Рішення № 140379311, 14.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/10427/26

Провадження № 2/522/9004/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради про стягнення в солідарному порядку витрат на стаціонарне лікування потерпілої,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 05.06.2026 року надійшла позовна заява заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради про стягнення в солідарному порядку витрат на стаціонарне лікування потерпілої.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що СВ відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024162510001763, внесеному 22.12.2024 до ЄРДР відносно підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, з якими була доставлена до КНП «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради. Відповідно до даних ЄДРСР у справі №522/12426/25, ухвалами Приморського районного суду м. Одеси від 29.09.2025 та 11.02.2026, які набрали законної сили, кримінальне провадження № 12024162510001763 від 22.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрито та їх звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ч. 1 ст. 46 КК України, у зв`язку із примиренням обвинувачених з потерпілою. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 судом залишено без розгляду. З довідки-рахунку №04/26 від 01.04.2026, наданої КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР потерпіла ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня №1» з 22.12.2024 по 06.01.2025, вартість бюджетних коштів Національної служби здоров`я України, витрачених медичною установою охорони здоров`я на її лікування за вищевказаний період склала 12 928 грн. Таким чином, бюджетні кошти витрачені закладом охорони здоров`я - КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР на лікування потерпілої ОСОБА_3 внаслідок вчинення відповідачами суспільно-небезпечного діяння, підлягають стягненню з осіб, які його вчинили.

Матеріали позовної заяви суддя отримала 08.06.2026 року.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2855437 від 08.06.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 05.03.2008 року за адресою: АДРЕСА_1 .

До суду 17.06.2026 року надійшла відповідь з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області за №5188/25827 від 17.06.2026 року щодо місця реєстрації відповідача, в якій зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим/знятим з реєстрації по м. Одесі та Одеській області не значиться.

Ухвалою суду від 24.06.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 29.07.2026 року.

29.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника Національної служби здоров`я України Тарасенко М.С., у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розглядати справу за її відсутністю.

06.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника Національної служби здоров`я України Безуглий К.В., у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутністю.

У судове засідання 29.07.2026 року з`явилися представник позивача прокурор Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області Богатирьова О.І., надала пояснення, просила позов задовольнити в повному обсязі; відповідач ОСОБА_1 надав пояснення, не заперечував щодо задоволення позову; відповідач ОСОБА_2 просив відкласти розгляд справи з метою звернення до адвоката. Суд ухвалив задовольнити клопотання відповідача ОСОБА_2 та відклав розгляд справи на 14.09.2026 року.

У судове засідання 14.09.2026 року з`явилися представник позивача прокурор Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області Богатирьова О.І., надала пояснення, просила позов задовольнити в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на лікування у розмірі 6464 грн., оскільки відповідачем ОСОБА_1 03.08.2026 року під час розгляду справи було добровільно сплачено кошти в розмірі 6464 грн. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України та, враховуючи перебування судді Домусчі Л.В. у відпустці з 28.09.2026 року по 05.10.2026 року, датою складення судового рішення є 06.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.09.2025 року у справі №522/12426/25 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою.

Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що 22 грудня 2024 року, приблизно о 08 годині 18 хвилині, у денний час доби, в умовах необмеженої видимості і вологого дорожнього покриття, опадів у вигляді дощу, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем швидкої медичної допомоги марки "Renault Master" реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вулиці Артура Савельєва у Приморському районі міста Одеси, в крайній лівій смузі руху, на якій організовано двосторонній рух по дві смуги у кожному напрямку з наявною на проїзній частині дорожньою розміткою. Виконуючи невідкладне службове завдання у вигляді термінового виклику для надання медичної допомоги з увімкнутими проблисковими маячками синього кольору і спеціальним звуковим сигналом, водій автомобіля швидкої медичної допомоги марки "Renault Master" реєстраційний номер НОМЕР_2 , відступаючи від вимог п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України, здійснив проїзд перехрестя вулиця Артура Савельєва вулиця Фонтанська дорога на забороняючий йому рух червоний сигнал світлофора, після цього наближаючись до перехрестя вулиця Фонтанська дорога вулиця Адміральский проспект в м. Одесі, діючи необережно, в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 3.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10.10.2001 (далі - «Правила»), будучи не уважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, маючи об?єктивну можливість запобігти настанню ДТП, проявив злочинну недбалість при наближенні автомобіля марки "Ford Focus с-mах" реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням особи, матеріли стосовно якої виділені в окреме провадження (Особа 1), який рухався по вулиці Фонтанська дорога зі сторони вулиці Краснова в напрямку провулку Тополевого в середній смузі на дозволяючий йому зелений сигнал світлофора, виконуючи виїзд на перехрестя вказаних вулиць, не обрав безпечний режим руху, не переконався, що його автомобіль інші учасники дорожнього руху, а саме водій автомобіля марки "Ford Focus с-mах " реєстраційний номер НОМЕР_4 , бачить та виконує дії по наданню йому переваги в русі, що призвело до зіткнення передньою правою частиною автомобіля марки "Renault Master" реєстраційний номер НОМЕР_5 з лівою бічною частиною автомобіля марки "Ford Focus c-max" реєстраційний номер НОМЕР_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "Ford Focus c-max" реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, з якими був доставлений до КНП «МКЛ №1» ОМР.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.02.2026 року у справі №522/12426/25 звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою.

Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_2 , 22 грудня 2024 року, приблизно о 08 годині 18 хвилин, у денний час доби, в умовах необмеженої видимості і вологого дорожнього покриття, опадів у вигляді дошу, керуючи технічно справним автомобілем марки "Ford Focus c-max" реєстраційний номер НОМЕР_3 , здійснював рух по проїзній частині вулиці Фонтанська дорога у Приморському районі м. Одеси зі сторони вулиці Краснова в напрямку провулку Тополевого, в середній смузі руху, на якій організовано двосторонній рух по три смуги у кожному напрямку з наявною на проїзній частині дорожньою розміткою. Під?їжджаючи до вказаного вище регульованого перехрестя на дозволяючий йому рух зелений сигнал світлофора, зі швидкістю не менше ніж 80 км/год., яка значно перевищувала дозволену у населених пунктах швидкість, наражаючи на небезпеку як себе, так і інших учасників дорожнього руху, водій автомобіля марки "Ford Focus с-max" реєстраційний номер НОМЕР_6 , діючи необережно, в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 3.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N? 1306 від 10.10.2001 (далі - «Правила»), будучи не уважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, маючи об?єктивну можливість запобігти настанню ДТП, проявив злочинну недбалість при наближенні автомобіля швидкої медичної допомоги марки "Renault Master" реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по вулиці Артура Савельєва зі сторони вулиці Маршала Говорова в сторону Адміральского проспекту в крайній лівій смузі з увімкненим проблисковими маячками синього кольору і спеціальним звуковим сигналом, виконуючи виїзд на перехрестя вказаних вулиць, не обравши швидкісний режим руху, який би забезпечував безпеку, не надав дорогу та не забезпечив безперешкодний проїзд автомобіля швидкої медичної допомоги марки "Renault Master" реєстраційний номер НОМЕР_2 , що призвело до зіткнення передньою правою частиною автомобіля марки "Renault Master" реєстраційний номер НОМЕР_2 з лівою бічною частиною автомобіля марки "Ford Focus c-max", реєстраційний номер НОМЕР_7 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки "Ford Focus с-max" реєстраційний номер НОМЕР_8 , ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, з якими була доставлена до КНП «МКЛ №1» ОМР.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 судом залишено без розгляду.

Згідно з Довідки-рахунку №04/26 від 01.04.2026 року, вартість лікування ОСОБА_3 у КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР (за рахунок коштів, отриманих від НСЗУ згідно укладеного договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій) становлять 12 928 грн.

08.04.2026 року Приморська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Національної служби здоров`я України з листом щодо вжиття заходів для стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого.

Згідно з відповіді Національної служби здоров`я України №9879/2-17-26 від 20.04.2026 вбачається, що між НСЗУ та КНП «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради у 2025 році було укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №1454-Е125-Р000 від 08.03.2025. У пункті 8 договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій передбачено, що надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтів, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів. Перелік медичних послуг, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантувала за рахунок коштів Державного бюджету України у 2025 році, був визначений Порядком реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування у 2025 році, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2024 №1503. Звідси, послуги КНП «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтів, оплачені НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України. НСЗУ не вживались заходи претензійно-позовного характеру, спрямовані на стягнення витрат на лікування потерпілої, та не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави органами прокуратури.

23.04.2026 року Приморська окружна прокуратура міста Одеси повідомила Національну службу здоров?я України про намір звернутися до суду в їхніх інтересах з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: КНП «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3 від кримінального правопорушення в сумі 12 928 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідачем ОСОБА_1 сплачено витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 у розмірі 6464 грн. у повному обсязі після подання позову до суду.

Ухвалою суду від 14.09.2026 року провадження по даній справі закрито в частині позовних вимог до ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленої сили.

Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

За змістом ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факт вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлених в ухвалі суду у справі №522/12426/25 дій не підлягає повторному доказуванню. Водночас розмір витрат на лікування потерпілої та їх зв`язок із кримінальним правопорушенням суд встановлює на підставі доказів, поданих у цій справі.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 листопада 2025 року у справі №308/1463/19 (провадження №61-17459св24), відповідно до якої особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого відповідно до статті 1206 ЦК України, а сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів та щоденної вартості його лікування.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» судам роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується, згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я (пункт 4 Порядку).

Суд враховує, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було закрите, однак зазначає, що вказане не є підставою для звільнення їх від обов`язку відшкодувати заподіяну ними шкоду.

Наданий до позову розрахунок КНП «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради визначає витрати на лікування ОСОБА_3 у розмірі 12 928 грн., виходячи з 15 ліжко-днів за період з 22.12.2024 року по 06.01.2025 року.

КНП «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради є комунальним підприємством, власником (засновником) якої є Одеська міська рада.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Основ законодавства про охорону здоров`я» фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Згідно з ст. 89 Бюджетного кодексу України видатки на фінансування лікарні широкого профілю, оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров`я, які належать відповідним територіальним громадам, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому несплата коштів відповідачем суттєво зачіпає інтереси держави у зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладів охорони здоров`я. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Між КНП «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради (надавачем) та Національною службою здоров`я України (замовником) укладено договір № 1454-Е125-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до умов якого надавач зобов`язується надати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги відповідно до встановленого тарифу та корегувальних коефіцієнтів (п. 8 типової форми договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

У п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» дається визначення програми медичних гарантій як програми, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (КПКВК 2308060) визначено "Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1086.

Тобто, в даному випадку послуги КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено Національною службою здоров`я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України в сумі 12 928 грн.

Суд перевірив арифметичну правильність розрахунку. Відомості щодо періоду лікування та джерела його фінансування підтверджуються довідкою-розрахунком лікарні від 01.04.2026 року № 04/26 та узгоджуються з наданою НСЗУ інформацією про договірні відносини із закладом у відповідний період.

Оцінивши досліджені докази у сукупності, суд дійшов висновку, що стаціонарне лікування ОСОБА_3 було зумовлене тілесним ушкодженням, заподіяним унаслідок вчиненого відповідачами кримінального правопорушення. Витрати на це лікування у розмірі 12 928 грн. підтверджені документами закладу охорони здоров`я та здійснені за рахунок коштів Державного бюджету України в межах програми медичних гарантій.

Обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України виключають обов`язок відповідачів відшкодувати ці витрати, судом не встановлено.

Зазначені витрати в добровільному порядку відшкодовані не були, доказів звернення КНП «Міська клінічна лікарня №1» ОМР та Національної служби здоров`я України з позовами про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 до суду не надано.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 56 ЦПК України передбачено, що прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що звернення до суду з відповідним позовом Приморською окружною прокуратурою міста Одеси з метою відновлення порушених майнових прав держави є обґрунтованим та необхідним.

Суд також звертає увагу, що відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, пункт 35).

У цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства й особи, винними діями, якої завдано шкоди здоров`ю потерпілого, на лікування якого витрачені кошти державного та місцевого бюджетів, та відновлення порушеного порядку відшкодування таких витрат, що відповідає принципу, закріпленому у Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідачем ОСОБА_1 було добровільно сплачено кошти у розмірі 6464 грн. під час розгляду справи та в цій частині позовних вимог ухвалою суду від 14.09.2026 року закрито провадження у справі, доказів повного або часткового відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої відповідачем ОСОБА_2 матеріали справи не містять, то суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з ОСОБА_2 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від кримінального правопорушення у розмірі 6464 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст.11, 15-16, 28,1166.1191,1206, Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 10-13, 43, 49, 51, 64, 76, 81, 82, 89, 95, 133, 141, 210, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України; суд

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №1» Одеської міської ради про стягнення в солідарному порядку витрат на стаціонарне лікування потерпілої задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (мешкає за адресою АДРЕСА_2 ) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (код ЄДРПОУ 42032422) витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від кримінального правопорушення у розмірі 6464 (шість тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 06.10.2026 року.

Суддя: Домусчі Л.В.