Ухвала суду № 140381618, 01.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39673/26

Провадження № 1-кп/761/4641/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

- прокурор ОСОБА_3 ,

- обвинувачений ОСОБА_4 ,

- захисник ОСОБА_5 ,

- обвинувачений ОСОБА_6 ,

- захисник ОСОБА_7 ,

провівши відкрите підготовче судове засідання в залі суду в м. Києві у режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 120261001000000368 від 13.02.2026 за обвинуваченням:

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Києві, є громадянином України, має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, є громадянином України, має вищу освіту, є керівникм ТОВ «Будівельна компанія «Схід КР», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,

установив:

29.09.2026 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120261002000000368 від 13.02.2026 року стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2026 справу передано головуючому судді ОСОБА_1 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні з викликом учасників судового провадження.

Також прокурор подав до суду письмові клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 та продовження строку дії обов`язків по заставі стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на те, що на цей час не зменшилася, продовжують існувати ризики, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу стосовно обвинувачених.

У судовому засіданні обвинувачені та їхні захисники не заперечували проти призначення судового розгляду, жодних заяв/клопотань з цього приводу не подавали, та після роз`яснення обвинуваченим відповідно до ч. 4 ст. 315 КПК України права заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів - не заявляли відповідного клопотання.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків по заставі стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , обвинувачений та його захисник не заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а саме визначити обвинуваченому ОСОБА_8 заставу, щоб мати хоча б якусь альтернативу, ніж тримання під вартою. Захисник зауважив, що щоразу він подавав апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів щодо запобіжного заходу обвинуваченому, але апеляійний суд не розглянув їх вчасно, і обвинуваченому було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просив урахувати відомості про особу обвинуваченого, який несудимий, вже тривалий час перебуває під вартою, має захворювання, і йому потрібно лікуватися.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що справа підсудна Шевченківському районному суду міста Києва; обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України; підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлені, тому згідно зі ст. 316 КПК України кримінальне провадження можливо призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (з урахуванням принципів відкритості та гласності) суддею одноособово.

Щодо клопотань прокурора слід зазначити таке.

Статтею 2 КПК України встановлено, що з авданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу або в майбутньому.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного/обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При цьому висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків по заставі стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд ураховує те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2026 застосовано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. У подальшому обвинуваченому ОСОБА_6 визначено розмір застави в сумі 998 400,00 грн, і в зв`язку з внесенням суми застави - звільнено з-під варти 06.08.2026. При цьому слідчим суддею визначено обов`язки, які будуть покладені на ОСОБА_6 у разі внесення застави, зокрема: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись за межі м. Кривого Рогу без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвали слідчих суддів мотивовано тим, що встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд вважає обґрунтованими зазначені прокурором у клопотанні доводи про те, що на цей час не зменшилися та продовжують існувати ризики, враховані слідчим суддею при обранні та продовженні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , адже на цей час не розпочався судовий розгляд, і, зокрема, не допитано жодного свідка в справі.

З урахуванням вищевказаного суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків по заставі стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд ураховує те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.05.2026 застосовано обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. У подальшому продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 до 03.10.2026 без визначення розміру застави.

Ухвали слідчих суддів мотивовано тим, що встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд вважає обґрунтованими зазначені прокурором у клопотанні доводи про те, що на цей час не зменшилися та продовжують існувати ризики, враховані слідчим суддею при обранні та продовженні запобіжних заходів стосовно обвинувачених, адже на цей час не розпочався судовий розгляд, і, зокрема, не допитано жодного свідка в справі.

Для запобігання вказаним ризикам ураховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України».

Суд вважає, що інші більш м`які запобіжні заходу, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, високий ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею, високий ступінь суспільної небезпечності інкримінованого злочину.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвичнуваченим обов`язків, передбачених КПК України, та, визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд не вбачає підстав для застосування норм п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, та з урахуванням конкретних обставин цієї справи, вважає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_8 заставу, як альтернтиву тримання під вартою.

При визначенні розміру застави суд ураховує правові позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого (підозрюваного) від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Визначаючи розмір застави, враховуючи тяжкість злочину, його суспільну небезпечність та наслідки, особу обвинуваченого, обставини обвинувачення, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в максимальному розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, що буде достатнім і таким, що забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_8 обов`язків, передбачених КПК України.

Також відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно покласти обов`язки, визначені частиною 5 вказаної статті.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .

Таким чином, підготовка до судового розгляду завершена.

Керуючись ст. 2, 22, 26, 176-179, 183, 193, 194, 199, 314, 315, 372, 376 КПК України, -

ухвалив:

Судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні № 120261001000000368 від 13.02.2026, - призначити на 28 жовтня 2026 року 14:30 годину та проводити у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії покладених на нього обов`язків - до 27 листопада 2026 року включно, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі м. Кривого Рогу без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 27 листопада 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у вигляді 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові обвинуваченого.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов`язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Київського слідчого ізолятора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави винувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим - протягом цього ж строку з моменту отримання її копії.

Суддя ОСОБА_1