Рішення № 140378547, 05.10.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2769/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 08.11.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладено договір про надання фінансового кредиту № 16022-11/2024, відповідно до умов якого, товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4 000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

24.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір факторингу № 24032025, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 16022-11/2024 від 08.11.2024.

Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором № 16022-11/2024 від 08.11.2024 у встановлений строк не була погашена.

Тому, станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 16022-11/2024 від 08.11.2024 становить 16 800, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000, 00 грн; заборгованість за процентами 4 800, 00 грн; заборгованість за пенею/штрафом 8 000, 00 грн.

Тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 16022-11/2024 від 08.11.2024 в сумі 16 800, 00 грн та судові витрати (а.с. 1 5).

Ухвалою суду від 06.07.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 49).

В судове засідання з розгляду справи по суті учасники справи не з`явились.

Представник позивача попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, в якому також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча вважається належним чином і в установленому законом порядку повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Матеріалами справи доведено, що 08.11.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 16022-11/2024, відповідно до умов якого товариство надає клієнту кредит у розмірі 4 000, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором, строком на 120 днів. Дата надання кредиту 08.11.2024. Дата погашення кредиту 07.03.2025. За користування кредитом товариством нараховуються проценти у розмірі 1 % на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка складає 1,00 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного п. 1.2 цього договору. Загальні витрати за кредитом складають 4 800, 00 грн. Даний договір підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с. 15 - 21).

Також, відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом графік платежів, який є додатком № 1 до договору, Паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, в яких визначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, а також передбачено відповідальність за прострочення або невиконання зобов`язань.

Згідно копії довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ «Стар Файненс Груп», ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Стар Файненс Груп» шляхом направлення одноразового ідентифікатора 08.11.2024 на його номер телефону (а.с. 24).

Відповідно до копії листа ТОВ «Стар Файненс груп» між ним та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» було укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022. На підставі даного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 08.11.2024 на суму 4 000, 00 грн, маска карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPai.ua - 560262218 (а.с. 25).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 16022-11/2024 від 08.11.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на 03.03.2026 складається з: прострочене тіло кредиту 4 000, 00 грн; прострочені відсотки 4 800, 00 грн; штрафи 8 000, 00 грн. Заборгованість нарахована в межах погодженого строку кредитування (а.с. 25 зі звороту - 27).

24.03.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» було направлено ОСОБА_1 лист, у якому повідомлено про відступлення права вимоги заборгованості за його кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі договору факторингу № 24032025 від 24.03.2025, а також повідомлено нові реквізити для погашення заборгованості (а.с. 28).

Згідно з копією договору факторингу № 24032025 від 24.03.2025, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор), та копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядженя клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості), до якого включено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 16022-11/2024 від 08.11.2024 (28 зі звороту - 33 зі звороту).

18.06.2026 позивачем було надіслано відповідачу досудову вимогу, в якій позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість, укладення між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договору факторингу, та реквізити, на які вимагає сплатити заборгованість за кредитним договором (а.с. 35).

Відповідно до відповіді на запит, наданої АТ КБ «ПриватБанк» від 10.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 , на яку 08.11.2024 було зараховано кошти на суму 4 000, 00 грн.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 16022-11/2024 від 08.11.2024.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання фінансового кредиту підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача, крім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, нараховану заборгованість за пенею/штрафом в розмірі 8 000, 00 грн.

Та згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищевикладене, оскільки в Україні триває воєнний стан, штрафні санкції, заявлені позивачем та які були нараховані відповідачу первісним кредитором, протягом дії воєнного стану, не підлягають стягненню з відповідача.

Зважаючи на викладене вище, оскільки відповідач не виконує умови укладеного договору, в порядку та в строки, передбачені зазначеним договором, кошти за кредитом не повернув, що підтверджується наданими позивачем доказами, які відповідач не спростував, позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 16022-11/2024 від 08.11.2024 в розмірі 8 800, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000, 00 грн; заборгованість за процентами 4 800, 00 грн, оскільки підстави для стягнення нарахованих відповідачу штрафних санкцій в період воєнного стану, з урахуванням вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відсутні.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1 394, 59 гривень (2 662, 40 грн / 16 800, 00 грн * 8 800, 00 грн).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім іншого належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В позовній заяві позивач просить стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. На підтвердження таких витрат позивачем долучено, в тому числі, копію детального опису наданих послуг до акту № 1983 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, відповідно до якого АО «Апологет» надало послуги у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 16022-11/2024, боржник: ОСОБА_1 , у виді: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, тривалість 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи, тривалістю 2 год; погодження правової позиції клієнта у справі, тривалістю 30 хв; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта, тривалістю 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені клієнта (а.с. 39).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за складення позовної заяви, вивчення матеріалів справи та надання усної консультації в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ. Та зважаючи на те, що позовна заява була подана представником позивача через систему «Електронний суд», що не потребувало значного часу, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості витрат на правову допомогу.

У зв`язку з вищенаведеним та враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, тобто ціну позову, часткове задоволення позовних вимог, а також складність справи та її значення для сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та відсутність відомостей про фінансовий стан обох сторін, а саме в розмірі 2 000 грн.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 611, 623, 624, 625, 638, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 141, 223, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 16022-11/2024 від 08.11.2024 в розмірі 8 800, 00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4 000, 00 грн; заборгованість за процентами 4 800, 00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 394, 59 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000, 00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, 4-й поверх, м. Львів, поштовий індекс 79029, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

Суддя: