Рішення № 140371176, 05.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4974/26

Провадження № 2/159/2870/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Денисюк Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором банківських послуг,

у с т а н о в и в:

У серпні 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (далі ТОВ «ФК «Смарт Пей») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з зазначеним позовом мотивуючи тим, що 24.01.2019 ОСОБА_1 підписав заяву №2001230782801 на приєднання до договору комплексного обслуговування фізичних осіб в АТ «ПУМБ». Відповідачу наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 10000 грн на розрахункову картку № НОМЕР_1 під 47,88% річних від суми залишку заборгованості.

На підставі договору факторингу №1 від 26.06.2026 АТ «ПУМБ» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Смарт Пей», включивши відповідача в реєстр боржників.

Відповідач використав кошти кредитної лінії, вчасно кредит не повернув. Розмір облікованої заборгованості склав 51317,46 грн, з них 29291,40 грн основного боргу, 22026,06 грн заборгованість за процентами.

Позивач просить стягнути заявлену суму заборгованості, 2662,40 грн судового збору та 10000 грн витрат на правничу допомогу.

05.08.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності на підставі поданих доказів.

Відповідач ОСОБА_1 правом подати відзив на позов не скористався. Судові виклики скеровані рекомендованим поштовим повідомленням R067247821195, R067275065177 повернулися з відміткою «адресат відсутній за місцем проживання». Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 05.10.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

24.01.2019 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2001230782801, шляхом підписання останнім заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, на підставі якого ОСОБА_1 відкритий поточний рахунок та видана кредитна картка з кредитним лімітом в сумі 10000 грн, річна процентна ставка 47,88%, розрахунковий день 30 число місяця.

Про умови кредитування відповідач ознайомлений в письмовій формі.

У заяві відповідач засвідчив своїм підписом прийняття публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування (далі - ДКБО) фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

Процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюється відповідно до умов публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в залежності від типу кредитної картки. Відповідач підтвердив, що отримав платіжну картку. Строк дії картки і строк користування кредитним лімітом в заві не встановлений.

АТ «ПУМБ» відкрив відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_2 та надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами.

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001230782801 від 24.01.2019 вбачається, що 24.01.2019 ОСОБА_1 встановлений кредитний ліміт 10000 грн, який то збільшувався то зменшувався, а 03.03.2022 остаточно встановлений на рівні 29400 грн.

У виписці по особовому рахунку відображене активне використання відповідачем починаючи з 31.01.2019 по 01.08.2022 кредитних коштів та здійснення платежів на повернення кредиту.

За розрахунком позивача станом на 25.06.2026 за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 51317,46 грн, з яких: 29291,40 грн заборгованість за кредитом; 22026,06 грн заборгованість за процентами.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов підлягає задоволенню з таких мотивів.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Суд встановив, що кредитний договір №2001230782801 від 24.01.2019 за формою відповідає вимогам законодавства, укладений у письмовій формі та підписаний відповідачем.

Відповідач, підписавши кредитний договір, не лише погодив умови договору, але й скористався кредитом, який був перерахований на його банківську картку, здійснив платежі на його повернення.

Наявність підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за договором банківського обслуговування, який є змішаним договором відкриття рахунку та кредитування.

У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (в редакції закону чинного на час виникнення правовідносин) фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Позивачем на підтвердження права вимоги до відповідача надані копія договору факторингу №1 від 26.06.2026 між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей», витяг з реєстру боржників, платіжна інструкція.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості первісному кредитору, тому, враховуючи доведеність позивачем переходу до нього права вимоги, ТОВ «ФК «Смарт Пей» має право вимагати стягнення з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором.

При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.

Статтею 1066 ЦК передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (стаття 1067 ЦК).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1069 ЦК).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша четверта статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Позивач довів суду виникнення у відповідача зобов`язання повернути кредит в розмірі 29291,40 гривень. Відповідач доказів повного виконання кредитних зобов`язань суду не надав, тому позов в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту є підставним.

Окрім тіла кредиту позивач правомірно просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитними коштами за період з 30.01.2019 по 30.11.2023, нараховані за відсотковою ставкою 47,88% річних (0,13% в день) в розмірі 22026,06 грн. Арифметично розрахунки відсотків проведені правильно.

Відповідач контррозрахунок чи доказів сплати заборгованості не надав, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту і процентами підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Позовні вимоги суд задовольнив повністю, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 2662,40 гривень.

До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).

Позивачем заявлено до стягнення 10000 грн витрат на правничу допомогу. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги від 26.03.2026 укладений із адвокатом Рудзей Ю.В, акт наданих послуг правничої допомоги за договором від 26.03.2026 з погодженим переліком послуг.

Фактично послуги адвоката позивачем на час ухвалення судового рішення не оплачені.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами (ст.133, ст. 141 ЦПК України)

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 227/2301/21 містяться правові висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Обсяг і розмір витрат на правничу допомогу входить в предмет доказування.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однак для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18)

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

- чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

- чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

- поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

- дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Крім того, відповідно до статті 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі визначених у статтях 137, 141 ЦПК України критеріїв.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10.01.2020, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.02.2010, №37246/04).

До складу витрат позивачем а Акті наданих послуг від 30.06.2026 (а.с.30) включені: правовий аналіз та консультація вартістю 2000 грн, підготовка позовної заяви 6000 грн (фіксована), супровід цивільної справи у суді вартістю 2000 грн (фіксована).

Враховуючи характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача 4000 гривень витрат на правничу допомогу, що відповідає принципам розумності та справедливості.

Керуючись статтями 6, 12, 76-81, 141, 247, 268, 274-278, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 509, 526, 626-628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1066, 1067, 1069 Цивільного кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 2001230782801 від 24.01.2019 в розмірі 51317 (п`ятдесят одну тисячу триста сімнадцять) гривень 46 копійок, з яких 29291,40 гривень заборгованість за кредитом, 22026,06 гривень - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору і 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», код ЄДРПОУ 436969549, адреса: м.Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене 05.10.2026.

ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК