Рішення № 140374116, 01.10.2026, Тетіївський районний суд Київської області

01.10.2026 Провадження по справі № 2/940/722/26

Справа № 940/1027/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01 жовтня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

за участю секретаря судового засідання Мудрик Н.А.

представника позивача Неживка І.В.

представника відповідача Панченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тетіївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Тетіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить визнати його батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести зміни в актовий запис № 25 про народження ОСОБА_3 , складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тетіївського районного управління юстиції у Київській області від 05 лютого 2014 року, зазначивши його батьком дитини.

В обґрунтування позову зазначено, що з 2006 року позивач проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 . Під час спільного проживання у позивача з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Через певні непорозуміння з ОСОБА_4 , позивач не був записаний батьком дитини, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_4 , через відсутність доказів батьківства позивача, дитину ОСОБА_3 тимчасово влаштовано до сім`ї позивача.

Водночас, як зауважено, факт батьківства позивача може бути підтверджений відповідною судовою експертизою.

За вказаних обставин, оскільки позивач бажає встановити батьківство стосовно дитини ОСОБА_3 , тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 16.06.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 02.07.2026 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу та зупинено провадження.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 02.09.2026 поновлено провадження у справі, оскільки на адресу суду надійшов висновок молекулярно-генетичної експертизи № 55754 від 17.08.2026.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 17.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Неживок І.В. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Тетіївської міської ради не заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи Тетіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника, заперечень проти позову не має.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 9).

Із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України для призначення допомоги № 00013411860 від 05.02.2014 встановлено, що відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані за вказівкою матері згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України (а. с. 10).

При народженні дитини ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі не перебували.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 12).

Згідно з наказом служби у справах дітей виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 10.06.2026 № 31, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано до цивільного чоловіка покійної матері дитини ОСОБА_2 (а. с. 11).

Згідно з висновком молекулярно-генетичної експертизи від 17.08.2026 № 55754, наданого Медико-генетичним центром «МАМА РАРА», ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,9999995% (а. с. 45-61).

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України (надалі - СК України), сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

У постанові від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц Верховний Суд дійшов висновку, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 645/1098/18).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У цій справі встановлено, що при реєстрації народження дитини ОСОБА_3 відомості про батька дитини записані за вказівкою матері на підставі положень частини першої статті 135 СК України.

Позивач вважає себе біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас висновком молекулярно-генетичної експертизи підтверджено, що з високою ймовірністю (99,9999995 %) позивач ОСОБА_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з п. 2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо внесення змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши позивача ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_3 .

Отже, з огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 7, 125, 126, 128, 135 СК України, статтями 10, 12, 13, 81, 89, 276, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до виконавчого комітету Тетіївської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Тетіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Тетієва Київської області, РНОКПП НОМЕР_3 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тетієва Тетіївського району Київської області.

Внести зміни в актовий запис № 25 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тетіївського районного управління юстиції у Київській області від 05 лютого 2014 року, зазначивши ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Тетієва Київської області, РНОКПП НОМЕР_3 , батьком дитини.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду: 08 жовтня 2026 року.

Суддя С.В. МАНДЗЮК