Ухвала суду № 140372351, 06.10.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/7123/26

Провадження № 2/0274/4342/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"06" жовтня 2026 р. м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства "Підприємство державної виконавчої служби України (№ 4)" про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить:

- зобов`язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№4)» нарахувати та виплатити йому заробітну плату за період з 01.10.2025 по 31.07.2026 в сумі 123567,05 грн;

- зобов`язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№4)» нарахувати та виплатити йому середній заробіток, у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до статті 117 КЗпП України в сумі 43200 грн;

- зобов`язати Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№4)» нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-111 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.10.2025 до дати виплати спірних сум.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, ст. 177 ЦПК України.

Так, у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;

- у порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- у порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- у порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином завірені копії, учасник справи, який подає документи в копіях повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Отже копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Вказуючи на належність засвідчення копії, суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Додані до заяви документи, всупереч вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У своєму позові ОСОБА_1 зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд частково відхиляє таке твердження позивача з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України та ч. 1ст.1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Статтею 2 ЗУ «Про оплату праці» передбачено, що в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами.

Позовна заява містить декілька вимог: про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому заробітну плату за період з 01.10.2025 по 31.07.2026 в сумі 123567,05 грн; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до статті 117 КЗпП України в сумі 43200 грн; обов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому компенсації втрати частини доходів.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2019 (справа №243/10489/17-ц ) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, позивач звільнений від сплати судового збору лише за подання позову в частині стягнення заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1331,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою - становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн за позовну вимогу майнового характеру (про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток) та надати суду підтвердження відповідної сплати або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Бердичів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UА588999980313121206000006825, код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу*; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ....., Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області(назва суду, де розглядається).

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Підприємство державної виконавчої служби України (№ 4)" про стягнення заробітної плати - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Копію цієї ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА