Рішення № 140378038, 06.10.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 619/4961/26

Провадження № 2/615/929/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/4961/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

22 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 102271776 у розмірі 24 052,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102271776, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 000,00 грн зі сплатою процентів та комісій.

У порушення умов кредитного договору про належне, повне та своєчасне виконання зобов`язань ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у результаті чого має заборгованість у розмірі 24 052,48 грн, а саме: 6 993,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 4 397,48 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 4 662,00 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн заборгованість за неустойкою штраф, пеня.

25 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25052026, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступає позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Згідно Реєстру боржників № 2 від 25 травня 2026 року до договору факторингу № 25052026 від 25 травня 2026 року до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102271776 у розмірі 24 052,48 грн, з яких: 6 993,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 4 397,48 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 4 662,00 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн заборгованість за неустойкою штраф, пеня.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась. Подала до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Також зазначила, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 23 липня 2026 року цивільну справу передано на розгляд до Валківського районного суду Харківської області.

18 серпня 2026 року цивільна справа надійшла до Валківського районного суду Харківської області та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана в провадження судді Логвінова А.О.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 18 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

03 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 102271776 (надалі кредитний договір) (а.с. 22-24).

Згідно п. 1.1 кредитного договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Пунктом 1.2 кредитного договору визначено, що сума загальний розмір кредиту становить 7 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 03.12.2025 дата надання кредиту. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін дата повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом за умови дотримання Графіку платежів: 28.11.2026 дата остаточного погашення заборгованості.

Згідно п. 1.5 кредитного договору, загальні витрати Позичальника за кредитом складають 23505.20 грн. Денна процентна ставка складає: 23505.20 грн. / 7000.00 грн. / 360 днів * 100% = 0.93%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1753.60 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 30505.20 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду дату платежу відповідно до Графіку платежів.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 630.00 грн., яка нараховується за ставкою 9.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 9.00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число дріб. В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору, комісія за обслуговування кредиту кредитної заборгованості за весь строк кредитування: 11396.00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період крім останнього періоду, що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 1.5.3 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 36.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до п. 1.5.4 кредитного договору, проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 11479.20 грн.

Пунктом 1.6 кредитного договору визначено, що тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Згідно п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Пунктом 2.2.1 кредитного договору передбачено, що Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту кредитної заборгованості та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1., 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 Договору відповідно.

Відповідно до п. 2.2.2 кредитного договору, комісія за надання кредиту нараховується Кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати Позичальником загальної всієї суми комісії за надання кредиту настає в момент її нарахування і для кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до Графіку платежів, а якщо відповідно до Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті в повному обсязі в першу дату платежу, строк її сплати завершується в цю першу дату платежу. Комісія за обслуговування кредиту кредитної заборгованості нараховується Кредитодавцем в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період крім останнього періоду, що встановлені Графіком платежів. Строк сплати Позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту кредитної заборгованості настає в момент її нарахування і триває до дати платежу включно, з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому така комісія була нарахована, згідно Графіку платежів. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості включно на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. База для нарахування процентів: Фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році. Строк сплати процентів настає в день їх нарахування і триває до дати платежу включно, з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому такі проценти були нараховані, згідно Графіку платежів.

Графіком платежів до кредитного договору передбачено перший розрахунковий період тривалістю 30 днів до 02 січня 2026 року, а наступні розрахункові періоди тривалістю по 15 днів (а.с. 25).

Погашення основної суми кредиту передбачено частинами: починаючи з 17 січня 2026 року у відповідні дати платежів Позичальник мав сплачувати по 7,00 грн у рахунок погашення тіла кредиту, а в останню дату платежу 28 листопада 2026 року 6 853,00 грн.

Усього за весь строк кредитування Графіком платежів передбачено повернення 7 000,00 грн кредиту, сплату 11 479,20 грн процентів за користування кредитом, 11 396,00 грн комісії за обслуговування кредиту та 630,00 грн комісії за надання кредиту, загальна вартість кредиту складає 30 505,20 грн.

Наведені у Графіку платежів суми процентів відповідають передбаченим кредитним договором та паспортом споживчого кредиту процентним ставкам: 36,00 % річних протягом першого розрахункового періоду та 180,00 % річних протягом решти строку кредитування, з урахуванням фактичного залишку заборгованості за кредитом та округлення суми щоденно нарахованих процентів до копійок.

Кредитний договір № 102271776 від 03 грудня 2025 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 257306, що також підтверджується відомостями анкети-заяви на кредит № 102271776 (а.с. 27 зворот).

Згідно листа Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 25 серпня 2026 року № БТ/Е-36869, на ім`я ОСОБА_1 Банком було емітовано фізичну платіжну картку № НОМЕР_2 та інші картки (а.с. 52).

Відповідно до банківської виписки Акціонерного товариства «Універсал Банк» по картковому рахунку № НОМЕР_2 , 03 грудня 2025 року на рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн (а.с. 53).

Відповідно до розрахунку первісного кредитора за кредитним договором № 102271776 сума заборгованості ОСОБА_1 становить 24 052,48 грн, з яких: 6 993,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 4 397,48 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 4 662,00 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн заборгованість за неустойкою штраф, пеня (а.с. 28 зворот 29).

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102271776, 03 грудня 2025 року відображено надання кредиту у розмірі 7 000,00 грн та нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 630,00 грн.

У період з 04 грудня 2025 року по 02 січня 2026 року проценти за користування кредитом нараховувались за ставкою 36,00 % річних на фактичну заборгованість за кредитом у розмірі 7 000,00 грн, що становило 6,90 грн за кожен день користування кредитом. За вказаний період нараховано 207,00 грн процентів.

07 січня 2026 року у відомості відображено сплату 1 837,00 грн, з яких: 207,00 грн зараховано у рахунок сплати процентів за користування кредитом; 630,00 грн у рахунок сплати комісії за надання кредиту; 1 000,00 грн у рахунок сплати штрафу.

Починаючи з 03 січня 2026 року проценти за користування кредитом нараховувались за стандартною процентною ставкою 180,00 % річних на фактичний залишок заборгованості за кредитом.

З 03 січня 2026 року по 25 травня 2026 року проценти за користування кредитом нараховувались за ставкою 180,00 % річних, загальний розмір нарахованих процентів становив 4 915,28 грн.

28 січня 2026 року у відомості відображено сплату 1 542,80 грн, з яких: 7,00 грн зараховано у рахунок погашення основної суми кредиту; 517,80 грн у рахунок сплати процентів за користування кредитом; 518,00 грн у рахунок сплати комісії за обслуговування кредиту; 500,00 грн у рахунок сплати штрафу. Цього ж дня відображено списання 500,00 грн штрафу за рахунок фінансового результату.

Отже, загальний розмір нарахованих процентів за користування кредитом становив 5 122,28 грн, з яких 724,80 грн сплачено ОСОБА_1 , а залишок заборгованості за процентами становить 4 397,48 грн.

Комісія за надання кредиту у розмірі 630,00 грн, нарахована 03 грудня 2025 року, сплачена 07 січня 2026 року, у зв`язку з чим заборгованість за цією комісією відсутня.

Комісія за обслуговування кредиту нараховувалась у розмірі 518,00 грн за кожний розрахунковий період 03 січня, 18 січня, 02 лютого, 17 лютого, 04 березня, 19 березня, 03 квітня, 18 квітня, 03 травня та 18 травня 2026 року. Загальна сума нарахованої комісії за обслуговування кредиту становить 5 180,00 грн, з яких 518,00 грн сплачено 28 січня 2026 року, у зв`язку з чим залишок заборгованості за комісією за обслуговування кредиту становить 4 662,00 грн.

Штраф у розмірі 1 000,00 грн нараховувався 05 січня, 20 січня, 04 лютого, 19 лютого, 06 березня, 21 березня, 05 квітня, 20 квітня, 05 травня та 20 травня 2026 року. Загальний розмір нарахованого штрафу становить 10 000,00 грн. Із цієї суми 1 000,00 грн сплачено 07 січня 2026 року, 500,00 грн 28 січня 2026 року, ще 500,00 грн 28 січня 2026 року списано за рахунок фінансового результату, у зв`язку з чим залишок заборгованості за неустойкою становить 8 000,00 грн.

За основним зобов`язанням із наданих 7 000,00 грн 28 січня 2026 року сплачено 7,00 грн, у зв`язку з чим залишок заборгованості за тілом кредиту становить 6 993,00 грн.

25 травня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» Клієнт та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Фактор укладено договір факторингу № 25052026 (а.с. 29 зворот 31).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта ціна продажу за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання кредиту, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

25 травня 2026 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 2 до договору факторингу № 25052026 (а.с. 32 зворот).

Згідно Реєстру Боржників № 2 від 25 травня 2026 року до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102271776 у загальному розмірі 24 052,48 грн, з яких: 6 993,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 4 397,48 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 4 662,00 грн заборгованість за комісією за обслуговування кредиту; 8 000,00 грн заборгованість за неустойкою штраф, пеня (а.с. 33 зворот).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Кредитний договір № 102271776 від 03 грудня 2025 року та додатки до нього містять погоджені сторонами істотні умови щодо суми кредиту, строку кредитування, мети кредитування, способу надання коштів, типу та розміру процентної ставки, порядку нарахування процентів, комісій, строків та порядку повернення коштів.

Кредитний договір № 102271776 та додатки до нього підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 102271776 від 03 грудня 2025 року.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання кредитного договору № 102271776 на банківський рахунок ОСОБА_1 03 грудня 2025 року зараховано 7 000,00 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», що підтверджується банківською випискою Акціонерного товариства «Універсал Банк».

Щодо позовних вимог про дострокове стягнення кредиту.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Судовим розглядом встановлено, що укладаючи кредитний договір № 102271776 від 03 грудня 2025 року сторони погодили загальний строк кредитування 360 днів та остаточний термін повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом 28 листопада 2026 року.

Відповідно до Графіку платежів до кредитного договору № 102271776 повернення основної суми кредиту здійснюється частинами: починаючи з 17 січня 2026 року у відповідні дати платежів по 7,00 грн, а 28 листопада 2026 року 6 853,00 грн.

Пунктом 2.4.3 кредитного договору передбачено, що у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов Договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються Позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога Кредитодавця втрачає чинність.

Встановлені обставини свідчать про те, що строк повернення останньої частини основної суми кредиту у розмірі 6 853,00 грн визначено 28 листопада 2026 року.

Отже, станом на час розгляду справи кінцевий термін повернення кредиту не настав, що свідчить про те, що позивач просить стягнути частину тіла кредиту достроково.

У чинній до 10 червня 2017 року редакції частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» було закріплено, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі - Закон № 1734-VIII), який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).

Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів». З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України «Про захист прав споживачів».

Згідно із частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що висновок, наведений у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, не враховує спеціальний порядок, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» в редакції до 2017 року, заявлення кредитодавцем вимоги про дострокове повернення коштів у разі неналежного виконання позичальником умов договору про надання споживчого кредиту, і вважала за необхідне відступити від зазначеного висновку, конкретизувавши його так: «суд, установивши, що кредитування відбулося для задоволення споживчих потреб позичальника, має застосувати до встановлених правовідносин приписи, які регулюють відносини споживчого кредитування, зокрема частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, у якій був встановлений обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту».

Враховуючи, що частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10 червня 2017 року, містила положення про застосування обов`язкового досудового врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, а після 10 червня 2017 року на ці правовідносини почала поширюватися частина четверта статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд вважає, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц, є релевантною для даних правовідносин та може бути застосована в частині наслідків для кредитора у разі невиконання передбаченого законодавством досудового врегулювання спору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц дійшла висновку, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги частини 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), не дотримавши передбачений зазначеним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а в суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову в частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором.

Враховуючи, що кредитним договором № 102271776 від 03 грудня 2025 року передбачено повернення кредиту частинами відповідно до Графіку платежів, остаточний термін повернення кредиту визначено 28 листопада 2026 року, а доказів направлення ОСОБА_1 письмової вимоги про дострокове повернення кредиту у порядку, передбаченому п. 2.4.3 кредитного договору, матеріали справи не містять, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача всієї заявленої заборгованості за основною сумою кредиту до настання встановленого договором строку її повернення.

Водночас недотримання кредитодавцем порядку дострокового повернення кредиту не звільняє позичальника від виконання тих зобов`язань, строк виконання яких уже настав відповідно до умов договору.

Як встановлено судом, станом на 06 жовтня 2026 року відповідно до Графіку платежів настав строк повернення частини основної суми кредиту у загальному розмірі 126,00 грн. При цьому ОСОБА_1 сплачено 7,00 грн у рахунок погашення основної суми кредиту.

Умовами кредитного договору № 102271776 від 03 грудня 2025 року та паспортом споживчого кредиту сторони погодили нарахування процентів за користування кредитом за двома процентними ставками залежно від розрахункового періоду.

Так, відповідно до п. 1.5.3 кредитного договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 36,00 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Згідно з п. 1.5.4 кредитного договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00 % річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Аналогічні умови містяться у паспорті споживчого кредиту № 102271776, яким визначено процентну ставку протягом першого розрахункового періоду у розмірі 36,00 % річних, а протягом решти строку кредитування 180,00 % річних. Базою для нарахування процентів визначено фактичну кількість днів у місяці та 365 днів у році.

Графіком платежів до кредитного договору № 102271776 визначено перший розрахунковий період тривалістю 30 днів із датою платежу 02 січня 2026 року, за який передбачено сплату процентів у розмірі 207,00 грн. Починаючи з другого розрахункового періоду тривалість кожного розрахункового періоду становить 15 днів, а розмір процентів визначено з урахуванням фактичного залишку кредиту. Зокрема, за другий розрахунковий період із датою платежу 17 січня 2026 року передбачено сплату процентів у розмірі 517,80 грн.

Пунктом 2.2.2 кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату остаточного погашення заборгованості включно на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.

Отже, передбачений кредитним договором порядок нарахування процентів полягає у застосуванні протягом першого розрахункового періоду ставки 36,00 % річних, а починаючи з другого розрахункового періоду ставки 180,00 % річних до фактичного залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102271776 у період з 04 грудня 2025 року по 02 січня 2026 року проценти нараховувались за ставкою 36,00 % річних у розмірі 6,90 грн за кожний день користування кредитом, у загальному розмірі 207,00 грн. Починаючи з 03 січня 2026 року проценти нараховувались за ставкою 180,00 % річних на фактичний залишок заборгованості за кредитом.

Щодо стягнення заборгованості по комісії.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору № 102271776 передбачено, що комісія за надання кредиту становить 630,00 грн, яка нараховується за ставкою 9,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Таким чином, 03 грудня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» нараховано ОСОБА_1 комісію за надання кредиту у розмірі 630,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору № 102271776 загальний розмір комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування становить 11 396,00 грн та нараховується за ставкою 7,40 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період. Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення первісним кредитором нараховано 5 180,00 грн такої комісії, з яких 518,00 грн сплачено ОСОБА_1 , у зв`язку з чим заборгованість за комісією за обслуговування кредиту визначена у розмірі 4 662,00 грн.

