Рішення № 140375241, 06.10.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2/557/995/2026

Справа 557/1203/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 жовтня 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 557/1203/26,

учасники справи:

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в с-щі Гоща цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У серпні 2026 року Товариство зобмеженою відповідальністю«Діджи Фінанс»(далі ТОВ «Діджи Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 24 грудня 2021 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клай Інвест» (далі ТОВ «Клай Інвест») в електронній формі був укладений кредитний договір № 218764. На виконання умов даного кредитного договору відповідачу перераховано кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 3000,00 грн.

На підставі договору факторингу № 568/ФК-24 від 19 квітня 2024 року ТОВ «Клай інвест» відступило на користь ТОВ «Діджи фінанс» права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Відповідно до умов договору факторингу № 568/ФК-24 від 19 квітня 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 218764 від 24 грудня 2021 року у розмірі 10 170,00 грн, з яких: 3 000, 00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2 205,00 грн заборгованість за відсотками, 450,00 заборгованість за комісіями, 4 515,00 грн заборгованість за пенею.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з`явилась, надіслала заяву, у якій просила розгляд справи провести у відсутності представника позивача, не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про час, місце та дату розгляду справи шляхом направлення судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі

19 серпня 2026 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

06 жовтня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що 24 грудня 2021 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи укладено Договір про надання фінансового кредиту № 218764.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 кредитного договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 21 день, тобто до 13 січня 2022 року. Строк дії договору 21 день, але в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами.

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1295 % річних від суми кредиту в розрахунку 3,5 % на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4, 7 кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. У реквізитах сторін ОСОБА_1 зазначено рахунок - № НОМЕР_1 .

Пунктом 1.5 кредитного договору передбачено сплату комісії за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

Пунктом 3.1.1 кредитного договору Товариство має право вимагати від клієнта повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі, а також виконання всіх інших зобов`язань за цим договором і додатками до нього.

Графіком платежів за договором доведено до відома відповідача інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.

Клієнт ОСОБА_1 24 грудня 2021 року ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Клай інвест», що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта.

Надання відповідачу 24 грудня 2021 року кредиту в сумі 3000,00 грн шляхом перерахування на картку № НОМЕР_1 підтверджується даними листа ТОВ «ПрофітГід» та довідки АТ КБ «Приват Банк» від 19 серпня 2026 року, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 та відповідно до виписки за договором 24 грудня 2021 року зараховано на неї кошти в сумі 3000,00 грн.

13 вересня 2023 ТОВ «Займер» змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Клай інвест», що установлено з протоколу № 13/09/2023 загальних зборів учасників ТОВ «Займер».

На підставі Договору факторингу № 568/ФК-24 від 19 квітня 2024 року ТОВ «Клай інвест» відступило на користь ТОВ «Діджи фінанс» права вимоги за кредитним договором № № 218764 від 24 грудня 2021 року до відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується договором, актом приймання передачі реєстру боржників, витягом з реєстру боржників, платіжною інструкцією.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 568/ФК-24 від 19 квітня 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 218764 від 24 грудня 2021 року на суму 10 170,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 205,00 грн - заборгованість за відсотками, 450,00 грн - заборгованість по комісії, 4 515,00 грн - заборгованість за пенею.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 218764 від 24 грудня 2021 року загальна сума заборгованості станом на 18 квітня 2024 року складає 10 170,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 205,00 грн - заборгованість за відсотками, 450,00 грн - заборгованість по комісії, 4 515,00 грн - заборгованість за пенею.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача ТОВ «Діджи Фінанс» за кредитним договором № 218764 від 24 грудня 2021 року, укладеними між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зчастиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Судом встановлено, що договір № 218764 від 24 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Займер» (після 13 вересня 2023 року - ТОВ «Клай інвест») укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток.

Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора «CL4262», тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину.

24 грудня 2021 року кредитні кошти перераховані відповідачу і факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Клай інвест» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «Діджи фінанс» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договором.

У підписаному відповідачем договорі № 218764 про надання фінансового кредиту від 24 грудня 2021 року визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, розмір комісії, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд, зважаючи на те, що позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти, проценти та комісію, на що він розраховував при укладенні означеного попередньо договору, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в частині заборгованості за основною сумою боргу, процентами та комісією, що становить 5 655,00 грн.

При цьому судом враховуються аргументи позивача, наведені ним в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема щодо порушення відповідачем умов договору та вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів, які, на переконання суду, є належними, допустимими та достовірними в розумінні ст. 77-79 ЦПК України.

Прийшовши такого висновку, суд зауважує, що на день розгляду справи в суді заборгованість відповідачем за вказаними вище складовими не погашена та розмір такої заборгованості не спростований.

Що стосується заборгованості за пенею, яка нарахована по кредитному договору в розмірі 4 515,00 грн, то суд зазначає наступне.

Так, п. 1 ст. 1 Закону України від 16 червня 2020 року № 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19», який набрав чинності 04.07.2020, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 15 такого змісту: «У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем, позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення».

Отже, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Законодавець на рівні акта цивільного законодавства (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на усій території України було установлено карантин, який неодноразово продовжувався, до 30 червня 2023 року.

Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2024 року у справі № 201/9121/22 зазначив: «Тобто з огляду на приписи пункту 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, постанови Кабінету Міністрів України, якими з 12 березня 2020 року установлено на всій території України карантин, що діяв протягом всього періоду, за який нараховуються три проценти річних та пеня, суди помилково не застосували вказані норми права та дійшли необґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 суми трьох процентів річних та пені за період з 21 січня 2022 року до 23 лютого 2022 року включно, що є безпідставним та таким, що суперечить нормам матеріального права».

З урахуванням вищезазначеного, з огляду на те, що пеня за кредитним договором № 218764 від 24 грудня 2021 року нарахована в період дії карантину, на час якого (з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року) було встановлено пільги щодо нарахування штрафних санкцій по споживчим (банківським) кредитам, заявлена позивачем вимога про стягнення пені в розмірі 4515,15 грн за кредитним договором задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2662,40 грн.

Матеріалами справи встановлено що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

З огляду на те, що позов задоволено частково (55,60%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 480,29 грн (3 328 х 0,8=2662,40; 5 655,00 х 100 : 10 170,00 = 55,60 %; 2662,40 х 55,60 % = 1 480,29).

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати позивача на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат, що із врахуванням часткового задоволення позову становлять 3 336,00 грн (із розрахунку 6000,00 х 55,60% : 100).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 218764 від 24 грудня 2021 року в розмірі 5 655 гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 1 480 гривень 29 копійок, 3 336 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу, всього 10 471 (десять тисяч чотириста сімдесят одна) гривня 29 копійок.

В іншій частині позову відпмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Ю.В. Оленич