Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер: 758/5378/26
Провадження № 2/379/879/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
06 жовтня 2026 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Шабрацького Г.О.,
з участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №180032 від 21.04.2025 року у розмірі 46301,10 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що між відповідачем та ТОВ «ФК «Кредіплюс» було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 180032 у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідно до договору Товариство зобов`язується надати позичальнику кредит на суму у розмірі: 33735,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника. 10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладеного договір факторингу №10102025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передало (відступило) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 . Станом на дату звернення з позовом до ОСОБА_1 остання має заборгованість за кредитним договором у розмірі 52301,10 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 26910,54 грн; заборгованості за процентами в розмірі 18390,56 грн; заборгованості за комісією 1000,00 грн; заборгованості за штрафами 6000,00 грн. Звертають увагу суду, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій позивачем не заявляються, у зв`язку з чим розмір заборгованості становить 46301,10 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути на користь позивача із відповідачки заборгованість за кредитним договором № 180032 від 21.04.2025 у розмірі 46301,10 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
У березні 2026 вищевказана справа надійшла до Подільського районного суду м. Києва. Відповідно до ухвали суду від 10.04.2026 цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 передано за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до ухвали суду від 20.05.2026 цивільну справу передано за підсудністю до Таращанського районного суду Київської області.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 18.06.2026 позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» було залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.
22.06.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
22.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання та одночасно задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ «Універсал Банк» інформацію, що становить банківську таємницю.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка в судові засідання тричі не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи в силу ч. 1 ст. 128 ЦПК України повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила. Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи позицію позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.
Судом встановлено, що 21.04.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір про споживчий кредит №180032, за умовами якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 2.6. договору надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній у п. 2.2.1. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом у рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п. 2.6. договору, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та у строки/терміни, що визначені договором.
Умовами договору його сторони також узгодили наступні умови: сума (загальний розмір) кредиту - 33735,00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: в розмірі 28000,05 грн. на рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті, у розмірі 5734,95 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5. індивідуальної частини; проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 300,00% річних; тип процентної ставки - фіксована; знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту - 1,00 грн.; стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту - 100,00 грн.; комісія за надання кредиту складає 5734,95 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 17,00% від загальної суми кредит за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо не передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини; загальний строк кредитування за цим договором складає 168 днів з 21.04.2025 р. (дата надання кредиту) по 06.10.2025 р.
Таким чином, сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 0а79а8e4.
Також, у матеріалах справи міститься договір про споживчий кредит (Публічна частина) та правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «Кредіплюс» Крім того, до матеріалів справи долучено заяву на видачу кредиту № 100811604 від 21.04.2025, відповідно до змісту якої відповідач ОСОБА_1 запропонувала ТОВ «ФК «Кредіплюс» надати їй кредит у розмірі 33735,00 грн (п.1заяви) та, у свою чергу, зазначила, що кредитний договір буде виконано нею на підставі його умов та положень (п.2 заяви).
Заява на видачу кредиту № 100811604 від 21.04.2025, підписана відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора сd99e37c.
21.04.2025 року товариство ініціювало переказ коштів за кредитним договором в сумі 28000,05 грн шляхом безготівкового зарахування на платіжну картку, маска картки № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 206/16-01 від 16.01.2026 року.
Згідно картки обліку виконання договору № 180032 за період з 21.04.2025 по 06.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед первісним кредитором становить 52301,10 грн, з яких: 26910,54 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18390,56 грн - заборгованості за відсотками; 1000,00 грн заборгованість за комісією; 6000,00 - заборгованість за штрафними санкціями.
Також, як вбачається з картки обліку виконання договору № 180032, відповідачкою були здійснені чотири платежі в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 19361,22 грн. які були направлені первісним кредитором на погашення відсотків за користування кредитом, тіла кредиту та комісії.
10.10.2025 між ТОВ «ФК Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладеного договір факторингу № 10102025, відповідно до якого ТОВ «ФК Кредіплюс» передало (відступило) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги.
Пунктом 4.1. Договору факторингу визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог та акту приймання-передачі реєстру по формі, встановленій у відповідному додатку №3.
05.11.2025р. ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» підписали акт приймання-передачі реєстру прав вимог №2 до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025р.
Оплата за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 підтверджується копією платіжної інструкції № 688 від 11.11.2025.
За витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 05.11.2025 р. передано право вимоги позивачу до боржника ОСОБА_1 за договором № 180032 від 21.04.2025 у розмірі 52301,10 грн.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №180032 від 21.04.2025, заборгованість ОСОБА_1 складає: 52301,10 грн, з яких: 26910,54 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18390,56 грн - заборгованості за процентами; 1000,00 грн заборгованість за комісією; 6000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Наданими суду і дослідженими в судовому засіданні доказами, що наявні в матеріалах справи, підтверджується те, що кредитором ТОВ «ФК «Кредіплюс» виконано зобов`язання за договором про надання грошових коштів у кредит № 180032 від 21.04.2025 і перераховано на користь відповідача - позичальника обумовлену договором суму. Це вбачається, зокрема, зі змісту підписаного відповідачкою указаного договору, а також підтверджується довідкою про видачу коштів із сумою транзакцій по договору.
Так, з листа АТ «Універсал Банк» від 17.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 є клієнтом банку. На її ім`я було емітовано картку № НОМЕР_4 . Номер телефону НОМЕР_5 є фінансовим номером за картковим рахунком № НОМЕР_4 .
21.04.2025 на картку № НОМЕР_4 було зарахування коштів у сумі 28000 грн.
Доказів ненадходження на банківський рахунок коштів за вказаним договором відповідачка суду не надала.
Суд погоджується із розрахунком заборгованості за вказаним договором в частині нарахованої заборгованості за тілом кредиту та заборгованості по несплаченим відсотках за користування кредитом.
Сума нарахованих процентів та загальної заборгованості знаходиться в межах погоджених сторонами умов і не перевищує відповідних значень, передбачених кредитним графіком та договором.
Про умови договору відповідачка була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилася виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами. Кредитний договір укладений на визначений термін, за якими відповідачка повинна сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, такий останньою не оспорювався, в судовому порядку окремі його положення недійсними не визнавалися.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надала до суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за тілом кредиту, процентами за користування кредитними коштами та комісією, що становить 46 301,10 грн. При цьому суд враховує, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій позивачем не заявляються.
За положеннями частин 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В обґрунтування заявлених вимог на підтвердження переходу до позивача права вимоги суду надано: договір факторингу № 10102025 від 10.10.2025, акт приймання - передачі реєстру прав вимог № 2 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025, платіжну інструкцію № 688 на підтвердження оплати за відступлення прав вимоги, витяг з реєстру боржників де під № 59 зазначено боржником ОСОБА_1 № кредитного договору 180032 від 21.04.2025.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.
При цьому договори та їх умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.
Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»» підлягають до часткового задоволення.
Вирішуючи згідно вимог ст. 264 ЦПК України питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, суд керується наступним.
Так, згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та інші, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у виді судового збору за подання цієї позовної заяви в розмірі 2662, 40 грн., що підлягають стягненню з відповідачки.
Щодо вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, то суд вказує на таке.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Представником позивача на виконання вказаних вище вимог, а саме підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суду надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги, Додаткову угоду № 25771397992, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Тимошенко О.О.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19(провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Представник відповідача у відзиві заявила клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача, з огляду на їх неспіврозмірність.
Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України, а також співмірність витрат на оплату послуг адвоката із тривалістю і складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, предметом позовних вимог та значенням справи для сторін, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу, в розмірі 3000,00 грн, що відповідатиме пропорційності, критерію реальності, виваженості, справедливості та розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 525-527, 530, 612, 625, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» зкод ЄДРПОУ 43541163, аборгованість за договором кредиту № 180032 від 21.04.2025 в розмірі 46301,10 грн (сорок шість тисяч триста одна гривня 10 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» код ЄДРПОУ 43541163, судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривнi 40 копійок) та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Сторони справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» місцезнаходження: б-р Лесі Українки, 34, оф.333, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено та підписано 06.10.2026.
Суддя
Таращанського районного суду
Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ
Судове рішення № 140374108, Таращанський районний суд Київської області було прийнято 06.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 758/5378/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: