Рішення № 140379890, 05.10.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12167/26

Провадження № 2/352/1686/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

05 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

26.06.2026 року представник позивача звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між відповідачем 23.08.2023 року та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір кредитної лінії № 240598650 у формі електронного документу з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора GTHD-8464, на суму 25 000 грн. В подальшому 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитним № 240598650 від 23.08.2023, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 253 від 10.10.2023 року.

Окрім цього, 28.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/0525-01, у відповідності до умов якого, право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 28.05.2024 року

Далі, 16.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 16/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у сумі 116 805 грн.

Тому відповідач просить стягнути вказану заборгованість за договором позики, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи у спрощеному провадженні без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся відповідно до вимог закону, в тому числі і шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Причину неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву не скористався.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

13.08.2026 року з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС» до ОСОБА_1 .

Ухвалою від 18.08.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 30.09.2026 року не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 5 ст.268 ЦПК України зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст.268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 23.08.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 240598650 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за яким позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту 25 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно п.2.3. договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 25 000 грн 23.08.2023 року (що є датою надання кредиту).

Відповідно до п.2.4. договору другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим договором.

Згідно з п. 3.1. договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 12 (дванадцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором..

У пункті 3.2. сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до п. 3.3. договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 12 (дванадцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3150 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через Особистий кабінет.

Згідно п. 5.1 договору, кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-62XX-XXXX-0106, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Відповідно до п. 7.1 договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 04.09.2023, а саме протягом 12 (дванадцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 22.09.2028. (п. 7.3 договору).

Згідно із п. 8.1. договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Відповідно до умов п. 8.3. договору, протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином:

8.3.1. За період від дати видачі кредиту до 04.09.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 383,25 (триста вісімдесят три цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,05 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка);

у відповідності до п. 8.3.2. - у разі, якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 04.09.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 383,25 (триста вісімдесят три цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,05 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка);

та згідно п. 8.4 договору - після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Вказаний договір був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора GTHD, відправлено 23.08.2023 року на номер телефону НОМЕР_1 (доказ в електронному вигляді).

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 23.08.2023 року зазначені персональні дані позичальника ОСОБА_1 , дата укладення договору 23.08.2023 року, сума кредиту 25 000 грн, строк кредиту 12 днів, номер карти позичальника 4149-62XX-XXXX-0106 (доказ в електронному вигляді).

Факт перерахування коштів у сумі 25 000 грн на вказану відповідачем у заявці на отримання грошових коштів в кредит банківську карту підтверджується платіжним дорученням № 340b632b-0842-40a1-b513-1c99c83554da від 23.08.2023 року та довідкою, складеною директором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (доказ в електронному вигляді).

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 240598650 від 23.08.2023 року сума до сплати станом на 10.10.2023 року становить 25 000 грн заборгованість за тілом кредиту та 29 970 грн заборгованість за відсотками (доказ в електронному вигляді).

За даними довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що акцепт оферти ідентифікатором) GTHD-8464 здійснений позичальником ОСОБА_1 23.08.2023 року о 17:38:19 год, надісланий на номер телефону НОМЕР_1 . При цьому позичальником не здійснювалися дії щодо продовження дисконтного періоду (доказ в електронному вигляді).

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчувався 28 листопада 2019 року. Додатковими угодами укладеними між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» №19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року, № 32 від 31 грудня 2023 року строк дії договору №28/1118-01 продовжено, зокрема до 31 грудня 2024 року (докази в електронному вигляді).

Відповідно до умов договору № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі прав вимоги. Право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

У витязі з реєстру прав вимоги № 253 від 10.10.2023 року під порядковим номером 1178 зазначено боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 240598650, дата кредитного договору 23.08.2023 року, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 25 000 грн, заборгованість по відсоткам 29 970 грн, загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 54 970 грн (доказ в електронному вигляді).

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 10.10.2023 року по 01.01.2024 року за кредитним договором № 240598650 від 23.08.2023 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , сума до сплати станом на 03.12.2023 року становить 91 805 грн (доказ в електронному вигляді).

28.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/0525-01, строк дії якого закінчувався 31 грудня 2025 року. Предметом зазначеного договору факторингу є відступлення права вимоги, що зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п. 4.1) (доказ в електронному вигляді).

У витязі з реєстру прав вимоги № 1 від 28.05.2025 року під порядковим номером 1534 зазначено боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 240598650, дата кредитного договору 23.08.2023 року, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 25 000 грн, заборгованість по відсоткам 91 805 грн, загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 116 805 грн (доказ в електронному вигляді).

16.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу № 16/07/25-E, відповідно до умов договору фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі божників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною договору (доказ в електронному вигляді).

У витязі з реєстру боржників до договору факторингу №16/07/25-Е від 16.07.2025 року під порядковим номером 5351 зазначено боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 240598650, дата кредитного договору 23.08.2023 року, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 25 000 грн, заборгованість по відсоткам 91 805 грн, загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) 116 805 грн (доказ в електронному вигляді).

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №16/07/25-Е від 16.07.2025 року, укладеним ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс», підтверджується прийняття фактором реєстру боржників в кількості 6715, після чого, з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу №16/07/25-Е від 16.07.2025, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношення до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу №16/07/25-Е від 16.07.2025, будь-яких зауважень до зазначеного реєстру немає (доказ в електронному вигляді).

Відповідно до виписки з особового рахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 240598650 від 23.08.2023 року перед ТОВ «ФК «Ейс» станом на 18.06.2026 складає 116 805 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 25 000 грн, прострочена заборгованість за процентами 91 805 грн (доказ в електронному вигляді).

З інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» на вимогу ухвали суду від 18.08.2026 року вбачається, що банківська картка № НОМЕР_2 була емітована в банку на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ). 23.08.2023 року відбулося зарахування коштів в сумі 25 000 грн на вказану банківську картку. Фінансовий номер телефону, що знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 є номер НОМЕР_4 .

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048,1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Щодо врахування положень Закону України «Про споживче кредитування».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом 120 днів 2,5% (25.12.2023 - 22.04.2024); протягом наступних 120 днів 1,5% (23.04.2024-20.08.2024).

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 23.08.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога" укладено кредитний договір №240598650 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму кредиту 25 000 грн строком до 22.09.2028, шляхом переказу на його банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі: за період від дати видачі кредиту до 04.09.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 1,05 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (дисконтна процентна ставка); у відповідності до п. 8.3.2. - у разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 04.09.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 383,25 (триста вісімдесят три цілих двадцять п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,05 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі індивідуальна процента ставка) та згідно п. 8.4 договору - після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Відповідач отримав кредит, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів в повному обсязі не виконав, кредитні кошти не повернув.

В подальшому право вимоги за договором № 240598650 від 23.08.2023 року, боржником за яким є відповідач правомірно набули ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс», а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь кредитора ТОВ «ФК «Ейс» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25 000 грн.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, суд зазначає, наступне.

Договір кредитної лінії № 240598650 від 23.08.2023 року укладено до 22.09.2028 року.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто даний кредитний договір діяв після набрання чинності цим Законом.

Відтак суд вважає, що до даних правовідносин застосовується зазначений вище закон, а тому за період з 25 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, за період з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - 1 %.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» вбачається, що загальний розмір відсотків нарахований товариством за період з 25.12.2023 по 31.12.2023 року за ставкою 2,98%. При цьому строк дії договору кредитної лінії № 240598650 від 23.08.2023 не закінчився.

Суд зазначає, що розмір нарахованих відсотків за період з 11.10.2023 (дата укладення договору факторингу) по 24.12.2023 року (дата набрання законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023року) мав би становити 55 875 грн (25 000*2,98%*75 днів), за період з 25.12.2023 по 31.12.2023 року (строк розрахунку заборгованості за договором ТОВ «Таліон плюс») розмір відсотків мав би становити 4 375 грн (25 000*2,5%*7 днів).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та з відповідача на корить позивача стягнути заборгованість за договором кредитної лінії № 240598650 від 23.08.2023 в сумі 115 220 грн, з яких: 25 000 грн тіло кредиту, 90 220 грн (29 970 грн + 55 875 грн + 4 375 грн) відсотки за користування кредитом, з урахуванням принципу диспозитивності та заявленого позивачем періоду нарахування відсотків за користування кредитом.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 2 626,19 гривень судового збору на користь позивача.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 7000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору від 20.01.2026 року про надання правової допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази:

договір про надання правової допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс" та адвокатським об`єднанням «Тимошенко та партнери» (доказ в електронному вигляді);

додатковою угодою № 25771068754 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 21.01.2026 року (а.с.89);

акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 21.01.2026 року на загальну суму 7000 грн (доказ в електронному вигляді);

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 від 26.08.2010 року виданого на ім`я Тимошенка О.О. (доказ в електронному вигляді);

довіреність від 12.02.2026 року (доказ в електронному вигляді).

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 7000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.

В той же час, враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі наведеного, ст.ст. 526, 610, 611, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 240598650 від 23.08.2023 року в сумі 115 220 (сто п`ятнадцять тисяч двісті двадцять) грн, з яких: 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн тіло кредиту, 90 220 (дев`яносто тисяч двісті двадцять) грн відсотки за користування кредитом.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 626 (дві тисячі шістсот двадцять шість) грн 19 коп та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС», вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, ЄДРПОУ: 42986956;

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення складене у повному обсязі 05.10.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.