Рішення № 140374435, 01.10.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1686/23

Провадження № 2/401/19/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року місто Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Андріянової С.М.

за участю секретаря судового засідання Бойко Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Олександрійської окружної прокуратури в Кіровоградській області Середи Сергія Сергійовича, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Світловодська міська рада, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2023 року заступник керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області Середа Сергія Сергійовича звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Світловодська міська рада, з позовом про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної водним живим ресурсам у розмірі 62 424 грн. 00 коп.

В обґрунтуванні позову посилається на те, що 06 жовтня 2022 року у нічний час відповідач, перебуваючи біля Кам`янського водосховища р. Дніпро поблизу Садового товариства "Аврора" у м. Світловодську, здійснював незаконний рибний добувний промисел. 07 жовтня 2022 року відповідач викритий працівниками Державної екологічної інспекції, які повідомили про виявлене правопорушення працівників поліції. Під час огляду місця події у ОСОБА_1 вилучено одну сітку білого кольору довжиною 70 м, висотою 1,2 м, з діаметром вічка 40 мм, металевий візок, а також свіжовиловлену рибу, а саме: карась - 21 шт., лящ - 1 шт., синець - 2 шт., чехоня - 1 шт., тарань - 3 шт., білизна - 11 шт. Згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції та висновком судової інженерно-екологічної експертизи № 4186/22-27 від 13 грудня 2022 року, розмір заподіяної водним біоресурсам шкоди становить 62 424 грн. 00 коп. Відповідно до інформації Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 12 травня 2023 року № 3-3827-52 - на даний час квитанції про сплату відповідачем збитків, завданих кримінальним правопорушенням на їх адресу не надходило. Враховуючи викладене, шкода завдана ОСОБА_1 водним живим ресурсам залишається невідшкодованою. Цивільний позов у межах кримінального провадження не подавався, тому позивач звертається до суду з даним позовом в порядку ч. 7 ст. 128 КПК України. (а.с. 1-17)

Ухвалою від 19 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву, терміном 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. (а.с. 60-61)

30 листопада 2023 року від заступника керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області Середи С.С. до суду надійшла заява про зупинення провадження по даній цивільній справі до вирішення кримінальної справи № 401/105/23 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. (а.с. 87-89)

Ухвалою від 30 листопада 2023 року зупинено провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання рішенням законної сили у кримінальній справі № 401/105/23 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. (а.с. 91-92)

09 березня 2026 року прокурор Світловодського відділу Олександрійської окружної прокуратури Кучмій О.О. подала до суду заяву про відновлення провадження у справі, разом з ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року, яка набрала законної сили 04 березня 2026 року, про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. (а.с. 95)

Ухвалою від 11 березня 2026 року відновлено провадження у справі. (а.с. 98-99)

04 серпня 2026 року представником відповідача, адвокатом Охріменком В.Б., подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування відзиву посилається на те, що позовні вимоги ґрунтуються переважно на обставинах кримінального провадження, у межах якого обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 не постановлено, а ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрито кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Вказує, що обвинувальний акт та матеріали досудового розслідування самі по собі не мають преюдиційного значення у цивільній справі, а позивач відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства має довести факт протиправної поведінки відповідача, заподіяння шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою та вину. Зазначає, що належними та допустимими доказами не підтверджено факт здійснення відповідачем незаконного вилову риби із застосуванням заборонених знарядь лову, а також факт добування саме відповідачем зазначеної у розрахунку кількості водних біоресурсів. Вважає, що сам по собі розрахунок шкоди без доведення факту її заподіяння конкретною особою не може бути підставою для її стягнення. (а.с. 117-122)

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися. 01 жовтня 2026 року представник позивача, прокурор Світловодського відділу окружної прокуратури Кучмій О.О., подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. (а.с. 130)

Представник третьої особи на стороні позивача, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не з`явився. 25 травня 2023 року представник третьої особи, Тітова Ю.М., подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с. 64-69)

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу та поштовим конвертом, повернутим до суду з відміткою "Адресат відсутній". (а.с. 251)

Оскільки сторони у справі не з`явилися в судове засідання для розгляду справи по суті, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

09 січня 2023 року до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022121190000296 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, що підтверджується копією супровідного листа. (а.с. 41)

Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12022121190000296 від 07 жовтня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, 06 жовтня 2022 року у нічний час у ОСОБА_1 виник умисел на зайняття незаконним рибним добувним промислом. Цього ж дня, ОСОБА_1 прибув до Кам`янського водосховища р. Дніпро поблизу Садового товариства "Аврора", розташованого на території м. Світловодськ Олександрійського округу Кіровоградської області. У подальшому, ОСОБА_1 зайшов у воду та без дозволу рибохорони виставив принесені ним із собою незаконні знаряддя лову, а саме: одну сітку білого кольору довжиною 70 м, висотою 1,2 м, з діаметром вічка 40 мм, після чого повернувся на берег. 07 жовтня 2022 року, приблизно об 01 год. 45 хв. ОСОБА_1 витягнув з води незаконні знаряддя лову разом із свіже виловленою рибою. Повернувшись на берег, ОСОБА_1 був викритий працівниками Державної екологічної інспекції України Придніпровського округу, які в подальшому повідомили про даний факт працівників поліції. 07 жовтня 2022 року в період часу з 03 год. 25 хв. по 03 год. 45 хв. у ОСОБА_1 в ході огляду місця події вилучено одну сітку білого кольору довжиною 70 м, висотою 1,2 м, з діаметром вічка 40 мм, металевий візок, а також свіже виловлену рибу, а саме: карась в кількості 21 шт., лящ в кількості 1 шт., синець в кількості 2 шт., чехонь в кількості 1 шт., тарань в кількості 3 шт., білизна в кількості 11 шт. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 порушив "Правила любительського і спортивного рибальства", затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1126 від 18 липня 1998 року та наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 року за № 269/3562, а саме пункт 3.15 зазначених Правил щодо заборони застосування без дозволу рибохорони заборонених знарядь лову та ст. ст. 52-1, 63 Закону України "Про тваринний світ". Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 заподіяв шкоду водним ресурсам України на загальну суму 62 424 грн. 00 коп. (а.с. 18-21, 42-44)

Згідно із протоколом огляду місця події від 07 жовтня 2022 року, в ході огляду вилучено одну сітку білого кольору довжиною 70 м, висотою 1,2 м, з діаметром вічка 40 мм, металевий візок, а також свіже виловлену рибу, а саме: лящ - 1 шт.; синець - 2 шт.; карась - 21 шт.; чехоня - 1 шт.; тарань - 3 шт.; білизна - 11 шт. (а.с. 23-27)

Розрахунок суми збитків проведено ДІ ОНПС Придніпровського округу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 06 жовтня 2021 року) "Такса для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України": лящ - 1 шт. (1 649 грн. 00 коп.); тарань (плітка) - 3 шт (4 692 грн. 00 коп.); карась сріблястий - 21 шт. (33 201 грн. 00 коп.); синець - 2 шт. (3 162 грн. 00 коп.); чехоня - 1 шт. (1 581 грн. 00 коп.); білизна - 11 шт. (18 139 грн. 00 коп.), а також підтверджується висновком судової інженерно-екологічної експертизи № 4186/22-27 від 13 грудня 2022 року, проведеної в рамках кримінального провадження № 12022121190000296, та становить 62 424 грн. 00 коп. (а.с. 22, 28-38)

Згідно з ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року у кримінальній справі № 401/105/23 задоволено клопотання захисника обвинуваченого та звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. (а.с. 96-97)

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 статті 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України таким органом може бути орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про тваринний світ" об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Інтереси держави у сфері бюджетного відшкодування полягають у забезпеченні стягнення заборгованості перед бюджетом, своєчасного наповнення фіскальних рахунків, перешкоджанні дефіциту бюджетних коштів та запобіганні неплатоспроможності бюджетних установ.

Непогашення заборгованості перед бюджетом та невідшкодування заподіяної шкоди створює загрозу економічним інтересам держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання коштів державного або місцевого бюджету, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у т.ч. захищених (заробітна плата працівників бюджетних установ, фінансування закладів охорони здоров`я тощо).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 10 липня 2018 року у справі № 812/1689/16, у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, "нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Згідно з відповіддю № 5106-23 від 15 травня 2023 року, наданою Світловодською міською радою Кіровоградської області на запит Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області № 55/03-3062ВИХ23 від 09 травня 2023 року, Світловодська міська рада не планує звертатися до суду, у зв`язку із чим, останні повідомили реквізити для стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням у сфері охорони навколишнього природного середовища. (а.с. 50-52, 53-54)

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 377 від 19 жовтня 2020 року (далі - Положення), Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та виконує її завдання в межах Дніпропетровської та Кіровоградської областей щодо державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема про охорону, використання та відтворення водних біоресурсів.

Згідно з п. 9 Положення Державна екологічна інспекція Придніпровського округу пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Олександрійською окружною прокуратурою Кіровоградської області направлено запит у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 55/03-3063ВИХ23 від 09 травня 2023 року з метою отримання інформації про заходи, які вживаються або будуть вживатися Інспекцією з метою стягнення шкоди з ОСОБА_1 , завданої навколишньому природному середовищу. (а.с. 45-47)

У своєму листі № 5032-23 від 12 травня 2023 року Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) повідомлено, що як вбачається із листа прокурора внаслідок вчинення кримінального правопорушення збитки завдано державі. Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. (а.с. 48-49)

Отже, Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) самостійно не вжито вичерпних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.

Таким чином, оскільки уповноважений орган не здійснює належний захист інтересів держави у спірних правовідносинах, наявні підстави для звернення прокурора до суду з таким позовом в межах своєї компетенції, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 56 ЦПК України.

Необхідно зазначити, що у рішенні від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти росії" Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Даний позов пред`явлено заступником керівника Олександрійської окружної прокуратури в Кіровоградській області Середою Сергієм Сергійовичем, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), оскільки остання, будучи суб`єктом, уповноваженим на звернення до суду з метою відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, достатніх цивільно-правових заходів не вживає і не має наміру вживати, що свідчить про неналежний захист інтересів держави.

Враховуючи, що охорона навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки життя та здоров`я громадян, створення належних умов для здійснення ними екологічних прав і свобод є однією з основних функцій держави, а сума шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, підлягає відшкодуванню до бюджету, органи прокуратури вважають недотримання вимог природоохоронного законодавства порушенням загальнодержавних інтересів, що слугувало підставою для звернення прокурора до суду з позовом.

Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із ст. 57 Закону України "Про тваринний світ" та ст. 21 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, за провадженням рибогосподарської діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про тваринний світ" визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, у тому числі належить контролювати додержання встановленого порядку обліку тварин та обліку їх використання; вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу; пред`являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству за затвердженими таксами і методиками.

Згідно із ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. ст. 3-5 Закону України "Про тваринний світ" та ст. 39 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", об`єкти тваринного світу (у тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски тощо) знаходяться під охороною держави та належить до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про тваринний світ" у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 52-1 Закону України "Про тваринний світ", для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про тваринний світ" та ст. 26 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Крім того, ст. 34 Закону України "Про тваринний світ" передбачено, що користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Відповідно до п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Частиною 1 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" визначено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Аналогічна правова норма викладена у ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до якої порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" та ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особі якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 284 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження.

Усі підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі.

Реабілітуючими є ті підстави, що пов`язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчинив злочин.

На противагу цьому нереабілітуючими є ті, що позитивно вирішують питання про вчинення особою злочину.

До реабілітуючих належать лише три підстави: встановлено відсутність події кримінального правопорушення; встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати.

Відповідно, всі інші підстави є нереабілітуючими і передбачають констатацію факту вчинення особою кримінального правопорушення.

Зокрема, до нереабілітуючих підстав закриття кримінального провадження належить звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Підстави звільнення від кримінальної відповідальності закріплені в розділі ІХ Кримінального кодексу України. Такими підставами є, зокрема, закінчення строків давності.

Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 398/571/15ц зазначив, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, в контексті розглядуваного правового інституту, не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинуватою у вчиненні злочину. У такому випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінальнокараного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими.

Із вказаним узгоджується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, де, зокрема, зазначено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, а тому в разі її звільнення потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Висновки щодо подібного правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к, від 15 травня 2019 року у справі № 617/609/15-к, від 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, від 10 червня 2021 року у справі № 640/11750/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17, від 27 травня 2021 року у справі № 577/977/19.

Таким чином, закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Як встановлено судом, ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2026 року у справі № 401/105/23 задоволено клопотання захисника обвинуваченого та звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 12022121190000296 за обвинуваченням ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд враховує, що кримінальне провадження у справі № 401/105/23 відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України не за реабілітуючими обставинами.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт заподіяння ОСОБА_1 шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на суму 62 424 грн. 00 коп., що підтверджується висновком судової інженерно-екологічної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, а тому не звільняє відповідача від відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відтак, наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

За таких обставин, суд вважає, що між протиправними діями відповідача та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу, є прямий причинний зв`язок, вина відповідача у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 62 424 грн. 00 коп., доведена в повному обсязі, а тому визначена шкода підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з п. "б" ч. 2 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного Кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного Кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Таким чином, завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

За таких обставин, розглянувши подані сторонами документи всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує відповідно до статті 141 ЦПК України.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору щодо вимог про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивача звільнено від сплати судового збору щодо вимог про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника керівника Олександрійської окружної прокуратури в Кіровоградській області Середи Сергія Сергійовича, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Світловодська міська рада, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у розмірі 62 424 (шістдесят дві тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 00 коп., зарахувавши вказані кошти на рахунок UA908999980333129331000011563, код отримувача: 37918230, отримувач: ГУК у Кіровоградській області/ТГ м. Світлов/24062100, ЄДРПОУ отримувача: 37918230, призначення платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Заступник керівника Олександрійської окружної прокуратури в Кіровоградській області Середа Сергій Сергійович, адреса: вул. В.Куцевича, буд. 8, м.Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, в інтересах держави в особі:

- Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), місцезнаходження за адресою: 50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, буд. 92, ЄДРПОУ: 43877118.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 07 червня 1996 року, РНОКПП НОМЕР_2 , УНЗР 19800425-02973, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Світловодська міська рада, місцезнаходження за адресою: вул. Героїв України, буд. 14, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500, ЄДРПОУ: 35825788.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області С.М. Андріянова