під час допиту обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Пояснив, що в той день 10.11.2021 їхав на технічно справному автомобілі марки «Honda» моделі «Pilot» (на зимових шинах) з товаришем у Закарпатську область, виїхали з Києва ще вночі, довгий час за кермом їхав товариш ОСОБА_7 . Вже зранку, після м. Львова, коли випили каву на заправці, за кермо автомобіля, на прохання ОСОБА_7 , пересів він. Їхали з дозволеною швидкістю, оскільки та дорога має багато крутих поворотів, спілкувалися, день був сонячний, ясний, без хмар, дорожнє покриття сухе. Особисто має досвід керування транспортним засобом приблизно 28 років, вважає що є водієм професіоналом, керував, в тому числі, й військовою технікою, під час виконання посадових обов`язків. Дорога була чистою, їхав зі швидкістю близько 50 км/год, в деяких місцях бачив дорожні знаки, які були закриті пакетами для сміття, як поліцейський знає, що коли встановлюють тимчасові дорожні знаки, їх закривають на певний час, поки не демонтують такі. Жодних дорожніх знаків, які б попереджали про небезпечний поворот чи «слизька дорога» не було. За кількасот метрів до місця зіткнення помітив, що на узбіччі стояли два автомобілі, автоматично пригальмував і через кілька секунд зрозумів, що автомобіль некерований, не зменшує швидкість, коли зрівнялися з автомобілями, які стояли на узбіччі зрозумів, що не зможе зупинити автомобіль, спрацювала антиблокувальна система гальм, по практиці робив певні дії, щоб уникнути занесення автомобіля. Зрозумів, що відбувається занесення автомобіля у правий бік в кювет, після вчинення ним певних дій, оскільки дорога мала схил вліво, відбулося занесення автомобіля вліво, після чого побачив на зустрічні смузі інший автомобіль і на зустрічній смузі відбулося зіткнення близько 12:00-13:00 год. Причиною зіткнення вважає незадовільний стан дороги. Коли вийшов з автомобіля зрозумів що дорога була слизькою, підбіг до іншого авто, щоб надати допомогу, сказав товаришу терміново викликати автомобіль швидкої медичної допомоги. Водій автомобіля марки «ВАЗ» вийшов з авто й вони разом допомогли пасажиру вийти з авто, приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги й він наполіг, щоб водій автомобіля марки «ВАЗ» та його пасажир поїхали у лікарню. Пізніше брат потерпілого повідомив, що останньому зробили операцію. Потерпілому відшкодував шкоду, по домовленості, через місяць після дорожньо-транспортної пригоду купив автомобіль марки «ВАЗ» 2008 року випуску і передав потерпілому, при цьому роз`яснив, щоб усі квитанції по медичних послугах він зберігав і в подальшому може звернутися у страхову компанію для вішкодування заподіяної шкоди. Як повідомили місцеві, які проїжджали попри них, та ділянка дороги є небезпечною, оскільки через природні умови там температура є нижча.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив виправдати ОСОБА_4 , оскільки його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, поза розумним сумнівом не доведена. Зазначив, що прокурором не доведено те, що ОСОБА_4 не обрав безпечної швидкості руху, яка б дозволяла йому безпечно керувати автомобілем та керувати рухом такого. Покликаючись на висновок експерта № 670-Е від 12.07.2022 за результатами проведеної комплексної експертизи відео-, звукозапису та інженерно-транспортної експертизи та на висновок експерта № СЕ-19/114-25/5834-ІТ від 25.03.2025 за результатами проведеної судової інженерно-транспортної експертизи, експертами чітко не встановлено з якою швидкістю рухався автомобіль «Honda» Pilot» під керуванням ОСОБА_4 . Матеріали провадження не містять будь-яких доказів того, що швидкість автомобіля «Honda» Pilot» під керуванням ОСОБА_4 в момент ДТП становила більше 57 км/год, не підтверджують порушення ОСОБА_4 ПДР, оскільки такий їхав з безпечною швидкістю, проте у зв`язку з ожеледицею, внаслідок занесення автомобіля, такий втратив керованість.

Прокурор просив визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення та призначити покарання у виді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 роки, з позбавленням спеціального звання лейтенанта поліції, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із визначенням іспитового строку на 3 роки.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлявся у встановленому законом порядку, 14.08.2025 скерував до суду заяву, в якій просив кримінальне провадження на стадії підготовчого та судового розгляду здійснювати за його відсутності та вказав, що будь-яких претензій до ОСОБА_4 немає, просив суворо не карати останнього та призначити більш м`яке покарання, ніж те, що передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.

Інші учасники не заперечили щодо розгляду кримінального провадження без участі потерпілої особи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Незважаючи на те, що обвинувачений свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушень не визнав, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами в кримінальному провадженні, а саме:

- показами свідка ОСОБА_8 , який показав, що 10.11.2021 в обідню пору їхав з с. Волосянка Закарпатської області у с. Сянки Львівської області автомобілем марки «ВАЗ» разом з ОСОБА_6 , був пасажиром, на дорозі біля с. Яворів Самбірського району Львівської області відбулася аварія. В той день було сонячно, дорога була суха, а той проміжок дороги сонцем не освітлювався, була ожеледиця. ОСОБА_6 їхав повільно, тією дорогу їздять часто і знають, що там зазвичай ожеледиця, виїхали з повороту і побачили що автомобіль під керуванням ОСОБА_4 частково виїхав на їх смугу й їхав на них, інших транспортних засобів чи перешкод, що заважало руху не було, через 5-6 секунд відбулося зіткнення. Він вийшов з автомобіля і втратив свідомість, прийшов до тями у реанімації.

- показами свідка ОСОБА_7 , який показав, що 10.11.2021 їхав за кермом автомобіля марки «Honda» моделі «Pilot» з Києва в сторону Закарпаття, пізніше зупинилися випити кави і за кермо пересів ОСОБА_4 , а він сів на пасажирське місце, більше нікого не було в їх автомобілі. В той день був ясний, світлий день, без дощу, асфальт дороги був сухий, дорога, якою рухалися була з поворотом. Їхали нешвидко, ОСОБА_4 завжди їхав обережно, в межах ПДР. Їхали спокійно й розмовляли, різких рухів не було, звірів на дорозі не було і в якийсь час він відчув, що автомобіль став некерований, відбулося занесення автомобіля ліворуч. Внаслідок поганого стану дороги, їх автомобіль виїхав на зустрічну смугу й відбулося лобове зіткнення з автомобілем білого кольору марки «ВАЗ». Водій автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21011» намагався уникнути ДТП і скерував автомобіль праворуч, його автомобіль з`їхав у кювет. Коли вийшов з автомобіля дорога було слизькою, було підмерзання дороги.

Показання свідків суд вважає достовірними, вони є чіткими та послідовними, узгоджуються між собою.

Також винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні, зібраними по справі в порядку ст. 84-86, 91-93 КПК України, письмовими доказами, а саме:

- даними протоколом огляду місця ДТП від 10.11.2021 із план-схемою, який розпочато о 18:40 год та закінчено о 21:00 год, згідно якого місцем дорожньо-транспортної пригоди є автодорога Н13 сполученням «Львів-Самбір-Ужгород» 145 км + 500 м, на якій виявлено транспортні засоби «Honda» моделі «Pilot», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та «ВАЗ» білого кольору із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , зафіксовано факт їх вилучення; вид та стан покриття асфальтобетон без пошкоджень, ожеледь (мокре, зі слідами замерзання), дорожня розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) (а.к.п. 15-23, Т. 2);

- даними план-схеми до вказаного протоколу місця події (ДТП) від 10.11.2021, яка мала місце на автодорозі Н13 сполученням «Львів-Самбір-Ужгород» 145 км + 500 м (а.к.п.24, Т.2);

- даними фототаблиці до вказаного протоколу огляду місця події від 10.11.2021, на світлинах якої відображено пошкоджені транспортні засоби «Honda» моделі «Pilot», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 та «ВАЗ» білого кольору із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 . (а.к.п. 25-30, Т.2).

- відеозаписом події ДТП від 10.11.2021, долученим до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 , даними протоколу огляду предмету від 11.11.2021 та даними протоколу огляду предметів від 11.11.2021, згідно яких слідчим здійснено огляд відеозапису з відеореєстратора автомобіля «Honda» моделі «Pilot», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 за 10.11.2021. Відеозаписом зафіксовано таку дорожню обстановку: світлий час доби, ясна погода без опадів, природне освітлення, проїзна частина асфальтована без пошкоджень, призначена для руху в обох напрямках, у кожному з яких визначено по одній смузі, які розділені суцільною білою лінією горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 ПДР України. Дорожнє покриття посередині виглядає сухим, а з обох боків вологе. Згідно відеозапису 10.11.2021 о 13:52:34 год 13:52:36 год автомобіль в`їжджає на ділянку проїзної дороги, яка перебуває в затінку від сонячних променів, вказана ділянка по всій площині виглядає вологою та має заокруглення праворуч відносно напрямку руху автомобіля; о 13:52:36 год 13:52:42 год автомобіль рухається прямою ділянкою дороги, яка перебуває в затінку від сонячних променів та покриття візуально виглядає вологим, в`їжджає на ділянку проїзної дороги, яка перебуває в затінку від сонячних променів, вказана ділянка по всій площині виглядає вологою та має заокруглення праворуч відносно напрямку руху автомобіля; о 13:52:45год в полі зору камери з`являється нерухомий вантажний автомобіль, який розташований на лівому узбіччі; о 13:52:48 год в полі зору камери з`являється нерухомий легковий автомобіль, який розташований на лівому узбіччі, в цей час зафіксовано чоловічий голос, який промовляє «ой,ой, ой, несе»; о 13:52:50 год під час подолання автомобілем заокругленої проїзної частини фіксується інший чоловічий голос, який промовляє «блін, Серьога, просив не газуй»; о 13:52:52 год автомобіль помітно зміщується на зустрічну смугу при цьому зближуючись із зустрічним автомобілем «ВАЗ» моделі «21011», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 ; о13:52:53 год відбувається зіткнення;

- даними висновку експерта Львівського НДІСЕ № 5583/5584/5585 від 27.01.2022 за результатами проведеної судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого ознак несправностей у робочій гальмовій системі та рульовому керуванні представленого на дослідження автомобіля марки «Honda» моделі «Pilot», р.н. НОМЕР_1 , які б могли перебувати у причинному зв`язку з фактом ДТП, не виявлено;

- даними висновку експерта Львівського НДІСЕ № 5580/5581/5582 від 27.01.2022 за результатами проведеної судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого ознак несправностей у робочій гальмовій системі та рульовому керуванні представленого на дослідження автомобіля «ВАЗ-21011» р.н. НОМЕР_2 , які б могли перебувати у причинному зв`язку з фактом ДТП, не виявлено;

- даними висновку експерта Львівського НДІСЕ № 5956 від 31.01.2022 за результатами проведеної судової комісійної транспортно-трасологічної експертизи, згідно якого місце зіткнення автомобілів «Honda» моделі «Pilot», р.н. НОМЕР_1 та «ВАЗ-21011» р.н. НОМЕР_2 знаходиться на лівій смузі руху, виходячи з напрямку руху в сторону м. Ужгород, на відділі біля 2,0 м від лінії горизонтальної розмітки 1.1, яка поділяє смуги руху зустрічних напрямків; у момент зіткнення автомобілів «Honda» моделі «Pilot», р.н. НОМЕР_1 та «ВАЗ-21011» р.н. НОМЕР_2 , обидва транспортні засоби знаходилися в русі; безпосередньо перед зіткненням автомобіль «ВАЗ-21011» р.н. НОМЕР_2 рухався по своїй смузі руху в сторону м. Самбір, а автомобіль «Honda» моделі «Pilot», р.н. НОМЕР_1 рухаючись по своїй смузі руху в сторону м.Ужгород, змінив свій напрямок руху із своєї смуги руху на зустрічну;

- даними висновку експерта № 074/2021 від 06.12.2021 за результатами проведеної судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , згідно якого виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження, які могли утворитися під час ДТП, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, так як супроводжувалися загрозливим для життя явищем внутрішньочеревною кровотечею;

- даними висновку експерта Львівського НДІСЕ № 670-Е від 12.07.2022 за результатами проведеної комплексної експертизи відео-, звукозапису та інженерно-транспортної експертизи згідно якого безпосередньо перед та у момент виникнення заносу середня швидкість автомобіля «Honda Pilot», р.н. НОМЕР_1 складала 55-67 км/год та 48-62 км/год відповідно; водій автомобіля «Honda Pilot», р.н. НОМЕР_1 , мав технічну можливість уникнути скоєння даної ДТП і полягала ця технічна можливість у належному виконанні вказаним водієм вимог п.п.1.2; 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «небезпека для руху»); 2.3 (підпункт «д»); 11.3 та 12.1 ПДР України та дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія); з технічної точки зору, немає підстав стверджувати, що в діях водія автомобіля «ВАЗ-21011» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 є невідповідності вимогам ПДР України, які б перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди; з технічної точки зору, є підстави стверджувати, що дії водія автомобіля «Honda Pilot», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п.1.2; 1.5; 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «небезпека для руху», 2.3 (підпункту «д»); 11.3 та 12.1 ПДР України та дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) ПДР України та вказані невідповідності перебувають у причинному зв`язку з фактом даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водієві ОСОБА_4 достатньо було вести керований ним автомобіль із такою швидкістю, щоб постійно контролювати його рух і не виїжджати на зустрічну смугу руху; у вказаній дорожній ситуації причиною ДТП, з технічної точки зору, став виїзд автомобіля «Honda Pilot», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 на смугу руху автомобіля «ВАЗ-21011» р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 ;

