Рішення № 140373991, 05.10.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1213/26

Номер провадження № 2/371/1532/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 01.02.2019 між АТ «Райффайзен банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/1051/82/91827158, відповідно до якого Товариство надало відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. 28.09.2020 між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-39, у відповідності до умов якого, АТ «Райффайзен банк» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/1051/82/91827158 від 01.02.2019. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №014/1051/82/91827158 від 01.02.2019 у розмірі 32 797, 93 грн та судові витрати.

Ухвалою суду від 07.07.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін. Виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про підтримання позовних вимог. Просив розгляд справи проводити без участі їх представника. Просив позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній», окрім цього виклик відповідача в судове засідання було здійснено через офіційний веб-портал судової влади, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду. Причину неявки суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 01.02.2019 між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/1051/82/91827158, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у сумі 22 224, 69 грн, шляхом переказу на картковий рахунок, строком на 48 місяців. Процентна ставка становить 49,9% річних. Дата повернення кредиту 01.02.2023.

Згідно з п.10.3 договору №014/1051/82/91827158, за прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за договором кредитор має право вимагати, а позичальник зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити останньому пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до п.12.1 Договір вступає в законну силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печаткою Кредитора (Страховика) і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього Договору зобов`язань.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, що підтверджується випискою по рахунку, що є рахунком для погашення заборгованості по Кредиту та нарахованим процентам, а також рахунку для обліку заборгованості.

28.09.2020 між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-39, відповідно умов якого АТ «Райффайзен банк» відступило ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/1051/82/91827158 від 01.02.2019.

08.06.2026 АТ «Райффайзен банк» та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Додаткову угоду №6 до договору відступлення права вимоги № 114/2-39 від 28.09.2020. Як слідує з додаткової угоди, якої у зв`язку із технічними помилками в ПІБ боржників, датах видачі кредитів та номеру кредитного договору, що були допущені в Реєстрі боржників від 30.09.2020 при відступленні прав вимоги за кредитами згідно з договором, сторони вирішили внести зміни (уточнення) до Реєстру боржників від 30.09.2020 (додатку до договору), виклавши в редакції, наведеній в Додатку 1 до Додаткової угоди №6 від 08.06.2026 до договору відступлення права вимоги № 114/2-39 від 28.09.2020.

З копії витягу з Додатку 1 до Додаткової угоди №6 до договору відступлення права вимоги № 114/2-39 від 28.09.2020 слідує, що під номером 2033 знаходиться відповідач ОСОБА_1 , номер кредитного договору 014/1051/82/91827158 від 01.02.2019. Дата повернення кредиту 01.02.2023. Загальна сума заборгованості за договором 32 797, 93 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 317, 28 грн; заборгованість за процентами - 9 274, 70 грн, заборгованість за пенею - 3 205, 95 грн.

Відповідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/1051/82/91827158 від 01.02.2019, розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 32 797, 93 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 317, 28 грн; заборгованість за процентами - 9 274, 70 грн, заборгованість за штрафом - 3 205, 95 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялось вимога про дострокове повернення кредиту. Однак, дана вимога відповідачем не виконана.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач правомірно набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/1051/82/91827158 від 01.02.2019.

Вищевказаний договір свідчить про те, що ОСОБА_1 розумів умови та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору. Крім того, нарахування процентів та пені за користування кредитом відповідало умовам договору.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, позивач набув права вимоги до відповідача, як до боржника за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/1051/82/91827158 від 01.02.2019, а також те, що останній не спростував факт наявності заборгованості за цим договором, суд прийшов до висновку про необхідність захисту прав ТОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 32 797, 93 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20 317, 28 грн; заборгованість за процентами - 9 274, 70 грн, заборгованість за пенею - 3 205, 95 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

Правнича допомога надавалась позивачу Адвокатським об`єднанням «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, було надано до суду: Договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; ордер серії ВС №1381377; детальний опис наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги; акт №877 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 08.06.2026.

В Детальному описі наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 08.06.2026 зазначено, що на усну консультацію клієнта щодо перспектив стягнення заборгованості за кредитним договором адвокат витратив 0 год 30 хв.; на ознайомлення з матеріалами кредитної справи адвокат витратив 2 год. 00 хв.; на погодження правової позиції клієнта у справі адвокат витратив 0 год. 30 хв.; на складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта адвокат витратив 3 год. 30 хв., загалом 6 год. 30 хв.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дійсно між позивачем та адвокатом склалися договірні відносини стосовно надання правової допомоги.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до наступного.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, необхідно врахувати, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 4 000, 00 грн витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Крім того представник позивача особистої участі в судових засіданнях не брав, фактично обмежившись лише складанням письмових процесуальних документів.

Відповідно до ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №014/1051/82/91827158 від 01.02.2019 в розмірі 32 797, 93 (тридцять дві тисячі сімсот дев`яносто сім гривень дев`яносто три копійки) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», код ЄДРПОУ 35234236 витрати на правову допомогу в розмірі 4 000, 00 грн (чотири тисячі гривень) та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко