Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер: 379/91/26
Провадження № 2/379/304/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бакал О.А.,
представника позивача - Смовж Л.В.,
третьої особи - ОСОБА_1 ,
прокурора - Нечепоренка Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Виконавчого комітету Таращанської міської ради Київської області до ОСОБА_2 , треті особи Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав,
УСТАНОВИВ:
21.01.2026 представник позивача Таращанської міської ради Київської області через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та звільнити позивача від сплати судового збору відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки виконавчий комітет Таращанської міської ради, будучи органом опіки і піклування, виступає із заявою про захист прав малолітніх дітей.
Обґрунтування позиції позивача.
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначає, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , державна реєстрація народження яких проведена із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Відповідно до рішення Таращанського районного суду Київської області від 14.11.2024, у справі № 379/990/24, малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були відібрані від матері без позбавлення її батьківських прав.
Рішенням виконавчого комітету Таращанської міської ради від 27.01.2025 № 47-VIII та № 48-VIII ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 11.03.2025 № 183 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено опікуном над малолітніми дітьми.
Відділенням соціальної роботи комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради була проведена оцінка потреб сім`ї ОСОБА_2 та складений план соціального супроводу. Фахівці відділення, з метою підвищення спроможності матері забезпечувати потреби дітей після повернення в її сім`ю, в телефонному режимі, а також за місцем проживання проводили роботу з ОСОБА_2 , проте співпраця з матір`ю щодо виконання заходів, передбачених планом соціального супроводу, у більшості випадків була відсутня. Наразі відповідачка не усунула причин, які стали підставою для звернення до суду, не вжила заходів для відновлення здатності забезпечувати належні умов життя, виховання і розвитку дітей, не виконувала рекомендацій органу опіки і піклування та не проявляла реальних дій щодо відновлення належного догляду за дітьми, не дослухалася до рекомендацій фахівців із соціального супроводу.
Опікун дітей ОСОБА_1 не чинила та не чинить перешкод у спілкуванні дітей з матір`ю, однак мати не бажає брати участі у вихованні сина та дочки, не проявляє інтересу до них.
Рішенням виконавчого комітету Таращанської міської ради від 24.11.2025 № 518-VIII затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Виклад позицій інших учасників справи.
Відповідачка у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.
Третя особа ОСОБА_1 , 20.05.2026 подала до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначила, що з 03.01.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають на первинному обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування та згідно з рішенням Таращанського районного суду Київської області від 14.11.2024 року, були відібрані від матері без позбавлення її батьківських прав.
11.03.2025 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради було прийнято Рішення № 183 про встановлення опіки над малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою захисту їх особистих прав. Відповідно до вище зазначеного, її - ОСОБА_1 , було призначено опікуном над малолітніми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а дітей передано в її сім`ю.
Службою у справах дітей Білоцерківської міської ради було проведено обстеження умов проживання дітей та складено відповідний акт, згідно якого, нею для дітей були створені належні умови проживання. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з січня 2026 року відвідують дошкільний підрозділ Ліцею «Міцва-613». В інтересах дітей, нею укладено декларації із сімейним лікарем.
17.11.2025 року було проведено психологічне дослідження дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яке було погоджено в рамках проекту «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату». За результати обстеження, під час бесіди, хлопчик демонстрував настороженість, обмежений контакт очима, часто шукав підтвердження безпеки у присутності дорослих, коли звучали питання про біологічну маму, уривчасто демонстрував негативні спогади про життя з біологічною матір`ю, через проективні методики висловлював побоювання щодо можливого відновлення взаємодії з біологічною матір`ю. Шкала тривожності показала підвищений рівень тривожності, що може свідчити про посттравматичні прояви, які виникли з раннім травматичним досвідом, коли хлопчик знаходився в родині біологічної матері. Обстеження також показало, що дитяча сімейна група, в особі дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , сформували стабільну емоційну прив`язаність до опікуна ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_5 . Розрив сформованого зв`язку з родиною опікуна може мати негативні наслідки для емоційного та психологічного розвитку дітей, зокрема, посилення страхів, регрес у поведінці, порушення довіри до дорослих, відчуття покинутості та повторної травматизації.
Зазначила, що відповідач неналежним чином виконувала свої батьківські права, оскільки діти були відібрані від матері. За час перебування дітей з нею, відповідач не вжила заходів щодо відновлення своїх батьківських стосунків та налагодження стосунків із дітьми, чим в свою чергу проявили байдужість, також відповідачка не працевлаштувалася та не створила належні умови для проживання дітей.
Стверджує, що відповідач ухиляється від обов`язків по вихованню, піклуванню дітей, не проявляє щодо них материнської турботи, не цікавиться їхнім життям, здоров`ям, розвитком, не турбується про задоволення інших потреб дітей, а тому, вважає за необхідне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо її малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Процесуальній дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2026, головуючим суддею у справі визначено суддю Невгада О.В.
22.01.2026 судом, з відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради, отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою суду від 23.012026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі, розгляд справи, вирішено проводити в порядку загального позовного провадженням та призначено підготовче судове засідання на 24.02.2026.
Протокольною ухвалою суду від 24.02.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.03.2026, з метою надання часу представнику позивача для підготовки клопотань та часу відповідачу для ознайомлення з матеріалами справи.
Протокольною ухвалою суду від 19.03.2026, у зв`язку з неявкою відповідача, відкладено підготовче судове засідання до 08.04.2026.
Ухвалою суду від 08.04.2026 задоволено клопотання представника позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору, клопотання про витребування доказів та клопотання про виклик свідків, в судовому засіданні оголошено перерву до 25.05.2026.
18.05.2026 на адресу суду від виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області надійшли витребувані докази.
Ухвалою суду від 25.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, судове засідання призначено на 22.06.2026.
22.06.2026, протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 04.08.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.
04.08.2026, протокольною ухвалою суду оголошено перерву в судовому засіданні до 03.09.2026.
03.09.2026, протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи у зв`язку з неявкою відповідача та призначено судове засідання на 25.09.2026.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 підтримала заявлені вимоги з мотивів викладених в заяві, вважає, що мати не займається вихованням дітей, вона не здатна організувати ні життя дітей, ні власне життя, а тому позбавлення батьківських прав необхідне в інтересах дітей.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про місце, день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, до початку судового розгляду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти позбавлення її батьківських прав.
Третя особа ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів, детально викладених в її письмових поясненнях, наголосила, що відповідачка за весь час материнства не змогла забезпечити належні умови для виховання дітей.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Білоцерківської міської ради в судове засідання не з`явилась, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, до початку судового розгляду подав заяву про розгляд справи без участі.
Прокурор Нечепоренко Р.Л. не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні 04.08.2026 пояснила, що вона є старостою Ківшоватського старостинського округу, де з дітьми проживала ОСОБА_2 , в ході виконання своїх обов`язків їй стало відомо, що діти з народження проживали в неналежних умовах, житло для проживання непридатне, біля дому відсутні господарські будівлі, діти були дуже худі, погано харчувалися, вся сім`я відповідачки проживає за рахунок соціальних виплат батька відповідачки. Сама відповідачка ОСОБА_2 домашнього господарства не веде, город не обробляє, не працює, постійно змінює місце проживання, часто говорить неправду, зловживає алкогольними напоями.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні 04.08.2026 пояснив, що він є головним спеціалістом відділу служби у справах сім`ї та дітей Таращанської міської ради Київської області. В силу своїх службових обов`язків надавав соціальний супровід сім`ї ОСОБА_2 , під час якого було встановлено, що відповідачка не забезпечує дітям належне харчування, догляд та умови проживання, діти неохайні, побутові умови для їх проживання не створені, сама відповідачка нічого не робить, у батька ОСОБА_2 , з яким вона проживає, психічний розлад. Відтак, відповідачці було запропоновано тимчасово вилучити дітей з сім`ї, а їй надано шанс виправити ситуацію, однак ОСОБА_2 недоліки не усунула, для повернення дітей належних умов не створила. Йому складно сказати, чи здатна відповідачка змінити власне життя та стати на шлях виправлення. Вважає, що в інтересах дітей ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні 04.08.2026 пояснила, що вона є фахівцем із соціальної роботи відділення соціальної роботи комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради, де відповідачка отримує соціальний супровід, в ході якого стало відомо, що відповідачка постійно нехтує батьківськими обов`язками, часто змінює місце проживання та номер телефону, проживає з батьками, не займається домашнім господарством, город не обробляє, побутові умови для дітей не створені. Встановлений план соціального супроводу бажання виконувати не мала, обіцяє виправитись, але нічого не робить, хоча з метою налагодження життя їй потрібно працевлаштуватись, облаштувати житло та власний побут. Вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відповідатиме інтересам дітей.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, заслухавши пояснення сторін, заслухавши показання свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю двох малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 виданого 25.03.2021 Таращанським ВДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ) та серії НОМЕР_2 виданого 13.12.2022 Таращанським ВДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) (а.с. 14-15).
Державна реєстрація народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведена відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, а відомості про батька дітей внесені за вказівкою матері, що підтверджується повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00033836141 від 23.11.2021 та № 00038998143 від 24.03.2023 (а.с. 18-23).
ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 679305-2021 від 25.03.2021 виданої відносно ОСОБА_2 (а.с.11) та відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання особи станом на 24.03.2025 № 784 та № 783 виданими відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.16-17), а фактично проживала зі своїми батьками по АДРЕСА_2 без реєстрації, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 22.05.2025 складеним комісією відділу служби у справах сім`ї та дітей Таращанської міської ради Київської області (а.с. 63).
Відповідно до рішення Таращанського районного суду Київської області від 14.11.2024 по справі № 379/990/24, провадження № 2/379/370/24, яке набрало законної сили 24.12.2024, малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були відібрані від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав (а.с. 24-32).
Суд дійшов висновку про необхідність вилучення дітей, з огляду на встановлені обставини, а саме: неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків, що проявлялося у відсутності належної турботи про життя, здоров`я та розвиток дітей, систематичне ігнорування їхніх базових потреб, невідповідні умови проживання, відсутність належного догляду та контролю за дітьми, ухилення матері від виконання рекомендацій фахівців із соціальної роботи, спрямованих на підвищення її батьківського потенціалу та нездатність матері забезпечити належне виховання та догляд дітей.
Рішеннями виконавчого комітету Таращанської міської ради від 27.01.2025 № 47-VIII та № 48-VIII ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с. 34).
Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були тимчасово поміщені до КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква», передані у сім`ю ОСОБА_1 (а.с.145).
Відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 11.03.2025 № 183 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительку м. Біла Церква Київської області, призначено опікуном над малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.35-37).
Відділенням соціальної роботи комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради 24.07.2025 була проведена оцінка потреб сім`ї ОСОБА_2 та складений план соціального супроводу (а.с. 40-43).
Згідно з планом соціального супроводу, ОСОБА_2 було необхідно: створити безпечні і комфортні умови для проживання дітей, вирішити питання матеріального забезпечення сім`ї, навчитися плануванню сімейного бюджету та веденню домашнього господарства, налагодити емоційні контакти з членами родини (батьками, братом), офіційно працевлаштуватися, своєчасно сплачувати аліменти на утримання дітей, підтримувати зв`язок з опікуном в питаннях спілкування з малолітніми дітьми.
Фахівці відділення соціальної роботи комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Таращанської міської ради роботу з ОСОБА_2 по виконанню пунктів плану соціального супроводу проводили у відділенні соціальної роботи, в телефонному режимі, а також за місцем проживання. Основною метою цієї роботи було підвищення спроможності матері забезпечувати потреби дітей після повернення в її сім`ю, визначення постійного місця проживання сім`ї ОСОБА_2 , співпраця з опікуном з метою підтримки емоційних зв`язків з дітьми, офіційне працевлаштування, погашення заборгованості по сплаті аліментів. Проте співпраця з матір`ю щодо виконання заходів, передбачених планом соціального супроводу, більшості випадків була відсутня.
Відповідачка не усунула причин, які стали підставою для звернення до суду, не вжила заходів для відновлення здатності забезпечувати належні умови життя, виховання і розвитку дітей, не виконувала рекомендацій органу опіки і піклування та не проявляла реальних дій щодо відновлення належного догляду за дітьми, не дослухалася до рекомендацій фахівців із соціального супроводу.
Відповідно до інформації Лучанського старостинського округу виконавчого комітету Таращанської міської ради житловий будинок де зареєстрована ОСОБА_2 та її діти не придатний для проживання (а.с. 64).
В ході повторних обстежень житлово-побутових умов за місцем фактичного проживання по АДРЕСА_2 встановлено, що ситуація в будинку не покращилася, він перебуває в напіваварійному стані, умови проживання залишаються незадовільними, територія навколо помешкання занедбана, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 14.10.2025 складеним комісією відділу служби у справах сім`ї та дітей Таращанської міської ради Київської області (а.с. 45).
Сама ОСОБА_2 наразі не працевлаштована, постійно змінює місце перебування, лише на нетривалий період повертається до місця проживання в с. Ківшовата, матеріальне становище сім`ї не покращилося, умови для повернення дітей у сім`ю не створені.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 77687125, наданої Таращанським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ОСОБА_2 станом на 01.04.2026 має сукупний розмір заборгованості 79095,18 грн. (а.с. 152).
Відповідно до довідки, наданої КНП ТМР «Таращанський центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги» від 21.10.2025 вих. № 392, ОСОБА_2 на «Д» обліку у сімейного лікаря не перебуває. Встановлених або підтверджених інших діагнозів, які впливають на здійснення догляду за дітьми не має (а.с.47).
Згідно інформації служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області від 13.11.2025 № 04-04/2905 ОСОБА_2 телефонувала до служби у справах дітей Білоцерківської міської ради стосовно організації зустрічей з її дітьми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 двічі - один раз в травні та один раз в жовтні 2025 року. Проте жодного разу у присутності працівників служби у справах дітей ОСОБА_2 зі своїми дітьми не зустрічалась (а.с. 57).
Відповідно до довідки-характеристики Ківшоватського старостинського округу виконавчого комітету Таращанської міської ради № 462-5-3 вих-25 від 04.11.2025, ОСОБА_2 характеризується як соціально нестійка особа, постійно говорить неправду, нехтує правилами гігієни в веденні домашнього господарювання, постійно знаходиться в пошуку роботи, але позитивних змін в напрямку працевлаштування не відбувається, дуже часто змінює місце проживання та в селі Ківшовата з`являється рідко, вся її родина утримується за рахунок виплат (пенсії) батька. Будинок в якому проживає її родина перебуває в напіваварійному стані (а.с. 44).
Згідно з повідомленням відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області № 248570-2025 від 31.10.2025, ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1,2 ст. 178 КУпАП, яка регулює відповідальність за розпивання алкоголю, слабоалкогольних напоїв чи пива у заборонених місцях, а також за появу у п`яному вигляді в громадських місцях (а.с. 58).
З письмових пояснень опікуна дітей ОСОБА_1 , вона не чинила та не чинить перешкод у спілкуванні дітей з матір`ю, однак мати не бажає брати участі у вихованні сина та дочки, не проявляє інтересу до них (а.с.140-144).
Відповідно до виписок медичних установ, наданих ОСОБА_1 , за час перебування дітей в сім`ї опікуна проведено ряд медичних обстежень, за результатами яких проведені щеплення згідно віку дітей та додаткові щеплення, лікуванням ротової порожнини ОСОБА_10 . На прийом до лікарів з приводу щеплень, обстеження та лікування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звертались тільки опікун ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_5 (а.с. 48-54, 62).
З інформації Білоцерківського закладу дошкільної освіти № 1 «Веснянка» Білоцерківської міської ради Київської області встановлено, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відвідують заклад дошкільної освіти з 29.04.2025 по теперішній час (05.11.2025). Мати дітей участі в освітній діяльності не приймає (а.с. 55).
Відповідно до інформації наданої Білоцерківським міським центром соціальних служб Білоцерківської міської ради Київської області від 28.10.2025 № 763/02-15 сім`я ОСОБА_1 отримує соціальну послугу соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування. Для дітей створені умови для їх повноцінного розвитку та життєдіяльності, спостерігаються позитивні зміни у їхній поведінці, психоемоційному стані та розвитку (а.с. 56).
Відповідно до актів обстеження умов проживання від 17.06.2025 та 10.12.2025 підтверджено створення опікуном ОСОБА_1 належних умов проживання для дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.87-88).
З наданих третьою особою - ОСОБА_1 результатів психологічного дослідження дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 17.11.2025, погоджено в рамках проекту «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату», вбачається, що під час бесіди, хлопчик ( ОСОБА_14 ) демонстрував настороженість, обмежений контакт очима, часто шукав підтвердження безпеки у присутності дорослих, коли звучали питання про біологічну маму, уривчасто демонстрував негативні спогади про життя з біологічною матір`ю, через проективні методики висловлював побоювання щодо можливого відновлення взаємодії з біологічною матір`ю. Шкала тривожності показала підвищений рівень тривожності, що може свідчити про посттравматичні прояви, які виникли з раннім травматичним досвідом, коли хлопчик знаходився в родині біологічної матері. Обстеження також показало, що дитяча сімейна група, в особі дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , сформували стабільну емоційну прив`язаність до опікуна ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_5 . Розрив сформованого зв`язку з родиною опікуна може мати негативні наслідки для емоційного та психологічного розвитку дітей, зокрема, посилення страхів, регрес у поведінці, порушення довіри до дорослих, відчуття покинутості та повторної травматизації (а.с. 153-154).
Комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Таращанської міської ради протягом року неодноразово розглядалося питання щодо виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 , однак незважаючи на заявлене бажання повернути дітей та обіцянки щодо працевлаштування і поліпшення житлових умов, мати не вчинила конкретних дій, необхідних для повернення дітей у сім`ю.
Відтак, рішенням виконавчого комітету Таращанської міської ради від 24.11.2025 № 518-VIII було затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 59-61).
Крім того, рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 12.05.2026 № 335 було встановлено доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки це відповідає інтересам дітей (а.с. 133-134).
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За положенням ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ст. 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по виханню дитини.
Відповідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Таке рішення має бути прийнято з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, яка фактично позбавлена його батьківського піклування.
Тлумачення п. 2 ч. 1 ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Стаття 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2019 року (справа № 631/2406/15-ц провадження № 61-36905св18).
За таких обставин, з урахуванням пояснень представника позивача та третьої особи, показань свідків, змісту досліджених в судовому засіданні письмових доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 фактично самоусунулася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до малолітніх дітей, протягом тривалого часу не цікавилася і не цікавиться їх життям та здоров`ям, не надає матеріальної допомоги на їх утримання, не сплачує аліменти на утримання дітей, не спілкується з ними та не турбується про їх моральний стан, тобто не виявляє до дітей жодного материнського інтересу. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення відповідачки від виховання дітей, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення з її боку до своїх батьківських обов`язків. Хоча рішенням Таращанського районного суду Київської області від 14.11.2024 по справі № 379/990/24, провадження № 2/379/370/24, яке набрало законної сили 24.12.2024, малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були відібрані від матері - ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав, відповідачка належних висновків для себе не зробила, не змінила на краще свого ставлення до дітей та ситуації в цілому, не працевлаштувалась, не має стабільного доходу в достатньому розмірі, часто змінює місце проживання, по місцю реєстрації дітей не створила належних умов для їх проживання. Після ухвалення рішення Таращанського районного суду Київської області від 14.11.2024 про відібрання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідачка не відвідувала їх в місці перебування, внаслідок чого менша донька ОСОБА_4 не пам`ятає відповідачку, а старший син ОСОБА_3 , хоча згадав відповідачку, але не одразу її впізнав, не проявляє до неї емоційної прив`язаності. Таким чином відповідачка ОСОБА_2 взагалі не докладала зусиль для подолання причин, які стали підставою для відібрання дітей, не намагалась повернути дітей, повністю припинила проявляти до них інтерес.
Суд висновує про необхідність позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав з огляду на встановлені обставини, а саме: неналежне виконання матір`ю батьківських обов`язків, що проявлялося у відсутності належної турботи про життя, здоров`я та розвиток дітей, систематичному ігноруванні їхніх базових потреб, не створенні відповідних умов проживання, відсутність належного догляду та контролю за дітьми, ухилення матері від виконання рекомендацій фахівців із соціальної роботи, спрямованих на підвищення її батьківського потенціалу та нездатність матері забезпечити належне виховання та догляд дітей.
Небажання відповідача виконувати батьківські обов`язки та легковажне ставлення щодо факту позбавлення її батьківських прав у відношенні дітей, що виразилося у визнанні позову, відсутності будь-яких заперечень щодо задоволення позову, численних фактів ігнорування явки до суду, свідчить про небажання змінитися та змінити спосіб свого життя, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками та, відповідно, про необхідність позбавлення її батьківських прав у відношенні її малолітніх дітей.
Через малолітній вік ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , особливості їх стану здоров`я та рівня розвитку, з врахуванням думки учасників справи, які вважали за недоцільне з`ясування думки дітей, та з метою уникнення психотравмуючого фактору, суд при вирішенні даного спору не заслуховував дітей щодо вирішення цього спору.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Частиною 1 ст.131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач, на підставі п. 12 ч. 2 ст. 3, п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 1 331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 150, 164 Сімейного кодексу України, Законом України Про охорону дитинства , Конвенцією про права дитини, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 258-259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Виконавчого комітету Таращанської міської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав щодо її дітей: малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судові витрати у розмірі 1331,20 гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Виконавчий комітет Таращанської міської ради, ЄДРПОУ:40289376 місцезнаходження: вул. Героїв Чорнобиля, буд. 1, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область, 09501;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Третя особа: Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради, ЄДРПОУ: 04055009, місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09117;
Третя особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Повний текст судового рішення складено 05.10.2026
Суддя О.В. Невгад
Судове рішення № 140379612, Таращанський районний суд Київської області було прийнято 25.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 379/91/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: