Ухвала суду № 140375161, 05.10.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3780/17

Провадження № 6/545/172/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Литвинову В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 545/3780/17 за позовом повноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаною заявою.

09.06.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 545/3780/17 в новій редакції, в якій прохає визнати виконавчий лист № 545/3780/17, виданий Полтавським районним судом Полтавської області 13 серпня 2018 року про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2348/06/07- К від 09.11.2007 року, таким, що не підлягає виконанню повністю, починаючи з 31 березня 2026 року в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 у зв`язку з повним припиненням її обов`язку як поручителя внаслідок смерті основного боржника ОСОБА_2 .

Свою заяву мотивує тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича перебуває виконавче провадження № 57975156 з виконання виконавчого листа №545/3780/17, виданого Полтавським районним судом Полтавської області 13 серпня 2018 року про стягнення в солідарному порядку грошових коштів. Вказаний виконавчий документ було видано на підставі заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 червня 2018 року у справі № 545/3780/17 (суддя Гальченко О.О.) за позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Грошові кошти стягувалися на користь первісного кредитора - ПАТ КБ «Надра», правонаступником якого на стадії виконавчого провадження став поточний стягувач - ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС». Юридичною підставою для ухвалення рішення суду та видачі виконавчого листа щодо позивача стало забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №2348/06/07-К від 09.11.2007 року, укладеним між банком та основним боржником - ОСОБА_2 . Вказує, що відповідала перед кредитором виключно як солідарний поручитель на підставі Договору поруки № 2348/06/07-К від 09 листопада 2007 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 основний божник за кредитним договором - ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 01 квітня 2026 року Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (актовий запис № 290). Посилається на те, що у зв`язку зі смертю основного боржника, її зобов`язання як поручителя за Договором поруки № 2348/06/07-К від 09.11.2007 року є повністю припиненими в силу закону.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про місце, час та дату розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від заявника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

З урахуванням положень ч.3 ст.442 ЦПК України суд вважає за можливе вирішити питання за заявою за відсутності сторін та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України провести розгляд справи без фіксації судового засідання за допомогою технічних засобів.

Судом встановлено, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05.06.2018 позов задоволено. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 2348/06/07-К від 09.11.2007 року у розмірі 27 859 доларів США 38 цента, що в гривневом еквіваленті станом на дату розрахунку складає 724 542,05 гривень та понесені судові витрати в загальній сумі 10 868,13 гривень у рівних частках.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 16.07.2020 замінено стягувача у виконавчому провадженні - Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» на правонаступника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» щодо виконання заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05.06.2018 року у справі № 545/3780/17.

Обґрунтовуючи вимоги, заявник зазначає про смерть основного боржника ОСОБА_2 , що, на її думку, призвело до припинення договору поруки, оскільки відмовилась від прийняття спадщини та згоди відповідати за нових боржників (спадкоємців) вона не надавала.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.

За ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч. 1ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №755/15479/14-ц підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 09.09.2021 року у справі №824/67/20 також зазначено, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

У постанові від 17.10.2019 року у справі № 2-3558/2010 Верховний Суд дійшов висновку, що на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Згідно постанови Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі № 824/2/22 законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з ново виявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа (постанова Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21).

Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняє обов`язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінює його обсягу та умов виконання.

Вказане у своїй сукупності свідчить про відсутність порушеного права заявника, та про відсутність підстав для визнання припиненим зобов`язання, і відповідно, підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Так, встановлений судовим рішенням солідарний обов`язок боржника не припиняється автоматично внаслідок смерті іншого солідарного боржника на стадії виконавчого провадження. Положення статті 543 Цивільного кодексу України прямо передбачають обов`язок солідарних боржників до моменту повного погашення заборгованості, а обов`язок поручителя у даному випадку вже трансформувався у визначене судом грошове зобов`язання. Сутність процедури, передбаченої статтею 432 ЦПК України, полягає у встановленні фактів помилкової видачі документа або припинення матеріального обов`язку боржника, проте в даній справі судове рішення залишається невиконаним, обов`язок заявника не припинився внаслідок добровільної сплати чи інших законних підстав, а отже, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, призведе до порушення принципу обов`язковості судових рішень та безпідставного звуження прав стягувача на повне задоволення своїх вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 432, 258 261 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 545/3780/17 за позовом повноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О. Г. Путря