Рішення № 140378442, 05.10.2026, Нововодолазький районний суд Харківської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

справа № 631/156/25

провадження № 2/631/190/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

прокурора Малюкіна Р. В.

представника третьої особи Синиці М. А.

а також

секретаря судового засідання Тиндика А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав»,

в с т а н о в и в:

ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав» (а. с. 1 - 6).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ просив:

- відібрати неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від батьків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав;

- передати неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради для подальшого влаштування;

- стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Нововодолазької селищної ради понесені судові витрати (а. с. 5 зворот).

Зазначена позовна заява зареєстрована за вхідним № 958/25-вх із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/156/25 (провадження № 2/631/1467/25) та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, в день надходження передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В (а. с. 1, 56 - 57).

У строки та в порядку, обумовленому приписом частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів, відповідь на які отримав лише 16.07.2025 року за вхідним № 4155/25-вх, 4156/25-вх, ЕП-936/25-вх та ЕП-937/25-вх (а. с. 58, 59, 60, 61, 72, 73, 74, 75).

09.06.2025 року за вхідним № 3240/26-вх представник ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ в порядку самопредставництва селищний голова Єсін О. надіслав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд:

- відібрати неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав;

- передати неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради для подальшого влаштування;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь Нововодолазької селищної ради понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень (а. с. 62 - 63).

На обґрунтування своїх позовних вимог ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, з урахуванням змінених позовних вимог зазначив, що відповідно до наказів начальника Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради за результатами засідання Комісії з питань захисту прав дитини Нововодолазької селищної ради у зв`язку з систематичним не підключенням до навчального процесу в режимі онлайн поставлено на облік дітей як таких, що перебувають в складних життєвих обставинах, а саме: ОСОБА_7 (наказ № 37 від 10.10.2023 року), ОСОБА_6 (наказ № 36 від 10.10.2023 року), ОСОБА_5 (наказ № 35 від 10.10.2023 року) і ОСОБА_4 (наказ № 34 від 10.10.2023 року). Міждисциплінарною командою складені та затверджені індивідуальні плани соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, в яких зазначені потреби дитини, заходи, які необхідно вжити для забезпечення потреб дитини у розвитку та вихованні. На кожну дитину заведено особову справу, в якій зібрано повну інформацію щодо кожної дитини, а саме: інформація з навчального закладу, медичні висновки, акти оцінки потреб, тощо. Батьки вищевказаних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у шлюбі не перебували, але за спільною заявою батьків діти зареєстровані на батька. Матір проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 ,- натомість зареєстровані діти за адресою місця мешкання батька: АДРЕСА_2 . Працівниками Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради неодноразово проводилися бесіди з батьками щодо належного виконання батьківських обов`язків та усунення перешкод у підключенні до онлайн навчання. Комісією у складі працівників Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради та КУ «ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ» Нововодолазької селищної ради з метою перевірки умов проживання та виховання дітей родини ОСОБА_8 протягом січня 2024 - січня 2025 років проведено обстеження умов проживання відповідача. За результатами обстеження зафіксовано конфлікт між дорослими членами сім`ї; проведено профілактичні бесіди щодо належного виконання батьківських обов`язків, необхідності забезпечення дітей всім необхідним, створення умов для навчання, залучення до повноцінного онлайн-навчання. Під час перевірки умов проживання 22.10.2024 року, 09.01.2025 року і 14.01.2025 року виявлено факти виникнення сварок між матір`ю ОСОБА_2 та сином ОСОБА_7 . Спеціалістом Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради разом з дільничними офіцерами громади родині підключено інтернет та встановлено роутер. 21.09.2024 року ОСОБА_2 запропоновано оздоровити трьох дітей: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у МДЦ «Артек» міста Київ,- проте мати відмовилася скористатися безкоштовною пропозицією. Їй також було запропоновано допомогу у зборі документів на отримання коштів на тверде паливо, але вона не надала відповідні документи, хоча Нововодолазька селищна рада за кошти спонсорів неодноразово забезпечувала сім`ю твердим паливом. Родина відвідувалася не рідше 1 разу в два місяці, мати не завжди виконувала рекомендації спеціалістів. Надавалася гуманітарна допомога у вигляді продуктів харчування, засобів особистої гігієни, іграшок. Від одягу та взуття мати дітей відмовлялася. Надавалися рекомендації щодо проведення ремонту в будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,- на час проведення якого запропоновано влаштувати дітей до патронатної родини, але матір дітей навідріз відмовлялася. Відповідно до листа КУ «ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ» Нововодолазької селищної ради № 01-14/25 від 17.01.2025 року сім`я ОСОБА_2 перебуває під соціальним супроводом з 26.01.2023 року. З ОСОБА_2 було укладено договір про надання соціальних послуг, а саме: надання послуги соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та погоджено план соціального супроводу сім`ї. Відвідування сім`ї ОСОБА_2 відбувалися фахівцями із соціальної роботи цієї комунальної установи або спільно зі спеціалістами Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради та поліцейськими офіцерами громади. Під час візитів звернено особливу увагу на необхідність наявності продуктів харчування, сезонного одягу у дітей, належних умов для проживання, навчання та відпочинку. На час відвідування родина була забезпечена продуктами харчування, одягом та всім необхідним для навчання дітей. Мати дітей не працює. Батько дітей помер у квітні 2025 року. З ОСОБА_2 проводилися бесіди про необхідність належного виконання батьківських обов`язків, а саме: проведені профілактичні бесіди щодо належного виконання батьківських прав, відповідальної поведінки по відношенню до дітей, щодо забезпечення дітей підручниками, зошитами та гаджетами для навчання, недопущення пропуску занять без поважних причин, створення та підтримки належних умов для виховання дітей, дотримання санітарно-гігієнічних норм у будинку, здорового способу життя, регулярного відвідування сімейного лікаря та проходження медичного огляду тощо. Надано рекомендації щодо проведення косметичного ремонту у будинку та рекомендації щодо здобуття нових, розвитку набутих навичок виховання дітей та відповідального батьківства, роз`яснення щодо наслідків неналежного виконання батьківських обов`язків. Не зважаючи на проведені профілактичні бесіди, відповідач не завжди виконувала рекомендації фахівців із соціальної роботи, їй були запропоновані послуги психолога, від яких вона відмовилася. Фахівцями із соціальної роботи зазначено, що ОСОБА_2 не завжди йшла на контакт; інколи поводилася агресивно, вживала ненормативну лексику. За інформацією Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.01.2025 року відносно ОСОБА_2 складено протокол за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.03.2024 року. Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 13.06.2024 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження. Відповідно до листа КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ № 65 від 23.01.2025 року ОСОБА_6 знаходиться на «Д» обліку у сімейного лікаря та дитячого невролога. Дитині рекомендована консультація дитячого психіатра, яку він не отримав. Дитина вакцинована за календарем щеплень. ОСОБА_5 знаходиться на «Д» обліку у сімейного лікаря, дитячого невролога та дитячого офтальмолога. Дитині рекомендована консультація дитячого психіатра та до обстеження в ОКЛ в дитячому офтальмологічному відділенні, які він не отримав. Дитина вакцинована за календарем щеплень. Спеціалістами Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради неодноразово пропонувалася допомога щодо обстежень цих дітей належним чином у медичних закладах, але матір від неї відмовлялася. ОСОБА_7 і ОСОБА_4 на «Д» обліку у сімейного лікаря та вузьких спеціалістів не знаходяться, вакциновані за календарем щеплень, потреби в обстеженні в спеціальних медичних закладах не було. За інформацією Нововодолазького ліцею № 2 Нововодолазької селищної ради Харківської області від 20.01.2025 року № 01-31/11 ОСОБА_12 навчається в закладі освіти з 1-го класу. Хлопчик мовчазний, урівноважений, на уроках пасивний. Навичками читання та письма володіє на початковому рівні, орієнтується в цифрах. Має низький рівень розвитку дрібної моторики та когнітивних навичок. Уявлення про навколишнє середовище сформовано недостатньо. Хлопчик не має захоплень творчого характеру та не виявляє інтерес до освітнього процесу. Приєднується до навчальних занять в режимі онлайн не систематично, на запитання вчителя відповідає частково та коротко. З однокласниками в позаурочний час ОСОБА_13 не спілкується. На позакласні заходи не з`являється. Класний керівник та асистент вчителя періодично відвідують дитину за місцем проживання. Вчителі зустрічаються з ОСОБА_10 біля входу у домоволодіння, спілкуються, передають завдання. У помешкання мати не дозволяє заходити та спілкуватися. На телефонні дзвінки відповідає рідко, пояснює невідвідування дитиною уроків відсутністю інтернету. Матір відмовилася взяти в закладі ноутбук для дистанційного навчання. Мати хлопця не приділяє належної уваги навчанню та вихованню сина. Батьки ОСОБА_10 жодного разу не були присутні на батьківських зборах, заяву на переведення дитини на іншу форму навчання не подавали. ОСОБА_14 навчається в Нововодолазькому ліцеї № 2 з 01.09.2022 року. Хлопчик урівноважений, допитливий, із цікавістю спілкується з учителями, проявляє бажання навчатися, не має логопедичних порушень. Має довільну зорову та слухову пам`ять, логічне та образне мислення. Хлопчик має низький рівень знань. Єгор забезпечений навчальними посібниками та канцтоварами; завдання, які надає вчитель, виконує частково, до навчальних занять в режимі онлайн приєднується несистематично. ОСОБА_15 допитливий, проявляє бажання навчатися, але батьки не забезпечують належних умов для навчання дитини. З однокласниками хлопчик не спілкується, на позакласні заходи не з`являється. Під час відвідування сім`ї вдома протягом І семестру 2024/2025 вчитель не мала можливості надати дитині допомогу, так як мати не дозволяла заходити у помешкання та вживала ненормативну лексику на адресу педагога. Постійно знаходила причину, чому дитина не доєднується до онлайн-уроків, вийшла з батьківської групи у Вайбер. Відмовилася взяти у закладі ноутбук для дистанційного навчання. На дзвінки класного керівника мати відповідає не завжди. Останнім часом, коли відбуваються телефонні розмови, говорить ввічливо, обіцяє доєднуватися до уроків, але не завжди виконує обіцяне, знаходить якусь причину невиконання завдань. Під час очних зустрічей погоджується з усім сказаним класним керівником, але ніяких кроків, що сприяють підвищенню якості навчання дитини, не робить. Додаткові завдання, які надає вчитель, виконуються частково, мати виконання завдань не контролює і не цікавиться. Всі бесіди відбуваються біля паркану садиби, у будинок вчителя не запрошують. Батьки хлопчика навчанням дитини не цікавляться, жодного разу не були присутні на батьківських зборах, заяву про переведення дитини на іншу форму навчання не подавали. ОСОБА_4 навчається в Нововодолазькому ліцеї № 2 з першого класу. Учениця має початковий рівень навчальних досягнень з більшості предметів. Дівчинка має обмежений словниковий запас, у неї спостерігається зниження темпів розвитку психічних функцій сприймання, мислення та пам`яті відповідно до показників для її вікової категорії. Навчальні заняття в дистанційному режимі дівчинка відвідує несистематично, домашні завдання не виконує. Під час телефонних бесід та індивідуальних зустрічей з класним керівником та заступником з виховної роботи обіцяє, що буде виконувати завдання. Іванна не має друзів серед однокласників, авторитетом у класі не користується. Мати навчанню й вихованню доньки уваги не приділяє, на телефонні дзвінки класного керівника відповідає. Під час відвідування родини педагогічними працівниками закладу поводиться нечемно. Мати була запрошена на співбесіду з адміністрацією ліцею з приводу початкового рівня навчальних досягнень, але позитивних зрушень не відбулося. Мати відмовилася взяти в закладі ноутбук для дистанційного навчання. Батьківські збори матір не відвідує, заяву про переведення дитини на іншу форму навчання не подавала. Відповідно до листа Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації № 2/168 від 04.02.2025 року ОСОБА_2 перебуває на обліку як отримувач державних соціальних допомог малозабезпеченим сім`ям та як отримувач допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях. У грудні 2024 року отримала одноразову грошову допомогу «Тепла зима» дітям з малозабезпеченої сім`ї. 17.01.2025 року до Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради від Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшла інформаційна довідка про подію за участю дитини № 235/119-87/2025, згідно з якою за адресою: АДРЕСА_1 ,- неповнолітній ОСОБА_16 вчинив дії сексуального характеру в тіло ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без її добровільної згоди. 17.01.2025 року СВ відділом поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025221160000049 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 152 Кримінального кодексу України (зґвалтування неповнолітньої особи). Працівники Служби у справах дітей разом із завідувачем відділення із соціальної роботи, психологом у складі мобільної бригади соціально психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства за ознакою статі, виїхали для екстреного втручання. Під час відвідування сім`ї було встановлено, що, зі слів мами, над трьома дітьми, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було скоєно сексуальне насильство зі сторони сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . 17.01.2025 року за рішенням мобільної бригади соціально психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства, прийнято рішення про влаштування чотирьох дітей до Нововодолазької лікарні (дитяче відділення). На засіданні Комісії з питань захисту прав дитини Нововодолазької селищної ради 21.01.2025 року розглянуто питання про доцільність відібрання неповнолітньої ОСОБА_4 , малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від батьків, зокрема, матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав. Відповідно до рішення виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради № 91 від 23.01.2025 року, затверджено висновок про відібрання цих дітей у матері без позбавлення її батьківських прав. 20.01.2025 року ОСОБА_2 звернулася до Служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради із заявою про тимчасове влаштування ОСОБА_4 , малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до родини патронатного вихователя. Відповідно до рішення виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Лозівського району Харківської області № 39 від 10.02.2025 року цих дітей влаштовано на три місяці з 07.02.2025 року по 07.05.2025 року в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_17 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 ,- як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах. Вищенаведені факти, як кожен окремо; так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 17.07.2025 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі й розпочато підготовчий розгляд (а. с. 76 80).

Під час підготовчого провадження судом визначено предмет спору, характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, обставини справи, які підлягають встановленню, зібрані відповідні докази, визначено порядок розгляду справи, а також вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Сторони не виявили бажання передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді. Також спір між сторонами в добровільному порядку не врегульований, консенсусу щодо вирішення спору шляхом примирення вони не знайшли.

Між тим, звертаючись до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, позивач ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ фактично виключив з числа відповідачів ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_18 не скористалась своїм правом надання відзиву на позовну заяву. Питання про залучення до участі у справі інших осіб, заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, а також призначення експертизи суд не вирішувались.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 04.02.2026 року, підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду п суті (а. с. 121 - 127).

В судовому засіданні представник позивача - ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ - Єфіменко А. В., яка діяла за довіреністю, виданою селищним головою Олександром Єсіним 02.09.2026 року за вихідним № 02-27/2068 із строком дії до 31.12.2026 року, в порядку самопредставництва юридичної особи як заступник Нововодолазького селищного голови з правових питань, змінені позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви з урахування їх заяви про зменшення вимог та просила задовольнити змінений позов повністю, а саме: відібрати неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав; передати неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради для подальшого влаштування; та стягнути з ОСОБА_2 на користь Нововодолазької селищної ради понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 гривень (а. с. 193).

Прокурор Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Малюкін Р. В. у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав», надав пояснення, які за змістом відповідають його висновку у справі та вважав за можливе та доцільне у найкращих інтересах дітей відібрати їх у відповідача, яка не в змозі на цей час створити їм належні умови для виховання та розвитку, а тому просив позов задовольнити та відібрати дітей: неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,- від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав, й передати дітей органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради для подальшого влаштування (а. с. 195).

Відповідач ОСОБА_18 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце цього засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, заяв про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності не надсилала, жодних клопотань не надавала (а. с. 177, 182 - 183).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ Синиця М. А., яка діє за довіреністю, виданою селищним головою Олександром Єсіним за вихідним № 02-27/2065 від 02.09.2026 року із строком дії до 01.09.2027 року, в порядку самопредставництва як начальник служби - у судовому засіданні повністю підтримала позов ради, надала розгорнуті пояснення по обставинам справи, які за своїм змістом відповідають змісту позовної заяви, просила їх задовольнити, відібравши дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав, й передати їх органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Нововодолазької селищної ради для подальшого влаштування (а. с. 196, 197).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, на підставі частини 3 статті 211 наведеного кодифікованого процесуального закону України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі та ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.

За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасником справи, що не з`явилась, її процесуальних прав на безпосередню участь у розгляді справи в суді, ураховуючи те, що підстав для визнання необхідним давання нею особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Доходячи такого, суд зауважує, що на виконання змісту пунктів 2 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Імперативними приписами пункту 2 частини 2 статті 223 цивільного процесуального кодифікованого акта України обумовлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Натомість частиною 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Правилом частин 8 11 статті 128 вказаного кодифікованого процесуального акту України унормований прядок, за яким особи вважаються повідомленими належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Зокрема, у відповідності до пункту 4 частини 8 наведеної вище статті днем вручення судової повістки вважається день день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на це, суд не знаходить підстав задля визнання неявки належно повідомленої відповідачки поважною, а, отже, така неявка не є перешкодою у розгляді справи за суттю позовних вимог.

Проте відповідно до змісту частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України судом 06.04.2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи й вирішено за можливе розглянути її на підставі наявних в ній доказів, про що не заперечували учасники справи.

Вказане узгоджується з правозастосовною практикою касаційного суду, який неодноразово зауважував на те, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Отже, за наслідками заочного розгляду справи суд перейшов до стадії ухвалення заочного рішення.

Відтак, здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторона позивача разом із прокурором і третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, посилались як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, та пояснення представника третьої особи й дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного та повноважного суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Нормою, викладеною у частині 2 статті 129 Основного Закону нашої Держави, визначено основні засади судочинства, однією з яких згідно з її пунктом 3 є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно з частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відтак, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Відповідно до свідоцтва про народження (серії НОМЕР_1 ), виданого 23.11.2010 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новодолазького районного управління юстиції Харківської області, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що 20.11.2010 року в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 145, та її батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 13).

Згідно із свідоцтвом про народження (серії НОМЕР_2 ), виданим 11.09.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новодолазького районного управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що 11.09.2014 року складено відповідний актовий запис № 110, та його батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 14).

Зі свідоцтва про народження (серії НОМЕР_3 ), виданого 29.07.2016 року Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, вбачається, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , про що 29.07.2016 року складено відповідний актовий запис № 82, та його батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 15).

Свідоцтвом про народження (серії НОМЕР_4 ), виданим 12.02.2020 року Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), підтверджено, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , про що 12.02.2020 року складено відповідний актовий запис № 04, та його батьками зазначені громадяни України: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а. с. 16).

Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 04.05-19/54, виданою 23.01.2025 року спеціалістом з реалізації повноважень у сфері реєстрації місця проживання фізичних, державної реєстрації актів цивільного стану ЦНАП Нововодолазької селищної ради Харківської області ОСОБА_19 , зафіксований факт реєстрації ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; і ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресом: АДРЕСА_2 (а. с. 17).

З характеристики ОСОБА_4 , виданої директором ліцею Зощук В. та класним керівником ОСОБА_20 , вбачається, що ОСОБА_9 навчається в Нововодолазькому ліцеї № 2 з першого класу. Має обмежений словниковий запас, навчальним матеріалом володіє на початковому рівні. В неї спостерігається відставання темпу розвитку психічних функцій сприймання, мислення, пам`яті від загальноприйнятих показників для дітей її вікової категорії. Протягом усього періоду навчання в дистанційному режимі (у зв`язку з воєнним станом) дівчинка дуже рідко відвідувала заняття, домашні завдання не виконувала. Друзів серед однокласників не має, авторитетом у класі не користується. Учениця виховується в багатодітній сім`ї. Мати навчанню й вихованню доньки уваги не приділяє, батьківські збори не відвідує, на телефонні дзвінки класного керівника відповідає інколи. Батько дівчинки проживає окремо, з дитиною спілкується, матеріально допомагає (за можливості) (а. с. 18).

Аналогічна за своїм змістом характеристика ОСОБА_4 видана директором ліцею ОСОБА_21 одноособово (а. с. 19).

З характеристики ОСОБА_5 , виданої директором ліцею ОСОБА_21 та класним керівником ОСОБА_22 , вбачається, що ОСОБА_13 навчається в Нововодолазькому ліцеї № 2 з 1-го класу. Хлопчик мовчазний, урівноважений, на уроках пасивний. Майже не володіє навичками читання та письма, погано орієнтується в літерах та цифрах. Має низький рівень розвитку дрібної моторики та початковий рівень навчальних досягнень. Його інтелектуальний розвиток не відповідає віку. Уявлення про навколишнє середовище сформовано недостатньо. Хлопчик не має захоплень творчого характеру та не виявляє інтерес до навчання. На уроки в онлайн-режимі виходить не завжди. Часто пропускає заняття без поважної причини. Не спілкується з однокласниками, на позакласні заходи не з`являється. Вдома для навчання дитина забезпечена навчальними підручниками, але домашні завдання не виконує. У вчителя немає можливості допомогти дитині, оскільки мати не дозволяє заходити до будинку, вживає ненормативну лексику щодо вчителів. ОСОБА_13 проживає в багатодітній родині. Мати хлопчика майже не приділяє уваги навчанню та вихованню сина. Батько з сім`єю не проживає, але спілкується з сином, інколи, по можливості допомагає. Мати на всі потреби, зауваження класного керівника не реагує. Батьки хлопчика жодного разу не були присутні на батьківських зборах (а. с. 20).

Аналогічна за своїм змістом характеристика ОСОБА_5 видана директором ліцею ОСОБА_21 одноособово (а. с. 21).

Як вбачається з характеристики ОСОБА_6 , виданої директором ліцею ОСОБА_21 та класним керівником ОСОБА_23 , ОСОБА_15 навчається в Нововодолазькому ліцеї № 2 з 01.09.2022 року. Має довільну зорову та слухову пам`ять, логічне та образне мислення. Хлопчик урівноважений, допитливий, із цікавістю спілкується з учителем, проявляє бажання навчатися, не має логопедичних порушень. Єгор повністю забезпечений навчальними посібниками та канцтоварами, але завдання, які надає вчитель, не виконує і лише зрідка приєднується до навчальних занять в режимі онлайн. На уроках пасивний, на запитання вчителя відповідає частково, коротко. Хлопчик має низький рівень знань: з помилками рахує в межах 20, а в зворотному порядку взагалі не вміє; не може прочитати двоцифрові числа, але може їх скопіювати в написанні; не вміє визначати час за годинником; з допомогою вчителя і наочності розв`язує прості задачі. Не знає букв, але копіює їх за зразком, повторює за вчителем їх звучання, не вміє поєднувати звуки у склади та називати їх; не вміє порівнювати друковану літеру з писаною, не орієнтується у сітці зошита в косу лінію, зовсім не вміє списувати з друкованого тексту. Знає пори року, називає їх ознаки. Знає види рослин і тварин. Відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту, може висловити коротке оціночне судження. У розмальовках правильно добирає кольори. ОСОБА_15 допитливий, проявляє бажання навчатися, але батьки не забезпечують належних умов для навчання дитини. Вчитель не має можливості надати дитині допомогу, так як мати не дозволяє заходити у помешкання, постійно знаходить причину, чому дитина не долучається до онлайн-уроків та під час зустрічі з вчителями вживає ненормативну лексику в адресу педагогів. З однокласниками хлопчик не спілкується, бо рідко відвідує навчальні заняття. На позакласні заходи не з`являється. Батьки хлопчика навчанням дитини не цікавляться, жодного разу не були присутні на батьківських зборах. Мати не надає класному керівнику свій номер телефону та вийшла з батьківської групи у Viber (а. с. 22).

Аналогічна за своїм змістом характеристика ОСОБА_6 видана директором ліцею ОСОБА_21 одноособово (а. с. 24).

Також подібні дані наведені й у інформації про учня 2-Б класу Нововодолазького ліцею № 2 Нововодолазької селищної ради Харківської області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 23).

З Характеристика здобувача освіти ДЕРЖАВНОГО НАЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ» ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виданої директором ОСОБА_24 та майстром виробничого навчання ОСОБА_25 , ОСОБА_26 навчається в їх закладі з 01.09.2022 на денній формі здобуття освіти за рахунок видатків загального фонду бюджету, за професією: «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії Al, А2, В1); Водій автотранспортних засобів (категорії В); Водій автотранспортних засобів (категорії С)», на 3 курсі. В 2024-2025 навчальному році в закладі освіти організовано онлайн навчання, для якого створені всі умови. ОСОБА_27 має середній рівень навчальних досягнень, часто пропускає онлайн заняття без поважних причин. З однолітками та викладачами має гарні стосунки, проблеми і конфліктні ситуації не мали місця. В закладі освіти на он-лайн платформах постійно проводиться виховна робота класним керівником та майстром, а також надаються послуги підтримки психологом та соціальним педагогом. Спілкування відбувалося тільки з батьком по телефону (а. с. 25).

Наказами начальника Служби у справах дітей Нововодолащької селищної ради Харківської області » Синиці М., прийнятими 10 жовтня 2023 року № 34, № 35, № 36 і № 37, малолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ; та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_15 ,- поставлено на облік як дітей, що опинилися в складних життєвих обставинах (а. с. 26, 27, 28, 28а).

З актів обстеження умов проживання від 15.01.2024 року, від 05.02.2024 року, від 10.04.2024 року, від 19.06.2025 року, від 17.09.2024 року, від 22.10.2024 року, від 12.12.2024 року, від 14.01.2025 року і від 09.06.2025 року, вбачається постійна тенденція щодо задовільного стану життя родини, оскільки в приміщенні наявні меблі, килим на підлозі, продукти харчування. Батько приймає участь у житті дітей, забезпечує продуктами, поповнює інтернет, щоб діти навчались. Матір отримує кошти як багатодітна родина, тимчасово безробітна. Під час обстеження ОСОБА_2 поводилась агресивно, на зауваження комісії відповідала агресивно непристойною лексикою (а. с. 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38).

Відповідно до змісту листа, складеного директором КУ «ТЦСО» Марюхною Л. й зареєстрованого за вихідним № 01-14/25 від 17.01.2025 року, сім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у якій виховується неповнолітні діти: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який навчається в ДЕРЖАВНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ»; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в НОВОВОДОЛАЗЬКОМУ ЛІЦЕЇ № 2; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який навчається в НОВОВОДОЛАЗЬКОМУ ЛІЦЕЇ № 2; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається в НОВОВОДОЛАЗЬКОМУ ЛІЦЕї №2; і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який виховується вдома. Сім?я перебуває під соціальним супроводом з 26.01.2023 року (наказ № 2-ф від 26.01.2023 року) на підставі рішення Відділу соціального захисту населення Нововодолазької селищної ради про надання соціальних послуг № 01-20/22 від 24.01.2023 року. З ОСОБА_2 26.01.2023 року було укладено договір про надання соціальних послуг, а саме: надання послуги соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах,- та погоджено план соціального супроводу сім`ї. Сім`ї ОСОБА_2 відвідували фахівці із соціальної роботи установи. Під час регулярних візитів було складено акт оцінки потреб сім`ї, зверталась особлива увага на наявність продуктів харчування, сезонного одягу у дітей, наявність умов для проживання, навчання та відпочинку, проводилася профілактична робота. На час відвідування родина була забезпечена продуктами харчування, одягом та всім необхідним для навчання дітей. За час перебування сім`ї під соціальним супроводом фахівцями із соціальної роботи здійснено 32 відвідування, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спілкувались і по телефону щодо обставин у родині. Мати ОСОБА_2 не працює, займається вихованням дітей. Зі слів батька - ОСОБА_3 , він допомагає матеріально з тимчасових заробітків. З ОСОБА_2 проводились бесіди про необхідність належного виконання батьківських обов`язків, а саме: необхідність організувати участь в учбовому процесі та забезпечення всім необхідним для навчання, проводити своєчасний медичний огляд дітей. З цього приводу регулярно проводилися профілактичні бесіди, зокрема, щодо дотримання гігієнічно-санітарних норм здорового способу життя усіх членів родини, надані рекомендації з розвитку навичок виховання дітей. ОСОБА_18 були запропоновані послуги психолога, від яких вона відмовилась (а. с. 40).

З відповіді на запит начальника ВП № 3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області полковника поліції Глущенка А. № 01-32/101 від 20.01.2025 року вбачається, що інспектором ювенальної превенції ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області відносно ОСОБА_2 був складений матеріал за вчинення нею проступку, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 13 червня 2024 року постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області її було притягнуто до відповідальностя за скоєння цього адміністративного правопорушення (а. с. 42).

Згідно з інформацією, наданою як відповідь на запит щодо стану здоров`я дітей сім`ї Чоломбітько головним лікарем КНП «ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНИТАРНОЇ ДОПОМОГИ» ОСОБА_28 за вихідним № 65 від 23.01.2025 року, вбачається, що:

- дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходиться на «Д» обліку у сімейного лікаря та дитячого невролога із діагнозом: затримка темпів психічного розвитку, у зв`язку з чим знаходиться на індивідуальній формі навчання з 2023 року. Дитині рекомендована консультація дитячого психіатра, яку він не отримав. На прийом до лікаря дитина приходить в супроводі батька, який доброзичливо та з повагою відноситься до медичних працівників. Дитина вакцинована за календарем щеплень;

- дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться на «Д» обліку у сімейного лікаря, дитячого невролога та дитячого офтальмолога із діагнозом: затримка темпів психічного розвитку, збіжна косоокість, амбліопія лівого ока, у зв`язку з чим знаходиться на індивідуальній формі навчання з 2023 року. Дитині рекомендована консультація дитячого психіатра та до обстеження в ОКЛ дитяче офтальмологічне відділення, яку він не отримав. На прийом до лікаря дитина приходить в супроводі батька, який доброзичливо та з повагою відноситься до медичних працівників. Вакцинований за календарем щеплень;

- дитина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на «Д» обліку у сімейного лікаря та вузьких спеціалістів не знаходиться. На прийомі до лікаря дитина приходить в супроводі батька, який доброзичливо та з повагою відноситься до медичних працівників. Вакцинований за календарем щеплень. Потреб обстеженні лікарями ОКЛ або в спеціальних медичних закладах не було;

- дитина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на «Д» обліку у сімейного лікаря та вузьких спеціалістів не знаходиться. На прийом до лікаря дитина приходить в супроводі батька, який доброзичливо та з повагою відноситься до медичних працівників. Вакцинований за календарем щеплень. Потреби в обстеженні лікарями ОКЛ або в спеціальних медичних закладах не було (а. с. 43).

Відповідно до листа заступника начальника Управління соціального захисту населення Харківської районної державної адміністрації Сівак С., зареєстованого за вихідним № 2/168 від 04.02.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,- перебуває на обліку як отримувач державних соціальних допомог малозабезпеченим сім`ям з 01.11.2021 по 30.04.2022 року. 3 01.05.2022 року допомога призначена автоматично на період введення воєнного стану у розмірі 14226,65 гривень; а також як отримувач допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях з 01.11.2021 по 31.01.2026 у розмірі 2100,00 гривень. ЇЇ утриманцями є: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 . У грудні 2024 року ОСОБА_2 отримала одноразову грошову допомогу «Тепла зима» дітям з малозабезпеченої сім`ї в розмірі 32500,00 гривень (а. с. 45).

З інформаційної довідки, складеної начальником Відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області Глущенком А. за вихідним № 235/4987/2025 від 17.01.2025 року, вбачається, що в цей день до відділення надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 ,- вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із анальним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з використанням геніталій, без її добровільної згоди. Повідомлення зареєстроване в ІТС ІІНП відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області за № 710 від 17.01.2025 року. На місце події виїжджали: керівництво відділу, слідчо-оперативна група у повному складі. 17.01.2025 року CB відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025221160000049 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 3 статті 152 Кримінального кодексу України (а. с. 46).

Рішенням ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 91 від 23 січня 2025 року «Про затвердження висновку про доцільність відібрання неповнолітньої ОСОБА_4 , малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 без позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , для подальшого звернення органом опіки та піклування до Нововодолазького районного суд» затверджений відповідний Висновок про відібрання вищевказаних дітей у батьків без позбавлення їх батьківських прав для подальшого звернення органом опіки та піклуванням до суду (а. с. 49).

Згідно з Висновком про доцільність відібрання неповнолітньої ОСОБА_4 , малолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , без позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , для подальшого звернення органом опіки та піклування до Нововодолазького районного суду, що підписаний Першим заступником Нововодолазького селищного голови Іващенко Л. й затверджений рішенням Виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради № 91 від 23.01.2025 року, НОВОВОДОЛАЗЬКА СЕЛИЩНА РАДА вважає за доцільне відібрати неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від батьків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав (а. с. 50 52).

Начальник служби у справах дітей Нововодолазької селищної ради повідомила про стан речей в родині Чоломбитьків Началтника служби у справах дітей Харківської обласної військової адміністрації відповідним листом, зареєстрованим за вихідним № 01-32/97 від 20.01.2025 року (а. с. 47 48).

Рішенням ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ОЛЕКСІЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ЛОЗІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ № 39 від 10 лютого 2025 року «Про влаштування дітей в сім`ю патронатного вихователя» на три місяці: з 07.02.2025 року по 07.05.2025 року неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_17 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , як таких, що перебувають у складних життєвих обставинах (а. с. 53 54).

За інформацією, отриманою НОВОВОДОЛАЗЬКОЮ СЕЛИЩНОЮ РАДОЮ від Харківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління юстиції, наявний актовий запис просмерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , № 131 від 23.04.2025 року (а. с. 71).

Згідно з висновком прокурора Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Малюкіна Р. В., зареєстрованим за вхідним № 5957/26-вх від 02.09.2026 року, ретельно вивчивши обставини позову і докази, додані до справи, прокурор доходить переконання, що матеріали цієї справи загалом свідчать, виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, що відповідач не може створити дітям належні умови для виховання та розвитку, а тому є підстави задля відібрання дітей: неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав та з подальшим влаштуванням їх до сімейних форм влаштування (а. с. 185 192).

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України обумовлено, що добросовісність це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Аналогічна правова позиція викладена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах від 17.07.2019 року у справі № 626/2621/18 (провадження № 61 10128св19) та від 18.09.2019 року у справі № 626/2490/18 (провадження № 61 12625св19), який зазначив на необхідність застосування докритрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Отже, наведені письмові докази не містять явних суперечностей та очевидних ознак підробки, відповідають критеріям належності, достовірності, допустимості, достатності та взаємозв`язку у їх сукупності, враховуються судом у їх повному обсязі.

Під час вирішення спірних правовідносин суд враховує, що їх правове регулювання здійснюється нормами Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20.11.1989 року й ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XІІ від 27.02.1991 року, Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року Законом № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями) та Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до змісту частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини 1 і 5 статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Положеннями частини 7 статті 7 цього ж кодексу обумовлено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З приписів статей 51 та 52 Основного Закону нашої Держави, пункту 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 6, 8 та 11 - 12 Закону України «Про охорону дитинства» вбачається, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров`я, а також право на сімейне виховання та збереження сімейних зв`язків.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно із частинами 1 і 2 статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частинами 1 і 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятою 20.11.1989 року та ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 цієї Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до змісту статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім - права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини під час розгляду справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах від 22.11.2023 року в справі № 320/4384/18 (провадження № 61-1682св22), від 19.02.2024 року в справі № 159/2012/23 (провадження № 61-15840св23) та від 21.02.2024 року в справі № 404/9387/21 (провадження № 61-13425св23).

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 1 статті 8 наведеного Закону також передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Як чітко обумовлено у частині 2 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Крім того, у своєму рішенні у справі «Ілля Ляпін проти Росії», ухваленому 30.06.2020 року (заява № 70879/11) Європейський суд з прав людини наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши, що наявність сімейних зав`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із положеннями частини 1 статті 121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Серед батьківських обов`язків чинне законодавство України відокремлює обов`язки з виховання дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, а також поважати дитину (частини 1 4 статті 150 Сімейного кодексу України).

Частиною 5 цієї ж статті визначено, що передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Між тим відповідно до частини 1 статті 155 сімейного кодифікованого закону України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

З огляду на положення частини 3 статті 155 Сімейного кодексу України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

У свою чергу, положення частини 4 зазначеної статті передбачають, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тотожне за своїм юридичним змістом роз`яснення міститься також у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав».

Тлумачення пункту 2 частини 1 вище наведеної статті 164 сімейного кодифікованого акту України дозволяє зробити висновок про те, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

На цьому неодноразово наголошував й Верховний Суд, звертаючи увагу на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Такий захід застосовується за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Зокрема, такі висновки викладено в його постановах, прийнятих 13.03.2019 року у справі № 631/2406/15-ц, 24.04.2019 року у справі № 331/5427/17, 25.11.2019 року у справі № 640/15049/17, 17.01.2020 року у справі № 712/14772/17, 29.01.2020 року у справі № 127/31288/18, 08.04.2020 року у справі № 645/731/18, 26.04.2023 року у справі № 931/709/21 та 26.12.2024 року у справі № 561/474/24.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини, прийняте 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України»).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Разом з тим, частиною 1 статті 170 Сімейного кодексу України унормовано, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини 1 статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Отже, основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині 1 статті 164 Сімейного кодексу України, а інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині 1 статті 170 цього ж кодексу, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові, прийнятій 17 жовтня 2018 року в межах справи з єдиним унікальним № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

Про свідоме ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх трьох малолітніх та одної неповнолітньої дитини та нехтування ними, свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Отже, звернутись в суд із позовом про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, та про передачу дитини органові опіки та піклування повноважні ті ж самі особи.

Відтак, вирішуючи спірні правовідносини, суд з огляду на вищенаведену норму права вважає ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, від імені та в інтересах якого в порядку самопредставництва діяв селищний голова Єсін О., повноважною особою на звернення з цим позовом до суду щодо відібрання дітей без позбавлення батьківських прав матері, яка є відповідачем у справі.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач повністю опікується дітьми, їх вихованням, навчанням та здоров`ям, влаштував дітей до патронатного вихователя ОСОБА_17 , що, у свою чергу, свідчить про наявність турботи з боку державних органів та відсутність такої з боку матері дітей, яку не зовсім турбує фізичне й моральне здоров`я трьох малолітніх та одної неповнолітньої дитини, а також у повній мірі не інтересує їх розвиток.

Суд зауважує, що базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, Європейський суд з прав людини у пунктах 54 і 58 свого рішення, ухваленого 07.12.2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04), висловився, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, дотримуючись якої, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, що за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Окрім цього, у рішенні, ухваленому 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови:

1)по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною;

2)по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Разом із тим, у своєму рішенні, ухваленому 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України», Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

При цьому рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене повністю узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини під час розгляду справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові, прийнятій 17.10.2018 року у справі з єдиним унікальним № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), та Верховним Судом у постановах, прийнятих 22.11.2023 року у справі з єдиним унікальним № 320/4384/18 (провадження № 61-1682св22), 19.02.2024 року в справі з єдиним унікальним № 159/2012/23 (провадження № 61-15840св23) та 21.02.2024 року в справі з єдиним унікальним № 404/9387/21 (провадження № 61-13425св23).

За загальним правилом, обумовленим приписом статті 19 Сімейного кодексу України та статті 56 Цивільного процесуального кодексу України, у спорах про позбавлення батьківських прав участь органу опіки і піклування є обов`язковою. Спеціалісти відповідного органу мають надати суду письмовий фаховий висновок щодо розв`язання спору.

Отже, частинами 4 та 5 вищевказаної статті матеріального кодифікованого закону України унормовано, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з Висновком ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ відібрання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав,- є доцільним та можливим.

Вказаний висновок суд вважає достатньо обґрунтованими, оскільки фаховими спеціалістами вивченні умови проживання матері, яка не забезпечила усе необхідне для дітей, враховані інтереси трьох малолітніх та одної неповнолітньої дитини, проаналізована поведінка відповідача та її загальне ставлення до ситуації, в якій вона, три малолітніх та одна неповнолітня дитини опинились.

Крім того, частиною 6 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурор можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за власною ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, прокурора у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених цим Кодексом, іншими законами, або якщо суд визнає це за необхідне. Участь прокурора є обов`язковою під час розгляду справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини.

Отже, згідно з висновком прокурора Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Малюкіна Р. В., прокурор переконаний, що матеріали цієї справи загалом свідчать, виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, що відповідач не може створити дітям належні умови для виховання та розвитку, а тому є підстави задля відібрання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав з подальшим влаштуванням їх до сімейних форм влаштування.

Вказаний висновок повністю ґрунтується на доведених та досліджених у їх сукупності обставинах справи та наявних доказах, зібраних фаховими спеціалістами, а тому суд кладе його в основу судового рішення, що ухвалює.

Отже, доводи позовної заяви про відсутність у відповідача бажання в повній мірі брати участь у вихованні своїх трьох малолітніх та одної неповнолітньої дитини, дбати про їх розвиток, забезпечувати усім необхідним знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Суд враховує, що позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків, а тому виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю, інакше - слід керуватись таким засобом як відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, судом під час розгляду справи по суті позовних вимог достовірно встановлений і підтверджений наданими письмовими доказами той факт, що відповідач дійсно на теперішній час фактично неналежно та не у повній мірі виконує свої батьківські обов`язки по відношення до своїх трьох малолітніх та одної неповнолітньої дитини, не опікується в повній мірі їх вихованням, розвитком, утриманням та навчанням, не інтересується їх успіхами та здоров`ям, не турбується про фізичний та духовний розвиток, не дбає про їх харчування, лікування та освіту, не надає належної матеріальної допомоги та моральної підтримки, не бажає приділяти їм батьківську турботу і увагу як того вимагають обставини сьогодення, а, відтак, свідомо неналежним чином виховує малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , й неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нехтуючи своїми батьківськими обов`язками, що, з огляду на наведені вище норми права, є наслідком винної поведінки відповідача, що є мінливою та періодичною і свідчить про можливість зміни ОСОБА_2 свого часу за певних обставин у кращу сторону.

Вказане, на глибоке переконання суду, є підставою для відібрання дітей без позбавлення її батьківських прав матері відносно них.

Доказів зворотного суду не надано та в судовому засіданні не встановлено.

Доходячи таких висновків та при оцінці обставин справи, суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, що включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для ухвалення рішення.

За правилом абзацу 2 частини 1 статті 170 Сімейного кодексу України у разі ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Отже, тлумачення вказаної норми права надає змогу дійти висновку про те, що у разі неможливості на час пред`явлення позову і вирішення справи по суті спору передати дитину родичам, то дитина передається органу опіки та піклування для вжиття заходів щодо захисту особистих та майнових прав дитини й забезпечення тимчасового влаштування дитини.

Зазначене повністю узгоджується із положеннями частини 4 і 5 статті 167 Сімейного кодексу України, згідно з якими, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим; а якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму - вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Відповідні роз`яснення надані Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дитини у пункті 2 їхнього Листа № 4.1/6-49/630 від 24.02.2010 року.

Аналогічних правових висновків у своїй правозастосовній практиці дійшов й Касаційний цивільний суду у складі Верховного Суду, а саме: у постанові, прийнятій в межах справи з єдиним унікальним № 473/1555/19 (провадження № 61-22786св19) від 01.04.2020 року.

Оскільки матеріали справи не містять відомостей про наявність у дітей, щодо яких розв`язується цій судовий спір, близьких родичів, які б виявили бажання опікуватись ними, малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , й неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід передати органу опіки та піклування.

Крім того, суд вважає, що відібрання дітей від матері без позбавлення її батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є суттєвим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішує лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення матері до дітей, й переконаний, що змінити його поведінку на найкраще в майбутньому все ж таки можливе.

Отже, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню, врахувавши доведеність вини та свідомої поведінки відповідача щодо ухилення від участі у вихованні своїх дітей, умисне і безпідставне нехтування нею своїми обов`язками матері, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та можливість задоволення цього позову шляхом відібрання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , й неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав, передавши їх під опіку ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТУ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ як ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ.

Одночасно із цим, суд звертає увагу на зміст частин 3 статті 170 Сімейного кодексу України, якими передбачено, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини. У такому випадку суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, у якої відібрано дитину, та обставини, що були підставою для такого відібрання без позбавлення батьківських прав, й ухвалює рішення відповідно до найкращих інтересів дитини. А отже, відповідач не позбавлена права на звернення до суду із таким позовом у разі зміни її поведінки по відношенню до її трьох малолітніх та одної неповнолітньої дитини.

Доходячи такого, суд повністю враховує правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постанову Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, прийняту 03.05.2022 року в межах справи з єдиним унікальним № 308/12188/18 (провадження № 61-19974св21).

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав» , суд вважає за необхідне вирішити згідно з підпунктом 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами у справі судових витрат.

Так, відповідно до вимог частини 1 статті 141 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, частиною 6 цієї ж норми процесуального права визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписи частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.11.2011 року (із змінами та доповненнями), який встановлює правові засади справляння, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.

Положеннями статті 1 зазначеного Закону визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 3 вказаного вище нормативно-правового акту, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством України.

Відповідно до змісту частини 1 й підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Із зазначеним позовом ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ звернувся до суду у 2025 році, та ого позов містить 4 вимоги немайнового характеру (відібрання трьох малолітніх та одної неповнолітньої дитини у матері без позбавлення її батьківських прав).

Однак на підставі приписів підпункту 12 пункту 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Разом з цим, у своїй застосовній практиці, яка згідно з правилом часини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України є обов`язковою для врахування судами нижчих інстанцій, Верховний Суд у складі Великої палати у своїй постанові, прийнятій 13.07.2022 року в межах справи з єдиним унікальним № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшов висновків про те, що якщо позивача звільнено від сплати судових витрат, вони на відповідача не покладаються.

Зважаючи на це, ухвалюючи рішення та задовольняючи позов ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав», суд не знаходить підстав задля стягнення з відповідача судових витрати у виді судового збору у дохід держави та/чи на користь позивача.

Також, ухвалюючи це судове рішення, суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» рішення від 10.02.2010 року у заяві № 4909/04).

На підставі викладеного, керуючись статтями 51, 55, 124 і 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; Конвенцією про права дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 20.11.1989 року й ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789-XІІ від 27.02.1991 року; Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, учиненою 04.11.1950 року в Римі і ратифікованою Законом Україною № 475/97-ВР від 17.07.1997 року; Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями); рішеннями Європейського суду з прав людини, ухваленими 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України», 30.06.2020 року у справі «Ілля Ляпін проти Росії», 07.12.2006 року у справі «Хант проти України» і 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України»; статтями 1, 2, 5, 7, 19, 121, 122, 125, 150, 155, 164, 167 і 170 Сімейного кодексу України № 2947-ІІІ від 10.01.2002 року (із змінами та доповненнями); статтями 1 і 3 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.11.2011 року (із змінами та доповненнями); Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»; постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, прийнятою 03.05.2022 року в межах справи з єдиним унікальним № 308/12188/18 (провадження № 61-19974св21), а також статтями 1 - 5, 7, 9 - 14, 17 - 19, 23, 42, 48, 56, 76 - 81, 82, 89, 133, 141, 144, 206, 211, 214, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 267, частинами 4, 5, 7 статті 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ до ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору, на стороні відповідача - СЛУЖБИ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ «Про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав» задовольнити повністю.

Відібрати неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав, передавши їх ОРГАНУ ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ для подальшого влаштування.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Іншими учасниками судового процесу заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених для подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем або апеляційної скарги іншими учасниками справи, їх не було подано або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОРГАН ОПІКИ ТА ПІКЛУВАННЯ ПРИ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТІ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, місцезнаходження (адреса: вулиця Донця Григорія, будинок № 14, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області, 63202), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04397997);

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_4 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_5 ), паспорт громадянина України (серії НОМЕР_6 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ, місцезнаходження (адреса: вулиця Донця Григорія, будинок № 14, селище Нова Водолага Харківського району Харківської області, 63202), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (42126819).

Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко