Ухвала суду № 140379224, 02.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа 522/24066/23

Провадження 1-кс/522/5070/26

УХВАЛА

02.10.2026 місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відвід головуючого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42022160000000279 від 29.08.2022 (справа № 522/24066/23), -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд надійшла заява захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_6 про відвід головуючого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42022160000000279 від 29.08.2022 (справа № 522/24066/23). Заява обґрунтована наявністю обставин, які, на думку заявника, викликають сумнів у неупередженості та безсторонності головуючого судді ОСОБА_7 , що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України є підставою для його відводу. Зокрема у заяві адвокат ОСОБА_4 зазначав, що у судовому засіданні 31.08.2026 розгляду підлягали клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 та аналогічне за змістом клопотання захисника ОСОБА_9 стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 . Захист наголошував на тому, що застава у розмірі 1 453 440 грн, яка була визначена судом та сплачена родичами ОСОБА_5 01.09.2025 після тривалого перебування під вартою через брак коштів, є непомірним майновим тягарем. Також указувалось на системні важкі захворювання обвинуваченого, сумлінне виконання ним покладених процесуальних обов`язків, відсутність джерел доходів, наявність утриманців, а також на актуальну правову позицію Конституційного Суду України (Рішення від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026) та практику ЄСПЛ щодо пропорційності застави та неприпустимості її перетворення на засіб покарання. На переконання сторони захисту, головуючий суддя ОСОБА_7 підійшов до вирішення вказаних клопотань формально та фактично не дослідив надані доводи й додатки. Захист указує, що згідно з журналом та відеозаписом судового засідання 31.08.2026 клопотання були оголошені в період з 13:22 до 13:41, після чого суддя видалився до нарадчої кімнати о 13:41:57 та повернувся до зали засідань о 13:45:56 (перебування в нарадчій кімнаті тривало менше 4 хвилин). Захисник зазначає, що враховуючи розташування зали судових засідань на 1-му поверсі будівлі суду та службового кабінету судді на 4-му поверсі, вказаного часу об`єктивно було недостатньо для переходу до нарадчої кімнати, аналізу двох обсяжних клопотань з додатками та правовими позиціями КСУ і ЄСПЛ, виготовлення (друку) тексту ухвали та повернення до зали суду для її проголошення. На думку захисника, зазначені обставини свідчать про прояв упередженості, заздалегідь сформовану позицію щодо відмови у задоволенні клопотань сторони захисту та недотримання принципів об`єктивності та безсторонності.

Заявник, суддя якому заявлено відвід, інші учасники судового провадження належним чином повідомлені про дату, часі судового засідання, на розгляд не з`явились, клопотань про відкладення розгляду - не надходило.

Враховуючи, що законом не встановлено обов`язкову присутність учасників судового провадження під час розгляду заяв про відвід (самовідвід), з урахуванням положень ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд проведено за участі прокурора, за відсутності інших учасників провадження.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід, вважаючи її безпідставною та такою, що зводиться до незгоди сторони захисту з процесуальним рішенням суду.

Дослідивши матеріали заяви про відвід та надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, передбачений статтями 75, 76 КПК України. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Головна мета інституту відводу полягає в гарантуванні безсторонності суду та запобіганні упередженості під час розгляду справи. Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини («Гафа проти Мальти», «Делкурт проти Бельгії», «Персак проти Бельгії», «Білуха проти України»), особиста неупередженість суду презюмується, доки не надано доказів протилежного. При оцінці об`єктивної безсторонності вирішальним є те, чи можна вважати побоювання учасника провадження щодо упередженості судді об`єктивно обґрунтованими.

Проаналізувавши доводи захисника ОСОБА_4 , суд зазначає, що в обґрунтування заяви про відвід захисник посилається на обставини розгляду головуючим суддею ОСОБА_7 клопотання про зміну запобіжного заходу від 31.08.2026 та тривалість перебування судді у нарадчій кімнаті під час постановлення ухвали за цим клопотанням.

Відповідно до сталого процесуального закону та усталеної практики Верховного Суду, незгода учасника кримінального провадження з процесуальними діями, ухвалами чи процесуальною позицією головуючого судді, а також порядок проведення судових засідань не є автоматичною та самостійною підставою для відводу. Процесуальні рішення, з якими не погоджується сторона захисту, підлягають перевірці та оцінці у порядку апеляційного чи касаційного провадження за наслідками розгляду справи по суті.

Крім того, самі по собі припущення сторони захисту щодо недостатності часу для виготовлення процесуального документа у нарадчій кімнаті чи відсутності належного дослідження доводів клопотання без надання належних та беззаперечних доказів реальної особистої зацікавленості судді або його упередженого ставлення до обвинувачених чи їх захисника не свідчать про наявність обставин, які б викликали об`єктивний сумнів у неупередженості головуючого.

Заняття головуючим суддею тієї чи іншої процесуальної позиції під час вирішення клопотань сторін у межах наданих йому КПК України повноважень є реалізацією судового розсуду і не може розцінюватись як прояв упередженості.

За таких обставин, дослідивши матеріали заяви, суд зазначає, що вона не містить підтверджених фактичних даних і обґрунтованих доказів упередженості чи суб`єктивності головуючого судді ОСОБА_7 , які б з точки зору стороннього спостерігача викликали розумний та об`єктивно обґрунтований сумнів у його неупередженості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстав для задоволення заяви про відвід.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 81, 369-372, 376, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відвід головуючого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42022160000000279 від 29 серпня 2022 року (справа № 522/24066/23) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1