Рішення № 140380420, 07.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/7895/26

Провадження № 2/463/2853/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді: Мармаша В.Я.,

з участю секретаря судового засідання: Цебрик Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики №45599212 в розмірі 32 913,87 грн, за Договором позики №6857612 в розмірі 12 222,00 грн, 2 662,40 грн судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500,00 грн з підстав та мотивів викладених письмово у позові.

Ухвалою судді від 25.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

09.09.2026 відповідач на адресу суду направила відзив, у якому проти задоволення позовних вимог заперечила з мотивів та підстав, викладених у ньому. Просила задовольнити окремо подане клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів на підставі частини шостої статті 95 ЦПК України. Не брати до уваги копії письмових доказів, відповідність яких оригіналам поставлена відповідачем під сумнів, якщо оригінали не будуть подані на вимогу суду. У разі, якщо суд всупереч основній позиції відповідача дійде висновку про доведеність укладення обох договорів, факту надання коштів і переходу права вимоги, застосувати наведений у відзиві контррозрахунок, виключити незаконні нарахування та не стягувати суму понад 24 489,33 грн; зазначене прохання є виключно альтернативним і не становить визнання боргу. У стягненні з відповідача заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відмовити; у разі часткового задоволення позову розподілити судові витрати пропорційно та з урахуванням критеріїв реальності, необхідності й співмірності.

09.09.2026 відповідач направила на адресу суду клопотання про витребування доказів, а саме просила витребувати оригінали документів, перелічених у клопотанні.

11.09.2026 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з мотивів та підстав, викладених у ній.

11.09.2026 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій просив зменшити позовні вимоги на суму пені.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання відповідно до якого позов підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить проводи у відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Просив розгляд справи проводити без його участі.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.10.2025 між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено договір надання коштів у кредит №45599212 шляхом підписання електронним підписом ОСОБА_1 (позичальника).

Таким чином, договір був укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. З цього моменту електронний договір вважається укладеним, в силу положень ч. 2 ст. 640 та ст. 1046 ЦК України.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20).

Відповідно до умов договору ТзОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 27 000,00 грн строком 30 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 27 000,00 грн підтверджується копією платіжної інструкції № 01833e96-8615-4506-8611-4fdfb7da8375 від 14.10.2025, а також Довідкою №КД-000091056 від 28.05.2026.

25.02.2026 між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 25/02/26, у відповідності до умов якого ТзОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі до відповідача.

Відповідно до Реєстру прав вимог №8 від 20.05.2026 ТзОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №45599212 від 14.10.2025 в сумі 46 079,39 грн, з яких: 25 318,30 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7 595,57 грн сума заборгованості за процентами; 13 165,52 грн сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки позивача та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам договору надання коштів у кредит №45599212 від 14.10.2025 відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Більше того, відповідач мав змогу самостійно довести факт неотримання ним кредитних коштів, надавши суду банківську інформацію про наявність/відсутність у нього відповідних карткових рахунків, на які здійснювався переказ кредитних коштів згідно представлених позивачем платіжних інструкцій, чи інформацію про рух коштів на них, а тому суд не вбачає підстав для витребування додаткових доказів, на чому наполягала сторона відповідача у клопотанні від 08.09.2026.

З огляду на те, суд, ухвалюючи заочне рішення у справі, приймає вказані розрахунки позивача, як належний та допустимий доказ.

Крім того, 06.01.2026 між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено договір надання коштів у кредит №6857612 шляхом підписання електронним підписом ОСОБА_1 (позичальника).

Таким чином, договір був укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми. З цього моменту електронний договір вважається укладеним, в силу положень ч. 2 ст. 640 та ст. 1046 ЦК України.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20).

Відповідно до умов договору ТзОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн строком 360 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 6 000,00 грн підтверджується копією платіжної інструкції № c9504070-fdcb-4d73-abca-6f1a7c177b42 від 06.01.2026, а також Довідкою №КД-000095825 від 02.06.2026.

25.02.2026 між ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 25/02/26, у відповідності до умов якого ТзОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТзОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі до відповідача.

Відповідно до Реєстру прав вимог №7 від 20.05.2026 ТзОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №6857612 від 06.01.2026 в сумі 24 222,00 грн, з яких: 6 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 187,00 грн сума заборгованості за процентами; 1 035,00 грн сума заборгованості за комісією; 12 000,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки позивача та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Всупереч умовам договору надання коштів у кредит №6857612 від 06.01.2026 відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Більше того, відповідач мав змогу самостійно довести факт неотримання ним кредитних коштів, надавши суду банківську інформацію про наявність/відсутність у нього відповідних карткових рахунків, на які здійснювався переказ кредитних коштів згідно представлених позивачем платіжних інструкцій, чи інформацію про рух коштів на них, а тому суд не вбачає підстав для витребування додаткових доказів, на чому наполягала сторона відповідача у клопотанні від 08.09.2026.

З огляду на те, суд, ухвалюючи заочне рішення у справі, приймає вказані розрахунки позивача, як належний та допустимий доказ.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 14.10.2025 та 06.01.2026, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

При цьому, відповідач не заперечив факту неналежного виконання своїх грошових зобов`язань.

Договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем не виконується зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за користування кредитом. Будь-яких доказів на спростування заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору. Доказів, які б підвереджували неправомірність вимог позивача суду також не надано.

Одночасно, згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить:

1) за Договором про надання коштів в кредит №45599212 від 14.10.2025 року 32 913,87 грн (25 318,30 грн заборгованість по тілу кредиту, 7 595,57 грн заборгованість по відсотках);

2) за Договором кредитної лінії №6857612 від 06.01.2026 року 12 222,00 грн (6 000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 5 187,00 грн заборгованість по відсотках; 1 035,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту).

Враховуючи, що відповідачем в належний спосіб умови кредитних договорів не виконані, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за такими договорами, тому позов підлягає до повного задоволення. Інші заперечення сторони відповідача не спростовують зазначених висновків суду.

При цьому, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Порядок розподілу судових витрат визначений ст. 141 ЦПК України.

Як вбачається з квитанції від 17.08.226 №850025999.1, позивачем при пред`явленні позовної заяви через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо оплати професійної правничої допомоги то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Таким чином, виходячи із вимог розумності та справедливості, враховуючи складність справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, витрати на професійну правничу допомогу слід зменшити з 6 500,00 грн до 3 000,00 грн. Таким чином, на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі (2 662,40 грн + 3 000,00 грн), що становить 5 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 141,142, 265, 273, 274 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість:

за Договором про надання коштів в кредит №45599212 від 14.10.2025 у розмірі 32 913,87, яка складається з:

- суми заборгованості за тілом кредиту 25 318,30 грн;

- суми заборгованості за відсотками 7 595,57 грн;

за Договором кредитної лінії №6857612 від 06.01.2026 у розмірі 12 222,00, яка складається з:

- суми заборгованості за тілом кредиту 6 000,00 грн;

- суми заборгованості за відсотками 5 187,00 грн;

- суми заборгованості за комісією за видачу кредиту 1 035,00 грн,

що у загальному розмірі становить 45 135,87 (сорок п`ять тисяч сто тридцять п`ять гривень вісімдесят сім копійок) грн, а також 5 662,40 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судових витрат.

Текст рішення складено та підписано суддею 07.10.2026

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: Київська область, м.Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43311346;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Мармаш В. Я.