У розділі «Терміни та визначення» кредитного договору № 102271776 від 03 грудня 2025 року визначено, що комісія за надання кредиту встановлена в п. 1.5.1 цього Договору винагорода, що одноразово нараховується Кредитодавцем за підготовку, організацію та надання фінансової послуги (кредиту) Позичальнику.

Також кредитним договором визначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) встановлена п. 1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань, пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період, крім останнього.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим статтю 11 Закону України «Про захист прав споживачів» викладено в редакції, відповідно до якої цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом із тим Законом України «Про споживче кредитування» розмежовується можливість встановлення плати за додаткові та супутні послуги кредитодавця та обов`язок кредитодавця безоплатно вчиняти дії, які безпосередньо випливають із кредитного зобов`язання і не становлять самостійної послуги для споживача.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір заборгованості та іншу передбачену законом інформацію.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 звернув увагу на те, що для вирішення питання про правомірність стягнення встановленої кредитним договором комісії необхідно встановити, які саме додаткові та супутні послуги кредитодавця надаються споживачу за таку плату.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому кредитним договором № 102271776 до змісту комісії за обслуговування кредиту включено, зокрема, надання через особистий кабінет актуальної інформації про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, оновлення такої інформації, надсилання повідомлень, консультування та надання інформації з питань виконання кредитного договору. Водночас окремої вартості кожної конкретної додаткової чи супутньої послуги кредитним договором не визначено, а доказів фактичного надання ОСОБА_1 інших самостійних додаткових платних послуг, вартість яких утворила заявлену до стягнення суму 4 662,00 грн, позивачем не надано.

З огляду на те, що до складу послуг, за які кредитним договором передбачено комісію за обслуговування кредиту, включено дії з надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а конкретної вартості інших самостійних додаткових чи супутніх послуг договором не визначено та доказів їх фактичного надання матеріали справи не містять, умови кредитного договору № 102271776 щодо сплати комісії за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим вимоги про стягнення такої комісії у розмірі 4 662,00 грн задоволенню не підлягають.

Комісія у розмірі 630,00 грн за кредитним договором № 102271776 визначена як винагорода саме за підготовку, організацію та надання фінансової послуги (кредиту) Позичальнику.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України надання позичальнику кредитних коштів у розмірі та на умовах, установлених договором, є обов`язком банку або іншої фінансової установи як кредитодавця, а не окремою супровідною послугою, замовленою позичальником.

Ураховуючи, що надання позичальнику кредитних коштів відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не окремою додатковою чи супутньою послугою, а також те, що позивачем не зазначено та не надано доказів наявності, переліку і фактичного надання відповідачу будь-яких інших послуг, пов`язаних з отриманням кредиту, за які встановлена комісія, і погодження таких послуг зі споживачем при укладенні договору, суд дійшов висновку, що умова кредитного договору № 102271776 щодо сплати комісії за надання кредиту у розмірі 630,00 грн є нікчемною відповідно до частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з тим, з відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102271776 вбачається, що 07 січня 2026 року ОСОБА_1 сплачено 630,00 грн, які кредитором зараховано в рахунок погашення комісії за надання кредиту, а 28 січня 2026 року 518,00 грн, які зараховано в рахунок погашення комісії за обслуговування кредиту.

Оскільки умови кредитного договору № 102271776 щодо сплати вказаних комісій є нікчемними, сплачені ОСОБА_1 та зараховані кредитором у рахунок їх погашення грошові кошти у загальному розмірі 1 148,00 грн, з яких: 630,00 грн у рахунок погашення комісії за надання кредиту; 518,00 грн у рахунок погашення комісії за обслуговування кредиту, підлягають врахуванню при визначенні дійсного розміру заборгованості за кредитним договором.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 00 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102271776, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» 05 січня, 20 січня, 04 лютого, 19 лютого, 06 березня, 21 березня, 05 квітня, 20 квітня, 05 травня та 20 травня 2026 року нараховано ОСОБА_1 неустойку у розмірі 1 000,00 грн за кожний випадок порушення, у загальному розмірі 10 000,00 грн.

При цьому 07 січня 2026 року ОСОБА_1 сплачено 1 000,00 грн, які первісним кредитором зараховано в рахунок погашення неустойки, а 28 січня 2026 року 500,00 грн, які також зараховано в рахунок погашення неустойки.

Крім того, 28 січня 2026 року первісним кредитором списано 500,00 грн неустойки за рахунок фінансового результату. У зв`язку з цим залишок заборгованості за неустойкою визначено первісним кредитором у розмірі 8 000,00 грн.

Таким чином, нарахування неустойки за кредитним договором № 102271776 здійснювалось у період дії воєнного стану.

За таких обставин ОСОБА_1 звільнений від обов`язку сплати нарахованої неустойки, яка відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягає списанню кредитодавцем, а тому вимога про стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі 8 000,00 грн задоволенню не підлягає.

Разом з тим, сплачені ОСОБА_1 та зараховані первісним кредитором у рахунок погашення неустойки грошові кошти у загальному розмірі 1 500,00 грн, з яких: 1 000,00 грн сплачено 07 січня 2026 року; 500,00 грн сплачено 28 січня 2026 року, підлягають врахуванню при визначенні дійсного розміру заборгованості за кредитним договором.

Списані первісним кредитором за рахунок фінансового результату 500,00 грн не є коштами, сплаченими ОСОБА_1 , а тому зарахуванню в рахунок погашення основної суми кредиту не підлягають.

Щодо визначення розміру заборгованості з урахуванням здійснених платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Отже, при визначенні належного порядку зарахування здійснених ОСОБА_1 платежів грошові кошти підлягають спрямуванню насамперед у рахунок сплати правомірно нарахованих процентів за користування кредитом, а решта у рахунок погашення основної суми кредиту.

Кредитним договором передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються щоденно на фактичний залишок заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату остаточного погашення заборгованості включно, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 365 днів у році.

Протягом першого розрахункового періоду проценти нараховуються за ставкою 36,00 % річних, а починаючи з другого розрахункового періоду за стандартною процентною ставкою 180,00 % річних від фактичного залишку кредиту.

У період з 04 грудня 2025 року по 02 січня 2026 року проценти за користування кредитом на суму 7 000,00 грн нараховувались за ставкою 36,00 % річних у розмірі 6,90 грн за кожний день, у загальному розмірі 207,00 грн.

Починаючи з 03 січня 2026 року проценти нараховувались за ставкою 180,00 % річних. За період з 03 січня 2026 року по 07 січня 2026 року на суму основної заборгованості 7 000,00 грн нараховано 172,60 грн процентів, виходячи з 34,52 грн за кожний день користування кредитом.

Таким чином, станом на 07 січня 2026 року загальний розмір правомірно нарахованих процентів становив 379,60 грн, з яких: 207,00 грн проценти за перший розрахунковий період; 172,60 грн проценти, нараховані з 03 січня 2026 року по 07 січня 2026 року.

07 січня 2026 року ОСОБА_1 здійснено платіж у загальному розмірі 1 837,00 грн. Первісним кредитором із зазначеного платежу 207,00 грн зараховано у рахунок процентів, 630,00 грн у рахунок комісії за надання кредиту та 1 000,00 грн у рахунок неустойки.

Оскільки комісія за надання кредиту у розмірі 630,00 грн та неустойка у розмірі 1 000,00 грн сплаті не підлягали, здійснений 07 січня 2026 року платіж підлягає перерозподілу відповідно до положень ст. 534 ЦК України. Із сплачених 1 837,00 грн у рахунок погашення нарахованих станом на цю дату процентів підлягає зарахуванню 379,60 грн, а решта коштів у розмірі 1 457,40 грн у рахунок погашення основної суми кредиту.

Отже, після здійснення платежу 07 січня 2026 року залишок основної суми кредиту становив 5 542,60 грн (7 000,00 грн - 1 457,40 грн).

У період з 08 січня 2026 року по 28 січня 2026 року проценти за користування кредитом підлягали нарахуванню за ставкою 180,00 % річних вже на фактичний залишок основної суми кредиту у розмірі 5 542,60 грн, що становить 27,33 грн за кожний день користування кредитом. За 21 день розмір нарахованих процентів становить 573,93 грн.

28 січня 2026 року ОСОБА_1 здійснено платіж у загальному розмірі 1 542,80 грн, з якого первісним кредитором 517,80 грн зараховано у рахунок процентів, 7,00 грн у рахунок основної суми кредиту, 518,00 грн у рахунок комісії за обслуговування кредиту та 500,00 грн у рахунок неустойки. Цього ж дня первісним кредитором окремо списано 500,00 грн неустойки за рахунок фінансового результату.

Оскільки комісія за обслуговування кредиту у розмірі 518,00 грн та неустойка у розмірі 500,00 грн сплаті ОСОБА_1 не підлягали, платіж від 28 січня 2026 року також підлягає перерозподілу. Із сплачених 1 542,80 грн у рахунок погашення процентів, нарахованих за період з 08 січня 2026 року по 28 січня 2026 року, підлягає зарахуванню 573,93 грн, а решта коштів у розмірі 968,87 грн у рахунок погашення основної суми кредиту.

Таким чином, після платежу 28 січня 2026 року залишок основної суми кредиту становив 4 573,73 грн (5 542,60 грн - 968,87 грн).

Списані первісним кредитором 28 січня 2026 року 500,00 грн неустойки за рахунок фінансового результату не є коштами, сплаченими ОСОБА_1 , а тому при визначенні розміру погашеної ним основної суми кредиту не враховуються.

Після 28 січня 2026 року ОСОБА_1 інших платежів за кредитним договором не здійснював.

У період з 29 січня 2026 року по 25 травня 2026 року проценти за користування кредитом підлягали нарахуванню за ставкою 180,00 % річних на фактичний залишок основної суми кредиту у розмірі 4 573,73 грн, що становить 22,56 грн за кожний день користування кредитом. За 117 днів загальний розмір нарахованих процентів становить 2 639,52 грн.

Отже, з урахуванням належного зарахування фактично здійснених ОСОБА_1 платежів, станом на 25 травня 2026 року залишок основної суми кредиту становив 4 573,73 грн, а заборгованість за процентами за користування кредитом 2 639,52 грн.

Відповідно до Графіку платежів станом на 06 жовтня 2026 року настав строк повернення частини основної суми кредиту у загальному розмірі 126,00 грн. Водночас унаслідок належного зарахування платежів від 07 січня 2026 року та 28 січня 2026 року в рахунок погашення основної суми кредиту підлягало зарахуванню загалом 2 426,27 грн, з яких: 1 457,40 грн за платежем від 07 січня 2026 року; 968,87 грн за платежем від 28 січня 2026 року.

Вказана сума значно перевищує розмір частини основної суми кредиту, строк повернення якої настав станом на 06 жовтня 2026 року.

Отже, станом на 06 жовтня 2026 року прострочена заборгованість ОСОБА_1 за основною сумою кредиту відсутня, а строк повернення залишку основної суми кредиту у розмірі 4 573,73 грн ще не настав.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Аналіз долучених до матеріалів справи доказів підтверджує факт відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102271776 від 03 грудня 2025 року.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 102271776 від 03 грудня 2025 року у розмірі 2 639,52 грн, яка складається із заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему «Електронний Суд»), що підтверджується платіжною інструкцією від 14 липня 2026 року (а.с. 1).

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 292,17 грн (2 639,52 грн / 24 052,48 грн ? 2 662,40 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 102271776 від 03 грудня 2025 року у розмірі 2 639 (дві тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн 52 коп, яка складається із заборгованості за відсотками за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 292 (двісті дев`яносто дві) грн 17 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ: 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов