Рішення № 140378419, 06.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15904/26

Провадження № 2/643/8664/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в особі директора Костіної Н.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за Договором №490998035 від 11.01.2019 в сумі 20 804,02 грн. Також просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 13 000,00 грн.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач посилався, що 11.01.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 490998035, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 13 116,86 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 14.01.2023 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 32.00 %. Посилався, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, у свою чергу відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором. Зауважив, що відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» змінено найменування Банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Посилався, що 17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 490998035. 18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 490998035. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 490998035. Таким чином, посилався, що ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 490998035.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 29 липня 2026 року відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, витребував від Акціонерного товариства «Сенс Банк» інформацію щодо надання (видачі) кредитних коштів за Договором №490998035 від 11.01.2019, укладеним між АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_1 ; детальний розрахунок заборгованості за Договором №490998035 від 11.01.2019, укладеним між АТ «Сенс Банк» та ОСОБА_1 , за період з 11.01.2019 по 17.05.2021.

24 серпня 2026 року від АТ «Сенс Банк» до Салтівського районного суду міста Харкова надійшли витребувані докази.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Коллект Центр», проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

11.01.2019 ОСОБА_1 підписала та подала до АТ «Альфа-Банк» Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с. 25).

11.01.2019 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» з офертою на укладання угоди про надання особистого кредиту №490998035, у якій пропонувала банку укласти Угоду про надання особистого кредиту та надати їй особистий кредит на умовах продукту «Рефінансування кредитних карт», а саме: тип кредиту кредит готівкою, сума кредиту 13 116,86 грн, процентна ставка за користування кредитом 32,00% річних, тип процентної ставки фіксована (а.с. 26).

У п. 6 Оферти зазначено, що датою остаточного повернення кредиту, яку ОСОБА_1 просила вважати датою припинення нарахування відсотків та комісій є 14.01.2023.

Згідно з п. 7 Оферти кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором №490998035 від 11.01.2019 шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , що відкритий позичальнику в АТ «Альфа-Банк», суми грошових коштів в розмірі 13 116,86 грн.

Акціонерним товариством «Альфа-Банк» підписаний акцепт пропозиції на укладання угоди про надання особистого кредиту №490998035 (а.с. 27).

24 серпня 2026 року від АТ «Сенс Банк» до Салтівського районного суду міста Харкова надійшла виписка по особовим рахунком відповідача ОСОБА_1 за період з 11.01.2019 по 17.05.2021 та розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором №490998035 від 11.01.2019 станом на 17.05.2021, згідно з яким заборгованість останньої за тілом кредиту 10 760,11 грн, за відсотками 4 327,21 грн, всього 15 087,32 грн.

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу №2, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнту право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься у додатку 1-1 до договору. Право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 Договору. В дату здійснення повної оплати фактором ціни права вимоги сторони підписують акт прийому-передачі реєстру боржників за формою у додатку №2 до цього договору (а.с. 31-36).

У п. 4.2 Договору факторингу сторони погодили, що фактор зобов`язаний передати в розпорядження клієнту грошові кошти в розмірі 16 500 000,00 грн, шляхом перерахування на рахунок клієнта, відкритого в АТ «Альфа-Банк», в дату підписання договору.

Згідно з платіжним дорученням №253 від 17 травня 2021 року ТОВ «ФК «Флексіс» перерахувало на користь АТ «Альфа-Банк» 16 500 000,00 грн (а.с. 37).

17 травня 2021 року АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» підписали додаток №1-1 до договору факторингу №2 від 17.05.2021, відповідно до п. 5067 якого до ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №490998035 від 11.01.2019 в сумі 15 087,32 грн (загальна сума заборгованості (проценти, комісія та тіло кредиту станом на дату укладення договору)), з яких 10 760,11 грн основна заборгованість, 4 327,21 грн проценти та комісія за кредитом (а.с. 38-40).

18 травня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №18-05/21, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнту право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься у додатку 1-1 до договору. Право вимоги вважається відступленим фактору з дати підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою, встановленою у додатку №2 до цього договору (а.с. 41-46).

У п. 4.2 Договору факторингу сторони погодили, що фактор зобов`язаний передати в розпорядження клієнту грошові кошти в розмірі 16 600 000,00 грн, шляхом перерахування на рахунок клієнта в строк до 17.06.2021.

Згідно з платіжними дорученнями №260530015 від 16 червня 2021 року, №260990544 від 17 червня 2021 року, №260990545 від 17 червня 2021 року, №260990546 від 17 червня 2021 року, №260990552 від 17 червня 2021 року, №Ф від 26 липня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» перераховано ТОВ «ФК «Флексіс» оплату за Договором факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 (а.с. 47-52).

18 травня 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписали Акт приймання-передачі Реєстру Боржників від 18 травня 2021 року до Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 (а.с. 54).

Згідно з додатком №1-1 до договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №490998035 в сумі 15 087,32 грн (загальна сума заборгованості (проценти, комісія та тіло кредиту станом на дату укладення договору), з яких 10 760,11 грн сума за основною заборгованістю; 4 327,21 грн проценти та комісія за кредитом (а.с. 55-58).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №490998035, станом на 10.01.2023, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 20 766,29 грн. З розрахунку убачається, що заборгованість ОСОБА_1 по основній сумі кредиту 10 760,11 грн, за відсотками, на дату відступлення права вимоги (18.05.2021) 4 327,21 грн, за відсотками, нарахованими за період з 18.05.2021 по 09.01.2023 5 678,97 грн (а.с. 29).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні попередньому кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору (а.с. 59-64).

Відповідно до п. 5.2 договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).

У п. 7.1 договору сторони погодили, що за відступлення прав вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 5 312 491,59 грн (Ціна договору).

28 лютого 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 65-66).

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та Акт прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с. 67-68).

Відповідно до п. 62275 Реєстру Боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 Том №2, до ТОВ ««Коллект Центр» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №490998035 в сумі 20 766,29 грн, з яких 10 760,11 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 10 006,18 грн сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 69-72).

ТОВ «Коллект Центр» складено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №490998035 від 11.01.2019, станом на 09.07.2026, згідно з яким заборгованість за тілом кредиту становить 10 760,11 грн, за відсотками на дату відступлення права вимоги (10.01.2023) 10 006,18 грн, за відсотками, нарахованими за період з 10.01.2023 по 13.01.2023 37,73 грн (а.с. 30).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, як це закріплено вимогами ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

Як убачається з матеріалів справи, між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №490998035 від 11.01.2019, шляхом його власноручного підписання.

У вказаному договорі були погоджені всі істотні умови. Також матеріали справи містять належні докази того, що АТ «Альфа-Банк» виконало свої зобов`язання за договором, перерахувавши кредитні кошти на Картковий рахунок Клієнта і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, у свою чергу, користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з його особового рахунку, відкритому в АТ «Альфа-Банк».

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до п. 57, 60-62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, що затверджений Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З наведеного вбачається, що виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали суду надано виписки по рахунках відповідача, в яких відображені, як зарахування кредитних коштів, так і використання відповідачем коштів у межах встановленого йому кредитного ліміту.

Відтак, надані позивачем докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором АТ «Альфа-Банк» свого обов`язку за кредитним договором.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» від АТ «Альфа-Банк» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №490998035 від 11.01.2019 на підставі договору факторингу №2 від 17 травня 2021 року.

18 травня 2021 року до ТОВ «Вердикт Капітал» від ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №490998035 від 11.01.2019 на підставі Договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021.

На підставі Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року до позивача ТОВ «Коллект Центр» від ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №490998035 від 11.01.2019.

За правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, як це закріплено положеннями ст. 599 ЦК України.

Положення ст. 610 ЦК України унормовують, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як це закріплено вимогами ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

З огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ним належним чином та в повному обсязі було виконано умови вказаного вище кредитного договору, беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачем прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягнувши з відповідача заборгованості за договором №490998035 від 11.01.2019 в сумі 20 804,02 грн, з яких 10 760,11 грн тіло кредиту, 10 006,18 грн проценти на дату відступлення права вимоги, 37,73 грн проценти з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 13 000,00 грн.

Так, судом установлено, що 01 липня 2024 року між адвокатом ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» було укладено Договір №01-07/2024 про надання правової допомоги (а.с. 17-20).

Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» складено прайс-лист (а.с. 21-22).

01.06.2026 ТОВ «Коллект Центр» звернулося до АО «Лігал Ассістанс» із Заявкою на надання юридичної допомоги №866. У вказаній заявці ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» погодили надання адвокатським об`єднанням клієнту послуг по супроводу стягнення заборгованості зі ОСОБА_1 за договором №490998035, а саме: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, 4000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години, 9 000,00 грн (а.с. 23).

Крім того, позивачем надано витяг з Акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 (а.с. 24).

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд ураховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, у судові засідання не з`являвся, тобто, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Ураховуючи предмет та цінну позову 20 804,02 гривень, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» до 6 000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором в сумі 20 804 (двадцять тисяч вісімсот чотири) гривень 02 копійки.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ: 44276926, рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк», місцезнаходження: 01133, м. Київ вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова