Ухвала суду № 140379143, 06.10.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/1995/25

Провадження № 1-кп/505/547/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про зменшення розміру застави

06 жовтня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

представника потерпілого

та цивільного позивача ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024160000000173 від 19.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Подільського міськрайонного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України.

Сторона захисту звернулася до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу та зменшення визначеного судом розміру застави.

На обґрунтування клопотання сторона захисту посилається на те, що ОСОБА_6 не порушувала покладених на неї процесуальних обов`язків, після спливу строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, нові обов`язки їй не визначалися, а тому відсутні підстави вважати, що існуючі ризики збереглися у первісному обсязі.

Також сторона захисту звертає увагу на стан здоров`я обвинуваченої, необхідність проходження лікування, її соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, а також на те, що внесення застави здійснено ТОВ «Кіпер-Агро», директором якого вона є.

Захист просить врахувати також майновий стан підприємства, необхідність забезпечення його господарської діяльності, сплати податків та виконання поточних зобов`язань.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що обставини, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, не втратили свого значення.

Представник позивача та цивільного позивача просила прийняти рішення відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для вирішення заявленого клопотання, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших учасників кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан її здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України обвинувачена, її захисник мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на неї судом, або про зміну способу їх виконання.

Первинною ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 02.06.2025 у справі № 947/31413/24, провадження № 1-кс/947/7235/25, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від суду та ризику незаконного впливу на свідків.

Водночас ризики, передбачені п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом встановленими не були.

З урахуванням тяжкості пред`явленого обвинувачення, характеру інкримінованих кримінальних правопорушень, встановлених ризиків, майнового стану обвинуваченої та інших обставин судом було визначено заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на час її визначення становило 1 211 200 грн станом на час постановлення ухвали.

При цьому первинним судовим рішенням було враховано і ті обставини, які характеризували ОСОБА_6 позитивно, зокрема наявність постійного місця проживання та роботи, позитивні характеристики, соціальні зв`язки та відсутність встановлених на той час обставин її ухилення від органу досудового розслідування чи суду.

Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, суд виходить із того, що запобіжний захід не має характеру покарання, а визначений розмір застави не є способом забезпечення відшкодування шкоди, яка, за твердженням сторони обвинувачення, заподіяна кримінальним правопорушенням.

Тому доводи сторони захисту щодо наявності або відсутності шкоди, її розміру, належності майна та можливості його витребування в іншому порядку не можуть бути вирішені судом у межах розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки належать до предмета доказування у кримінальному провадженні та підлягають оцінці під час вирішення справи по суті.

Разом із тим при визначенні необхідного розміру застави суд повинен враховувати не лише обставини, які існували на момент застосування запобіжного заходу, а й обставини, що виникли або змінилися протягом судового розгляду.

З часу визначення застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів минув значний проміжок часу. Судовий розгляд триває, а тому процесуальна ситуація, яка існувала на момент первинного вирішення питання про запобіжний захід, не є незмінною.

Суд також враховує, що строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, закінчився, а матеріали, досліджені судом під час розгляду цього клопотання, не містять даних про порушення нею таких обов`язків у період їх дії.

Водночас суд не може погодитися з позицією захисту про повне припинення ризиків, встановлених первинною ухвалою.

Так, ухвалою суду від 27.08.2026 явку ОСОБА_6 до залу судових засідань було визнано обов`язковою.

Підставою для такого рішення стало те, що під час участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_6 фактично припинила участь у судовому засіданні, не реагувала на неодноразові звернення суду, а її присутність та участь у судовому засіданні суд не мав можливості встановити. Відповідно до журналу відеоконференції № 6973793 о 09:55:19 зафіксовано відмову ОСОБА_6 від участі у відеоконференції.

Зазначені обставини суд оцінює як такі, що мають значення для оцінки належної процесуальної поведінки обвинуваченої та ризику переховування від суду.

Разом із тим одна зазначена обставина не дає достатніх підстав для висновку про те, що ризик переховування від суду зберігається у тому самому ступені, який був встановлений при первинному застосуванні запобіжного заходу.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання та роботи, соціальні зв`язки, раніше не встановлювалися обставини її тривалого ухилення від участі у кримінальному провадженні, а також не встановлено даних про вчинення нею дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків.

Отже, суд доходить висновку, що на теперішній час існуючі ризики не усунуті повністю, однак їх оцінка у порівнянні з моментом застосування запобіжного заходу змінилася.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених цією частиною, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У виняткових випадках може бути визначено заставу, яка перевищує встановлений законом граничний розмір, з урахуванням вимог ч. 4 цієї статті.

Суд зазначає, що застава є самостійним запобіжним заходом, передбаченим ст. 176, 182 КПК України, а її розмір є складовою застосованого запобіжного заходу. Тому вимога про зменшення раніше визначеного розміру застави є вимогою про зміну запобіжного заходу та підлягає розгляду в порядку ст. 201 КПК України.

При вирішенні такого клопотання суд повторно оцінює обставини, передбачені ч. 4 ст. 182, ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням обставин, які існували на момент визначення застави, та змін, що відбулися після цього. Розмір застави не може бути завідомо непомірним для особи та має бути достатнім для забезпечення виконання нею покладених процесуальних обов`язків.

Отже, при вирішенні питання про зменшення застави суд має встановити, чи існують обставини, які обумовили її первісний розмір, чи змінився рівень встановлених ризиків, а також чи відповідає визначена сума майновому стану особи.

За таких обставин суд доходить висновку, що питання про зменшення застави необхідно вирішувати з урахуванням співвідношення між встановленими ризиками, поведінкою обвинуваченої та її майновим станом, визначивши такий розмір застави, який одночасно не є завідомо непомірним та залишається достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки.

Первинно визначений розмір застави у 400 прожиткових мінімумів обумовлений сукупністю обставин, що існували на той час, у тому числі встановленими ризиками та необхідністю забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

На теперішній час суд не знаходить достатніх підстав для збереження застави саме у такому розмірі, оскільки тривалість судового розгляду, поведінка обвинуваченої протягом періоду дії запобіжного заходу, відсутність встановлених порушень покладених на неї обов`язків у період їх дії та інші наведені вище обставини свідчать про можливість зменшення її розміру.

Водночас подальше зменшення розміру застави до розміру, передбаченого ч. 5 ст. 182 КПК України, з огляду на встановлені судом обставини не забезпечуватиме належного співвідношення між необхідністю гарантувати явку обвинуваченої до суду та вимогою щодо достатності застави.

Суд бере до уваги також обставини, встановлені ухвалою від 27.08.2026, якими підтверджено необхідність забезпечення належної участі ОСОБА_6 у судовому провадженні.

За таких обставин суд вважає достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов`язків визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.

Такий розмір є меншим від первинно визначеного на 100 прожиткових мінімумів, а фактичне зменшення суми застави становить 212 800 грн, та водночас, з огляду на встановлені ризики і поведінку обвинуваченої під час судового розгляду, є достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки.

При цьому суд виходить із того, що застава не повинна створювати для обвинуваченої та особи, яка її внесла, надмірний майновий тягар, однак її розмір має бути достатнім для того, щоб ризик звернення застави в дохід держави у разі невиконання процесуальних обов`язків зобов`язував обвинувачену дотримуватися встановлених законом та судом вимог.

Суд також враховує, що внесення застави третьою особою не змінює її процесуального призначення та не виключає можливості врахування при визначенні її розміру майнових наслідків для особи, яка її внесла.

З огляду на наведене суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання сторони захисту та зменшення визначеного щодо ОСОБА_6 розміру застави з 400 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, без зміни виду запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 200, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави у кримінальному провадженні № 42024160000000173 від 19.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1, ч. 4 ст. 358 КК України.

Зменшити визначений щодо ОСОБА_6 розмір застави з 400 (чотирьохсот) до 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

Вважати розмір застави, внесеної за ОСОБА_6 , таким, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

Повернути заставодавцю ТОВ «Кіпер-Агро» частину внесеної застави у розмірі 212 800 (двісті дванадцять тисяч вісімсот) гривень.

В іншій частині запобіжний захід, визначений щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.

Копію ухвали направити заставодавцю та відповідному органу Державної казначейської служби України для виконання в частині повернення частини внесеної застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі її подання після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_8