- даними протоколу огляду місця події від 05.11.2024, до якого долучено схему й фототаблиці та згідно якого на автомобільній дорозі Н13 сполученням «Львів-Самбір-Ужгород» у напрямку до м. Ужгород, на відстані 31 м від дорожнього знаку 5.68 дод.1 ПДР «141 км» розташований дорожній знак 1.13 «Слизька дорога» з табличками 7.12 «Ожеледиця» та 7.2.1. «Зона дії» із написом «5 км», що попереджає водіїв про те, що попереду на протязі 5 кілометрів знаходиться небезпечна ділянка дороги з підвищеною слизькістю, яка зумовлена саме ожеледицею;

- інформацією Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 21.11.2024 № 9912 01-728/9912-8, згідно з якою за даними найближчого до місця ДТП стаціонарного пункту метеорологічних спостережень метеорологічна станція Турка, погодні умови 10.11.2021 близько 13:00 годин були наступними ясно, без опадів;

- копією листа ДП «Львівський автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 03-07/33 від 29.01.2025 про те, що станом на 10.11.2021 філією «Турківська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» виконувалися роботи з експлуатаційного утримання ділянки автодороги загального користування державного значення Н-13 Львів-Самбір-Ужгород, у тому числі на км 145+500, згідно договору підряду № 21-02/20 від 19.02.2020. Попереджувальний дорожній знак 1.13 «Слизька дорога» вказує на ділянку дороги з підвищеною слизькістю проїзної частини та встановлюється з табличкою 7.12. «Ожеледиця» і означає, що дія знаку поширюється на зимовий період, коли проїзна частина може бути слизькою, а табличка 7.2.1 «Зона дії» позначає довжину небезпечної ділянки. Дані дорожні знаки встановлюються в місцях виникнення ожеледиці в зимовий період і демонтуються на літній період експлуатаційного утримання автомобільних доріг

- копією листа Філії «Турківський ДЕД» ДП «Львівський автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 11 від 07.02.2025 про те, що станом на 10.11.2021 на автодорозі Н-13 Львів-Самбір-Ужгород були встановлені дорожні знаки 1.13 «Слизька дорога», 7.12 «Ожеледиця» та 7.2.1. «5 км». Знаки були встановлені в жовтні місяці 2021 та поширювали свою дію на км 145+500 автодороги Н-13 Львів-Самбір-Ужгород;

- даними висновку експерта Львівського НДІСЕ № СЕ-19/114-25/5834-ІТ від 25.03.2025 за результатами проведеної судової інженерно-транспортної експертизи, згідно якого у діях водія автомобіля «Honda» Pilot, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 ПДР і вказаний факт невідповідності дій водія знаходиться з технічної точки зору в причинному зв`язку із настанням ДТП; у діях водія автомобіля «ВАЗ-21011» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_6 не вбачається невідповідності вимогам п.12.3 ПДР, які б з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку із настанням ДТП.

Вищенаведені висновки експертиз є науково-обгрунтованими, а тому підстав ставити їх під сумнів у суду немає.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд справи незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У рішеннях Європейський суд з прав людини у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06.12.1998, вказав, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в судовому засіданні докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст.93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст.87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Таким чином, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд дійшов висновку про доведеність, поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_4 у діях, які виразились у порушенні правил порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження та кваліфікує його дії за ч.2ст.286 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в порядку ст. 66 КК України є добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим і передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, класифікується як тяжкий злочин.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Конституції України діє принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляд справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/13) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Згідно прецедентної судової практики ЄСПЛ «тяжкість вчиненого злочину не повинна бути основним визначальним фактором щодо покарання, а щодо ув`язнення та його строків акценти треба зміщувати в бік досягнення ресоціалізації», тобто незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства. При цьому, суд враховує автономну концепцію поняття «покарання» в усталеній судовій практиці ЄСПЛ, яка передбачає, що «покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів» (рішення від 09.10.2003 у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98), хоча це не виключає, що покарання може бути спрямоване на досягнення кількох цілей, поряд з карою та запобіганням це може бути ще й відшкодування.

Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а згідно ст. 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення та його особу, а саме те, що він раніше несудимий, кримінальне правопорушення вчинено ним вперше внаслідок необережності, є особою молодого віку, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем праці, на місці ДТП вчиняв дії, спрямовані на надання першої медичної допомоги потерпілим та намагання мінімізувати шкідливі наслідки ДТП, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, у потерпілого відсутні претензії до ОСОБА_4 .

Суд також враховує досудову доповідь Деснянського районного відділу у м. Києві та Київській області філії ДУ «Центр пробації» від 26.09.2025, про те, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе; ризик повторного кримінального правопорушення низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб низький.

Беручи до уваги всі вищевказані обставини, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає дані обставини такими, що дають підстави призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а саме позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що положення ст. 75 КК України застосовуються лише у тому випадку, коли суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, має обґрунтовані підстави дійти висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування призначеного покарання.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи характеризуючі дані особи винного, який вперше вчинив кримінальне правопорушення, є особою молодого віку, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем праці, на місці ДТП вчиняв дії, спрямовані на надання першої медичної допомоги потерпілим та намагання мінімізувати шкідливі наслідки ДТП, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, відсутність обтяжуючих у справі обставин, а також позиції потерпілого, який вказав, що не має до обвинуваченого жодних претензій, вирішуючи питання про можливість виправлення засудженого без реального відбування призначеного покарання, суд вважає можливим виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладення на нього обов`язків, передбачених ч.ч.1,3 ст.76 КК України,

Відповідно до ст. 54 КК України засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу..

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.029.1998 право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, слід зазначити, що санкція ч.2 ст.286 КК України, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи. Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер застосування і не є обов`язковим для суду. Відповідна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 08.02.2018 у справі №361/2704/16-к, провадження №51-358км18.

В постанові Третьої судової палати ККС ВС від 15.01.2020 у справі 161/537/18, провадження № 51-4055км19 вказав, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання. Також колегія суддів зазначила, що закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов`язана з користуванням таким правом, є основним джерелом доходу. Існування цієї обставини потребує лише більш виваженого підходу під час обрання заходу примусу, з урахуванням загальних засад справедливості, гуманізму та індивідуалізації.

У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений одружений, має двох неповнолітніх дітей на вихованні, працює інспектором патрульної поліції. В суду відсутні підстави вважати, що автомобіль є джерелом доходу обвинуваченого та його сім`ї, жодних доказів протилежного обвинуваченим суду не подано.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, той факт, що необережними діями обвинуваченого спричинено тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, зважаючи на особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, суд дійшов висновку про необхідність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому відсутні підстави щодо застосування до обвинуваченого додаткового покарання, пов`язаного із позбавленням спеціального звання- лейтенанта поліції, оскільки ОСОБА_4 вчинив правопорушення внаслідок необережності, не мав умислу на порушення правопорядку та завдання шкоди суспільним інтересам, подія не пов`язана з його професійною діяльністю, разом з тим, згідно службової характеристики по місцю праці характеризується позитивно, порушень службової дисципліни та законності не допускає, дисциплінований, всі доручення виконує якісно і своєчасно.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Запобіжний захід не обирався та підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 судом не встановлено.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна суд вирішує в порядку ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 174, 368-371, 373, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 5583/5584/5585 від 27.01.2022 в сумі 4461 /чотири тисячі шістдесят одна/ грн 86 коп.; для проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 5580/5581/5582 від 27.01.2022 в сумі 4461 /чотири тисячі шістдесят одна/ грн 86 коп.; для проведення судової комісійної транспортно-трасологічної експертизи № 5956 від 31.01.2022 в сумі 13968 /тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім/ грн 98 коп.;для проведення комплексної експертизи відео-, звукозапису та інженерно-транспортної експертизи № 670-Е від 12.07.2022 в сумі 11326 /одинадцять тисяч триста двадцять шість/ грн 20 коп.;для проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/114-25/5834-ІТ від 25.03.2025 в сумі 3979 /три тисячі дев`ятсто сімдесят дев`ять/ грн 50 коп., в загальній сумі 38 198 (тридцять вісім тисяч сто дев`яносто вісім) грн. 40 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15.11.2021 на майно: автомобіль марки «Honda» моделі «Pilot», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , та автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21011», д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_10 , скасувати.

Речові докази: автомобіль марки «Honda» моделі «Pilot», д.н.з. НОМЕР_1 , - повернути власнику ОСОБА_9 ; автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21011», д.н.з. НОМЕР_3 , - повернути власнику ОСОБА_10 ; оптичний диск з відеозаписом з відеореєстратора автомобіля «Honda» моделі «Pilot», д.н.з. НОМЕР_1 , який долучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження; медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4788, медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які знаходяться у прокурора, повернути (прокурором) у КНП «Турківська центральна міська лікарня» Турківської міської ради Самбірського району Львівської області після вступу вироку в законну силу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_11