Рішення № 140373703, 06.10.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/525/26

Номер провадження: 2/365/594/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 жовтня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Хижного Р.В.

за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року уповноважений представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») Соломко А.Г. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Згурівського районного суду Київської області із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1566-4459 від 20.06.2025 року у розмірі 25411,60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 7000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 11811,60 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 6000,00 гривень, заборгованість по комісії 600,00 гривень, та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.06.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою ОСОБА_2 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1566-4459 від 20.06.2025 року.

Для підписання Кредитного договору № 1566-4459 від 20.06.2025 року та підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор. Відповідно до умов Кредитного договору відповідачка для задоволення особистих потреб отримала кредит на наступних умовах: сума кредиту 12000,00 гривень; строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів; промо-ставка 0,10 % в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення суми кредиту; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту.

Кредитодавець виконав всі взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов кредитного договору на картковий рахунок, вказаний відповідачкою в особистому кабінеті. Відповідачка порушила умови кредитного договору, не повернула кредит, а також не виконала всі інші свої грошові зобов`язання, в результаті чого, станом на 10.04.2026 року загальний розмір заборгованості відповідачки за Кредитним договором № 1566-4459 від 20.06.2025 року становить 25411,60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 7000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 11811,60 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 6000,00 гривень, заборгованість по комісії 600,00 гривень.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 11.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено справу до розгляду по суті, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Представник позивача Резуєв Є.В. направив до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 повторно не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена у визначений законом спосіб, ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялися за місцем її реєстрації та повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній» (а.с. 133, 138), з огляду на це відповідачка викликана до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов до суду не направила.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою та має право на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання кредитів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до виданої ліцензії, відтак не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку (а.с. 108 виписка є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, а.с. 109-115 витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб а.с. 116 свідоцтво про реєстрацію фінансової установи).

20.06.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1566-4459 продукту «MiniKasa». Договір укладений за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складають єдиний договір. Договір підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с. 12-23, 33 - Договір, а.с. 24-32 Правила, а.с. 34-85 Паспорт споживчого кредиту з додатком).

Пунктом 2.2 зазначеного Договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до умов Кредитного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 5000,00 гривень на наступних умовах: строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів; промо-ставка 0,10 % в день; знижена % ставка 1,00 % в день; стандартна % ставка: 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення суми кредиту; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту.

01.10.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії № 1566-4459 від 20.06.2025 року продукту «MiniKasa», відповідно до умов якої відповідачці надано у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 3000,00 гривень (а.с. 88-91).

24.10.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії № 1566-4459 від 20.06.2025 року продукту «MiniKasa», відповідно до умов якої відповідачці надано у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 2200,00 гривень (а.с. 92-95).

26.10.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії № 1566-4459 від 20.06.2025 року продукту «MiniKasa», відповідно до умов якої відповідачці надано у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1800,00 гривень (а.с. 96-99).

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, яка є складовою Кредитного договору, загальна вартість кредиту складає 30311,29 гривень, з яких: сума кредиту - 7000,00 гривень, проценти за користування кредитом 22500,60 гривень, комісія за надання кредиту 600,00 гривень (а.с. 98-99).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У зв`язку з цим, акцептуючи пропозицію ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відповідачка електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі приєдналася до Правил відкриття кредитної лінії, визнала та погодилася на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Підписання договору про відкриття кредитної лінії свідчить про те, що відповідачка всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом письмово підтвердила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 10, 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Частиною першою ст. 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов Кредитного договору та Додаткових угод, позивачем було здійснено видачу кредитних коштів відповідачці у загальній сумі 12000,00 гривень( 20.06.2025 року видача кредиту в сумі 5000,00 гривень, 01.10.2026 року 3000,00 гривень, 24.10.2026 року 2200,00 гривень, 26.10.2026 року 1800,00 гривень), шляхом їх перерахування на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 (а.с. 86-88, 100).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 1566-4459 від 20.06.2025 року сума загальної заборгованості відповідача станом на 10.04.2026 року становить 25411,60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 7000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 11811,60 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 6000,00 гривень, заборгованість по комісії 600,00 гривень (а.с. 101-104).

Відповідачка повідомлялась про наявність заборгованості та у зв`язку з цим дострокове повернення кредиту, проте жодних дій на погашення існуючої заборгованості не вчинила (а.с. 105, 106).

Оцінюючи докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором № 1566-4459 від 20.06.2025 року у загальному розмірі 25411,60 грн.

Відповідачкою не надано до суду жодних заперечень щодо позовних вимог позивача, а також доказів на спростування доводів позивача щодо нарахованої заборгованості за кредитним договором, відтак суд не має можливості оцінити її позицію щодо позовних вимог.

Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір, відповідно до якого позивач надав відповідачці кредит у загальному розмірі 12000 гривень, шляхом перерахування коштів на банківську карту відповідачки. Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачці кредит на визначених умовах. Відповідачка не виконує свої зобов`язання за договором, заборгованість сплатила лише частково, чим порушує права позивача. Розмір кредитної заборгованості відповідачки за розрахунками позивача становить 25411,60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 7000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 11811,60 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 6000,00 гривень, заборгованість по комісії 600,00 гривень.

Суд погоджується із правомірністю включення до кредитної заборгованості відповідачки заборгованості за кредитом (тіло кредиту) 7000,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами 11811,60 гривень та заборгованість по комісії 600,00 гривень.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за процентами нарахованими по ст. 625 ЦК України у розмірі 6000,00 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач у розрахунку заборгованості виокремлює спірну суму 6000,00 гривень як залишок нарахованих, непогашених відсотків за ст. 625 ЦК України та нараховує їх паралельно із відсотками за кредитом у межах строку кредитування, тобто не як договірні проценти за користування кредитом, а саме як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

У даному випадку згідно умов кредитного договору відсотки, передбачені ст. 625 ЦК України, не є платою за користування кредитом у розумінні ст.ст. 1048, 1054 ЦК України, а є спеціальною мірою цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, та звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року в справі № 910/10901/23, який у відповідності до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при застосуванні відповідних норм права.

Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23, дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Суд виходить із того, що зазначена норма є спеціальною нормою та має імперативний характер.

Спірний договір є договором споживчого кредиту, кредитні кошти були надані відповідачці у 2025 році, а нарахування процентів за ст. 625 ЦК України здійснено позивачем у період дії воєнного стану. Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на вище викладене, позовна вимога про стягнення із відповідачки 6000,00 гривень процентів на підставі ст. 625 ЦК України є необґрунтованою та задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи добуті в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає задоволенню частково. Позивачем доведено факт порушення відповідачкою ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань, відповідачка своїх заперечень щодо позовних вимог, а також належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог до суду не подавала, розрахунок заборгованості не оспорює, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1566-4459 від 20.06.2025 року в загальному розмірі 19411,60 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.

За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 125 платіжна інструкція).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2033,77 гривень (2662,40 гривень*76,3887%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 514, 525, 526, 611, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 38548598, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, рахунок у форматі IBAN: НОМЕР_3 , банк: АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478) заборгованість за Кредитним договором № 1566-4459 від 20.06.2025 року в загальному розмірі 19411 (дев`ятнадцять тисяч чотириста одинадцять) гривень 60 копійок, з яких: заборгованість за кредитом 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, заборгованість за нарахованими процентами 11811 (одинадцять тисяч вісімсот одинадцять) гривень 60 копійок, заборгованість по комісії 600 (шістсот) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2033 (дві тисячі тридцять три) гривні 77 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Р.В. Хижний