Рішення № 140379244, 06.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14520/26

Провадження № 2/522/10669/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Костинюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мукачевський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мукачевський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі за житлово-комунальні послуги у розмірі 15 361,46 гривень, а також здійснити розподіл судових витрат (судового збору та витрат на правову допомогу) та витрат на копіювання документів суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» створено співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення і захисту прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання користувачів будинку, зниження витрат і втрат ресурсів на утримання спільного майна і на споживання ЖКП, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . З липня 2025 року відповідачка сплачує платежі не у повному обсязі, тому утворилася заборгованість у розмірі 15 361,46 грн.

Ухвалою від 29.07.2026 провадження у справі відкрите, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 05.10.2026.

У судове засідання 05.10.2026позивач не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідачем відзив не поданий, поважності причин його не подачі відповідачем не суду не повідомлені, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 06 жовтня 2026 року.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.07.2026 № 485616791.

ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» створено співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення і захисту прав співвласників щодо користування, володіння і розпорядження спільним майном, збереження і поліпшення техніко-економічних характеристик будинку з метою комфортного проживання користувачів будинку, зниження витрат і втрат ресурсів на утримання спільного майна і на споживання ЖКП, благоустрою прибудинкової території та побутового обслуговування населення.

Одним із завдань ОСББ є: забезпечення належного утримання, ремонту, реконструкції та технічного переоснащення багатоквартирного будинку і прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості.

Зазначене підтверджується копією статуту ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ», затвердженого загальними зборами ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ», відповідно до протоколу від 21.11.2016 № 31.

Тобто, ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» є управителем багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою виконання своїх завдань та функцій, передбачених статусом та чинним законодавством, 14 липня 2006 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та ТОВ «ІНФОКС» було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 32/1, за яким виконавець зобов`язався надавати послуги по подачі води та водовідведенню за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язався оплачувати надані послуги.

05 листопада 2008 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та ВАТ «ЕК «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» було укладено договір про постачання електричної енергії № 2612 Ц, за яким постачальник зобов`язався постачати електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , а споживач зобов`язався сплачувати вартість використаної електроенергії.

01 січня 2024 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та ПП «САТ-ТЕК» було укладено договір на технічне обслуговування чотирьох ліфтів ВП 630 кг на 10 зупинок, за яким замовник доручив а виконавець зобов`язався організовувати й виконувати роботи з технічного обслуговування ліфтів за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язався приймати виконані роботи та оплатити їх.

01 січня 2023 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та ТОВ «Кліар Сіті» було укладено договір на вивіз твердих відходів, що утворюються в процесі господарської діяльності, за яким ТОВ «Кліар Сіті» зобов`язався надавати послуги зі збирання, вивезення та утилізації ТПВ за адресою: АДРЕСА_1 , а замовник зобов`язався оплачувати зазначені послуги.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

У постанові КЦС ВС від 23.11.2022 у справі № 761/43664/18 вказано, що частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

У ч. 1 ст. 10 Закону вказано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

На підставі наданих суду доказів, було встановлено, що ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» є управителем житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де, зокрема, розташоване майно ОСОБА_1 , тоді як остання належним чином не виконує свої обов`язки, які є похідними від належних їй як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном, шляхом невнесення плати за житлово-комунальні послуги.

Доказів зворотного відповідачем надано не було.

Протоколом загальних зборів ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» від 12.09.2021 року затверджено наступні щомісячні внески за утримання будинку, починаючи з 01.10.2021: для житлових приміщень 12,60 грн за 1 м.кв., для нежитлових приміщень 10,57 грн за 1 м.кв. Також затверджено кошторис на ремонт 8-ми дверей парадних багатоквартирного будинку в розмірі 60 000,00 гривень, та відповідно до запропонованого кошторису затвердити одноразовий цільовий внесок у розмірі 5,09 грн за 1 м.кв.

Згідно розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги та інших платежів за період з 01.07.2025 по 30.06.2026, розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.06.2025 становить 15 361,46 гривень

Суд погоджується із зазначеним розрахунком, та враховуючи вище зазначене доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості у повному обсязі.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві позивач просить здійснити розподіл судових витрат.

Згідно платіжної інструкції №2255 від 02.07.2026 року, ТОВ «БОНА ВІТА-ОЛІМП» сплатило в якості судового збору грошову суму у розмірі 3328,00 гривень.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

03 липня 2026 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та АБ «БОРОГАН» в особі керуючого адвоката Борогана Валентина Володимировича укладено договір про надання правничої допомоги, за яким клієнт доручив а АБ прийняло на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 4.1. договору, розмір грошової винагороди за договором становить 8 000,00 гривень.

З акту приймання передачі виконаної роботи від 10.07.2026 вбачається, що адвокатом було вчинено наступні види робіт: усна консультація; вивчення документів та актуальної практики в подібних правовідносинах, узгодження та формування правової позиції, підготовка та подача позовної заяви, участь у майбутніх судових засіданнях.

Щодо витрат на надання консультації із правових питань, то на думку суду такі витрати є виключною ініціативою представника, оскільки, позивач участі у судових засіданнях не брав, власну позицію щодо справи не висловлювали, а позовна заява складалася безпосередньо адвокатом, будь-яких заяв або клопотань самостійно не подавав. Будь-яких доводів на підтвердження того, що надання такої послуги як консультація не є невідворотною та неминучою позивачем надано не було. Окрім того, у змісті позовної заяви та акті приймання передачі не розкрито з приводу якого саме питання (яких документів) надавалася така консультація. Тому, суд вважає, що підстави для відшкодування витрат за зазначену послугу відсутні.

Щодо вивчення документів, формування правової позиції та підготовка позовної заяви, то суд вважає, що вивчення документів та формування правової позиції є складовою процедури підготовки позовної заяви.

Також, суд звертає увагу на те, що сама позовна заява не значна за обсягом та складається з 7 аркушів, а складання такої заяви не вимагає значного проміжку часу, оскільки, за своєю формою та змістом така позовна заява є типовою.

Додатки до позовної заяви не містять будь-яких доказів, які б були отримані представником позивача самостійно, а тому, це дає підстави вважати, що адвокат не вчиняв будь-яких дій задля їх отримання (в тому числі шляхом подання адвокатських запитів)

Суд звертає увагу на те, що правовідносини які виникли між сторонами ґрунтуються на житло-комунальних правовідносинах. Зазначена категорія справ характеризується низьким рівнем складності.

Визначаючи вартість такої послуги, як складання та подання позову, суд виходить з того, що спірні правовідносини характеризуються чітким правовим регулювання це Цивільний кодекс України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги», Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а тому, від представника позивача не вимагалося здійснення пошуку додаткового законодавства, що свідчить про сталість та єдність законодавства у цій сфері.

При цьому, судова практика у цій сфері стала та узгоджена між собою, що не вимагає від представника витрати значного часу для її пошуку та/або узгодження правових позицій.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

У зв`язку з частковим задоволення позову, сплачений судовий збір позивачем та витрати на правову допомогу у сукупному розмірі 4 828,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на друкарські послуги, суд зазначає наступне.

03 липня 2026 року між ОСББ «МУКАЧЕВСЬКИЙ» та АБ «БОРОГАН» в особі керуючого адвоката Борогана Валентина Володимировича укладено договір про надання друкарський послуг.

Відповідно до додаткової угоди №2 до договору, виконавцем було здійснено копіювання 195 сторінок, а витрати на таку послугу становлять 1 125,00 гривень.

Проте, відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З зазначеного вбачається, що чинний ЦПК України не відносить витрати пов`язані з друкарськими послугами до судових витрат, більше того не передбачає порядку та механізму розподілу таких витрат.

При цьому, копіювання документів для суду та відповідача - не є витратами на правову допомогу, в розумінні ст. 137 ЦПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Також, витрати пов`язані з друкарськими послугами не є в розумінні ст.133 ЦПК України іншими процесуальними діями, необхідними для розгляду справи або підготовки до розгляду справи з огляду на те, що друкарські послуги не є процесуальною дією.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на друкарські послуги не є судовими витратами в розумінні ЦПК України та доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на друкарські послуги.

Керуючись ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мукачевський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мукачевський» (м. Одеса, пров. Мукачевський, буд.6, ЄДРПОУ 33508938) заборгованість за житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 15 361 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят одна) гривня 46 (сорок шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мукачевський» (м. Одеса, пров. Мукачевський, буд.6, ЄДРПОУ 33508938) судові витрати у розмірі 4 828 (чотири тисячі вісімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат на друкарські послуги відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 06.10.2026 року.

Суддя: В.Я. Бондар